1. У хлопчика, 15 років, в крові виявлено: еритроцити – 2,3х10¹² /л, гемоглобін – 60 г/л, КП – 0,8; лейкоцити – 137х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти -57, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 1, сегментоядерні – 17, лімфоцити – 18, моноцити – 7; тромбоцити – 140х10⁹/л. Назвіть найбільш ймовірну патологію.

   1. Гострий недиференційований лейкоз

   2. Гострий мієлобластнй лейкоз*

   3. Гострий лімфобластний лейкоз

   4. Еритромієлоз

   5. Хронічний мієлолейкоз

2. Хворий, 38 років, останнім часом відмічає підвищену втомлюваність, загальну слабкість. Аналіз крові: еритроцити – 4,1х10¹² /л, гемоглобін – 119 г/л, КП – 0,89; лейкоцити – 28х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли -0, еозинофіли – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні –0, сегментоядерні – 9, лімфобласти – 7, пролімфоцити – 10, лімфоцити – 71, моноцити –3; тромбоцити – 160х10⁹/л. В мазку велика кількість тілець Боткіна – Гумпрехта. Який діагноз можна поставити хворому?

   1. Гострий лімфобластний лейкоз

   2. Хронічний мієлолейкоз

   3. Хронічний лімфолейкоз*

   4. Гострий мієлобластний лейкоз

   5. Хронічний мієломонобластний лейкоз

3. У хворого після видалення зуба з приводу гострого гнійного періоститу спостерігалась тривала кровотеча із лунки. Аналіз крові: еритроцити – 2,9х10¹² /л, гемоглобін – 90 г/л, КП – 0,9; лейкоцити – 52х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти – 70, базофіли - 0, еозинофіли – 1, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 2, сегментоядерні – 18, лімфоцити – 8, моноцити – 1; тромбоцити – 60х10⁹/л. Назвіть найбільш ймовірну патологію.

   1. Мієлобастний лейкоз*

   2. Ліфобластний лейкоз

   3. Гострий недиференційований лейкоз

   4. Еритробласт ний лейкоз

   5. Лейкемоїдна реакція

4. Дані аналізу периферичної крові: еритроцити – 4,0х10¹² /л, гемоглобін – 7,9 ммоль/л, КП – 1,0; лейкоцити – 27х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли - 1, еозинофіли – 4, промієлоцити – 5, мієлоцити – 5, метамієлоцити (юні) – 7, паличкоядерні – 13, сегментоядерні – 50, лімфоцити – 12, моноцити – 3; тромбоцити – 320х10⁹/л. В мазку крові: пойкілоцитоз, анізоцитоз, є нормобласти. Яка патологія найбільш імовірна і відповідає зазначеним змінам?

   1. Анемія

   2. Гострий лімфолейкоз

   3. Хронічний лімфолейкоз

   4. Хронічний мієлолейкоз*

   5. Гострий мієлолейкоз

5. Хворий, 21 рік, скаржиться на загальну слабкість, підвищення температури до 38 – 40^оС. Об’єктивно: печінка і селезінка збільшені. У крові: еритроцити – 2,9х10¹² /л, гемоглобін – 100 г/л; лейкоцити – 4,4х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: бластні клітини – 68, базофіли - 0, еозинофіли – 0, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 0, сегментоядерні – 17, лімфоцити – 15, моноцити – 0; тромбоцити – 48х10⁹/л. Всі цитохімічні реакції негативні. Дайте гематологічне заключення.

   1. Хронічний мієлолейкоз

   2. Недиференційований лейкоз*

   3. Мієлобластний лейкоз

   4. Лімфобластний лейкоз

   5. Гострий еритромієлоз

6. У хворого з хронічним мієлолейкозом виникли ознаки виразково – некротичного стоматиту. При біопсії слизової оболонки виявлені лейкозні клітини. З якою ланкою патогенезу пухлини пов’язане ураження ротової порожнини?

   1. Трансформація мутаційна

   2. Трансформація епігеномна

   3. Промоція

   4. Пухлинна прогресія*

   5. Ініціація

7. У дитини12–ти років виявлені такі зміни периферичної крові: еритроцити – 3,0х10¹² /л, гемоглобін – 80 г/л; лейкоцити – 7х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: мієлобласти -54, промієлоцити – 1, мієлоцити – 0, метамієлоцити (юні) – 0, паличкоядерні – 1, сегментоядерні – 28, лімфоцити – 13, моноцити – 3; тромбоцити – 140х10⁹/л. Назвіть найбільш характерну для даної патології особливість картини крові.

   1. Регенеративне ядерне зрушення ліворуч

   2. Гіперрегенеративне (лейкемічне) ядерне зрушення ліворуч

   3. Лейкемічний провал*

   4. Дегенеративне ядерне зрушення ліворуч

   5. Регенеративно – дегенеративне ядерне зрушення ліворуч

8. У дитини 10-ти років виявлені такі зміни периферичної крові: еритроцити – 3,2х10¹² /л, гемоглобін – 90 г/л; лейкоцити – 25х10⁹ /л, лейкоцитарна формула: базофіли - 5, еозинофіли – 9, мієлобласти – 3, промієлоцити – 8, мієлоцити – 11, метамієлоцити (юні) – 22, паличкоядерні – 17, сегментоядерні – 19, лімфоцити – 3, моноцити – 3. Назвіть характерну ознаку, що відрізняє хронічний мієлолейкоз від лейкемоїдної реакції мієлоїдного типу.

   1. Нейтрофільний лейкоцитоз

   2. Ядерне зрушення нейтрофілів ліворуч

   3. Поява мієлобластів

   4. Базофільно-еозинофільна асоціація*

   5. Виражена токсогенна зернистість нейтрофілів

9. Як може змінюватися кількість лейкоцитів в периферичній крові при лейкозах?

   1. Збільшується

   2. Зменшується

   3. Не змінюється порівняно з нормою

   4. Можливі всі варіанти*

   5. –

10. Для якого з наведених нижче лейкозів характерний лейкемічний провал?

    1. Лімфолейкоз

    2. Мієлолейкоз*

    3. Еритромієлоз

    4. Монобластний лейкоз

    5. Мономієлолейкоз

1. Видалення зуба у пацієнта з персистуючим гепатитом ускладнилось тривалою кровотечею. Яка причина геморагічного синдрому?

   1. Збільшення утворення тромбопластину

   2. Зменшення утворення протромбіну*

   3. Зменшення утворення фібрину

   4. Збільшення синтезу фібриногену

   5. Посилення фібринолізу

2. У ліквідатора наслідків аварії на АЕС під час перебігу гострої променевої хвороби виник геморагічний синдром. Провідне значення в патогенезі цього синдрому має:

   1. Порушення структури стінки судин

   2. Підвищення активності факторів фібринолізу

   3. Тромбоцитопенія*

   4. Підвищення активності антикоагулянтів в крові

   5. Зменшення активності про коагулянтів в крові

3. У хворого після оперативного видалення кісти підшлункової залози виник геморагічний синдром з вираженим порушенням зсідання крові. Розвиток цього ускладнення пояснюється:

   1. Активацією фібринолітичної системи*

   2. Недостатнім утворенням фібрину

   3. Зменшенням кількості тромбоцитів

   4. Активацією протизгортальної системи

   5. Активацією фактору Крістмаса

4. У хлопчика 3 років з вираженим геморагічним синдромом відсутній антигемофільний глобулін А (фактор VIII) в плазмі крові. Яка фаза гемостазу первинно порушена у цього хворого?

   1. Ретракція кров’яного згустку

   2. Зовнішній механізм активації протромбінази

   3. Перетворення протромбіну в тромбін

   4. Перетворення фібриногену в фібрин

   5. Внутрішній механізм активації протромбінази*

5. У дитини з геморагічним синдромом діагностована гемофілія В. Її розвиток пов’язаний з дефіцитом:

   1. IX (Крістмаса)*

   2. II (протромбіну)

   3. VIII (антигемофільного глобуліну)

   4. XI (плазмового попередника тромбопластину)

   5. XII (Хагемана)

6. У хворого з опіковою хворобою як ускладнення розвинувся ДВЗ-синдром. Час згортання крові до 3-х хвилин. Яка фаза ДВЗ-синдрому?

   1. Гіпокоагуляції

   2. Гіперкоагуляції*

   3. Термінальна

   4. Фібринолізу

7. Кровотечу, що виникла у дитини після видалення зуба, не вдалося зупинити протягом 4 год. Під час обстеження виявлено тяжкий дефіцит VIII фактора згортання крові. Як успадковується ця форма гемофілії?

   1. Аутосомно-домінантно

   2. Аутосомно-рецесивно

   3. За типом неповного домінування

   4. Полігенно

   5. Зчеплено зі статтю*

8. У жінки на фоні септичного шоку визначається тромбоцитопенія, зменшення вмісту фібриногену і наявність продуктів деградації фібрину в крові, петехіальні крововиливи. Що може бути причиною зазначених порушень?

   1. Синдром дисемінованого внутрішньо судинного згортання крові*

   2. Лейкопенія

   3. Тромбоцитоз

   4. Анемія

   5. Лімфопенія

9. У хворого на хронічний гепатит видалили зуб. Кровотечу, яка виникла після цього, не вдавалося зупинити протягом 2 год. Який вид гемостазу найбільш ймовірно порушений при патології печінки?

   1. Судинний

   2. Тромбоцитарний

   3. Коагуляційний*

   4. Тромбоцитарно-судинний

   5. Всі відповіді правильні

10. У хворого під час операції з приводу гранульоми в ділянці верхнього різця виникла кровотеча, яку вдалося зупинити тільки через три години. Кількість тромбоцитів у хворого – 90х10⁹/л. В анамнезі у хворого хронічний лімфолейкоз. Який механізм ймовірно лежить в основі тромбоцитопенії?

    1. Мієлотоксичний

    2. Дефіцитний

    3. Дисрегуляторний

    4. Метапластичний*

    5. –

1. У хворого на ЕКГ виявлено збільшення тривалості інтервалу PQ. Це може бути наслідком зменшення у шлуночках швидкості:

   1. Деполяризації та реполяризації

   2. Деполяризації*

   3. Реполяризації

   4. Скорочення

   5. Розслаблення

2. При аналізі електрокардіограми у людини виявлено зменшення тривалості інтервалу R-R. Які зміни в роботі серця спостерігаються при цьому?

   1. Збільшення частоти скорочень *

   2. Зменшення частоти скорочень

   3. Збільшення сили скорочень

   4. Зменшення сили скорочень

   5. Зменшення частоти та сили скорочень

3. Під час оперативного втручання сталося рефлекторне посилення впливу блукаючого нерва на серце. Яке ускладнення може при цьому виникнути?

   1. Збільшення провідності атріовентрикулярного вузла

   2. Зупинка серця*

   3. Збільшення збудливості міокарда

   4. Посилення скорочень міокарда

   5. Збільшення частоти серцевих скорочень

4. У хворого після інфаркту міокарда спостерігається прогресуюче збільшення інтервалу РQ до випадіння шлуночкового комплексу. Після випадіння скорочення інтервал РQ відновлюється. Яке найбільш ймовірне порушення серцевого ритму в даному випадку?

   1. Атріовентрикулярний ритм

   2. Передсердно-шлуночкова блокада I ст.

   3. Передсердно-шлуночкова блокада II ст.*

   4. Передсердно-шлуночкова блокада III ст.

   5. Повна передсердно-шлуночкова блокада

5. Хворий раптово знепритомнів, у нього виникли судоми. На ЕКГ: на 2 – 3 зубці Р припадає один комплекс QRST. Яка властивість провідної системи серця порушена?

   1. Провідність*

   2. Збудливість

   3. Автоматизм

   4. Скоротливість

   5. Рефрактерність

6. Дані ЕКГ пацієнта з гіпертонічною хворобою: ритм синусовий, правильний, частота серцевих скорочень – 92 за 1 хв, тривалість інтервалу Р – Q 0,19 с, комплекс QRS не змінений. Яка функція серця порушена?

   1. Провідності

   2. Автоматизму*

   3. Збудливості

   4. Збудливості і провідності

   5. Скоротливості

7. У хворого на тиреотоксикоз часто виникають серцебиття, різка слабкість, підвищення артеріального тиску, дефіцит пульсу. На ЕКГ виявлено відсутність зубців Р, замість них численні хвилі f, неоднакові інтервали R – R. Яке порушення серцевого ритму у хворого?

   1. Синусова тахікардія

   2. Синусова екстрасистолія

   3. Пароксизмальна тахікардія

   4. Атріовентрикулярна блокада

   5. Миготлива аритмія*

8. Під час обстеження юнака, 16 років, виявлено прискорення серцебиття під час вдиху, сповільнення – під час видиху. На ЕКГ відмічалося вкорочення інтервалу R – R під час вдиху та подовження його під час видиху. Який вид аритмії у пацієнта?

   1. Синусова брадикардія

   2. Синусова аритмія*

   3. Синусова тахікардія

   4. Блокада серця

   5. Миготлива аритмія

9. У хворого з серцевою недостатністю виникла аритмія у вигляді генерації позачергових імпульсів у пучку Гіса. Порушення якої функції серцевого м’яза спостерігається в цьому випадку?

   1. Провідності

   2. Автоматизму

   3. Збудливості*

   4. Збудливості і провідності

   5. Скоротливості

10. У хворого з порушенням серцевого ритму під час обстеження на ЕКГ спостерігається: частота серцевих скорочень – 50 за 1 хв, ритм синусовий, неправильний; інтервал P – Q подовжений; періодичне випадіння комплексу QRS. Яке порушення серцевого ритму має місце?

1. Повна атріовентрикулярна блокада

2. Неповна атріовентрикулярна блокада I ст.

3. Неповна атріовентрикулярна блокада II ст.*

4. Блокада правої ніжки пучка Гіса

5. Синдром слабкості синусового вузла

1. Хворий, 44 роки, скаржиться на задишку, серцебиття, болі в правому підребер’ї, набряки на нижніх кінцівках. При обстеженні виявлено пульсацію шийних вен, збільшення печінки, набряки на нижніх кінцівках. На ЕКГ – ознаки гіпертрофії обох шлуночків і правого передсердя. Діагностовано недостатність тристулкового клапана. Назвіть патофізіологічний варіант цієї недостатності.

   1. Перевантаження серця об’ємом притікаючої крові*

   2. Перевантаження серця опором

   3. Первинна міокардіальна недостатність

   4. Коронарна недостатність

   5. Тампонада серця

2. Виберіть при якому із нижченаведених станів, що спричинюють серцеву недостатність, спрацьовує гетерометричний механізм компенсації (механізм Франка – Стерлінга):

   1. Стеноз гирла аорти

   2. Стеноз мітрального отвору

   3. Недостатність аортальних клапанів*

   4. Гіпертензія малого кола кровообігу

   5. Гіпертензія великого кола кровообігу

3. Які із вказаних патологічних станів можуть спричинити недостатність серця внаслідок перевантаження опором?

   1. Недостатність аортальних клапанів

   2. Недостатність мітральних клапанів

   3. Максимальне фізичне навантаження

   4. Стеноз гирла аорти*

   5. Переливання великої кількості рідини

4. У хворого 70 років виявлені виражені виразково – некротичні зміни слизової оболонки порожнини рота; рани не загоюються і не супроводжуються запальною реакцією тканин. Скарги на задишку, слабість, набряки кінцівок. В анамнезі ревматичний порок серця. Який механізм утворення виразок при описаній формі патології?

   1. Алергічна реакція

   2. Трофічні розлади*

   3. Порушення структури кровоносних судин

   4. Гіпосалівація

   5. Вікові зміни

5. Хвора, 45 років, скаржиться на задишку при невеликому фізичному навантаженні, набряки на ногах. Під час обстеження виявлено хронічний міокардит і недостатність кровообігу. Що із нижчезазначеного може бути свідченням декомпенсації функції серця у хворої?

   1. Підвищення артеріального тиску

   2. Збільшення швидкості кровотоку

   3. Зменшення венозного тиску

   4. Зменшення хвилинного об’єму серця*

   5. Анемія

6. Під час гіпертонічного кризу у хворої розвинулася гостра серцева недостатність. Який механізм зумовлює розвиток серцевої недостатності в даному випадку?

   1. Перевантаження серця додатковим об’ємом

   2. Перевантаження серця опором*

   3. Порушення регуляції роботи серця

   4. Порушення автоматизму серця

   5. Ішемія міокарда

7. У хворого з міокардіодистрофією зміни серцевого м’язу супроводжуються розширенням порожнин серця, зниженням сили серцевих скорочень, збільшенням об’єму крові, що залишається в порожнинах серця, збільшенням венозного тиску. Про який стан серця свідчать вищезазначені порушення?

   1. Міогенна дилатація*

   2. Тоногенна дилатація

   3. Гіпертрофія серця, аварійна стадія

   4. Гіпертрофія серця, стадія гіперфункції

   5. Гіпертрофія серця, стадія завершеної гіпертрофії

8. Пацієнт, 50 років, хворіє на гіпертонічну хворобу. Під час фізичного навантаження у нього з’явилися відчуття м’язової слабкості, нестачі повітря, запаморочення, акроціаноз. Недостатність кровообігу якого типу має місце?

   1. Гостра правошлуночкова

   2. Гостра лівошлуночкова*

   3. Міокардіальна

   4. Судинна

   5. Змішаного типу

9. Через одну годину після накладання кільця, що звужує аорту, у собаки різко зросла сила та частота серцевих скорочень, а об’єм циркулюючої крові та товщина стінки лівого шлуночка не відрізнялися від вихідних показників. Яка стадія гіпертрофії міокарда спостерігається у тварини?

   1. Завершеної гіпертрофії

   2. Декомпенсації

   3. Прогресуючого кардіосклерозу

   4. Відносно стійкої гіперфункції

   5. Аварійна*

10. У хворого з гіпертонічною хворобою виявлено значне збільшення маси міокарда лівого шлуночка. Це сталося внаслідок:

    1. Збільшення кількості кардіоміоцитів

    2. Розростання сполучної тканини

    3. Збільшення об’єму кардіоміоцитів*

    4. Затримки води в міокарді

    5. Жирової інфільтрації міокарда

1. У пацієнта, який 1,5 міс тому переніс інфаркт міокарда, діагностовано синдром Дреслера з характерною тріадою: перикардитом, плевритом, пневмонією. Який головний механізм цього ускладнення?

   1. Зниження резистентності організму до інфекції

   2. Аутоімунне ураження*

   3. Активація сапрофітної мікрофлори

   4. Інтоксикація організму продуктами некрозу

   5. Викид у кров міокардіальних ферментів

2. У хворого на ішемічну хворобу серця на грунті атеросклерозу коронарних артерій після коронарографії розвинувся тромбоз передньої міжшлуночкової коронарної артерії. Який механізм у розвитку цього ускладнення найбільш суттєвий?

   1. Підвищення концентрації коагулянтів крові

   2. Сповільнення руху крові

   3. Пошкодження ендотелію судинної стінки*

   4. Зменшення вмісту антикоагулянтів крові

   5. Зниження активності фібринолітичної системи

3. Хвора, 65 років, скаржиться на біль у ділянці серця, який виник після психо-емоційного стресу. Лікар швидкої медичної допомоги діагностував ішемічну хворобу серця, що проявилася стенокардією. Який механізм стенокардії найбільш ймовірний?

   1. Ангіоспастичний*

   2. Облітераційний

   3. Компресійний

   4. Обтураційний

   5. Гіповолемічний

4. Після перев’язки однієї із гілок коронарних артерій у собаки розвинувся інфаркт міокарда, який супроводжувався проявами резорбційно-некротичного синдрому Яка характерна ознака цього синдрому?

   1. Біль за грудиною

   2. Підвищення рівня катехоламінів у крові

   3. Збільшення вмісту креатинкінази в крові*

   4. Фібриляція шлуночків

   5. Зниження хвилинного об’єму крові

5. У хворого після ішемії міокарду розвинувся реперфузійний синдром. Зростання вмісту якого електроліту в цитоплазмі кардіоміоцитів обумовлює посилення ушкодження серця?

   1. Хлору

   2. Калію

   3. Магнію

   4. Кальцію*

   5. Заліза

6. Один із механізмів ушкодження кардіоміоцитів при ішемії міокарда – активація перекисного окислення ліпідів. Підвищення вмісту яких речовин стимулює цей процес?

   1. Каталази

   2. Катехоламінів*

   3. Глютатіонпероксидази

   4. Супероксиддисмутази

   5. Токоферолу

7. У хворого з ішемічною хворобою серця спостерігається гіпертрофія міокарда, тахікардія, зниження ХОС. Який із механізмів є провідним в ушкодженні кардіоміоцитів у даному випадку?

   1. Ушкодження специфічних мембранних насосів*

   2. Збільшення числа альфа- і бета –адренорецепторів

   3. Втрата магнію кардіоміоцитами

   4. Втрата кальцію кардіоміоцитами

   5. Дегідратація кардіомірцитів

8. У хворого на гострий міокардит з’явилися клінічні ознаки кардіогенного шоку. Який із вказаних нижче патогенетичних механізмів є провідним у розвитку шоку?

   1. Депонування крові в органах

   2. Зниження діастолічного притоку до серця

   3. Зниження судинного тонусу

   4. Збільшення периферичного опору судин

   5. Порушення насосної функції серця*

9. У 40-літнього пацієнта після вираженого емоційного стресу виник гострий біль в ділянці серця з іррадіацією в ліву руку, шию, нижню щелепу. Нітрогліцерин зняв приступ через 7 хвилин. Як охарактеризувати стан міокарду після відновлення кровотоку?

   1. Приголомшеність (станнінг)*

   2. Реперфузійний синдром

   3. Гібернація

   4. Некроз

   5. –

10. Жінки у віці 30 - 60 років на атеросклероз та інфаркт міокарда атеросклеротичної природи хворіють рідше ніж чоловіки. Це пов’язано з тим, що у жінок в цьому віці більша кількість:

    1. ЛПВЩ*

    2. ЛПДНЩ

    3. ЛПНЩ

    4. Вільних жирних кислот

    5. Хіломікронів

1. Вкажіть найбільш імовірні методи моделювання артеріальної гіпертензії:

   1. Ішемія обох нирок

   2. Видалення однієї нирки та ішемія другої нирки

   3. Видалення обох нирок з послідуючим використанням «штучної нирки»

   4. Двостороння денервація рецепторних зон дуги аорти і каротидного синуса

   5. Все перераховане правильно*

2. Вкажіть місце утворення ангіотензину II

   1. Нирки

   2. Легені*

   3. Печінка

   4. Кістковий мозок

   5. Серце

3. Розташуйте патогенетичні фактори розвитку артеріальної гіпертензії в порядку їх включення при ішемії нирок:

А. Ангіотензин І→ренін→ангіотензин ІІ→альдостерон→гіпернатрійемія

В. Ренін→ангіотензин ІІ→ангіотензин І→альдостерон→гіпернатрійемія

С. Ренін→ангіотензин І→ангіотензин ІІ→гіпернатрійемія→альдостерон

D. Альдостерон→гіпернатрійемія→ренін→ангіотензин І→ангіотензин ІІ

Е.* Ренін→ангіотензин І→ангіотензин ІІ→альдостерон→гіпернатрійемія