Інструкція Для роботи з приладом радиометр-рентгенометр дп-5а

Спочатку проводять пiдготовку приладу до роботи. Для цього перемикач дiапазонiв переводять з положення “Викл” у положення “Реж”, ручкою “Режим” встановлюють стрiлку гальванометра на чорний трикутник і прогрiвають прилад протягом 2-3 хвилин. Під час використання приладу ДП-5Б стрiлка повинна самостiйно установитися у межах чорного сектора.

Для визначення природного фону приладу зонд з датчиком встановлюють у положення g- випромінювання, а перемикач дiапазонiв переводять у положення “0,1”, або iнше, якщо стрiлка вiдхиляється до кiнця шкали. Через 1-2 хвилини реєструють показники шкали, помножуючи їх величини на значення конкретного дiапазону.

Для вимірювання рівня забруднення продовольства та води радіоактивними речовинами датчик розташовують на вiдстанi 1 см вiд зразка дослiджуваної проби.

Перемiщуючи його уздовж поверхнi знаходять найбiльше забруднення. Через 1-2 хвилини реєструють результати вимірювання, помноживши їх величину на значення дiапазону і вiднявши природний фон приладу. Пiсля дослiдження прилад переводять у вихiдне положення.

Додаток 3

Інструкція Для роботи з приладом

радіометр-дозИметр “АНРІ -01-02-Сосна”

Визначення потужності експозиційної дози g-випромінювання.

Прилад має чотири режими роботи: три – для проведення точних вимірювань та четвертий режим “Пошук” – для грубої оцінки радіаційної обстановки за частотою послідовних звукових сигналів.

Порядок підготовки до роботи та увімкнення приладу.

• Вимикач режиму роботи (лівий ричажок) перевести у положення “МД” (крайнє ліве положення).

• Вимикачем підживлення (правий ричажок) увімкнути прилад.

• Короткочасно натиснути кнопку “Пуск” – на цифровому табло повинні з’явитися крапки і розпочатися підрахунок імпульсів.

• Через 20 сек вимірювання автоматично закінчується, що супроводжується звуковим сигналом.

• На цифровому табло фіксується величина експозиційної дози g-випромінювання у мР/год.

• Показники на цифровому табло зберігаються до повторного натиску на кнопку “Пуск”. Для виконання наступних 3-4 вимірювань достатньо кожний раз короткочасно натиснути на кнопку “Пуск”.

• Після виконання завдання малий ричажок (вимикач режиму роботи) перевести в середнє положення, а правий ричажок (вимикач підживлення) в крайнє праве положення.

Вимірювання щільності потоку -випромінювання.

• Підготувати прилад до роботи згідно вищезазначеної інструкції

• Перевірити чи закрита задня кришка приладу, при необхідності щільно закрити її.

• Перевести вимикач режиму роботи у положення “МД” та увімкнути прилад.

• Піднести прилад площиною задньої кришки до досліджуваної поверхні на відстань 0,5 см і короткочасно натиснути кнопку “Пуск”. Виконати вимірювання та записати показники приладу (Ng).

• Відкрити задню кришку приладу.

• Виконати вимірювання з відчиненою задньою кришкою та записати показники приладу (Ng + ).

• Закрити задню кришку приладу, вимкнути прилад.

• Величину щільності потоку b-вимірювання з поверхні обчислити за формулою q=К_s (Ng +  — Ng);

де: q — щільність потоку b-вимірювання (част/см² хв);

Ng — показники приладу з закритою задньою кришкою;

Ng+  — показники приладу з відкритою задньою кришкою;

K_s — коефіцієнт лічення приладу (част/см² хв · імпульс).

Примітка:

Коефіцієнт лічення приладу “Анрі-01-02-Сосна” складає 0,5 част/см² хв·імпульс.

ТЕМА №19: ТЕМА: РОЗРАХУНКОВІ МЕТОДИ ОЦІНКИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ПАРАМЕТРІВ ЗАХИСТУ населення ВІД ЗОВНІШНЬОГО ОПРОМІНЕННЯ.

МЕТА ЗАНЯТТЯ: систематизувати і закріпити знання про принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу під час роботи з радіонуклідами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, оволодіти розрахунковими методами оцінки радіаційної небезпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення в ході роботи з джерелами -, - та рентгенівського випромінювання.

ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:

1. Провідні засоби застосування радіонуклідів та особливості радіаційної небезпеки під час роботи з ними.

2. Умови та фактори, що визначають ступінь радіаційної безпеки та дозу зовнішнього опромінення.

3. Поняття про протирадіаційний захист.

4. Заходи протирадіаційного захисту, що засновані на фізичних законах послаблення впливу іонізуючого випромінювання (захист кількістю, часом, відстанню, екрануванням).

5. Параметри радіаційної небезпеки протирадіаційного захисту, що визначають за допомогою розрахункових методів.

6. Принципи, які знаходяться в основі вибору матеріалу та розрахунку товщини захисних екранів в умовах опромінення -, - та рентгенівським випромінюванням.

7. Радіаційний контроль в радіологічному та рентгенологічному відділеннях лікарні.

ЗАВДАННЯ:

1. На підставі використання формул і таблиць для розрахунку рівня зовнішнього опромінення та параметрів захисту від іонізуючого випромінювання, розв'язати ситуаційні задачі, що передбачають гігієнічну оцінку умов праці персоналу, під час застосування радіонуклідів.

2. Скласти гігієнічний висновок та обґрунтувати необхідні рекомендації за результатами проведених розрахунків.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Загальна гігієна: пропедевтика гігієни // Є.Г.Гончарук, Ю.І.Кундієв, В.Г.Бардов та ін.; За ред Є.Г.Гончарука. — К., Вища школа, 1995. — С. 252 — 257.

2. Кирилов В.Ф.,Черкасов Е.Ф. Радиационная гигиена. — М.: Медицина, 1982. — С. 17—102, 141—148, 158—167, 241—243.

3. Радиационная гигиена // Под ред. Ф.Г.Кроткова. — М.: Медицина, 1968. — С. 5—26, 37—68, 72—76, 90—98, 116—130.

4. Минх А.А. Методы гигиенических исследований. — М.: Медицина, 1971. — С. 302—303, 307—310, 314—341.

5. Пивоваров Ю.П., Гоева О.Э., Величко А.А. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене. — М.: Медицина, 1983. — С. 114—135.

6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — С. 45 — 48.

7. Радиация. Дозы, эффекты, риск. — М, 1990. — 79 с.

8. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения — К.: Урожай, 1990 — 144 с.

9. Никберг И.И. Ионизирующая радиация и здоровье человека. — К.: Здоров'я, 1989. — 158 с.