
- •1.1 Літопис Луганського будівельного технікуму транспортного будівництва
- •1950 - 1960-Ті роки
- •1970 – 1980-Ті роки
- •1990 - 2000 Роки
- •1.2 Керівники навчального закладу
- •У моїй долі ти став головним
- •Як це починалося,
- •Майя Орел
- •До Вас, нащадки, звертаємося!
- •Заповідаємо Вам:
- •К Вам, потомки, обращаемся!
- •Завещаем Вам:
- •Телеграма
- •1.3 Випускники, які прославили технікум
- •1.4 Долі, обпалені війною
1970 – 1980-Ті роки
У 1970 році у зв’язку зі зміною назви міста Луганськ на Ворошиловград наказом заступника міністра транспортного будівництва СРСР № 52-ОК від 30 січня 1970 року Луганський будівельний технікум транспортного будівництва перейменовано у Ворошиловградський будівельний технікум транспортного будівництва, який знаходився у безпосередньому підпорядкуванні Управління кадрів й навчальних закладів названого Міністерства. На підставі наказу Міністерства транспортного будівництва від 29 серпня 1974 року № 189 Управління кадрів і навчальних закладів було реформовано у Головне управління кадрів і навчальних закладів Мінтрансбуду СРСР. У цей час здійснюється підготовка фахівців зі спеціальностей «Вишуковування та експлуатація залізниць», «Промислове та цивільне будівництво», «Бухгалтерський облік у виробництві», «Товарознавство, матеріально-технічне забезпечення та збут». До навчання на заочному відділенні залучалися студенти з Кавказу. Тому для проведення профорієнтаційної роботи викладачі щоосені направлялися до Махачкали, Тбілісі, Єревана.
1977 року побудовано новий навчальний корпус №2, що забезпечило проведення занять в одну зміну.
З 1972 року розпочалася викладацька робота в технікумі Малюги Валентина Павловича, випускника1964 року, згодом - заступника директора з навчальної роботи.
Заступником директора з навчально-виробничої роботи у цей період (1973-1994 роки) був Блінов Едуард Петрович. Студентська практика проходила у дванадцяти трестах Міністерства транспортного будівництва СРСР. Едуард Петрович вимогливо ставився до розвитку технічної творчості - на той час у нашому технікумі не лише виготовлялися макети, моделі на вищому рівні, але й залучалися до цієї діяльності інші навчальні заклади області.
У 1972 році відзначалася 50-та річниця створення комсомольської організації технікуму, до якої було приурочено відкриття музею історії технікуму, роботу якого очолила викладач технікуму Фоміна Валентина Павлівна. Під час урочистостей зустрілися випускники 1914-1955 років. Кам’янобрідський райком комсомолу вручив комсомольській організації технікуму пам’ятний прапор.
Української Радянської Соціалістичної Республіки торкнулися всі події, що хвилювали Радянський Союз. Однією з найгучніших подій стало будівництво Байкало-Амурської магістралі.
(Фото №29) У березні 1975 року о 16.00 у приміщенні Палацу культури залізничників відбулися урочисті збори, присвячені випуску молодих фахівців Ворошиловградського будівельного технікуму транспортного будівництва. Багато хто з них стануть учасниками «будови століття». Серед них – відмінники навчання Микола й Олександр Ільїни, Світлична С., Шаповалов С., Бондаренко С., Андрущенко А. та інші. Супроводжувала випускників Іванчикова Катерина Гаврилівна – завідувач відділення „Промислове та цивільне будівництво”.
(Фото №30) Мурашко Ігор працював на будівництві залізниці Тюмень-Тобольськ-Юганська Об, нагороджений знаком «золотої ланки», був учасником забивки срібного костиля, випускник 1974 року Гусак Олександр у 1976-1992 роках працював на БАМі майстром, головним інженером. Нагороджений медаллю «За будівництво БАМу».
Усього на це будівництво технікум направив близько 160 своїх випускників.
До закінчення навчання у студентів було чимало можливостей докласти свої руки та вміння до практичної та необхідної роботи. Під час третього трудового семестру студентські загони працювали на будівництві вокзалу, колійному розвитку станцій Ворошиловград та Торез, ремонтних роботах на станції Штерівка. Працювали студенти і в господарстві «Донецькі зорі» Слов’яносербського району, колгоспі імені Артема Станично-Луганського району.
25 жовтня 1980 року технікум урочисто відзначив своє 100-річчя. Святковий концерт з нагоди ювілею відбувся 16 жовтня 1980 року о 17.00 у приміщенні Палацу культури залізничників, а урочисті збори – 25 жовтня об 11.00. Для того, щоб висловити привітання та побажання колективу технікуму на святкові заходи прибули член колегії Міністерства транспортного будівництва СРСР, начальник Головного управління кадрів і навчальних закладів Зубрилов, представник Міністерства вищої та середньої освіти СРСР Чібісова Т.Г. За заслуги в підготовці кваліфікованих спеціалістів для народного господарство й з нагоди 100-річчя з дня заснування Президія Верховної Ради Української РСР наказом від 23 жовтня 1980 року нагородила Ворошиловградський будівельний технікум транспортного будівництва Почесною грамотою. З усіх кінців держави надходили привітальні телеграми та листівки від випускників технікуму, громадських організацій, підприємств. (Фото №31, 32, 33)
Студентське життя не призупиняло свого бурхливого плину. Напружене навчання, участь у спортивних та культурно-масових заходах, гуртки технічної творчості наповнювали його емоціями, спілкуванням, розмаїтою роботою. Щоліта працювали студентські будівельні загони. Багато сил віддав будівельним загонам технікуму викладач Орлов Юрій Миколайович. У 80-х роках студенти працювали на об’єктах Донбасу – будівельних управліннях, будівельно-монтажних поїздах, за їх участі зводилися будинки, інженерні мережі, залізничні колії.
Цікавою була навчальна практика. У 1980-х-90-х роках під час проходження геодезичної практики здійснювали зйомки в південно-східній частині міста, які невдовзі перетворилися на квартали Героїв Сталінграда, Степовий, Зарічний, Мирний. Повінь 1985 року змусила підняти питання про необхідність зміцнення берегів Лугані, для чого було потрібно провести геодезичні виміри. Це відповідальне завдання виконували студенти під керівництвом викладачів Орлова Ю.М. і Бірюкова Г.В.. Як підсумок теоретичного та практичного вивчення геодезії, наприкінці навчального року відбувався конкурс геодезистів, який зазвичай проходив у парку імені Горького.