Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1036941_82065_i.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
450.85 Кб
Скачать
    1. Дайте хар-ку наслідкам Першої світової війни для провідних країн світу – Англії, Франції, Німеччини, сша.

Унаслідок війни в усіх країнах, що воювали , збереглись і відтворювались потужні системи інститутів держконтролю і регулювання.

США – промислове піднесення у світовому промисловому виробництві. Надаючи позики країнам на військові потреби, США перетворилась на основного кредитора європейських держав. Економічна експансія призвела до захоплення США основних світових ринків і джерел сировини., установлення ними економічного панування в зх. півкулі.Все це сприяло до швидкого економічного розвитку країни та перетворення на високорозвинену індустріальну країну.

Перша світова війна мала для економіки Англії важкі наслідки. Посилено розвивалися військова промисловість, виплавка заліза і сталі,, суднобудування, хімічна промисловість. Інші галузі занедпали. Промислове виробництво скоротилось. Виникли труднощі у сфері зовнішньої торгівлі, поставок сировини й продовольства. Оподаткування збільшилось в сім раз. Деякі колонії перейшли до Англії , що дало змогу поліпшити постачання метрополії сировиною та продовольством. Однак скорочення міжнародних економічних шляхів і ослаблення світових позицій Англії негативно позначилось на її відносинах із країнами.

Франція опинилась серед країн переможниць, однак французька економіка не відчувала явних переваг. Оскільки зазнала великих матеріальних втрат Загальний обсяг промислового вир-ва скоротився, обсяг сільського госп-ва зменшився, обсяг експорту скоротився, ціни на продовольство і товари народного споживання зросли, в тому числі зросли податки. З найбільшого світового експортера капіталів Франція перетворилась на боржника.

Німеччина - Версальський мирний договір.

80. Дайте порівняльну хар-ку: Версальської угоди, плану Дауеса, плану Юнга.

Долю Німеччини (території, репарації тощо) по завершенні війни вирішив Версальський мирний договір, підписаний 28 чер­вня 1919 р. країнами-переможницями США, Англією, Францією, Італією та ін. Репарації з Німеччини становили 132 млрд золотих марок

Разом із територіями (скорочувалася на 70 тис. км2) Німеччи­на втратила 75 % видобутку залізної руди, 25 % кам'яного вугіл­ля; 35 % виплавки сталі. Німеччина була позбавлена колоній площею 3 млн км2 із нас-нням 13 мли осіб. Роз­в'язання військових питань передбачало:

1)заборону мати ВМФ;

2)обмеження збройних сил до 100 тис. осіб;

3)скорочення військового вир-ва;

4)заборону мати підводний флот;

5)руйнування значної частини військових укріплень

На початку і в середині 20-х років Версальський договір перестав спрацьовувати. Одною із причин було те, що Німеччина повільними темпами відновлювала свій ек потенціал. Оскільки слабка Німеччина як партнер для країн Європи була невигідна, тому йшов пошук шляхів відновлення німецької економіки. Ці пошуки призвели до виникнення "плану Дауеса", розробленою спеціальною комісією в 1924 році. Основна мета плану — відновлення промислового потенціалу Німеччини і забезпечення виплат репарацій країнам-переможницям. За планом Дауеса передбачався такий механізм активізації відновлення німецької економіки:

- країни-переможниці надають Німеччині позики і кредити. Левова доля таких позик і кредитів надавалася США;

- Німеччина відбудовує економіку і фінансову систему;

- на цій основі виникає можливість послідовно сплачувати репарації Великобританії та Франції;

- за рахунок німецьких репараційних платежів Великобританія і Франція повертають воєнні борги США

Проблеми сплати репарацій Німеччиною і боргів союзниками США дуже загострилися. Термін дії «плану Дауеса» закінчувався в 1929 р., але він не визначав ані остаточної суми репарацій, ані періоду їхньої сплати. Союзники-переможці ще в 1929 р. створили «комітет експертів» на чолі з американським банкіром Юнгом, який виробив новий репараційний план. «План Юнга» після гострих суперечок був затверджений на Гаазькій конференції 12 держав і почав діяти з січня 1930 р. «План Юнга» встановлював загальну суму репарацій Німеччини (в 1921 р. визначалося 132 млрд марок, тепер — 113,9 млрд марок). Остаточний термін їхньої сплати встановлено до 1988 р. Розмір щорічних репарацій зменшувався на 20 % — до 2 млрд марок. Змінено порядок збирання репарацій — тільки за рахунок непрямих податків і залізничних прибутків (без облігацій з концернів). Були ліквідовані всі види контролю над Німеччиною, засновано Базельський банк міжнародних розрахунків (замість репараційної комісії).

«План Юнга» становив продовження «плану Дауеса» й передбачав певну систему сплати боргів: Німеччина торгує з Радянським Союзом, сплачує репарації європейським союзникам, а ті, у свою чергу, сплачують борги Сполученим Штатам.

Так було задумано, проте без урахування економічних та політичних обставин. Німеччина намагалася взагалі перекреслити Версальський договір. Франція вимагала, щоб репарації для неї перевищували її борги Америці. Англія, у свою чергу, збиралася анулювати свої борги. Світова економічна криза ще більше загострила міжімперіалістичні суперечності.