40. З’ясуйте суть і значення демократичної та освітньої революції для ринкових перетворень в країнах Європейської цивілізації.

Демократичні (буржуазно-демократичні) революції докорінно змінили політичну та соціальну системи сусп-ва. Як правило, ініціювала і очолювала революції буржуазія, яка не мала можливості в умовах ієрархічного сусп-ва здійснювати свою підприємницьку діяльність. Єдиним виходом з даної ситуації була зміна політичної системи сусп-ва шляхом приходу до влади буржуазії. Легітимність влади останньої забезпечувалася залученням до боротьби за зміну політичної системи всіх верств нас-ння проти привілеїв аристократії, за утвердження соціальної рівності. Боротьба велася за відміну феода-

льних повинностей, кріпацтва, інших форм особистої залежності і часто супроводжувалася національно-визвольною боротьбою.

Демократичні революції були направлені на зміну існуючої системи влади.

Вони передбачали: 1)участь народу у політичній системі сусп-ва, тобто становлення його демократичних засад; 2)створення незалежних гілок влади — законодавчої, виконавчої та судової. 3)формування громадянського сусп-ва; 4) особисте звільнення людей, ліквідацію привілеїв. 5)створення умов для господарської діяльності незалежних індивідів. 6)прояв раціонального індивідуалізму, тобто реалізацію здібностей вільних членів сусп-ва.

Французька буржуазно-демократична революція. Класичним варіантом буржуазно-демократичної революції вважається Велика французька революція 1789 р., яка задекларувала свободу і рівність усіх громадян держави. Теоретичною основою революційного руху у Франції стали погляди Ж.-Ж Руссо. Будучи прихильником природного права (природної рівності), він вважав, що існуючу протиприродну нерів-

ність у сусп-ві необхідно усунути за допомогою революційних заходів і

привести до повної відповідності споконвічній природі людини — природ-

ній рівності. Буржуазно-демократична революція у Франціїбула однією з найбільш радикальних революцій у Західній Європі.

Англійська буржуазно-демократична революція. Внаслідок Реформації в сусп-ві Англії більшість являла собою пуритан, які вели поміркований спосіб життя, покладалися на свою працелюбність, проповідували рівність перед Богом, шанобливо ставилися до сім’ї монарха. Але політика монарха на користь дворянства розходилася з інтересами більшості громадян країни, особливо представників великого капіталу.

Під час буржуазно-демократичної революції 1640—1659 рр.було встановлено конституційну монархію, яка офіційно допустила до влади представників буржуазії та середнього класу. Ця революція мала поміркований характер. Небажання короля кардинально змінювати політичну систему влади призвело до «Славної революції» 1688—1689 рр. — державного перевороту в Англії, який остаточно відсторонив абсолютизм і закріпив у політичному житті досягнення боротьби революційних сил країни в 40—60-ті

роки ХVІІ ст. Результати «Славної революції» були закріплені в 1689 р. «Біллем про права».

Німецька буржуазно-демократична революція. Головною метою буржуазно-демократичної революції 1848 р. було перетворення Німецького союзу у конституційну федеративну монархію, лібералізація економіки та захист інтересів нижчих верств нас-ння. Але феодальна роздробленість країни, неузгодженість дій політичних сил, боротьба між королями Пруссії й Австрії за можливість стати центром єднання нації призвели до планомірного придушення революційних дій. Наслідком революції стало створення конституційної федеративної монархії та прихід до влади військової еліти, що тривалий час визначав шлях розвитку країни, спрямований на її мілітаризацію, створення військових союзів, ведення війн з іншими країнами.

Зміни в політичній, соціальній сферах та промислова революція зумовили необхідність у здійсненні першої освітньої революції, яка припадає на кінець ХVІІІ — середину ХІХ ст.

Її суть полягає у переході від майже суцільної безграмотності до масової початкової освіти, виникнення й розвитку професійної та вищої професійної освіти, поширення знань серед широких верств нас-ння.

Потреби нового сусп-ва вимагали підняття рівня освіти всього нас-ння, підготовки кваліфікованих спеціалістів для нових політичних, соціальних, економічних, духовно-культурних організацій.

Безграмотність, низька кваліфікація та переважно фізична праця стали гальмом не лише у розвитку вир-ва, але й здібностей кожної людини, у зростанні її добробуту.

Освіта вплинула на всі підсистеми сусп-ва: підвищила рівень культури сусп-ва, стала однією з причин виникнення середнього класу, змінила культуру взаємовідносин держави і сусп-ва, дала поштовх до стрімкого розвитку науки і техніки. Щодо економічної підсистеми, то масштаби й ха-

рактер змін були ще суттєвішими — зростання рівня кваліфікації економічних суб’єктів, поліпшення добробуту нас-ння, впровадження нової техніки і технологій, культури управління госп-в, формування досконалішого інституційного середовища тощо.