52. Інтеграційний вибір України: стратегія економічного розвитку

Економічне зростання в Україні може стати реальним лише на основі структурно-інноваційної моделі економічного зростання, інтенсивного технічного та технологічного оновлення виробництва. Відповідно до цього розроблена стратегія економічного та соціального розвитку України на 2004-2015рр.” Шляхом Європейської інтеграції”, яка за основу стратегічного курсу, його базовим принципом висуває реалізацію державної політики, спрямованої на запровадження інноваційної моделі структурної перебудови та зростання економіки, утвердження в Україні як високотехнологічної держави. Для прискорення процесу утвердження в Україні інноваційної моделі розвитку економіки необхідним є посилення державного впливу на розвиток інноваційної діяльності. До першочергових заходів у такій сфері слід віднести збільшення фінансування інноваційної діяльності та сприяння розвитку малих і середніх інноваційних підприємств.

53.Класифікаціяекономічних стратегій країн (за рівнем розвитку, цивілізаційною приналежністю,інституціональною та галузевою структурою економіки,рівнемконкурентоспроможності,параметрамисередовища розвитку).

За рівнем розвитку: 1) стратегії домінуючих країн (Японія, США); 2) країн, що розвиваються (Бразилія, Аргентина); 3) країн з перехідною економікою (Китай, Україна).За цивілізаційною приналежністю вирізняють наступні види стратегій: західноєвропейська,східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, південноазійська, східноазійська.За параметрами середовища розвитку розрізняють стратегію відкритості, протекціонізму або автаркії, наступальні стратегії або стратегії лідерства, стратегії „наздоганяючого розвитку”, стратегія поступального розвитку, стратегія виживання, антикризові стратегії тощо.За галузевою структурою економіки: переферійносировиннапереферійно-аграрна, індустріальна, постіндустріальна.За інституційною ознакою: Національні стратегії, які являють собою економічну політику уряду, розраховану на тривалий строк, спрямовану на досягнення основної мети соціально-економічного розвитку. Регіональні стратегії вимагають примирення і узгодження економічних інтересів суб’єктів, які представляють певне економічне угрупування або регіон світу, але передбачає протиставлення регіональних економічних інтересів інтересам глобальним і подекуди національним (загальна мета – зміцнення і поєднання сил для протистояння агресивному середовищу).Стратегії наднаціональних інституцій (ООН, ЄБРР, СБ, МВФ)Стратегії двостороннього, або багатостороннього розвитку (знаходять свій відбиток в угодах про партнерство)Стратегії ТНК і підприємств, що самостійно виходять на ринок, які мають на меті реалізацію вузько корпоративних інтересів.Глобальні стратегії економічного розвитку розуміють під собою міжкраїновий рівень економічних відносин, який вимагає стратегії примирення і узгодження економічних інтересів суб’єктів усіх рівнів.

54. Класифікація економічних стратегій країн за цивілізаційною приналежністю.

За цивілізаційною приналежністю вирізняють наступні види стратегій: західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська, африканська, південноазійська, східноазійська.

Новий цивілізаційний розлом сприяв поділу західної цивілізації на західноєвропейську (материнську) і північноамериканську (дочірню) цивілізації.Країни-лідери – США, європейські країни, Японія, Китай представляють різні цивілізації. З  восьми найбільш населених країн світу на сьогоднішній день  всі  належать до  різних цивілізацій. Якщо ж розглянути сім найбільш економічно розвинутих країн  , то вони належать до   п’яти різних цивілізацій. Перехід до багатополюсного світу в сучасних умовах за наявності теперішньої домінанти – США, а також низки потенційних центрів тяжіння різної політичної, економічної, військової ваги, очевидно можливий лише через системну інтеграцію континентальних та трансконтинентальних державних угрупувань. Іншими словами, жодна з країн сучасного світу (за винятком США) не може отримати статус світової держави, не виступаючи складової певного інтегрованого цивілізаційного утворення. Це стосується як  України, так і інших європейських країн, Росії, Китаю, держав ісламського світу.