83. Розкрийте особливості методології раннього інституціоналізму та вкажіть на відмінності від методології класичної політичної економії.

Характерною його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядають у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю сусп-ва над економікою.

Методологія інституціоналістів передбачала:

1) широке використання описово-статистичного методу;

2) застосування історико-генетичного методу;

3) вихідними та основоположними категоріями інституту вони вважали сукупність правових норм, звичаїв, традицій.

Інституціоналізм ґрунтується переважно на позаекономічному тлумаченні сутності господарських процесів у ринковому сусп-ві. При цьому рушійними силами економічного розвитку вважаються соціальні явища як політичного, правового, етичного, морального, психологічного, технічного, так і економічного характеру - держава і профспілки, сім'я і традиції, звичаї і мораль, правові акти й етичні норми, технічний прогрес і наука, конкуренція і ринкова влада, еволюція економіки тощо. Ці та інші явища були об'єднані одним спільним терміном - інститути, або інституції, що й дало назву цьому напряму економічної думки.

Інша важлива риса інституціоналізму - визнання еволюційного розвитку єдино можливою формою економічного і соціального прогресу. Всі без винятку інституціоналісти були принциповими противниками революційних зрушень, пропонували реформістський шлях оздоровлення капіталізму. Вони одними з перших в економічній науці визнали важливу роль держави в організації ринкової економіки, обґрунтували можливість регулювання останньої.

Через усі концепції інституціоналізму проходить ідея необхідності соціального контролю над економікою.

Що ж до класичної політичної економії, то тут простежується тісний зв'язок філософського і економічного аспектів, що знайшов свій вираз у загальних методах економічної теорії, проявляв себе на всіх етапах розвитку економічної науки.

Класична школа політичної економії базувалася на таких засадничих

принципах:

— життя сусп-ва в цілому й економіка зокрема підкорюються дії певних «природних законів», які відображають наявність у світі загального порядку і не залежать від волі, бажань, поінформованості людей. Втручання держави в ці процеси недоцільне й небажане. Вона повинна лише підтримувати порядок і гарантувати економічну свободу. Класики обґрунтували принцип економічної свободи «laissez faire» («не заважайте робити», «дозвольте робити»);

— дія економічних законів реалізується через переслідування кожним індивідуумом своїх особистих інтересів. Зіткнення цих інтересів у процесі конкуренції веде до вироблення оптимальних рішень. Особистий егоїзм стає фундаментом загального добробуту. Така модель поведінки одержала назву «економічної людини» (homo economicus);

— умовою ефективного функціонування ринкового механізму є забезпечення максимуму економічної свободи, гарантією якої є приватна власність і повнота інформації, якою володіють суб’єкти господарювання.