96. Розкрийте теоретичний зміст та порівняйте специфіку реалізації реформ у досягненні «економічного дива» в Німеччини та Японії.

Однією з найуспішніших економік повоєнного періоду, де екон. зрост. набуло вражаючих темпів, стала економіка Німеччини. Прискорений екон. розвиток цієї країни та вихід її на друге місце у світі у 1950-х роках було названо «економічним дивом».

Основними ж факторами реформування економіки слід вважати такі:

-по-перше, відбувається поновлення основного капіталу за участю держави та за мінімальних видатків на ВПК.

-по-друге, виникає можливість розвитку цивільних галузей та використання їхньої екон. віддачі задля реконструкції промисловості й сприяння насиченню попиту;

-по-третє, Західна Німеччина отримувала гуманітарну допомогу від США, насамперед у вигляді споживчих товарів на суму 2,5 млрд дол.

Основою «економічного дива» стала реформа Л. Ерхарда — (у 1949 році, після утворення ФРН — міністр економіки, а від 1963 р. — канцлер ФРН). Людина, котра втілювала в життя розроблення Л. Ерхарда, — канцлер К. Аденауера

Сутність реформи зводилася до перетворення Західної Німеч­чини з країни із жорстко регулятивною економікою на країну розвиненого ринкового госп-ва. Завдання реформи — створення умов для розвитку вільної, конкурентоспроможної економіки та підвищення життєвого рів­ня нас-ння.

Першим кроком до цього стало «соціальне» житлове будівництво — відносно дешеві будинки і квартири для робітників за рахунок бюджету.

Вагоме значення мала грошова реформа 1948 р., основним завданням якої стало вилучення з ринку знеціненої грошової маси.

Серед найважливіших заходів з реалізації реформ розвитку виробничої сфери слід назвати такі:

-зниження обов’язкового мінімуму фінансових резервів комерційних банків;

-зниження облікової ставки відсотка, що здешевлювало кредити для промисловців;

-надання банкам дотації (300 млн ДМ) та використання її для довгострокового кредитування промисловості;

-сприяння конкуренції (проголошення свободи цін, обмеження концентрації капіталу й утворення монополій

-зниження податків та компенсація втрат за попередніми завищеним ставками.

Вагомим фактором економічного зростання виявилася допомога Західній Німеччині за планом Маршалла у розмірі 2 млрд 422 млн дол. США.

Успішний приклад економічного поступу й зростання демонструвала у повоєнний період і Японія, стрімко перетворюючись на економічного лідера Південно-Східної Азії.

Першою реформою була декартелізація методом реорганізації дзайбацу (1945 р.). За цим законом дзайбацу (форма монополії, сімейні конгломерати) ліквідовувалися як підприємства, що заважали прогресу і були опорою реакційної політики.

Другою за хронологією стає буржуазна аграрна реформа 1947—1949 років, головне завдання якої полягало в ліквідації паразитичного напівфеодального землеволодіння. З цією метою було здійснено примусовий викуп державою землі у поміщиків за символічними цінами, із подальшим продажем її селянам.

Унаслідок цієї реформи вже до кінця 1950-х років відбувається збільшення обсягів сільськогосп. вир-ва, підвищується загальна ефективність аграрного сектору, знижується зайнятість, зростає пропозиція праці для промисловості. Позитивним наслідком реформи також можна вважати підвищення купівельної спроможності селян.

Суттєвою новацією стає реформа у сфері держ устрою, а саме створення сис-ми парламентаризму (видання законів, управління ек життям, внутр та зовн політикою). При цьому символічно зберігався титул імператора.

Від середини 1960-х років відбувається перехід до кібернетизації вир-ва та наукомістких галузей.

Визначаючи особливості «японського дива», варто також звернути увагу на особливі форми відносин праці та високий рівень капіталовкладень у національному доході. Японія інвестувала в госп-во близько третини валового національного продукту (основні інвестори: банки та їхні кредити — 70 %, а також заощадження приватних осіб — 1/3). Крім того, Японія мала перевагу щодо низького рівня витрат на оплату праці у вартості продукції порівняно із високорозвиненими країнами.

Ефективною виявилася патерналістська модель соціально-трудових відносин (пожиттєве закріплення працівника за фірмою в ек спосіб).

Слід наголосити вагому роль традицій і релігії (східної філософії) у формуванні почуття обов’язку, сумління, відповідальності перед колективом, поваги до закону. Цей фактор вважають одним із найвагоміших за умов трансформаційних зрушень будь-якого сусп-ва.