74. Розкрийте проблеми ринкового розв. У наук. Спадщині м. Тугана-Барановського.

Характеризуючи еволюцію поглядів М. Тугана-Барановського на проблему ринку, слід зазначити, що у своєму дослідженні він піднявся від мікрорівневого аналізу ринку як пункту продажу товару до макроекономічних узагальнень щодо функціонування ринкової системи. Зазначена проблема найбільш повно викладена ним у праці «Промислові кризи в сучасній Англії, їх причини і найближчий вплив на народне життя» Т.-Б. став першовідкривачем сучасної інвестиційної теорії циклів,відповідно до якої фази пром. циклу визначаються активністю інвестування. Саме збільшення інвестицій у галузях , що виготовляють засоби вир-тва породжує мультиплікаційний процес всіх елементів ек. активності. Учений також дійшов висновку, що ринок 19ст. є центральною силою, яка керує всім капіталіст госп-вом і відіграє вирішальну роль у його розвиткові.

Туган-Барановський, користуючись методом схематичної побудови суспільного вир-ва як цілого, висловлює думку про те, що розміри ринку не визначаються обсягами народного споживання, оскільки суспільний продукт включає ще й засоби вир-ва. Тому проблема реалізації обмежується тільки пропорційністю розподілу між галузями суспільного вир-ва. Проблеми ж так званих третіх осіб і необхідності зовнішніх ринків, на думку вченого, не існує, адже капітал виробництво спроможне самостійно створити для себе достатній ринок.

Акцентуючи увагу на визначальній ролі сфери обміну в сучасному йому сусп-ві Т-Б був певен, що з'ясувати характер проблеми ринку можливо тільки на основі системного аналізу, охопивши «в одній картині усе сусп. госп-во в сукупності".

3 позицій такого бачення Т-Б уважав, що вирішення проблеми ринку залежить від цілого спектра проблем, зокрема власності, конкуренції, державного регулювального впливу на ринкові процеси й зазначеної вище проблеми пропорційного розподілу суспільного вир-ва. Тільки комплексне їх розв'язання сприяло б вирішенню проблеми ринку, оскільки ж воно утруднене, то економіка періодично зазнає порушення макроекономічної рівноваги у вигляді криз надвир-ва, депресій.

Загальновизнаним є внесок Туган-Барановського в розроблення таких проблем, як теорія розподілу, теорія кооперації, теорія соціалізму та ін.

75. Охар-йте особливості госп. Розвитку України в пореформений період та їх відображення в українській економічній думці.

Скасування кріпацтва та низка буржуазних реформ не сприяли автоматичній ліквідації феодального ладу. Було ліквідовано залежність селян від поміщиків. Селяни отримали особисту свободу та присадибні ділянки у власність, земля стала об’єктом купівлі-продажу. Реформи сприяли розвитку капіталізму, здійснювалась орієнтація на ринкові методи господарювання. Прогресивні зрушення виявилися у підвищенні врожайності аграрних культур, розвиткові тваринництва, зростанні товарності сільськогосп. вир-ва (особливо технічних культур), яке ставало базою для переробної промисловості. Поступово втягувалися у ринкові відносини і поміщицькі госп-ва, запроваджуючи більш досконалу техніку та досягнення агрономії, багатопільні сівозміни та розвиваючи нові галузі: бурякосіяння, картоплярство, виробництво тютюну, ширше використовували вільнонайману працю. Виникають нові господарські форми - економії. Але реформи мали серйозні вади: численні пережитки феодально-кріпосницької системи, майже недоторканне поміщицьке землеволодіння, наявність общинного землеволодіння, обтяжливі викупні платежі для селян.

Протягом 60—80-х років ХІХ ст завершився промисловий переворот, відбувся перехід від мануфактури до великого машинного вир-ва. Промисловість України формувалася як система взаємозв’язаних галузей металургійної, вугільної, залізорудної та залізничного транспорту. Найшвидше зростаючими промисловими районами імперії стали Донбас і Криворізький металургійний регіон. Важливою рисою промислового розвитку України був високий рівень концентрації вир-ва. Особливістю також була значна залежність від іноземного капіталу. Але якщо базові, видобувні галузі на Україні розвивалися, то інші стояли на місці. Активно розвивалось залізничне будівництво. Усі зміни в економіці проводилися в інтересах імперії, тому український ринок створювався з сильним нахилом у видобувні, сировинні галузі та зі значним відставанням у галузях легкої промисловості й у виробництві готових товарів.Економіку України змушували слугувати інтересам російського центру імперії.

Українські дослідники, широко використовуючи наукові ідеї західних шкіл, розвивали їх з урахуванням особливостей соціально-економічного поступу України та створили теорії, що увійшли вагомим надбанням до світової наукової скарбниці. Українська економічна думка була представлена різними напрямами серед яких можна виокремити: класичний напрям політичної економії (І. В. Вернадський, Т. Ф. Степанов, В. Ф. Левитський,) • маржиналізм, ( О. Д. Білимович, Р. М. Орженцький, Є. Є. Слуцький)• народництво (М. В. Левицький, Т. І. Осадчий, О. О. Русов, П. Чубинський); • марксизм і соціалістичні вчення (М. І. Зібер, І. Я. Франко, М. І. Туган-Барановський); • Київська психологічна школа (М. Х. Бунге, А. Я. Антонович, Д. І. Піхно, О. Д. Білимович); • соціальний напрям (В. Я. Желєзнов, М. І. Туган-Барановський та ін.).

Головна увага була зосереджена на питаннях розвитку ринкового госп-ва, зокрема долі капіталізму в країні, становленні нових господарських форм (фабрики, акціонерних товариств, синдика тів, трестів), проблемах індустріалізації та ролі іноземного капіталу , подолання відставання в соціально-економічному розвиткові від країн Західної Європи, вирішення аграрного питання, проблеми селянського і поміщицького землеволодіння, досліджувалися податки та повинності селян, велике і дрібне госп-во, розвиток інституту приватної власності, форми госп-ва в аграрній галузі тощо.