Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1036941_82065_i.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
450.85 Кб
Скачать

107. Охар-йте етапи становлення та розвитку командно-адміністративної системи в радянській Україні.

В українській економічній літературі з'яв­лялися праці, в яких критикувалися економісти, що обстоювали необхідність розроблення плану на основі врахування ринкових закономірностей. Так, на сторінках часопису «Госп-во України» були піддані критиці погляди Л. Н. Юровського на проблему плану в радянському госп-ві, концепції В. П. Аку-ленка стосовно темпів і типів індустріалізації в СРСР, перспектив­ного планування тощо. Критикуючи погляди В. П. Акуленка, редакція часопису «Госп-во України» наголошувала, що «на сторінках радянських економічних журналів ... класово-політична оцінка системи поглядів або навіть окремих положень критикованого автора є обов'язковою для кожного критика, який розкриває хибність теоретичних положень і поглядів, що розви­ваються в критикованій статті. Тим паче це необхідно тоді, коли йдеться про актуальні питання нашого соціалістичного будівниц­тва й економічної політики. Із запровадженням адміністративно-командних методів управ­ління економікою критика концепцій ринкової економіки дедалі більше втрачала характер наукової полеміки, і наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років вона була зведена до викриття «анти-марксистських» і «антинаукових» теорій.У грудні 1929 р. И. В. Сталін виступив із промовою на конференції аграрІїв-марксистів.Ця промова Сталіна послугувала сигналом до розправи із багатьма економістами, які мали власну принци­пову позицію, чим було завдано відчутного удару по економічній науці. «Наука почала існувати в умовах ідеологічної автаркії та повного відокремлення від здобутків світової економічної дум­ки». «Економісти відтепер відштовхувалися не від практики, а від «теорії», точніше — від політичних установок. Автори праць, в яких ішлося провикористання ринкових відносин у плануванні, оголошувалися буржуазними економістами. У країні були проведені господарські рефор­ми, які завершили процес обмеження ринкових відносин і спри­яли формуванню економічної системи, грунтованої на командно-адміністративних методах управління економікою. У 1929 р. були прийняті партійно-урядові ухвали «Про заходи з упорядкування управління виробництвом і встановлення єдино­начальності» та «Про реорганізацію управління промисловістю», а в 1930 р. — «Про кредитну реформу», «Про податкову рефор­му» тощо. У 1931-—1932 рр. додатково прийняли ухвали, що кон­кретизують заходи з управління промисловістю, кредитною си­стемою і господарським розрахунком.На початку 1930-х років зросла кількість промислових нарко­матів і главків, які були центрами оперативного керівництва під­приємствами. Посилювалася єдиноначальність, що призвело до затвердження командного стилю в управлінні промисловістю і директивних методів керівництва.Усе це зумовило виникнення адміністративно-командної си­стеми управління економікою, формування якої розпочалося у процесі індустріалізації.

108. Охар-йте нову економічну політику та її місце в еволюції радянської системи госп-ва.

Неп як система регульованої ринкової економікискладалася поступово впродовж 1921—1922 рр. В

основу її було покладено концепцію побудови соціалізму через державний капіталізм.

Сутність непу. X з'їзд РКП(б) затвердив резолюцію «Про заміну розкладки натуральним податком». Основними заходами непу стали:

- заміна продрозкладки продподатком; при цьому продподаток мав бути меншим за продрозкладку, а його розмір заздалегідь повідомлявся селянам;

- бідні селяни взагалі звільнялися від податку;

- після виплати податку селяни здобували право вільно розпоряджатися плодами своєї праці, продавати їх; це сприяло підвищенню матеріальної зацікавленості селян у виробництві сільськогосподарської продукції;

- передача дрібних і середніх підприємств приватним власникам;

- відродження торгівлі і товарно-грошових відносин, дозвіл на приватну торгівлю;

- ліквідація безплатних послуг;

- здача в оренду, концесію частини дрібних і середніх підприємств;

- впровадження системи вільного найму робочої сили, матеріальне стимулювання працівників;

- введення стабільної валюти - червонця;

- децентралізація системи управління:

- розвиток підприємництва;

- розвиток кредитної, виробничої, збутової кооперації.

Причини переходу до непу:

- глибока соціально-економічна і політична криза більшовицького режиму;

- тотальна господарська розруха, різке скорочення промислового та сільськогосп. вир-ва;

- масові повстання селян, робітників, солдат і матросів;

- політична та економічна ізоляція більшовиків на міжнародній арені;

- спад світового комуністичного руху, не виправдання надій більшовиків на світову революцію;

намагання утримати владу в будь-який спосіб.

За часів НЕПу: Вводиться замість продрозверстки продовольчий податок був встановлений спочатку на рівні 20% від чистого продукту селянської праці, а потім знижено до 10% урожаю і менше, і прийняв грошову форму. У селі відбувалося розвиток різних форм кооперації. Сільськогосподарська кооперація обєднувала 6,5 млн. селянських госп-в, на які припадала заготівля половини видів сировини, що споживає державною промисловістю. Реальна заробітна плата робітників помітно підвищилася, склавши до 1925-1926 рр.. в середньому по промисловості 93,7% довоєнного рівня. Реальні перетворення відбулися в промисловості. Главки були скасовані, а замість них створені трести. Трести обєднувалися до синдикати, які займалися збутом, постачанням, кредитуванням. До кінця 1922 р. 80% трестованої промисловості було синдиковано (на 1928 р. налічувалося 23 синдикату). У результаті в промисловості приріст продукції в перші роки непу здійснювався дуже високими темпами. У 1921 р. вони становили 42,1%; 1925 р. - 66,1%, 1926 р. - 43,2%, 1927 р. - 14,2%. Трестівський госпрозрахунок, навіть обмежений, дозволяв відродити важку промисловість і транспорт. До кінця 20-х років радянська економіка в цілому лише трохи відставала від довоєнного рівня.

Грошова реформа (1922-1924 рр..) була найбільш дієвою і самої ринкової мірою фінансової політики радянської влади того періоду. Реформа стабілізувала фінансове становище. В обіг була випущена стійка (конвертована) валюта - червонець, який прирівнювався до 10 дореволюційним золотим рублям.

Усе це зумовило створення працездатних ринкових структур. Однак перетворення їх на дієздатний ринковий механізм так і не відбулося. Головною причиною цього була повна відмова вищого партійного керівництва країни наприкінці 20-х років від нової економічної політики й введення ним нової форми «воєнного комунізму» у вигляді адміністративно-командної економічної системи. Політика непу була вимушеним тактичним кроком, здійсненим під тиском обставин, а не стратегічною лінією.