- •Історія розвитку сбд.
- •Традиційні файлові системи. Переваги і недоліки.
- •Системи з використанням баз даних. Компоненти сбд. Переваги і недоліки.
- •5_ Системи керування базами даних. Компоненти. Функції.
- •Компоненты сбд
- •1. Зберігання, вилучення і обновлення даних
- •2. Каталог, який доступний кінцевим користувачам
- •3. Управління транзакціями
- •6_ Поняття бд. Об’єкти і зв’язки. Властивості.
- •Розподіл обов’язків в сбд. Ад і абд.
- •7_ Архітектура сбд ansi/sparc. Три рівні. Відображення. Трехуровневая архитектура ansi-sparc
- •3.5 Концептуальный уровень
- •3.6 Внутренний уровень
- •3.7 Отображения
- •3.8 Доступ к данным в трехуровневой архитектуре
- •12_ Архітектура сбд ansi/sparc. Мови баз даних. Ddl. Dml. 4gl.
- •Языки баз данных.
- •Процедурний
- •Непроцедурний
- •13_ Архітектура клієнт-сервер. Розподілена обробка. Архитектура многопользовательских субд
- •Субд в архитектуре "клиент-сервер" Лекция 19. Архитектура "клиент-сервер"
- •19.1. Открытые системы
- •19.2. Клиенты и серверы локальных сетей
- •19.3. Системная архитектура "клиент-сервер"
- •19.4. Серверы баз данных
- •19.4.1. Принципы взаимодействия между клиентскими и серверными частями
- •19.4.2. Преимущества протоколов удаленного вызова процедур
- •19.4.3. Типичное разделение функций между клиентами и серверами
- •19.4.4. Требования к аппаратным возможностям и базовому программному обеспечению клиентов и серверов
- •14_ Ранні підходи в реалізації бд. Бд на інвертованих списках. Ієрархічні та мереживі бд. Модель инвертированных списков
- •Реляційна бд. Властивості реляційних бд.
- •Реляційна модель. Домени. Оператори.
- •2. Реляционная модель данных
- •2.1. Понятие модели данных
- •Реляційна модель. Відношення. Типи відношень.
- •Реляційна модель. Класифікація обмежень цілісності.
- •Реляційна модель. Потенційні ключі.
- •Реляційне числення. Числення доменів. (самостійно)
- •5.2.3. Реляционное исчисление доменов
- •Мова sql. Запит на оновлення. Використання співвіднесених запитів в запитах на оновлення.
- •Мова sql. Запит на знищення. Використання підзапитів в запитах на знищення.
- •Мова sql. Запит на додавання. Додавання результатів запиту.
- •Мова sql. Об’єднання таблиць. Використання пропозиції union.
- •Мова sql. Використання пропозицій any, all, some.
- •Мова sql. Використання пропозиції exists.
- •Мова sql. Співвіднесений запит на вибірку.
- •Мова sql. Запит на вибірку із підзапитом.
- •Мова sql. Запит на вибірку до кількох таблиць. З’єднання таблиць. Типи з’єднань.
- •Мова sql. Запит на вибірку. Агрегатні функції
- •Історія розвитку
Історія розвитку
1960-ті рр. розробка перших БД. CODASYL — мережева модель даних та одночасно незалежна розробка ієрархічної БД фірмою North American Rockwell, яка пізніше взята за основу IMS — власної розробки IBM.
1970-ті рр. наукове обґрунтування Едгаром Ф. Коддом основ реляційної моделі, котра на початку зацікавила лише наукові кола. Вперше цю модель було використано у БД Ingres(Берклі) та System R (IBM), що були лише дослідними прототипами, анонсованими протягом 1976 року.
1980-ті рр. поява перших комерційних версій реляційних БД Oracle та DB2. Реляційні БД починають успішно витісняти мережеві та ієрархічні. Дослідження децентралізованих(розподілених) систем БД, проте вони не відіграють особливої ролі на ринку БД.
1990-ті рр. увага науковців спрямовується у сторону об'єктно-орієнтованих БД, які знайшли застосування у першу чергу в тих областях, де використовуються комплексні дані: інженерні, мультимедійні БД.
2000-ні рр. головним новоденням є підтримка та застосування XML у БД. Розробники комерційних БД, які панували на ринку у 1990-их рр., отримують все більшу конкуренцію зі сторони руху відкритого програмного забезпечення. Реакцією на це стає поява безкоштовних версій комерційних БД.
Модель "сутність-зв'язок" (ER-модель) (англ. Entity-relationship model або entity-relationship diagram) - модель даних, яка дозволяє описувати концептуальні схеми за допомогою узагальнених конструкцій блоків. ER-модель - це мета-модель даних, тобто засіб опису моделей даних.
ER-модель зручна при проектуванні інформаційних систем, баз даних, архітектур комп'ютерних застосунків та інших систем (моделей). За допомогою такої моделі виділяють найсуттєвіші елементи (вузли, блоки) моделі і встановлюють зв'язки між ними.
Існує ряд моделей для представлення знань. Одним з найзручніших інструментів уніфікованого представлення даних, незалежного від реалізовуючого його програмного забезпечення, є модель "сутність-зв'язок" (entity - relationship model, ER - model).
Модель "сутність-зв'язок" ґрунтується на якійсь важливій семантичній інформації про реальний світ і призначена для логічного представлення даних. Вона визначає значення даних в контексті їх взаємозв'язку з іншими даними. Важливим для нас є той факт, що з моделі "сутність-зв'язок" можуть бути породжені всі існуючі моделі даних (ієрархічна, мережева, реляційна, об'єктна), тому вона є найбільш загальною. Будь-який фрагмент наочної області може бути представлений як безліч сутностей, між якими існує деяка безліч зв'язків.
ER-модель - це одна з найпростіших візуальних моделей. Вона дозволяє осягнути структуру об'єкта «крупними мазками», в загальних рисах. Такий загальний опис структури називається ER-діаграмою або онтологією вибраної предметної області (area of interest).
Сутність (entity) - це об'єкт, який може бути ідентифікований якимсь способом, що відрізняє його від інших об'єктів. Приклади: конкретна людина, підприємство, подія і т.д.
Набір сутностей (entity set) - множини сутностей одного типу (що володіють однаковими властивостями). Сутність фактично є множиною атрибутів, які описують властивості всіх членів даного набору сутності.