41. Промислова революція: передумови, суть та значення для розвитку ринкового госп-ва в країнах Європейської цивілізації.

Промислова революція (промисловий переворот) стала наступною складовою масштабних змін, що відбулися в сусп-вах Європейської цивілізації другої половини ХVІІІ—ХІХ ст. Суть її полягає у переході від ручної праці до великого машинного вир-ва, від мануфактури до фабрики. Батьківщиною першого промислового перевороту була Англія — в останній третині XVIII — середині XIX ст. Соціально-економічні передумови для його здійснення визріли в цій країні у середині XVIII ст. Важливим чинником промислового перевороту стала буржуазно-демократична революція середини XVII ст., яка ліквідувала основні перепони розвитку підприємництва, розчистила шлях для становлення індустріального сусп-ва. Цьому сприяв і аграрний переворот XVI — XVII ст., внаслідок якого прискореними темпами розвивалося високотоварне, базоване на фермерській основі, сільське госп-во. Англійські фермери інтенсивно господарювали, поліпшуючи агротехніку і агрокультуру. Поширилася сівозмінна система, травосіяння. Широко застосовували парові плуги, машини, дренажні роботи, використовували мінеральні добрива. Аграрні зрушення сприяли вивільненню великої кількості людей і створили резерв дешевої робочої сили, необхідної для розвитку фабрично-заводської промисловості.

У становленні машинного вир-ва виокремлюють три етапи: 1-й етап — поява робочої машини (спочатку в текстильній промисловості, а потім в інших галузях); 2-й етап — винахід парової машини як двигуна для робочих машин; 3-й етап — створення робочих машин для вир-ва інших робочих машин.

Перехід до машинного вир-ва викликав глибокі зміни в класовій структурі сусп-ва. Висока продуктивність машинної праці і як наслідок нижча вартість фабричних товарів спричинили масове розорення дрібних товаровиробників, що не витримали конкуренції: селян, ремісників, дрібної буржуазії. Вони перетворилися у найманих робітників на капіталістичних фабриках.

Промислова революція по-різному впливала на класи буржуазного сусп-ва. Підприємцям та фабрикантам вона несла значне зростання багатства, зміцнення її позицій у боро-

тьбі із залишками феодальних відносин. Для найманих робітників промис-

лова революція означала підвищення інтенсивності праці: збільшення робочого дня, введення нічних змін, погіршення умов праці, втягування в процес вир-ва жіночої та дитячої робочої сили, яка була дешевшою.

Ще одним фундаментальним результатом промислового перевороту, окрім парового двигуна, стало використання нових методів обробки металу, які звільнили чорну металургію

від залежності від деревного вугілля, ціни на який зростали в міру вирубки величезних лісових масивів. Об’єднавши всі ці операції на одному підприємстві, як правило, поруч з місцем видобування вугілля, металурги досягли значної економії на масштабах вир-ва, у зв’язку з чим випуск заліза за допомогою кам’яного вугілля значно зріс.

Епоха великої промисловості настає, коли машини почали виготовляти не

ремісники, а машини і виникає машинобудівна галузь. А коли основний ка-

пітал переміщується в центр бізнесу, з’являється ринок засобів вир-ва. Утвердження машинного вир-ва у машинобудуванні привело до перебудови всього госп-ва країн, до його індустріалізації.

Під індустріалізацією розуміють перехід економіки на промисловий шлях розвитку — виробництво, яке здійснюється за допомогою системи машин, а їх створення забезпечується розвитком важкої промисловості. Промислова революція суттєво змінила галузеву структуру госп-в країн Європейської цивілізації.

Зі створенням та впровадженням нових видів транспорту, з використанням парового двигуна промислова революція вступає у завершальну стадію.

Будівництво залізниць стало одним з провідних факторів економічного піднесення і одним з показників промислової революції.