2. Створення кооперативу

Кооператив створюється внаслідок рішення засновників - осіб, котрі вирішили організувати кооператив, на їх зборах. Засновників - фізичних осіб має бути не менше п'яти (при створенні виробничого кооперативу засновниками можуть бути тільки фізичні особи). На засновницьких зборах приймається статут кооперативу, обираються її органи (правління і ін.) Надалі нові члени кооперативу приймаються його загальними зборами. Як говорилося, спочатку майно кооперативу формується за рахунок внесків пайових засновників, надалі - пайових внесків нових членів кооперативу. Розмір цих внесків визначає сам кооператив. Вони повинні бути рівними. Якщо вноситься пай у вигляді обладнання, техніки і т.д., вартість яких перевищує розміри встановленого паю, кооператив повинен компенсувати надлишок вартості. Пайові внески утворюють пайовий фонд кооперативу (а не статутного капіталу, що в акціонерному товаристві). Це майно та інше набуття кооперативу, що утворює його власність, перебуває в колективне управління (право розпорядження майном має голова кооперативу, обраний загальними зборами).На загальних зборах або через обрані органи члени кооперативу визначають лад володіння, користування і розпорядження кооперативним майном.

Правові основи організації та діяльності кооперативів Нормативне регулювання організації та діяльності кооперативів неоднаково. В деяких країнах правові основи встановлюються законами про асоціації (об'єднаннях), в інших - декретами президентів і т.д., діють загальні положення, які стосуються усіх кооперативам, і закони про окремі види кооперативів. Кооперативам присвячений ряд статей цивільного кодексу, прийняті федеральні закони про виробничих кооперативах, про сільськогосподарську кооперацію (з поправками 2003 р.), про споживчі кооперативи. Основи організації дачних, садівничих, городницьких кооперативів регулюються законом 1998 р. У відношенні деяких видів кооперативів (гаражних, дачних та ін.) закони не прийняті, і вони діють на основі власних статутів, зареєстрованих для отримання прав юридичної особи у відповідних державних органах. Основним документом, що визначає внутрішню діяльність кооперативу, є його статут, спочатку приймається на загальному (установчому) зборах членів кооперативу. Він може змінюватися, прийматися в іншій редакції (новий статут приймається тільки на загальних зборах). У статуті повинні міститися положення, передбачені ГК РФ і федеральними законами про кооперативи. Зокрема, в нього включаються умови про розмір пайових внесків членів кооперативу, про відповідальність за порушення зобов'язання щодо внесення пайових внесків, про порядок трудового участі членів кооперативу в його діяльності, про їхню відповідальність за порушення зобов'язання щодо особистої трудової участі, про порядок розподілу прибутку і збитків кооперативу, про розмір і умови субсидіарної відповідальності його членів за боргами кооперативу, про органи управління кооперативу та порядок вирішення питань його діяльності та інших; в тому числі повинні бути вказані питання, по яких рішення повинні прийматися загальними зборами одноголосно чи більшістю голосів. В деяких кооперативних об'єднаннях, що мають більш централізований характер, створюються свої союзи. Центральними органами спілок кооперативів приймаються зразкові, типові статути для різних форм кооперативів та їх спілок (наприклад, статут споживчої кооперації).