2.4 Державний кадастр родовищ корисних копалин

Державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин містить відомості про кількісний та якісний склад запасів основних і супутніх корисних копалин, наявність у них видобувних компонентів, гірничотехнічні, гідрогеологічні та інші умови розробки родовищ, їх геолого-економічну оцінку та ін.

Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища», кодексом України «Про надра» (затвердженим постановою Верховної Ради України №133/94-ВР від 27.07.94 р.), іншими законодавчими актами.

Частина літосфери, що безпосередньо виступає як мінеральна основа біосфери, є одним із найважливіших компонентів навколишнього природного середовища і виділяється за назвою «геологічне середовище».

Верхньою межею геологічного середовища є денна поверхня. Нижня границя геологічного середовища неоднорідна по глибині в різних областях Землі. Вона визначається глибиною техногенного впливу в ході різних видів господарської діяльності. Максимальна глибина техногенного впливу постійно зростає і на даний час надглибоке буріння досягає 12262 м. У більшості випадків (наприклад, у міських агломераціях) глибина техногенного впливу складає кілька чи десятки сотень метрів. У геологічне середовище включають ґрунти і верхні шари гірських порід, які розглядаються як багатокомпонентні системи. Межі геологічного середовища змінюються не тільки в просторі, але й у часі у міру розвитку техногенних процесів і техногенезу в цілому.

Надра – це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Сучасний технічний прогрес базується на всезростаючому використанні природних ресурсів, в тому числі мінеральних. Із надр щорічно вилучається близько 150 млрд тонн гірських порід, в тому числі понад 20 млрд тонн корисних копалин.

Корисні копалини за своїм значенням поділяються на корисні копалини загальнодержавного і місцевого значення. Віднесення корисних копалин до загальнодержавного та місцевого значення здійснюється Кабінетом Міністрів України за поданням Державного комітету України з геології і використання надр.

Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду Автономної Республіки Крим і місцеві Ради народних депутатів.

Окремі повноваження щодо розпорядження надрами законодавством України можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи.

Надра надаються у користування для:

• геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки, родовищ корисних копалин загальнодержавного значення;

• видобування корисних копалин;

• будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод;

• створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні та оздоровчі заклади);

• задоволення інших потреб.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування.

Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу забороняється.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, будівництва і експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, надаються Державним комітетом України по нагляду за охороною праці.

Гірничі відводи для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення надаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими Радами народних депутатів і підлягають реєстрації в органах державного гірничого нагляду.

При наданні гірничих відводів вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза ними менш цінних ділянок родовищ та непридатних для самостійної розробки; дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт; відвернення небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Порядок надання гірничих відводів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Надання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.

Надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу (ліцензії) на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.

Для геологічного вивчення, в тому числі для дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, надра надаються у користування без надання гірничого відводу після одержання ліцензії на геологічне вивчення надр.

Дослідно-промислова розробка родовищ корисних копалин загальнодержавного значення здійснюється з метою уточнення їх окремих гірничо-геологічних та інших параметрів, вибору раціональних методів видобування мінеральної сировини на підставі проекту цих робіт, погодженого з Державним комітетом України по нагляду за охороною праці. Видобуті під час дослідно-промислової розробки корисні копалини підлягають реалізації у загальному порядку.

Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі ліцензій, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України з нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров’я України на місцях.

Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих речовин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додержанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України.

Надра для вказаних цілей надаються за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств, установ і організацій.

Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів (ліцензій) та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Видобування корисних копалин місцевого значення і торфу з застосуванням спеціальних технічних засобів, які можуть призвести до небажаних змін навколишнього природного середовища, погоджується з місцевими Радами народних депутатів та органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на місцях.

Користувачі надр мають право:

• здійснювати на наданій їм ділянці надр, геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами ліцензії;

• розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не передбачено законодавством або умовами ліцензії;

• здійснювати на умовах ліцензії консервацію наданого в користування родовища корисних копалин або його частини;

• на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов’язані:

• використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

• забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

• забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

• приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання;

• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України.

Право користування надрами припиняється у разі:

• якщо відпала потреба у користуванні надрами;

• закінчення встановленого терміну користування надрами;

• припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування;

• користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров’я населення;

• використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених дозволом (ліцензією) на користування ділянкою надр;

• якщо користувач без поважних причин протягом двох років не приступив до користування надрами;

• вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Місця розташування гірничодобувних об’єктів і підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, у тому числі для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення відходів виробництва, інших шкідливих речовин і скидання стічних вод, до початку проектних робіт погоджуються з органами державного гірничого нагляду, охорони навколишнього природного середовища, державного санітарного нагляду, територіальними геологічними підприємствами, органами місцевого самоврядування та іншими заінтересованими організаціями.

У проектах будівництва гірничодобувних об’єктів повинні передбачатися:

• розташування наземних і підземних споруд, що забезпечує найбільш раціональне та ефективне використання запасів корисних копалин;

• способи проведення розкривних робіт, системи розробки родовищ корисних копалин і технічні схеми переробки (підготовки) мінеральної сировини, що забезпечують найбільш повне, комплексне та економічно доцільне вилучення з надр запасів корисних копалин, а також використання наявних у них компонентів;

• раціональне використання розкривних порід при розробці родовищ корисних копалин;

• складування, збереження та визначення порядку обліку корисних копалин, які тимчасово не використовуються, а також відходів виробництва, що містять корисні компоненти;

• геологічне вивчення надр, що розкриваються в процесі будівництва та експлуатації гірничодобувних об’єктів, та складання геологічної і маркшейдерської документації;

• рекультивація порушених земель, максимальне збереження ґрунтового покриву;

• заходи, що гарантують безпеку людей, майна і навколишнього природного середовища.

Контроль за виконанням заходів, пов’язаних з охороною і раціональним використанням надр, у відповідності до Указу Президента України від 30 квітня 1992 р. № 287 «Про управління в галузі використання і охорони надр України» здійснюють: Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, Державний комітет України по геології і використанню надр, Державний комітет України з нагляду за охороною праці, Державний комітет України по земельних ресурсах. У їх повноваження входять:

• розробка програм розвитку мінерально-сировинної бази та проведення робіт по геологічному вивченню надр;

• здійснення методичного забезпечення робіт щодо геологічного вивчення надр і контролю виконання рішень з цих питань;

• перевірка дотримання технологій під час дослідної експлуатації родовищ корисних копалин;

• контроль збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, для розроблення родовищ корисних копалин, а також геологічної документації, зразків порід, дублікатів проб, що можуть бути використані при подальшому вивченні надр;

• здійснення відомчого контролю за додержанням природоохоронного законодавства при проведенні пошукових, геологознімальних, розвідувальних та інших робіт по геологічному вивченню надр;

• організація проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин;

• здійснення державної реєстрації робіт по геологічному вивченню надр, контроль своєчасності і правильності її проведення;

• надання спеціальних дозволів (ліцензій) на всі види користування надрами, що підлягають ліцензуванню;

• створення державного фонду родовищ корисних копалин, ведення державного кадастру їх родовищ та державного балансу запасів, перевірка повноти вихідних даних про кількість та якість запасів основних і спільнозалягаючих корисних копалин;

• подання Кабінету Міністрів України лімітів (квот) на видобування корисних копалин загальнодержавного значення і визначення термінів їх дій;

• організація виявлення покинутих пошукових та розвідувальних гірничих виробок (свердловин) різного призначення, вживання технічних заходів щодо їх ліквідації (тампонаж), а також переведення на крановий режим самовиливних свердловин;

• здійснення контролю за повнотою видобування оцінених запасів корисних копалин і наявних у них компонентів, а також додержанням встановленого порядку обліку стану і руху їх втрат і погіршення якості;

• здійснення контролю за станом використання розкривних порід і відходів переробки мінеральної сировини;

• контроль наявності і правильності ведення гірничо-технічної документації, а також правильність і своєчасність подання статистичної звітності про стан охорони і використання надр та мінеральної сировини;

• здійснення державного обліку ділянок надр, наданих для будівництва та експлуатації підземних споруд та інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

• контроль за виконанням норм і правил зняття, зберігання і використання родючого шару ґрунту при проведенні робіт, пов’язаних із порушенням земель, своєчасним і якісним проведенням рекультивації гірничопромислових ландшафтів;

• контроль за станом і якістю ґрунтів, а також відновленням порушених земель (державний моніторинг).

Моніторинг геологічного середовища включає систему моніторингу території підприємств, родовищ корисних копалин, господарських комплексів та ін.

Основними об’єктами спостережень і вивчення є: гірські породи, штучні ґрунти, рельєф території, підземні води, геологічні і інженерно-геологічні процеси та явища, система інженерного захисту.

Система моніторингу об’єднує різні джерела отримання інформації про геологічне середовище: інженерно-геологічні, гідрогеологічні, геофізичні, геохімічні, геоморфологічні та інші спостереження; усі види знімальних робіт; лабораторні дослідження; моделювання геологічного середовища і його елементів та ін.

Відповідно до Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» і пов’язаним з цим рішенням уряду України створено систему екологічного моніторингу «Україна».

Спостереження (вимірювання) параметрів стану геологічного середовища здійснюється в загальному випадку на чотирьох рівнях зондування літосфери: космос-повітря-земля-свердловина, що забезпечує отримання геологічної, гідрогеологічної, геофізичної, геохімічної та іншої інформації в різних масштабах (регіональному, територіальному або зональному, локальному і об’єктовому). Для цього використовуються відповідні методи і засоби, серед яких значне місце посідають картографічні відображення ретроспективного, існуючого і прогнозного стану геологічного середовища.

Основні задачі, які постають перед геологічною службою України в плані моніторингу геологічного середовища, обумовлені наявністю цілого ряду природно-техногенних систем, пов’язаних з геологорозвідувальним, гірничовидобувним та гірничопромисловим комплексами, які перебувають на стадіях оптимального розвитку (розробка родовищ), на стадіях ліквідації (відпрацьовані запаси) та в післяліквідаційний період.

Таким чином, створення у складі системи екологічного моніторингу «Україна» блоку відомчого моніторингу «геологічне середовище» повинно забезпечити безперервне стеження за динамікою усіх змін в межах природно-техногенних систем.

Дані державного кадастру родовищ корисних копалин заносяться у спеціальні паспорти і реєстраційні карти, які складаються для кожного родовища різних видів корисних копалин, нафти і газу.

У паспорті зазначають назву родовища, територіальне розміщення, відомчу приналежність, дату відкриття, ступінь промислового освоєння, кількість запасів, а також дані про склад і властивості основних і супутніх корисних копалин, домішки, водопостачання, умови розробки, перспективи використання, заходи щодо охорони навколишнього природного середовища.

Реєстраційні карти складають на основі топографічних з нанесенням границь родовищ.

Контрольні запитання

1. Що включає кадастр природних ресурсів?

2. Основні завдання державного лісового кадастру.

3. Яким документом регламентується ведення державного лісового кадастру?

4. Які землі відносять до земель лісового фонду?

5. Порядок надання земельних ділянок лісового фонду у постійне користування.

6. Порядок надання земельних ділянок лісового фонду у тимчасове користування.

7. Які ліси відносять до першої групи?

8. Які ліси відносять до другої групи?

9. Вкажіть види робіт, які виконують в процесі лісовпорядкування.

10. Охарактеризуйте основні складові частини державного лісового кадастру.

11. Завдання державного водного кадастру.

12. Яким документом регламентується ведення державного водного кадастру?

13. Вкажіть основні напрямки ведення державного водного кадастру.

14. Які річки відносять до великих річок, середніх річок, малих річок?

15. Які галузі господарства належать до водоспоживачів і до водокористувачів?

16. Що розуміють під якістю води?

17. Виснаження, засмічення і забруднення природних вод.

18. Охарактеризуйте біологічне забруднення поверхневих вод.

19. Охарактеризуйте хімічне забруднення поверхневих вод.

20. Охарактеризуйте фізичне забруднення поверхневих вод.

21. Вкажіть основні характеристики прісних, мінеральних, термальних і промислових підземних вод.

22. Що Ви розумієте під режимом підземних вод?

23. Назвіть основні типи режиму підземних вод.

24. Порядок надання земель водного фонду у постійне користування.

25. Порядок надання земель водного фонду у тимчасове користування.

26. Режим використання земель в межах водоохоронних зон.

27. Прибережні захисні смуги вздовж водних об’єктів та їх параметри.

28. Режим використання земель у прибережних захисних смугах.

29. Встановлення берегових смуг.

30. В яких випадках встановлюють зони санітарної охорони?

31. Шкідлива дія вод і заходи щодо її запобігання.

32. Як поділяють річки (або окремі її ділянки) за ухилом дна?

33. Зони ризику використання земель у межах території можливого затоплення.

34. Завдання державного моніторингу вод.

35. Об’єкти і суб’єкти державного моніторингу вод.

36. Матеріали державного водного кадастру і їх використання.

37. Які дані містить державний кадастр родовищ і проявів корисних копалин?

38. Якими документами регулюються гірничі відносини в Україні?

39. Що Ви розумієте під геологічним середовищем?

40. Що Ви розумієте під терміном «надра»?

41. Як поділяють корисні копалини за їх значенням?

42. Для яких цілей надають надра у користування?

43. Що вважається гірничим відводом?

44. Права землевласників і землекористувачів при використанні надр.

45. Назвіть органи, які здійснюють контроль за використанням надр.

46. Повноваження органів, які здійснюють контроль за виконанням заходів, пов’язаних з охороною і раціональним використанням надр.

47. Що являє собою система моніторингу геологічного середовища?

48. Назвіть рівні зондування літосфери, на яких здійснюються спостереження параметрів стану геологічного середовища.

49. Назвіть основні дані і матеріали державного кадастру родовищ корисних копалин.