ВНЗ «Кіровоградський технікум механізації сільського господарства»
О.Д. Царенко,
Н.В. Кабак
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
для виконання самостійної роботи
з дисципліни
«БІОЛОГІЯ»
Кіровоград
2012
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Національною доктриною розвитку освіти України у ХХІ столітті, Концепцією 12-річної загальноосвітньої середньої школи, визначені завданні, які орієнтують учителя на використання методів навчання, які розвивають «уміння самостійно вчитися, критично мислити, здатність до самопізнання і самореалізації особистості у різних видах творчої діяльності».
Дисципліна "Біологія", в основі якої лежить наука про природу, покликана стати провідником пізнання будови і функцій живих організмів, їх взаємозв’язків, гуманістичних ідей, екологічного способу мислення, здорового способу життя. Біологія в загальній системі підготовки спеціалістів ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації є самостійною, цілісною дисципліною.
У навчанні біології особливе місце посідає самостійна робота студентів над матеріалом, що вивчається. Формування особистості студента відбувається не тільки під впливом організованих навчально-виховних заходів, а й завдяки індивідуальним намаганням самих студентів. Відомо, що ніхто просто так не отримує певну сукупність знань, навичок і вмінь; їх можна здобути, тільки доклавши чималих зусиль. Практика свідчить, що найбільш ефективним є навчальний процес у тих освітніх системах, де він спирається на змістовну самостійну роботу студентів.
Методичні рекомендації дозволяють стимулювати систематичну самостійну роботи студентів, значно інтенсифікувати навчальний процес та підвищити якість підготовки студентів шляхом систематичного засвоєння навчального матеріалу. Посібник сприяє формуванню знань, вмінь та навичок у студента, що дає їм можливість поглибити знання щодо біологічних особливостей життєдіяльності організмів на всіх рівнях організації життя.
Методичні рекомендації для виконання самостійної роботи розроблений згідно з навчальною програмою з біології, відповідає сучасним вимогам до навчальних посібників, що дозволяє стимулювати систематичну самостійну роботи студентів, значно інтенсифікувати навчальний процес та підвищити якість підготовки студентів шляхом систематичного засвоєння навчального матеріалу з біології.
Правила організації самостійної роботи студентів:
• докладне визначення завдань з відповідних навчальних дисциплін як для окремих студентів, так і для всієї групи;
• конкретне формулювання певних проблемних завдань для вирішення під час самостійної роботи;
• забезпечення студентів в достатній кількості навчальною літературою, посібниками;
• створення належних організаційно-методичних умов для самостійної роботи;
• всебічне врахування індивідуально-психічних особливостей студентів, їх здібностей, інтересів, нахилів;
• систематичний контроль і дійова допомога студентам під час самостійної роботи.
Отже, щоб самостійна робота студентів у повному обсязі реалізувала свої освітні та виховні функції, вона має бути планомірною, систематичною та змістовною.
Теми для самостійної роботи студентів з дисципліни «Біологія»
для студентів І курсу
спеціальність 5.10010201, 5.10010102, 5.03050901, 5.03050702, 5.03040101.
викладач: Царенко О.Д., Кабак Н.В.
№ п/п |
Тема самостійної роботи |
Кількість годин |
1 |
Єдність хімічного складу організмів. |
2 |
2 |
Сучасна клітинна теорія. Цитотехнології. |
2 |
3 |
Прокаріоти: будова, різноманітність, роль. |
2 |
4 |
Зчеплене успадкування. Позаядерна спадковість. |
2 |
5-6 |
Основні напрями сучасної біотехнології. |
4 |
7 |
Етологія |
2 |
8 |
Характеристика популяцій. |
2 |
9-10 |
Можливі шляхи подолання екологічної кризи. |
4 |
|
Всього: |
20 |
Завдання для самостійного опрацювання
Тема 1 «єдність хімічного складу організмів»
Мета – систематизувати знання студентів про неорганічні та органічні речовини живих організмів та спільність їхніх елементів. Розвивати уміння порівнювати різноманітні сполуки та їх значення у житті організмів; уміння визначати співвідношення цих елементів у живій та неживій природі.
Ключові слова та поняття: молекули, органічні речовини, неорганічні речовини, хімічні елементи, хімічний склад, генетичний код.
Студент повинен знати: елементний склад живих організмів; будову, властивості і функції неорганічних та органічних сполук.
Студент повинен вміти: наводити приклади значення органічних речовин, пояснювати хімічну сталість організмів; обґрунтовувати взаємозв’язок будови органічних речовин з їх функціями; робити висновки про єдність хімічного складу живої і неживої природи.
Питання, які виносяться на самостійне опрацювання:
Закони молекулярної логіки живого.
Хімічні елементи та неорганічні речовини.
Органічні сполуки.
Методичні рекомендації
Дана тема є досить актуальною тому, живі організми містять майже всі відомі в природі хімічні елементи. Вони, на відміну від неживої природи, мають відносно стале співвідношення цих елементів, які за процентним вмістом у клітині поділяють на макро-, мікро- та ультрамікроелементи. Ці елементи входять до складу органічних і неорганічних сполук. Серед неорганічних сполук особливе місце належить воді, яка становить у середньому 60-70% їхньої маси.
Більшість сполук живих організмів складають органічні речовини. Акцентується увага на тому, що основні класи цих речовин - вуглеводи, білки, нуклеїнові кислоти та ліпіди.
Необхідно зазначити, що вуглеводи - клас органічних сполук, більшість яких складається з атомів Карбону, Гідрогену та Оксигену. Серед вуглеводів розрізняють моно-, оліго- та полісахариди. Основні функції вуглеводів - енергетична і будівельна. Вуглеводи можуть відкладатись у клітинах про запас у вигляді полісахаридів.
Ліпіди - гідрофобні органічні сполуки. Серед них найпоширеніші - жири. Вони здійснюють теплоізоляційну, захисну та будівельну функції, беруть участь у регуляції життєдіяльності організмів; при їхньому окисненні вивільняється значна кількість енергії.
Провідна роль серед органічних сполук належить білкам. Білки - високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти. Вони мають різні рівні структурної організації (первинний, вторинний, третинний і четвертинний). їх поділяють на прості (протеїни) та складні (протеїди). Під дією різних факторів білки здатні змінювати свою структуру та властивості. Цей процес може мати як оборотний, так і необоротний характер. Білки виконують в організмах живих істот різноманітні функції: будівельну, захисну, регуляторну, сигнальну, рухову, енергетичну, транспортну тощо. До особливої групи білків належать ферменти, що виконують каталітичну функцію.
При вивченні даної теми важливо розкрити значення для організмів живих істот різних груп біологічно активних речовин: вітамінів, гормонів, нейрогормонів, фітогормонів тощо. Вітаміни мають різну хімічну природу, беруть участь майже в усіх біохімічних та фізіологічних процесах. Відсутність або нестача вітамінів в організмі, так само як і їхній надлишок, спричинюють тяжкі захворювання, пов'язані з порушеннями обміну речовин.
Гормони, нейрогормони і фітогормони — органічні сполуки різної хімічної природи. Гормони виділяють у кров, лімфу або порожнинну рідину тварин залози внутрішньої секреції, а нейрогормони — особливі нервові клітини. Фітогормони утворюються в певних клітинах грибів і рослин. Подібно до гормонів та нейрогормонів, вони здійснюють гуморальну регуляцію різноманітних процесів життєдіяльності.
У клітинах деяких видів рослин виявлено особливі біологічно активні сполуки — алкалоїди, більшість з них отруйна для людини і тварин. Мікроорганізми здатні виробляти антибіотики, які пригнічують розвиток інших видів мікроорганізмів або вбивають їх. Антибіотики і деякі алкалоїди застосовують у медицині.