83 Види авторських договорів

Взаємовідносини між авторами і організаціями, які випускають у світ їх твори, будуються на підставі авторських договорів.

Саме авторський договір є тією юридичною формою, яка дозволяє реалізувати свої права на публікацію твору, на його поширення, на недоторканність тощо.

За загальним правилом, договори про передачу прав на використання творів укладаються в письмовій формі (крім використання твору в періодичних виданнях - газетах, журналах тощо). Договір вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов (строку дії договору, способу використання твору, розміру і порядку виплати авторської винагороди, а також інших умов, щодо яких за вимогою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди).

Відповідні відомства і творчі спілки можуть розробляти примірні авторські договори (зразки авторських договорів).

Найпоширенішими видами договорів про використання творів є авторські договори замовлення, видавничі договори, постановочні, сценарні, договори художнього замовлення, договори про видання творів у перекладі, у переробці, договори на створення і передачу комп'ютерних програм.

Авторський договір замовлення укладається на створення конкретного твору, за яким автор зобов'язується створити твір відповідно до умов договору і передати його замовнику. У рахунок зумовленої договором винагороди замовник зобов'язаний виплатити автору аванс. Розмір і термін виплати визначаються угодою сторін. У разі, коли твір створюється за державним замовленням, ставки авторського гонорару встановлюються централізовано, відповідно до положень про мінімальні ставки гонорару та авторської винагороди, затверджені урядом.

В автора " Гренади " Михайла Светлова на творчій зустрічі читачі запитали, чому цей вірш має таку незвичну побудову: "Откуда ж, приятель, Песня твоя: "Гренада, Гренада, Гренада моя?"

Відомий радянський поет жартома (а можливо і всерйоз) відповів, що на відміну від знаменитих на той час поетів, які отримували гонорар за твір у цілому, йому, як початківцю, платили по 50 копійок за рядок...

За видавничим договором - автор передає або зобов'язується створити та передати видавцеві науковий чи художній твір, а видавець зобов'язується здійснити випуск цього твору протягом визначеного строку і сплати зумовлену винагороду. Створений твір повинен відповідати визначеним у договорі умовам - жанру, обсягу. Протягом визначеного у договорі строку автор не має права передати цей твір іншому видавцю.

За постановочним договором автор передає або зобов'язується створити і передати драматичний, музичний, хореографічний, пантомімний твір (балет, оперу, лібрето опери, музичну комедію тощо), а організація - постановник зобов'язується у визначений договором термін здійснити постановку і публічне виконання твору та сплатити автору зумовлену винагороду за публічне виконання.

Сценарний договір регламентує відносини, пов'язані з використанням літературного твору, за яким знімається кінофільм, телефільм, здійснюється радіо - або телепередача, проводиться масово-видовищний захід тощо. Сценарним договором передбачається використання твору в змішаній формі.

Договір художнього замовлення визначає відносини, пов'язані зі створенням твору образотворчого мистецтва з метою його публічного показу. Предметом договору є різноманітні твори образотворчого мистецтва, які створюються автором на замовлення організації та приватних осіб і стають власністю останніх.

Безоплатне використання твору.

Твір може бути вільно та безоплатно використаний будь-якою особою без згоди автора та інших осіб:

1) як цитата з правомірно опублікованого твору або як ілюстрація у виданнях, радіо - і телепередачах, фонограмах та відеограмах, призначених для навчання, за умови дотримання звичаїв, зазначення джерела запозичення та імені автора, якщо воно зазначене в такому джерелі, та в обсязі, виправданому поставленою метою;

2) для відтворення у судовому та адміністративному провадженні в обсязі, виправданому цією метою;

3) при публічному виконанні музичних творів під час офіційних та релігійних церемоній;

4) у виданнях випущених у світ рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих (азбукою Брайля) та в деяких інших випадках (ст. 21-25 Закову України "Про авторське право та суміжні права").

Особа, яка використовує твір, зобов'язана зазначити ім'я автора твору та джерело запозичення.