49. Сили цивільного захисту які залучаються для проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в надзвичайних ситуаціях. Засоби механізації робіт.

До сил цивільного захисту відносяться:

- оперативно-рятувальна служба ЦЗ;

- спеціальні ( воєнізовані) та спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи;

- аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладені завдання ЦЗ;

- формування особливого періоду;

- авіаційні та піротехнічні підрозділи;

- технічні служби та їх підрозділи;

- підрозділи забезпечення і матеріальних резервів.

До регіональних та місцевих сил ЦЗ відносяться:

- аварійно-рятувальні формування і підрозділи;

- спеціалізовані аварійно-рятувальні служби;

- сили і засоби місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування;

- сили і засоби територіальних підсистем єдиної системи ЦЗ;

- сили і засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до виконання заходів ЦЗ;

- добровільні рятувальні формування.

Згідно з Законом України «Про Цивільну оборону України» силами цивільної оборони є:

- війська ЦО;

- спеціалізовані формування;

- невоєнізовані формування.

На виконання державної програми перетворення військ ЦО України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в оперативно-рятувальну службу цивільного захисту (наказ Президента України від 19 грудня 2003 року № 1467/2003) на базі органів управління, сил оперативного реагування і сил забезпечення військ ЦО України, органів і підрозділів Державної пожежної охорони – створюється оперативно-рятувальна служба цивільного захисту.

Служба є спеціальним невійськовим органом, діє на засадах єдиноначальності, централізації управління, уставної дисципліни, особистої відповідальності, її особовий склад і працівники виконують обов’язки на професійній основі.

Створено:

- чотири регіональні рятувальні загони служби (Київ, Мелітополь, Дрогобич, Мерефа).

- три територіальних підрозділи (Ужгород, Лоскутівка (Луганської області), Мазанка (Крим);

- три регіональних рятувальних загонів (відповідно Мелітополь, Дрогобич, Мерефа);

- спеціальний морський загін служби (Керч);

- спеціальний авіаційний загін (Ніжин);

- два вузли зв’язку (Київ, Переяслав-Хмельницький);

- один загін забезпечення служби (Київ);

- двадцять сім гарнізонів служби, які дислокуються в АРК, областях, містах Києві та Севастополі;

- пожежно-рятувальні підрозділи, які дислокуються в адміністративних районах.

Загальна чисельність особового складу та працівників органів і підрозділів служби складає 72418 осіб, у тому числі, рядовий та начальницький склад – 55765 осіб.

Фінансування із державного бюджету.

У Херсоні створено загін технічних служб оперативного реагування на НС Головного Управління МНС Херсонської області.

Склад – 159 осіб.

Три підрозділи:

- ремонтно-допоміжна частина;

- транспортно-господарча частина;

- частина спеціальної техніки.

Ремонтно-допоміжна частина призначена для технічного обслуговування техніки в підрозділах Херсонської області.

Транспортно-господарська частина призначена для доставки вантажів підрозділам області (вантажні та легкові автомобілі).

Частина спеціальної техніки – для безпосередньої ліквідації НС.

Служби:

1. Група піротехнічних і спеціальних водолазних робіт, склад – 9 осіб, три машини:

- УРАЛ – для перевезення вибухонебезпечних речовин (обладнаний);

- УАЗ-469 – для особового складу;

- ГАЗ-66 – для водолазів.

2. Медичний пункт – 2 особи.

3. Інженерна група, виконує спеціальні інженерні роботи – 4 особи.

4. Група хімічного та радіаційного захисту.

5. Група зв’язку для обслуговування та ремонту засобів зв’язку.

Допоміжні машини:

- автомобіль зв’язку та освітлення;

- пожежно-насосна станція (ЗІЛ-131 110 л/сек.);

- автомобіль повітряно-пінного гасіння - ЗІЛ-131;

- автомобіль рукавний (2 км. рукавів);

- димосмок.

Спеціалізовані формування.

Призначені для виконання специфічних робіт, пов’язаних з радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями внаслідок землетрусу, аварійними ситуаціями на нафтодобувних промислах, проведення профілактичних та відновлювальних робіт, у тому числі за межами України.

Вони створюються за трьома рівнями підпорядкування:

- в центральних органах державної влади спеціалізовані формування створюються за рішенням КМУ за поданням відповідних міністерств, відомств, узгоджених з МНС;

- в областях спеціалізовані формування створюються місцевими держадміністраціями відповідно до законодавства України;

- на ОГД, де передбачена обов’язкова наявність формувань, спеціалізовані формування створюються керівництвом ОГД, при узгодженні з органами управління МНС, які уповноважені вирішувати завдання в сфері захисту населення і територій від НС.

До центральних воєнізованих формувань відносяться воєнізовані формування, призначені для ведення аварійно-рятувальних робіт при ліквідації великих виробничих аварій, у тому числі при наявності отруйних речовин, аварій на залізничному транспорті, наслідків стихійного лиха, а також наслідків пожеж, загазованості, обвалів.

До територіальних спеціалізованих формувань відносяться зведені рятувальні підрозділи, які призначені для проведення специфічних робіт і пов’язаних з аваріями техногенного і природного характеру, а також для аварійно-відновлювальних робіт на ОГД.

Об’єктові спеціалізовані формування створюються на ОГД і складаються з спеціальних підрозділів, які виконують завдання з ліквідації аварій, а також здійснюють аварійно-відновлювальні роботи у разі НС, безпосередньо за профілем даного підприємства.

До спеціалізованих формувань і аварійних служб Міністерств і відомств відносяться:

- пошуково-рятувальні формування, гірничорятувальні формування, газорятувальні, спеціалізовані буксирорятувальники, водолазорятувальники та інші;

- аварійно-відновлювальні формування, відновлювальні поїзди, державний аварійно-технічний центр Державного департаменту з питань атомної енергетики, аварійно-відновлювальні бригади у складі підприємств по обслуговуванню доріг, об’єктів електрозв’язку, електроенергетики, трубопровідного транспорту, комунального і водного транспорту;

- формування і служби протипожежної охорони;

- служби медицини катастроф (ДСМК);

Державна служба медицини катастроф створюється на двох рівнях:

- державному;

- територіальному.

Організаційна структура, призначення і можливості невоєнізованих формувань цивільної оборони.

Це група робітників та службовців об’єкту, які об’єднані в окремий підрозділ оснащений спеціальною технікою й майном, без звільнення їх від основної роботи і призначені для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС.

Невоєнізовані формування структурно і технічно зорієнтовані на дії в часи війни.

У мирний час формування можуть використовуватись для вирішення завдань щодо боротьби з масовими лісними пожежами, ліквідації наслідків стихійних лих, великих виробничих аварій, катастроф.

Невоєнізовані формування можуть розв’язувати свої завдання як самостійно, так і у взаємодії з підрозділами військових частин, які виділяються за рішенням старшого начальника.

Невоєнізовані формування складають найбільші по чисельності сили ЦО і створюються, в мирний час, за територіально-виробничим принципом в областях, містах, районах, селищах та ОГД.

Невоєнізовані формування ЦО поділяються:

а) за підпорядкуванням на територіальні та об’єктові;

б) за призначенням на формування загального призначення та формування служб ЦО

Територіальні формування створюються в областях, районах (міських та сільських). Вони складаються з формувань загального призначення і служб ЦО. Підпорядковуються відповідним начальникам ЦО, використовуються самостійно або спільно з об’єктовими формуваннями на найбільш важливих об’єктах господарчої діяльності за планами начальників ЦО області, міст, районів.

Об’єктові формування створюються на всіх ОГД для вирішення завдань безпосередньо на своїх об’єктах. На об’єктах створюються формування загального призначення і формування служб ЦО.

За рішенням вищого начальника ЦО об’єктові формування можуть залучатись для ведення рятувальних робіт, ліквідації наслідків стихійних лих та аварій на інших об’єктах.

Формування загального призначення призначені для виконання основного обсягу рятувальних та невідкладних аварійно-відновлювальних робіт в осередках масового ураження, зонах катастрофічного затоплення, ліквідації наслідків стихійного лиха, виробничих аварій, катастроф.

До формувань загального призначення відносяться:

- зведені загони (команди, групи);

- зведені загони (команди) механізації робіт;

- рятувальні загони (команди, групи).

Зведений загін (команда, група) є основним формуванням загального призначення і призначені для ведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Рятувальний загін (команда, група)- призначений для ведення рятувальних і невідкладних аварійно-відновлювальних робіт.

Зведений загін (команда) механізації робіт призначений для посилення зведених і рятувальних загонів (команд, груп) засобами механізації, а також для виконання найбільш трудомістких робіт самостійно.