24. Порівняйте риси господарської системи сусп-в Західної цивілізації доби середньовіччя на першому (V – XI ст.) та другому (XI – XV ст.) етапах.

У ранньому середньовіччі (V-Х ст.) сформувалися і утвердилися визначальні риси феодального госп-ва (період генези). ХІ-ХV ст. — період зрілості феодального госп-ва, внутрішня колонізація, розвиток міст, ремесла і товарного дробництва.

Становлення середньовічного госп-ва яскраво простежується на прикладі Королівства франків.

У V-VІ ст. у Франкському королівстві відбувався процес трансформації родової землеробської громади на сусідську, в якій переважало індивідуальне сімейне госп-во — основна виробнича ланка франкської общини. Вся земля знаходилася у колективній власності громади.

У VІІІ-ІХ ст. у Королівстві франків аграрні відносини пройшли складну еволюцію. Основою тогочасного війська, служба в якому була престижною, стали важкоозброені кінні воїни-рицарі. Воїнам-рицарям надавалися пожиттеві земельні наділи — бенефіції —за умови виконання ними військової служби і васальної присяги на вірність королеві-сеньйорові. Частину отриманих земель власники-бенефіціарії віддавали своїм васалам. Так склалося бенефіціальне—умовно-службове, тимчасове землеволодіння. Одночасно із зростанням великого землеволодіння селянство потрапляло у все більшу залежність від феодалів.

Феодальні відносини у Франції, як і в інших країнах Європи. досягли зрілості в ХІ-ХV ст. В ХІ-ІХ ст. панувала феодальна земельна власність трьох типів — королівська, світська, церковна. Ієрархічна структура землеволодіння обмежувала права окремого феодала на землю. У ХІV-ХV ст. феодальні госп-ва все більше втягуються у товарно-грошові відносини.

Міста. Ремесла.

Відродження античних міст (Рим, Неаполь, Париж, Генуя, Ліон, Лондон) і утворення нових (Гамбург, Любек, Лейпциг, Магдебург) розпочалося з XI століття. Основними причинами процесу урбанізації було загальне економічне піднесення, успіхи в сільськогосподарському виробництві та вивільненні частини нас-ння для занять ремеслом, зростаючі потреби людей у промислових виробах, розвиток торгівлі, обміну, товарно-грошових відносин. З кінця XI ст. зростанню і процвітанню західноєвропейських міст сприяли хрестові походи.

Від інших людських поселень місто відрізнялося тим, що в ньому був торг (ринок). Значна частина міського нас-ння була зайнята у сільськогосподарському виробництві.

Спочатку середньовічні міста (крім старих римських центрів) були власністю феодалів. Король, князі та інші вельможі судили, накладали і збирали податки, встановлювали митні збори. Феодали захищали місто та його жителів від нападів і грабежів.

В ХІ-ХІІ ст. міста Європи досягли значного економічного розвитку, зріс добробут їх жителів. Відтоді міщанство почало домагатися більших прав, що призвело до загострення протиріч між жителями міст і феодалами. В ХІ-ХІІІ ст. у країнах Західної Європи прокотилася хвиля революцій, внаслідок яких міста добилися незалежності та самоврядування. Утворювалися міста-комуни, або міста-держави, які мали повну свободу. Економічно розвинені міста Італії, Німеччини, Франції та Англії в ХІ-ХІІІ ст. досягли значного розквіту. Міста стали осередками промисловості. Найбільш поширені галузі міського ремесла—текстильне виробництво, виплавка і обробка металів. Серед галузей текстильного вир-ва домінувало виготовлення сукна і грубих вовняних тканин.

Значного розвитку досягло виробництво зброї. Попит на метал зумовив прискорений розвиток металургії. Відбувся перехід від відкритих горнів до закритих печей. У XV ст. доменні печі мала більшість західноєвропейських країн. Великих успіхів досягла гірнича справа.

Характерною рисою середньовічного ремесла була його цехова організація — об'єднання ремісників однієї чи ряду професій в межах міста у спілки — цехи. Цехова організація була економічно-раціональною в ХІІІ-ХV ст. У ХІV-ХV ст. у Європі виникла нова, вища форма вир-ва мануфактура. Зявляються організовані великі робітничі майстерні.