102Проблеми економічного розвитку в світлі цивілізаційних викликів.

Для більшості країн світу участь у глобалізації є безальтернативним варіантом вибору подальшого шляху, який, як ми бачимо, пов’язаний з серйозними викликами — геоекономічними, технологічними, соціальними, цивілізаційними, загрозами поглиблення соціально-економічного розриву та посилення політичної експансії країн — глобальних лідерів+

Ключовим геоекономічним викликом XXI століття є те, що формуються два полюси світової економіки. На одному полюсі концентруються країни — глобальні лідери з домінуванням США. На іншому полюсі – менш розвинуті країни. Таким чином, здобувши безперечну перевагу в технологічному плані Західнохристиянська цивілізація, розпочала незбройний наступ на менш розвинені цивілізації, використовуючи в якості інструментів поневолення економічні важелі, підвищуючи культурну приваб­ливість західних цінностей. Коригуючи розвиток слабких цивіл­ізацій, вона забезпечує свою стратегію домінування на економічному напрямі, отримуючи технологічну ренту, необхідні ресурси та переводячи в малорозвинені країни екологічно небезпечні виробництва. На фінансовому напрямі зростання зовнішніх боргів посилює за­лежність бідних країн від країн провідної цивілізації. Контроль за інформаційними потоками забезпечує формування прихиль­ної до дій Заходу суспільної думки. Все це спричиняє серйозні негативні тенденції, серед яких посилення соціальної стратифікації населення, перетворення слабкіших країн на сировинні придатки країн-лідерів, зростання елітарності, зниження ролі демократичних інститутів тощо.

Все це стає причиною виникнення наступних глобальниз проблем екон.розвитку :

1. військові витрати, їх збільшення, що гальмує екон.і технологічний розвиток. Як наслідок глоб.нестабільність.

2. загрозливе поруш.балансу в світ.політиці, коли залишилась 1 супердержава, здатна впливати в цілому на цивілізацію.

3. НТР, яка з одного боку приносить високий матеріальний і духовний добробут, а з іншого – викликає прогресивну деградацію менш розвинутих країн

4. проблема демографії – старіння західної цивілізації і численне зростання населення країн, що розвив.

5. наслідок демографічної кризи – сировинна і енергетична проблема, продуктова проблема, екологічна, незабезпеченість населення матеріальними і культурними цінностями, освітою роботою.

Ще одна проблема економічного розвитку – проблема універсалізації культурних цивілізаційних чинників.

103Проблеми формування планетарної стратегії стійкого розвитку і економічні інтереси країн-лідерів.

Насамперед формуванню ефективної стратегії заважає низка об’єктивних перешкод, які Дж. Томпсон називає “парадоксами стратегії”. Серед них він виділяє такі:

• план майбутнього будується на базі минулого досвіду, тому вплив екстраполяції (“раціональних” очікувань) може бути надто потужним;

• реальна стратегія неодмінно відрізняється від запланованої, оскільки гнучко реагує на зміни у середовищі своєї реалізації;

• організація мусить одночасно реагувати на зміни всередині себе і в зовнішньому середовищі, протистоячи як внутрішнім, так і зовнішнім чинникам;

• можливості організації часто не збігаються з намірами, які продиктовані під впливом певних позасистемних сил (амбіціями керівника підприємства, тиском міжнародних фінансових організацій чи завищеними очікуваннями суспільства);

• відбувається злиття економічних та позаекономічних чинників, які розвиваються на різній методологічній базі;

• засоби реалізації стратегії повинні мати конкретну сфокусованість – і одночасно впливати на реалізацію системних змін;

• цілеспрямованість та заданість напрямів стратегії поєднується із потребою в гнучкості та інноваційності стратегічних завдань та економічної тактики;

• централізоване планування, яке виходить з єдиного центру (дирекції підприємства чи уряду країни) поєднується з децентралізованим виконанням (підрозділами підприємства, органами державної влади і суб’єктами господарювання).

Поряд з перерахованими об’єктивними перешкодами, які утруднюють забезпечення ефективності економічної стратегії, існує також низка типових “суб’єктивних” причин – поширених помилок у розробці та реалізації стратегії. Принагідно зазначимо, що найбільший живильний грунт для узагальнення та аналізу таких помилок представлений практикою економічної політики у перехідних економіках.