16.5 Грошова оцінка земель водного фонду

Грошова оцінка земель водного фонду визначається на основі нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об’єктів, що розташовані на оцінюваній земельній площі (ділянці).

Розрахунок грошової оцінки ділянки земель під водою здійснюється за формулою:

, (16.8)

де Цн – грошова оцінка ділянки землі під водою, грн.;

Ен – нормативний середньорічний економічний ефект від використання земельної ділянки в розрахунку на 1 га;

Тк – термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;

К₁ – коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об’єкта;

К₂ – коефіцієнт, який враховує якісний стан та екологічне значення водного об’єкта;

К₃ – коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об’єкта;

Пд – площа земельної ділянки, га.

Нормативний середньорічний економічний ефект, який створюється за рахунок використання розташованого на земельній ділянці водного об’єкта для задоволення народногосподарських і суспільних потреб (водопостачання міст і сіл, виробництво гідроелектроенергії, водозабезпечення теплових та атомних електростанцій, промислових, сільськогосподарських підприємств, зрошення й обводнення земель і територій, а також для ведення рибного господарства, розвитку водного транспорту та в рекреаційних цілях), є часткою загальної суми усередненого (в перерахунку на одноцільове використання водних ресурсів) зазначеного ефекту. Загальна величина середньорічного нормативного економічного ефекту розподіляється між тими виробничими фондами, водними і земельними ресурсами, що були чинниками його створення.

Для водних об’єктів багатоцільового використання ця частка ефекту від земельних ресурсів встановлюється на рівні 0,33.

Нормативний середньорічний економічний ефект, утворений земельним чинником (Ен), визначається за формулою:

, (16.9)

де Ев – розрахунковий нормативний середньорічний економічний ефект від використання водного об’єкта для водозабезпечення міського та сільського населення;

Еп – те ж саме при промисловому і агропромисловому водопостачанні;

Ег – те ж саме при виробництві гідроелектроенергії;

Ез – те ж саме при зрошенні та обводненні сільськогосподарських земель;

Ерг – те ж саме при веденні рибного господарства;

Евт – те ж саме при використанні водойм з транспортною метою;

Ер – те ж саме при використанні водойм з лікувально-оздоровчою і туристичною метою та для масового відпочинку населення.

Розрахункові орієнтовні величини нормативного середньорічного економічного ефекту від використання поверхневих водних об’єктів у середньому по Україні наведені в таблиці 16.9.

Таблиця 16.9 – Орієнтовні величини нормативного середньорічного економічного ефекту від використання водних об’єктів (грн/га земельної площі під водою)

Цільове використання поверхневих водних об’єктів	Величина економічного ефекту
Водозабезпечення міського і сільського населення (Ев)	120
Промислове, енергетичне й агропромислове водопостачання (Еп)	115
Виробництво гідроелектроенергії (Ег)	150
Зрошення та обводнення сільськогосподарських угідь (Ез)	105
Ведення рибного господарства (Ерг)	85
Водний транспорт (Евт)	90
Масовий відпочинок населення, лікувально-оздоровчі та туристичні цілі (Ер)	125

Коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об’єкта (К₁) обчислюється за формулою:

, (16.10)

де Кзд – коефіцієнт, який характеризує об’єкт загальнодержавного значення;

Кр – коефіцієнт, що характеризує регіональні особливості місця розташування водного об’єкта;

Кз – коефіцієнт, що враховує зональні фактори місця розташування водного об’єкта;

Кл – коефіцієнт, який характеризує локальні особливості місця розташування водного об’єкта.

Величини коефіцієнтів Кзд, Кр, Кз, Кл стосовно місцеположення різних водних об’єктів наведені в таблиці 16.10. Вказані коефіцієнти враховують місце розташування поверхневих водойм у розрізі територій з надмірним, нормальним та недостатнім природним зволоженням, а також їх значення з точки зору загальнодержавних, регіональних, зональних й локальних (місцевих) умов.

Таблиця 16.10 – Орієнтовні величини регіональних, зональних і локальних коефіцієнтів місця розташування водних об’єктів

Типи водних обєктів за значенням	Території надмірного зволоження			Території нестійкого зволоження			Території недостатнього зволоження
	Кр	Кз	Кл	Кр	Кз	Кл	Кр	Кз	Кл
Загально державного	1,0	1,0	1,0	1,5	1,2	1,1	1,8	1,5	1,4
Регіонального	0,9	0,9	0,9	1,3	1,1	1,0	1,5	1,4	13
Зонального	0,8	0,8	0,8	1,1	1,0	1,0	1,0	1,3	1,2
Місцевого (локального)	0,7	0,7	0,7	1,0	1,0	1,0	1,0	1.2	1,1

Коефіцієнт К₂, який враховує якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об’єктів, визначається за формулою:

, (16.11)

де Кя – коефіцієнт, що характеризує якісний стан водойми;

Ке – коефіцієнт, що враховує екологічну цінність (екологічне значення) водойми.

Середні орієнтовні величини коефіцієнтів Кя і Ке стосовно поверхневих водних об’єктів наведені в таблиці 6.11.

Таблиця 16.11 – Величини коефіцієнтів, що враховують якісний стан та екологічне значення поверхневих водних об’єктів

Показники	Величина коефіцієнта
	якісного стану (Кя)	екологічного значення (Ке)
Якісний стан водних ресурсів
Чисті	1,5
Умовно чисті	1,2
Малозабруднені	0,9
Середньозабруднені	0,7
Сильнозабруднені	0,5
Екологічне значення
Унікальні водні об’єкти		2,0
Особливо цінні в екологічному відношенні		1,5
Цінні в екологічному відношенні		1,2
Інші		1,0

Коефіцієнт Кз, що характеризує функціональне призначення водного об’єкта, враховує напрями його використання для виробничих і невиробничих потреб: водозабезпечення населення, промислових та агропромислових підприємств, розвитку транспорту, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства і рекреації. За функціональним використанням поверхневі водойми розподіляються на:

- одноцільового використання;

- двоцільового використаня;

- трицільового використання;

- багатоцільового використання.

Орієнтовні величини коефіцієнта К₃ залежно від кількості напрямків використання водного об’єкта наведені в таблиці 16.12.

Таблиця 16.12 – Орієнтовні величини коефіцієнта, який характеризує функціональне використання водного об’єкта

Напрями використання водного об’єкта	Значення коефіцієнта (К3)
1	2
Одноцільове	1,0
Двохцільове
Водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство	1,2
Водозабезпечення населених пунктів + зрошення земель	1,3
Рекреація + зрошення земель	1,3
Гідроенергетика + рибне господарство	1,4
Водний транспорт + рибне господарство	1,1
Водопостачання промислових, енергетичних та агропромислових підприємств + рибне господарство	1,1
Рибне господарство + зрошення земель	1,05
Рекреація + гідроенергетика	1,5
Трьохцільове
Волозабезпечення населених пунктів +рибне господарство+ рекреація	1,6
Водний транспорт + гідроенергетика+ зрошення земель	1,7
Зрошення земель + водозабезпечення населених пунктів + рибне господарство	1,75
Рибне господарство + водопостачання промислових, енергетичних та агропромислових підприємств + водний транспорт	1,8

Продовження таблиці 16.12

1	2
Водний транспорт + зрошення земель + рекреація	1,7
Водопостачання промислових, енергетичних і агропромислових підприємств + рибне господарство + водний транспорт	1,6
Рибне господарство + рекреація + зрошення земель	1,75
Водозабезпечення населених пунктів + зрошення земель + рибне господарство	1,65
Багатоцільове
Чотири - п’ять напрямів використання	2,0
Шість-сім напрямів використання	2,5

Грошова оцінка інших земель водного фонду (під гідротехнічними спорудами, водогосподарськими системами; землі островів, прибережних водозахисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів) здійснюється з урахуванням їх фактичного використання.