- •1. Предмет і метод міжнародної економіки
- •2. Міжнародна економіка як складова економіки в цілому
- •3. Суть, форми та принципи розвитку міжнародних економічних відносин
- •4. Особливості розвитку сучасних міжнародних економічних відносин
- •1. Політико-правове, соціально-культурне та технологічне середовище міжнародних економічних відносин.
- •2. Економічне середовище міжнародних економічних відносин
- •3. Світовий ринок та його структура
- •1. Міжнародний поділ праці як фактор становлення та розвитку мев
- •2. Меркантилізм і теорія абсолютних та порівняльних переваг про торгівлю
- •3. Модель Хекшера-Оліна-Самуельсона та новітні теорії зовнішньої торгівлі
- •1. Суть та показники масштабів міжнародної торгівлі
- •2. Ціноутворення в міжнародній торгівлі
- •3. Регулювання міжнародної торгівлі
- •1. Суть та основні види міжнародної міграції робочої сили
- •2. Масштаби, напрями і наслідки міжнародної міграції робочої сили
- •3. Державне регулювання міжнародних міграційних процесів
- •1. Сутність та форми міжнародного руху капіталу
- •2. Міжнародні прямі інвестиції
- •Міжнародні портфельні інвестиції
- •Міжнародний кредит та його роль в міжнародних економічних відносинах.
- •Форми та види міжнародного кредиту.
- •Проблема заборгованості та можливі шляхи її розв’язання
- •Суть та причини міжнародного науково-технологічного обміну
- •Інструменти правового захисту технологій
- •Форми міжнародної передачі технологій
- •1. Міжнародний кредитний ринок
- •2. Ринок титулів власності
- •3. Ринок фінансових дериватів
- •4. Міжнародні фінансові центри
- •1. Суть і види валюти
- •2. Еволюція світової валютної системи
- •3. Валютні ринки, їх види і структура
- •4. Типи і види міжнародних розрахунків
- •5. Платіжний баланс та його структура
- •Тема 12. Міжнародна регіональна інтеграція
- •1. Суть і фактори міжнародної економічної інтеграції
- •2. Форми міжнародної економічної інтеграції
- •3. Проблеми і перспективи глобальної інтеграції
- •4. Інструменти світової інтеграції
- •Тема 13. Суть і форми міжнародного бізнесу
- •1. Суть і мотивація міжнародного бізнесу
- •2. Форми міжнародного бізнесу
- •3. Регулювання міжнародного бізнесу
- •Тема 14. Інтеграція України у світову економіку
- •1. Передумови економічної інтеграції України у світове господарство
- •2. Особливості розвитку зовнішньоекономічних відносин України
- •3. Основні напрямки економічної інтеграції України в систему міжнародної економіки
2. Еволюція світової валютної системи
Світова валютна система пройшла кілька етапів розвитку. В залежності від того, який саме актив визнавався резервним, розрізняють золотомонетний стандарт, золотодевізний стандарт і девізний стандарт.
Золотомонетний обіг - це найстійкіша валютна система. У ній дійсні гроші, тобто золоті монети, злитки та коштовності, виконують всі функції грошей всередині країни і водночас є світовими грошима.
Отже, основними рисами першого етапу золотодевізного стандарту були:
використання в ролі платіжного засобу золота і девізів (іноземної валюти);
відсутність загальновизнаної резервної валюти;
збереження золотих паритетів валют і обміну валют на золото;
встановлення режиму вільного коливання валютних курсів.
Другий етап золотодевізного стандарту охоплює 1933-1944рр. і характеризується такими рисами:
припинення обігу золотих монет і перехід до використання всередині країни паперових грошей; припинення оберненості паперових грошей в золото всередині країни;
застосування державного регулювання міжнародних валютних відносин;
обмін центральними банками національних банкнот на ту іноземну валюту (девіз), яка залишалася розмінною.
Девізний стандарт (паперово-валютний стандарт, Ямайська валютна система) лежить в основі сучасної валютної системи. Основні її риси такі:
вільний вибір країною системи валютного курсу - фіксованого або плаваючого, встановленого в односторонньому порядку чи на основі багатосторонніх угод;
наділення МВФ правом здійснювати жорсткий нагляд за розвитком валютних курсів і угодами про їх встановлення;
відміна золотодевізного стандарту і введення стандарту СДР-спеціальних прав запозичення;
відміна офіційної ціни золота, і воно перестало виконувати роль офіційного засобу платежу між МВФ і його членами.
3. Валютні ринки, їх види і структура
Валютні ринки - становлять собою офіційні центри, де відбувається купівля-продаж іноземної валюти за національну валюту по курсу, що складається на основі попиту і пропозиції.
Валютні ринки виникли в XIX столітті і в наш час поділяються на такі види: національні, регіональні, світовий. Національні валютні ринки становлять собою відносини між суб'єктами господарської діяльності з приводу купівлі-продажу окремих іноземних валют, які конвертуються в даній країні. Регіональні валютні ринки становлять собою відносини між суб'єктами світового господарства з приводу купівлі-продажу іноземних валют, які діють в регіоні наприклад, на Європейському валютному ринку здійснювалася купівля-продаж екю (а тепер - євро країнами ЄС з метою використання у взаємних розрахунках).
Світовий валютний ринок становить собою сукупність відносин, що здійснюються в світових фінансових центрах з приводу купівлі-продажу іноземних валют і платіжних документів в іноземній валюті. На сьогодні світовими центрами по торгівлі валютою і платіжними документами є Лондон, Нью-Йорк, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюріх, Токіо, Сінгапур, Гонконг, Бахрейн.
Якщо розглядати валюти як специфічний товар, то вони, як і будь-який товар, мають ціну. Ціну валюти неможливо визначити в тій же валюті. її визначають в інших валютах: гривні - в доларах, долара - в марках і т. ін. Ціна однієї валюти, виражена в валютах інших країн, називається валютним (обмінним) курсом.
Валютний курс може встановлюватися законодавчо або визначатися в процесі взаємного котирування валюти. Котирування валюти - це визначення валютного курсу однієї грошової одиниці через певну кількість одиниць іншої валюти. Існує два основних методи котирування валют: пряме і опосередковане. Пряме котирування - це вираження одиниці національної валюти в іноземній валюті. Наприклад, якщо курс становить 0,2 долара за 1 гривню, то для гривні це буде пряме котирування, а для долара - опосередковане. Опосередковане котирування - це вираження валютного курсу одиниці іноземної валюти через певну кількість національної валюти. Наприклад, якщо курс становить 5 гривень за 1 долар, то для долара це буде пряме котирування, а для гривні опосередковане.
Крос-курс (крос-котирування) - це вираження курсів двох валют одна до одної через курс кожної з них по відношенню до долара США чи іншої валюти. Наприклад, якщо опосередковане котирування гривні до долара становить 1 долар = 5 гривень, а пряме котирування долара до марки ФРН - 1 долар = 2 німецьким маркам, то крос-курс гривні через долар до марки становитиме: 1 німецька марка = 5:2 = 2,5 гривні.
Спот-курс - це курс, за яким обмінюються валюти протягом не більше двох робочих днів з моменту угоди про курс.
Форвардний курс - це узгоджений курс, за яким обмінюються валюти в певний момент в майбутньому, тобто більш ніж через три дні після досягнення угоди про курс.
За рівнем гнучкості розрізняють фіксований валютний курс, обмежено гнучкий валютний курс і плаваючий валютний курс. Фіксований валютний курс - це офіційно встановлене співвідношення між національними валютами, яке допускає тимчасове відхилення від нього в той чи інший бік не більше ніж на 2,25%.
Обмежено гнучкий валютний курс становить собою офіційно встановлене співвідношення міжнаціональними валютами, яке допускає незначні коливання валютного курсу згідно з встановленими правилами.
Плаваючий валютний курс - це курс, що вільно змінюється під впливом попиту і пропозиції і на який держава може впливати лише шляхом валютних інтервенцій.