58. Охар-йте вплив нових цивілізаційних чинників на господарський розвиток держав Європи (70-ті роки хіх ст. – початок хх ст.)

В останній чверті XIX ст. відбуваються, по суті, революц.зміни у ринковій системі: перехід від вільної конкуренції до монополістичної, виникнення нових форм власності та господарювання. Цілий ряд цивілізац. факторів(політ.влада в країні, соц. розвиток, духовно-культ. рівень, розвиток освіти, науки,культури, менталітет нації.), криза1873 р. створили умови переходу від вільної конкуренції до монополістичної. На духовно-культ. Сторону життя починає впливати таке джерело масової інформації, як радіо, набував

поширення кінематограф. Швидкими темпами продовжується освітня революція, яка розпочалася ще в серед. XIX ст. У кінці XIX ст. країни ввели обов’язкову початкову

освіту та зробили особливий наголос на розвиток середньої спец., університетської та вищої технічної освіти, а в університетах більшу увагу стали приділяти вивченню природнич. дисциплін. Суттєвий вплив на всі сторони життя Європейської цивілізації мала світова ек. криза 1873 р., яка була наслідком перевир-ва товарів, поставила питання про існування товаровиробників на ринку чи їх розорення, зруйнувала систему вільної конкуренції. Криза поклала початок другій науково-технічній революції (70-ті роки XIX ст.— 1918 р. XX ст.) Науково-технічна революція на відміну від першої промислової революції (переходу від мануфактури до фабрики) відбувалася на принципово новій технічній базі. Саме в цей час на зміну енергії пару прийшла електрична енергія, яка знайшла своє застосування в промисловості, на транспорті, у

побуті. Було винайдено нові види двигунів: парова турбіна, динамомашина, бензиновий двигун та дизель. Запроваджуються нові технології в нафтодобувній, нафтопереробній, хімічній промисловості та нові способи одержання сірчаної кислоти, соди, штучних фарб, добрив та ліків. Удосконалюються процеси виплавки металлу(томасівський і мартенівський) та одержання якісної сталі. Значного розвитку набуває транспорт.У промисловості поширилися нові види енергії — нафта й газ. З’являються перші спроби автоматизації виробничих процесів.З 1870 до 1900 р. обсяг світової промислової продукції збільшився втричі, прискореними темпами стала розвиватися важка промисловість, випереджаючи легку промисловість і с/г У важкій промисловості виникають нові галузі: електротехнічна, нафтопереробна, хімічна, автомобільна, верстатобудівна. У с/г подальшого розвитку набуває фермерство, як американський шлях розвитку. Загалом у країнах Європейської цивілізації існувало два шляхи розвитку у с/г — американський та

прусський, які перепліталися між собою. Утворення монополій було не випадковим, а об’єктивним, закономірним процесом у ринковій економічній системі. Сама конкуренція продовжує монополістичні тенденції, штовхає підриємців до захоплення домінуючих позицій на ринку.Монополія — це окремі наймогутніші підприємства або об’єднання підприємств, що виробляють переважну кількість продукції певного виду і тому впливають на процес ціноутворення і отримання високих прибутків. У ринковій системі монополії виступають у вигляді картелів, синдикатів, трестів та концернів як нових форм господарювання щодо вир-ва, збуту продукції, керівництва підприємствами.

Зі збільшенням розмірів підприємств та впровадженням нової техніки зростає потреба в грошових коштах, виробництво одноосібних підприємств вже не задовольняло вимог часу. За цих умов стало необхідним залучення сторонніх капіталів через випуск акцій. Виникає колективна акціонерна форма приватної власності, яка набуває значного поширення. АТ накопичують кошти, посилюють концентрацію капіталу. Володіння акціями дає можливість брати участь в управлінні підприємством та одержувати частину прибутку у вигляді дивідендів. Таким чином, акціонерна форма власності стала відігравати основну роль у розвитку економіки