Тема 36. Жанри історичної прози в українській літературі в першій половині хх ст.:

1. Тематичні обрії й жанрово-стильові пошуки української історичної прози перших десятиліть ХХ ст. Розвиток реалістичних традицій (Г.Хоткевич, О.Левицький, Л.Старицька-Черняхівська). Жанрові модифікації історичної прози – історико-революційний роман з елементами пригодництва (О.Досвітній), історико-соціальні повісті й романи (С.Божко)...

2. Романи О.Соколовського про козаччину (“Богун”, 1931) та про революційну боротьбу народників (“Перші хоробрі”, 1927).

3. Історична проза Зінаїди Тулуб. Роман “Людолови” (1934). Розвиток авторкою традицій історичної прози в пізніші часи, осмислення долі Т.Шевченка в романі “В степу безкраїм за Уралом” (1964), перегук історичних подій з реальною дійсністю ХХ ст.

4. Історико-культурологічні та історико-біографічні повісті В.Петрова (В.Домонтовича) – “Аліна і Костомаров” (1929), “Романи Куліша” (1930).

5. Історичні повісті Ю.Опільського – “Іду на ви” (1918), “Сумерк” (1929), “Ідоли падуть” (1928) та ін.

6. Ватажок і народна маса в історичній прозі Катрі Гриневичевої. Повісті “Шоломи на сонці” (1928), “Шестикрилець” (1935).

7. Жанрово-стильова, тематична своєрідність історичної прози Наталени Королевої. Белетризація євангельських легенд (“Во дні они”, 1935). Грані європейської історії в книзі “Інакший світ” (1936). Зображення ренесансної людини в повісті “1313” (1935). Антична та середньовічна історія в повістях “Сон тіні” (1938), “Предок” (1937). Твір про раннє християнство “Quid veritas” (“Що є істина?”, 1939). Цикл “Легенди старокиївські” (1942, 1943).

Тема 37. Життєвий і творчий шлях Богдана Лепкого:

1. Формування таланту митця, драматизм його життєвої і творчої долі.

2. Б.Лепкий як представник творчого угрупування “Молода Муза”.

3. Провідні мотиви лірики поета.

4. Рання проза Б.Лепкого, її близькість до прози покутських новелістів.

5. Особливості осягнення національної історії в прозі Б.Лепкого.

6. Мистецькі проблеми в прозі письменника.

7. Літературознавча спадщина Б.Лепкого.

Тема 38. Епопея Богдана Лепкого “Мазепа”:

1. Багатогранність творчого доробку Богдана Лепкого.

2. Проза письменника, місце в ній творів історичної тематики, зокрема епопеї (циклу повістей) “Мазепа”.

3. Історична основа епопеї Б.Лепкого.

4. Розвиток Б.Лепким традицій української історичної прози – літописів, романів П.Куліша, І.Нечуя-Левицького, М.Старицького. Врахування досвіду Г.Сенкевича, полемічна настанова щодо його трактування подій української історії.

5. Повість “Мотря”. Патріотичний мотив відмови від кохання заради ідеї визволення Вітчизни.

6. Повість “Не убий!” Роздуми гетьмана над долею України, журливий підтекст відтворюваних подій – від неможливості досягти злагоди в жорстокому світі без застосування зброї. Значення біблійного заголовку та біблійних ремінісценцій у повісті.

7. “Батурин”. Зруйнування гетьманської резиденції – апофеоз лютої помсти самодержавства вільнолюбним українцям.

8. Повісті “Полтава”, “З-під Полтави до Бендер”. Художнє осягнення трагічних сторінок історії України.

9. Життєствердність патріотичних мотивів епопеї.

10. Жанрово-стильова специфіка твору. Образна система. Особливості композиції.