25.Дайте хар-ку основним формам феодального землеволодіння в Західній Європі та українських землях.

В Європі феодалізм формується починаючи з V—VI ст. Це була структура васалітету, тобто

король розподіляє землі між верхівкою, вони ж роздають свої землі наумовах сплати ренти або також несення воєнної служби особам, що стоять нижче і так далі. Землевласники-феодали мали на землю монопольне право. Форми землеволодіння що існували у Франкській державі, можна уявити за «Салічною правдою» яка є пам’яткою економічної думки середньовіччя. В ній розглядається формування землеволодіння, зокрема такої його форми, як аллод За Салічною правдою франкське нас-ння складається з вільних общинників, а основною формою землеволодіння також є общинна Особиста ж власність поширюється на будинок, город, проте не на ріллю Вже з другої половини VI ст. у Франкській державі аллод фіксується як особиста земельна власність Великим землевласником у державі франків була католицька церква. Саме на церковних землях увперше виникли умовні форми землеволодіння, які й стали основною ознакою феодальної системи госп-ва.Так, католицькі церковні установи передавали землю на умовах прекарію, тобто зобов’язання за користування землею нестипевні повинності. Головною формою землеволодіння в цей період стає бенефіцій, адже надання землі у повну власність (у вигляді аллоду) значно послаблювало королівську владу і створювало прошарок землевласників, які вже відмовлялися служити. З часом (ІХ—Х ст.) виникає спадкова форма умовного феодального землеволодіння — феод (або лен), що також передбачала несення служби, але й земля,й посада передавалася у спадок. Селянин ставав утримувачем землі, отримував від феодала земельнийнаділ (вже згадуваний прекарій), За це користування (держання) він ніс певні повинностіна користь земельного власника. Основною формою таких повинностей булафеодальна рента, яка мала три основні форми: відробіткова (панщина) —найбільш архаїчна та найменш ефективна форма, що засновувалася на перероз-поділі живої праці й передбачала високий ступінь особистої залежності селянинавід власника землі; продуктова, заснована на перерозподілі натурального продукту; грошова (чинш) — найбільш прогресивна форма, що передбачала відносно слабку особисту залежність, заснована на перерозподілі доходу.

Зростання потреби у сільськогосподарській продукції зумовило й кардинальні зміни в системі землеробства. Дедалі більшого поширення набирає трипільна система, яка надовго, в деяких країнах до кінця ХІХ ст.,стала основою європейського землеробства.

Відносини власності на укр.землях формуються у Давній Русі. А от велика земельна власність формується починаючи з ІХ ст. Князі,відправляючи свої дружинників на збір данини, часто-густо закріплювали ті чи інші землі за ними «на прокорм». Князь міг нагородити своїх дружинників землею за службу Все це сприяє зростанню феодального землеволодіння, Великими власниками землі виступали князі і бояри. Головною формою госп-ва була вотчина — спадкова феодальна власність на землю, що визначалась як безумовне володіння землею за необмеженого розпорядження нею.Протягом ХІІІ—ХІV ст. землі Давньоруської держави переживають дуже важкі часи, пов’язані з татаро-монгольською навалою.

Економічна залежність полягала у тому, що все нас-ння підкорених земель обкладалося даниною і мало виконувати ряд повинностей.Зі зростанням феодального землеволодіння змінюється і становище селян. І хоча вони ще залишаються у громаді, але перетворюються на феодальнозалежних, тобто вони мали виконувати різні повинності як на користь окремих землевласників, так і на користь держави. Данина в основному виступала у вигляді продуктової ренти Але існувала також і відробіткова рента —панщина, яку відбували не лише селяни, а й так звані селяни-данники. з XV ст з’являється «фільварок», який означав велике, багатогалузеве госп-во, частково орієнтоване на реалізацію продукції. З розвитком великого феодального землеволодіння найтісніше був пов’язаний процес поступового покріпачення селянства. Наділений землею селянин ставав особисто залежним від феодала, був змушений віддавати йому частину виробленого ним продукту