Література:

1. Загальна біологія: Підруч. Для 11 кл. загальноосвітн. навч. закладів / М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, П.Г. Балан. 2-ге вид. доопр. – К.: Генеза, 2001. – С. 141-146.

2. Мак-Фарленд Д. Поведение животных: Психобиология, этология и эволюция: пер. с англ. – М.: Мир, 1988. – 520 с.

3. Основи екології та охорона навколишнього середовища (Екологія та охорона природи). Навчальний посібник. – Вид. 2-ге, доп. – Львів, Афіша, 2000 – С.45-48.

Тема 8 «характеристика популяцій»

Мета – сформувати та поглибити основні поняття про популяції, популяційні параметри, виявити причино-наслідкові зв’язки між факторами та його впливом на коливання чисельності популяцій; формування у студентів наукового розуміння проблем з даної теми як природної закономірності розвитку живої природи й людини у тому числі.

Ключові слова та поняття: демекологія, популяція, структура популяцій, народжуваність, смертність, динаміка популяцій, чисельність популяцій.

Студент повинен знати: основні характеристики популяції (чисельність, щільність, статева та вікова структура)

Студент повинен вміти: характеризувати структуру популяції, механізми, що регулюють чисельність популяцій; роль поведінки (наприклад, територіальної) у підтримці сталої чисельності популяцій; пояснювати: шляхи пристосування організмів до умов існування; застосовувати знання: для розв’язання задач з екології, складання ланцюгів живлення.

Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:

1. Особливості структури популяцій людини.

2. Чинники, які впливають на чисельність популяцій. Динаміка популяцій

3. Типи взаємовідносин між популяціями.

Методичні рекомендації

Необхідно звернути увагу, що при будь-якому біологічному дослідженні виникає необхідність розмежування матеріалу, який ми маємо вивчити на певні одиниці, далі яких розподіл уже не проводиться. В генетиці - це ген, в систематиці - вид, при вивченні розділу екології «Організми і середовище. Популяції та екосистеми», - це популяція, яка володіє певними характеристиками системи. Популяція є цеглиною, з якої і розпочинається власне екологія організмів будь-якої екосистеми, є першою надорганізмовою біологічною системою.

Розглядаючи екологічні особливості людини, звертається увага, що людина характеризується унікальними особливостями. Вона відрізняється екологічно (тобто за способом життя та обміном речовин, енергією та інформацією із середовищем) від інших популяцій.

Людство – не просто сукупність особин виду Homo sapiens Linnaeus, а сутність із властивостями, відсутніми в її частини. Людство в біосфері – єдине ціле, що вийшло за межі популяційної (екосистемної регуляції). А, отже, звертається увага особливості людини, які зумовили її особливу роль на Землі (особлива швидкість еволюції за рахунок соціальної природи популяції людини; глобальність у перерозподілі ресурсів та обміні інформацією; створення техносфери та ін.) та, як наслідок, головними проблемами сучасності.

Наголошується увага на тому, що структура популяції є однією з ознак популяції. Виявлення структурних елементів популяції ( статевої, вікової та просторової структури) дало змогу більш чітко сформувати сучасні уявлення про популяцію.

Зазначається, що є чинники, які впливають на чисельність кожної популяції - загальну кількість особин, які належать до однієї популяції на певній території або в певному об'ємі. Повінь, пожежа, град, раптові морози, посуха, бурелом, надмірне застосування хімпрепаратів, реконструкція ландшафту, вселення нових видів хижаків, паразитів, епідемії - все це може призвести до багаторазового скорочення чисельності популяції; навіть до повної її загибелі. Загибель або різке скорочення чисельності популяції, як правило, викликає ланцюгову реакцію в біоценозі і може спричинити коливання чисельності популяцій інших видів.

Обов’язково необхідно підкреслити, що при зниженні чисельності популяції зменшуються можливості обміну генетичною інформацією, що призводить до зниження життєздатності. Тому пізнання закономірностей динаміки чисельності популяцій має першочергове значення. Динаміку чисельності популяції і механізми її визначення важливо знати для того, щоб керувати розвитком популяцій, особливо корисних або шкідливих для людей

Дуже рідко біолог чи еколог вивчає тільки динаміку однієї популяції. Практично вивчення однієї популяції веде до вивчення популяцій вищих і нижчих трофічних рівнів. Існує цілий ряд добре вивчених типів відносин між популяціями різних видів, а саме: нейтралізм, паразитизм, конкуренція, паразитизм, коменсалізм, мутуалізм або симбіоз, хижацтво.

Звертається увага на те, що взаємозв’язки між популяціями забезпечують функціонування біоценозу, як єдиної цілісної системи і його саморегуляцію.