
- •«Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
- •«Полюси економічного розвитку»: національний і регіональний аспекти.
- •Варіанти стратегії автаркії: недоліки і переваги.
- •Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку: макроекономічні складові.
- •Варіативність міжнародних економічних стратегій розвитку
- •Варіативність планетарної стратегії сталого розвитку.
- •7. Варіативність політики автаркії: економічна самодостатність; структурна закритість; економічна закритість; автаркія експансії.
- •8. Варіативністьстратегіїглобалізації і економічноїуніфікаціїсвітового простору
- •9. Варіативність стратегій розвитку транзитивних країн.
- •10. Варіативність сучасних макроекономічних політик і стратегій економічного розвитку.
- •11. Вестернізація як стратегічний проект. Стратегія «Золотого мільярда».
- •12. Взаємозалежність глобальних і національних стратегій економічного розвитку.
- •13. Види, рівні, суб'єкти та об'єкти міжнародних економічних стратегій.
- •14. Виміри цивілізацій як об’єктивної реальності як об’єктивна реальність.
- •16. Вплив наднаціональних регулюючих світових та регіональних економічних інституцій на реформи в Україні.
- •17. Глобалізація економіки як чинник формування нових геостратегічних концепцій розвитку.
- •18. Глобалізація і механізми реалізації стратегій розвитку
- •25. Глобальні економічні проблеми сучасності і їхнє відображення у міжнародних стратегіях економічного розвитку.
- •26. Глобальні проблеми сучасності та антикризові стратегії економічного розвитку.
- •28. Досвід і реалізація стратегій економічного розвитку у провідних країнах світу.
- •29. Еволюція стратегій Європейського Союзу.
- •40. Економічні механізми підтримки екологічної Економічні механізми підтримки екологічної рівноваги.
- •41. Експансіоністські складові стратегій світового економічного домінування.
- •42. Етапи еволюції світового господарства і світових економічних стратегій.
- •43. Етапи кардинальних змін у міжнародних економічних стратегіях. (див. 42)
- •44. Європейський союз у контексті цивілізаційної взаємодії.
- •45. Єес: стратегія і принципи формування.
- •46. Загальнонаціональні і індивідуальні приватні економічні інтереси та їхній вплив на параметри міжнародних стратегій економічного розвитку країни.
- •47. Засади стратегії економічного розвитку України шляхом європейської інтеграції.
- •48. Засади стратегій економічного розвитку в країнах, що розвиваються.
- •49. Зовнішньоторговельна політика як чинник стратегії соціально-економічного розвитку.
- •50. Інноваційні, інформаційно-технологічні, фінансово-економічні, інституціональні й соціальні засади трансформації світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •52. Інтеграційний вибір України: стратегія економічного розвитку
- •55.Класифікація стратегій економічного розвитку за ознаками (домінуючих країн, транзитивних економік, та країн, що розвиваються).
- •56. Конкурентне середовище та національні (регіональні) конкурентні переваги як складові сталого розвитку глобальної економіки.
- •57. Концептуальні засади економічної глобалізації.
- •59. Концептуальні засади сучасних реформаторських стратегій розвитку постсоціалістичних країн.
- •60. Концептуальні основи трансформації міжнародних економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •61. Координація розвитку глобальної економіки Міжнародним валютним фондом та Світовим банком.
- •62. Країни як суб'єкти і об'єкти глобальних економічних стратегій домінуючих країн.
- •63. Країни як суб'єкти світових економічних стратегій в умовах глобалізації.
- •64. Країни-лідери і наднаціональні економічні регулюючі інституції.
- •65. Критерії сталого розвитку країн у глобальному середовищі.
- •66. Макроекономічні важелі закритості національних економік в контексті стратегії відкритості.
- •67. Макроекономічні регулятори інноваційних процесів як основа стратегії сталого розвитку.
- •68. Механізм імплементації стратегій єс.
- •69. Механізми та інструменти конвергенції України та єс.
- •70. Міжнародна мобільність факторів виробництва і проблема вибору національних стратегій міжнародної економічної поведінки.
- •Моделі та стратегії розвитку країн, що розвиваються
- •Наднаціональна координація процесів сталого розвитку
- •Наднаціональні міжнародні і регіональні економічні регулюючі інституції та їхня роль у реалізації світових економічних стратегій.
- •Наздоганяльні стратегії національного економічного розвитку
- •Наслідки економічних реформ в Китаї.
- •Наслідки міжнародного економічного домінування.
- •83. Національна стратегія сталого розвитку України.
- •84.Національні економічні стратегії розвитку країн-лідерів
- •90. Особливості інтеграційних стратегій країн Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
- •93.Особливості формування постіндустріальних стратегій.
- •95. Переваги та недоліки стратегії відкритості
- •97. Причини зіткнення цивілізацій та характеристика їх конфлікту.
- •98. Пріоритетні напрямки реалізації стратегії «Європа 2020».
- •100. Проблеми вибору стратегії економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів: синтез і цивілізаційна ідентичність
- •101Проблеми домінування та інтеграції.
- •102Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.
- •103Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.
- •104Процеси глобалізації і економічний націоналізм.
- •106Регіоналізація як реакція на виклики глобалізації
- •107Регіоналізація як цивілізаційне явище(
- •108Ринкова економіка, економічна демократія і стратегії міжнародного економічного розвитку країн з ринковою економікою.
- •109Світові «центри тяжіння» і інтеграційні процеси: варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •110Світові економічні ресурси як база реалізації стратегій соціально-економічного розвитку.
- •111Світові макрорегіональні угрупування і варіативність міжнародних економічних стратегій.
- •112Світові фінансово-економічні кризи у контексті глобалізації і антикризові стратегії регіональних співтовариств.
- •113Середовище та фактори формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •114 Система міжнародних організацій з регулювання світової торгівлі та їхні стратегічні цілі.
- •115Специфіка стратегії автаркії домінуючих, транзитивних країн та країн, що розвиваються.
- •116Специфіка стратегій по лінії Схід-Захід.
- •117Співвідношення національних, регіональних та глобальних стратегій економічного розвитку.
- •118. Сприяння з боку наднаціональних інституцій адаптації реформаторських моделей у транзитивних країнах як напрям координуючого впливу.
- •119Стратегії «наздоганяючого розвитку» та їхня результативність.
- •120Стратегії виживання (інерційні стратегії) економічного розвитку
- •121. Стратегії виживання і периферійність економічного розвитку.
- •122. Стратегії економічного зростання і державне регулювання ринкової економіки.
- •124. Стратегії єбрр: мета і наслідки реалізації в постсоціалістичних країнах.
- •123. Стратегії єбрр і Україна: основні засади взаємодії.
- •124. Стратегії єбрр: мета і наслідки реалізації в постсоціалістичних країнах.
- •125. Стратегії загальноамериканської інтеграції: nafta, ftaa.
- •126.Стратегії наднаціональних інституцій і їхній вплив на формування національних стратегій та стратегій світового економічного розвитку.
- •127.Стратегії постсоціалістичних країн у світовому середовищi.
- •129.Стратегії розвитку України у глобальному середовищі.
- •130. Стратегії Світового банку і Україна: основні засади взаємодії.
- •131. Стратегії Світового банку: мета і реальні наслідки.
- •132. Стратегії тнк і національні стратегії міжнародного економічного розвитку.
- •133. Стратегії тнк і їхній вплив на формування національних економічних стратегій.
- •134. Стратегії тнк у контексті стратегій домінування країн-лідерів.
- •135. Стратегічна мета та цивілізаційні чинники формування світових економічних співтовариств.
- •136. Стратегічні завдання сот у регулюванні міжнародної торгівлі та світового економічного розвитку.
- •137. Стратегія «рейганоміки»: переваги та недоліки.
- •138. Стратегія «тетчеризму»: переваги та недоліки.
- •139. Стратегія автаркії експансії («автаркії великих просторів»)
- •140. Стратегія відкритості і проблеми забезпечення сталого розвитку світової економіки.
- •141.Стратегія домінування і концепція «полюсів розвитку».
- •142.Стратегія економічного і соціального розвитку України на 2004-2015 рр.
- •143. Стратегія єс «Європа 2020»: причини ухвалення та основні цілі.
- •144. Стратегія Світового банку та умови її реалізації
- •145. Стратегія сталого розвитку оон і економічна допомога країнам, що розвиваються.
- •147. Сучасні антикризові стратегії країн-лідерів.
- •148. Сучасні геополітичні стратегії світового розвитку: «геополітичні розломи».
- •149. Сучасні світові інноваційні економічні стратегії
- •150. Україна – єеп у контексті міжнародних економічних стратегій.
- •Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
- •Україна і єбрр: основні засади та наслідки стратегічного партнерства.
- •153. Україна і стратегії регіоналізації.
- •154. Умови реалізації стратегії економічного прориву («економічне диво»).
- •155. Умови та наслідки реалізації стратегії мвф.
- •157. Характеристика світових концепцій національного економічного розвитку.
- •160. Цивілізаційна складова трансформацій світових економічних стратегій в умовах глобалізації
- •161.Цивілізаційна специфіка і міжнародні стратегії економічного розвитку країн Заходу.
- •162.Цивілізаційна специфіка міжнародних економічних стратегій країн Ісламу
- •163.Цивілізаційна специфіка ринкових трансформацій в Україні.
- •164.Цивілізаційна специфіка стратегій країн Ісламу
- •166.. Цивілізаційний чинник розвитку національних економік.
- •167.Цивілізаційні виміри стратегій економічного розвитку.
- •168.Цивілізаційні витоки економічного націоналізму.
- •169.Цивілізаційні детермінанти формування міжнародних стратегій економічного розвитку.
- •170.Цілі та завдання стратегії єс «Європа 2020».
- •171.Чинники зміцнення економіки єс і основні напрями їх реалізації (Програма «Європа 2020»).
- •172.Чинники національного розвитку України у контексті моделі економічного прориву.
- •173.Чинники регіоналізації глобального розвитку.
- •«Економічне диво» (цивілізаційний досвід країн Південно-Східної Азії).
Україна в міжнародному конкурентному середовищі: вибір стратегії розвитку.
В 2008 р. була розроблена «Україна-2015:Національна стратегія розвитку», метою якої є ВХОДЖЕННЯ УКРАЇНИ ДО КОЛА РОЗВИНЕНИХ КРАЇН СВІТУ В ІСТОРИЧНО СТИСЛИЙ ПРОМІЖОК ЧАСУ. Стратегія базується, по-перше, на досягненні СУБ’ЄКТНОСТІ ДЕРЖАВИ, тобто здатності самостійно визначати власне майбутнє; і, по-друге, на здійсненні масштабної МОДЕРНІЗАЦІЇ суспільства, економіки, держави. Ми стверджуємо, що модернізаційний проект в України можливий лише в умовах СУСПІЛЬНОЇ НАЛАШТОВАНОСТІ НА ЗМІНИ.
ЗАВДАННЯ І ЕТАПИ РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ
1. Політичний і державний розвиток
Стратегічний фактор – формування сучасних управлінських інститутів, що
забезпечують розвиток.
Ключове завдання – стабілізація політичної ситуації в країні за умов ефективної
взаємодії органів державної влади.
2. Суспільний розвиток
Стратегічний фактор – суспільна налаштованість на зміни.
Ключове завдання - розвиток продуктивного потенціалу суспільства, перехід до
моделі економіки з дорогою робочою силою.
3. Економічний розвиток
Стратегічний фактор – формування інститутів економіки знань.
Ключове завдання – перехід від переважно експортно-сировинного до
інвестиційно-інноваційного типу економічного розвитку, нарощення конкурентного потенціалу української економіки за рахунок національних переваг в науці, освіті та високих технологіях.
Україна і єбрр: основні засади та наслідки стратегічного партнерства.
В процесі реалізації програм та проектів реформування економіки, Україна тісно співпрацює зі Світовим банком та Європейським банком реконструкції та розвитку по наступних напрямках:
розвиток приватного сектору економіки шляхом відкриття кредитних ліній, а також надання кредитів та участі в акціонерному капіталі українських приватних підприємств;
розвиток фінансового сектору, а саме - підтримка кредитоспроможних українських комерційних банків, банківських ініціатив щодо організації фінансування приватних підприємств;
інвестиції в енергетичний сектор, а саме - реалізація проектів, спрямованих на підвищення потужності енергетичних об'єктів та впровадження енергозберігаючих технологій;
підтримка підприємств сільськогосподарського сектору з метою надання національному агропромисловому комплексу можливості отримання фінансування для придбання мінеральних добрив, насіння, сільськогосподарської техніки та обладнання;
впровадження інфраструктурних проектів, зокрема, в галузі транспорту та телекомунікацій, а також мереж тепло- та водопостачання;
підтримка приватизаційних процесів шляхом надання технічних послуг та фінансування найперспективніших приватизованих підприємств;
експортні виробництва у машинобудуванні;
розвиток готельного господарства, експериментальні проекти у житловому будівництві.