
- •Загальна характеристика світової літератури на межі XX-xxі століть. Найвiдомiшi митцi I тексти.
- •Особливості переходу від модернізму й авангардизму до постмодернізму.
- •Взаємовплив елiтарної та масової культури.
- •Витоки постмодернізму. Постструктуралізм як колиска теорії постмодернізму.
- •Філософське та літературознавче підґрунтя літератури кінця XX ст. (постструктуралізм, деконструкція, герменевтика).
- •Генетичні й типологічні зв’язки творчості письменників кінця XX століття з загальними тенденціями розвитку літературознавства й культурології.
- •Особливості екзистенційного роману в літературі постмодернізму.
- •Естетика інтертекстуальності в літературі постмодернізму.
- •Образ лабіринту як символ естетики постмодернізму.
- •Символ лабіринту як загадкова модель світобудови у творах митців-постмодерністів.
- •Неоміфологізм і містичність мистецтва межі XX-xxі століть.
- •Походження і призначення образу (мотиву) лабіринту в світовій культурі.
- •Значення обряду ініціації в контексті інтерпретації образу лабіринту. Трактування грецького міфу про Мінотавра в творчості письменників XX століття.
- •Риси постмодерністської естетики.
- •Руйнація традиційного сюжету, пародійна «гра» з героєм, читачем, чужими текстами в творах постмодерністів.
- •Феномен симулякру. Поняття ризоми.
- •Особливості постмодерністського героя.
- •Нові художньо-естетичні тенденції в літературі на межі XX-xxі століть.
- •Збереження гуманізму змісту в межах незвичних формоутворень художніх творів початку xxі століття.
- •Ключові мотиви і образи творів початку xxі століття: відображення хаосу буття через «хаос» тексту.
- •Роль і значення образу-символу Інтернету як явища сучасного мобільного світу.
- •Інтернет як світовий лабіринт (ілюзія керування світом) у творах митців початку xxі століття.
- •Співставлення модерної і постмодерної культури як зіткнення двох світів у романі п. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».
- •Інтерпретація романтичної культурної традиції в романі п. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».
- •Метафора запаху як ключове поняття в романі п. Зюскінда «Запахи. Історія одного вбивці».
- •Міфологічні й біблійні алюзії, нарощення змістів, багатозначність інтерпретацій у романі Дж. Фаулза «Маг».
- •Багаторівнева організація тексту в романі Дж. Фаулза «Маг».
- •Відображення прийому «гри» в творчості Дж. Фаулза.
- •Особливості постмодерністської поетики творів Дж. Фаулза.
- •Специфіка сюжетобудови новелістики Роалда Дала.
- •Художня своєрідність драматургічного доробку Тома Стоппарда.
- •Жанрова типологія прозової спадщини с. Белоу.
- •Образ головного героя роману с. Белоу «Герзаг».
- •Інтертекстуальне поле роману у. Еко «Ім’я троянди».
- •«Магічний реалізм» у творчості г.-г. Маркеса.
- •Суть прийому «гри» в повісті р.Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон».
- •Інтертекстуальність новелістики х.-л.Борхеса.
- •Специфіка художнього світу Кена Кізі.
- •Образна символіка в романі к. Кізі «Політ над гніздом зозулі»..
- •Специфіка втілення архетипів жінки, матері в поезії Віслави Шимборської.
- •Особливості метафоричного відтворення дійсності в ліриці а. Вознесенського.
- •Новаторський характер оповідання о. Солженіцина»Один день Івана Денисовича».
- •Житєвий і творчий шлях Олександра Солженіцина: тріумф чи трагедія?
- •Інтертекстуальні зв’язки лірики й. Бродського з російською літературою срібного віку.
- •Художня картина світу в ліриці й. Бродського.
- •Художні принципи й засоби створення характерів у романі в. Войновича «Життя та незвичні пригоди солдата Івана Чонкіна».
- •Антитоталітарний пафос і філософська проблематика прози о. Солженіцина.
- •Ідейно-тематична і жанрова типологія поезії є. Євтушенка.
Роль і значення образу-символу Інтернету як явища сучасного мобільного світу.
Влияния глобальной Сети на культуру сводится всего лишь к двум факторам, которые сами по себе довольно очевидны и ничего экзотического не содержат. Первый из этих факторов - конец монополии печатного станка. С распространением Интернета теряется необходимость в этом посреднике между производителями и потребителями текстов и идей. По крайней мере в одном, не столь уж несущественном аспекте, происходит эмансипация мира идей от социальной машины. Второй фактор - смерть расстояния. Интернет погружает нас в состояние перманентного конгресса, конференции, когда люди, разбросанные по разным концам Земли, имеют возможность собраться как бы в одном зале. Все происходит здесь и теперь - а значит, исчезает не только пространство, но и время. Если типичный срок публикации в толстых журналах - это месяцы, то в Интернет идеи и тексты поступают прямо в момент их рождения.
К этим двум факторам и сводится все то принципиально новое, что привносит с собой Интернет в литературу. Все остальное является либо их следствием, либо дальнейшим развитием того, что в зародыше присутствовало еще до рождения Интернета (гипертекст, разнообразные литературные игры и коллаборативные проекты, и т.д.). С этой точки зрения, Интернет для литературы - это всего лишь новая среда обитания. Перед лицом новых технических возможностей трансформации подвергается вся литература целиком, а не какая-то отдельная ее часть. Интернет как среда - это более естественное местообитание текста, чем печатная книга, намертво связанная с архаично-репрессивной системой книгоиздания. Если суммировать все, что сегодня говорится и пишется по этому поводу, эмансипация литературы от власти расстояния и власти печатного станка, которую несет Интернет, имеет шесть главных аспектов. (1) Интернет - весьма удобная с технической точки зрения среда, идеальная для публикации, распространения, обсуждения, коллективного создания текстов, - среда, куда рано или поздно переместится центр литературной жизни. (2) С появлением Интернета существенно меняется судьба текста в обществе. Тот факт, что для публикации и сколь угодно широкого распространения текста не нужно посредничество печатного станка, не нужны деньги, власть, и т.п. (3) В Сети совсем по-иному смотрится фигура автора и привычные отношения между автором и читателем. Учитывая безграничные возможности мистификации и умножения "виртуальных личностей", "автор" в Интернете превращается чуть ли не в особый жанр литературного творчества. (4) Интернет дает комфортные условия для расцвета ранее маргинальных жанров и типов литературного творчества. Он переставляет акцент с продукта на процесс творчества и в перспективе приводит к рождению принципиально новой фигуры - "активного читателя", давней мечты интеллектуалов XX века. (5) Отменяя власть печатного станка, в том числе и в ее позитивных, конструктивных аспектах, Интернет выступает как источник опасности, как носитель потенциально деструктивного начала, воплощением которого является интернетовский гипертекст. В гипертекстовой среде Интернета происходит частичная автодеконструкция любого текста. (6) Интернет знаменует собой именно завершение постмодерна в литературе, а не просто воплощение его проектов в удобной для этого технической среде.