71. Охар-йте розвиток промисловості України в кінці хіх – на початку хх ст. Та покажіть її місце в госп-ві Російської імперії.

Протягом 60—80-х років ХІХ ст. в основному завершився промисловий переворот, унаслідок якого відбувся перехід від заснованої на ручній праці мануфактури до великого машинного вир-ва. Промисловість України формувалася як система взаємозв’язаних галузей важкої індустрії, передусім металургійної, вугільної, залізорудної та залізничного транспорту.

У період між 1870 і 1900 рр. і особливо протягом бурхливих 1890-х років найшвидше зростаючими промисловими районами імперії, а цілком можливо і світу, стали Донецький басейн і Кривий Ріг. Ознаки наступаючого буму передусім з'явилися у вугільній промисловості Донбасу, коли видобуток вугілля підстрибнув більш як на 1000 %, цей район давав майже 70 % усього вугілля імперії. У 1880-х роках, майже через десятиліття після вугільного буму розпочався широкомасштабний видобуток залізної руди. Розвиток металургії, зосередженої в районі Кривого Рога, був ще більш вражаючим, ніж вугільної промисловості. Якщо між 1870 та 1900 рр. уральським заводам удалося збільшити виробництво залізної руди лише вчетверо, то на Україні воно зросло у 158 разів.

Важливою рисою промислового розвитку України був високий рівень концентрації вир-ва. Майже повна відсутність тут кріпосницьких пережитків створила умови для швидшого процесу концентрації промисловості, ніж на Уралі. Особливо інтенсивно розвивалися галузі, що створювали засоби вир-ва.

Важливою особливістю української промисловості була її значна залежність від іноземного капіталу. Національний капітал переважно було задіяно в галузях з меншими обсягами капіталів, зокрема в цукровій промисловості (Харитоненко, Терещенко).

Але якщо базові, видобувні галузі на Україні розвивалися, то інші стояли на місці. За величезною більшістю готових продуктів Україна залежала від Росії. Відтак, хоч несподіваний і потужний вибух промислової активності на Україні справляв приголомшуюче враження, він приховував однобічний, незрівноважений характер цього розвитку.

Активно розвивалось залізничне будівництво, яке стало найважливішою умовою створення внутрішнього ринку. Залізниці сполучили промислові райони, з’єднали Україну зі столицею імперії. У міру того, як з України на північ ішли продукти й сировина, а у зворотному напрямку російські готові вироби, економіка України почала інтегруватися в систему імперії. Це зумовило виникнення всеросійського ринку. Усі зміни в економіці проводилися в інтересах імперії, тому український ринок створювався з сильним нахилом у видобувні, сировинні галузі та зі значним відставанням у галузях легкої промисловості й у виробництві готових товарів. Імперська політика ціноутворення створювала ситуацію, коли вартість російських готових товарів була надзвичайно високою, в той час як ціни на українську сировину лишалися низькими. Так економіку України позбавляли прибутків і змушували слугувати інтересам російського центру імперії.