- •Лекція 3
- •Лекція 4
- •3.Розвиток психіки людини.
- •Лекція 5 Діяльність та її види. Теорія діяльності о.М.Леонтьева.
- •Лекція 6 Особистість й її психологічна структура. Споживи та мотиви особистості.
- •Лекція 7 Спілкування та мовна діяльність
- •Лекція 8 Міжособистісні стосунки в групах людей.
- •2. Феноменологія малих груп
- •Лекція 9 Особистість, індивід, індивідуальність.
- •Лекція 10 Основні теоріі особистості в сучасної психології.
- •2. Сучасні теорії особистості
- •Лекція 11 Розвиток особистості в онтогенезі.
- •Стадії розвитку особистості по э.Эриксону
- •Стійкість деяких особистісних якостей у часі (по Дж. Блоці)*
- •Лекція 13 Темперамент
- •Лекція 14 Характер
- •Основні питаня:
- •Лекція 15 Здібності
- •Основні питання:
- •1.Поняття про відчуття. Фізіологічне підґрунтя відчуттів.
- •2.Класифікація й різновиди відчуттів.
- •3.Основні властивості відчуттів.
- •1.Поняття про сприймання.
- •2.Різновиди сприймань
- •3.Властивості сприймань
- •1.Поняття про емоції й почуття. Фізіологічне підґрунтя емоцій і почуттів..
- •4.Вищі почуття.
- •1.Вираження емоцій і почуттів.
- •2.Форми переживання емоцій і почуттів
- •1.Поняття про волю. Довільні дії та їх особливості.
- •2.Аналіз складної вольової дії.
- •1.Основні якості волі.
- •2.Безвілля, його заподій і переборення.
Лекція 9 Особистість, індивід, індивідуальність.
(2рік.)
Поняття особистості в психології. Індивід індивіуальність, особистість.
Самосвідомість людини, розвиток самосвідомості.
На питання, що таке особистість, психологи відповідають по-різному, і в розмаїтості їхніх відповідей, а почасти й у розбіжності думок на цей рахунок проявляється складність самого феномена особистості. Кожне з визначень особистості, наявних у літературі (якщо воно включено в розроблену теорію й підкріплено дослідженнями), заслуговує того, щоб урахувати його в пошуках глобального визначення особистості.
Особистість найчастіше визначають як людини в сукупності його соціальних, придбаних якостей. Це значить, що до числа особистісних не ставляться такі особливості людини, які генотипически або фізіологічно обумовлені, ніяк не залежать від життя в суспільстві. У багатьох визначеннях особистості підкреслюється, що до числа особистісних не ставляться психологічні якості людини, що характеризують його пізнавальні процеси або індивідуальний стиль діяльності, за винятком тих, які проявляються у відносинах до людей, у суспільстві. У поняття «особистість» звичайно включають такі властивості, які є більш-менш стійкими й свідчать про індивідуальності людини, визначаючи його значимі для людей учинки.
Отже, що ж таке особистість, якщо мати на увазі зазначені обмеження? Особистість — це людин, узятий у системі таких його психологічних характеристик, які соціально обумовлені, проявляються в суспільні по природі зв'язках і відносинах, є стійкими, визначають моральні вчинки людини, що мають істотне значення для нього самого й навколишніх.
Поряд з поняттями «людин», «особистість» у науці нерідко вживаються терміни «індивід», «індивідуальність» (мал.). Їхня відмінність від поняття «особистість» полягає в наступному.
Рис. Співвідношення обсягів понять «людина», «особистість», «індивід» й « індивідуальність»/
Якщо поняття «людин» містить у собі сукупність всіх людських якостей, властивих людям, незалежно від того, присутні або відсутні вони в даної конкретної людини, то поняття «індивід» характеризує саме його й додатково включає такі психологічні й біологічні властивості, які поряд з особистісними також йому властиві. Крім того, у поняття «індивід» входять як якості, що відрізняють даної людини від інших людей, так і загальні для нього й багатьох інших людей властивості.
Індивідуальність - це саме вузьке по змісту поняття із всіх обговорюваних. Воно містить у собі лише ті индивидные й особистісні властивості людини, таке їхнє сполучення, що даної людини відрізняє від інших людей.
Розглянемо структуру особистості. У неї звичайно включаються здатності, темперамент, характер, вольові якості, емоції, мотивація, соціальні установки. Всі ці якості докладно будуть розглядатися у відповідних главах, а тут ми обмежимося тільки загальними їхніми визначеннями.
Здатності розуміються як індивідуально стійкі властивості людини, що визначають його успіхи в різних видах діяльності. Темперамент включає якості, від яких залежать реакції людини на інших людей і соціальні обставини. Характер містить якості, що визначають учинки людини відносно інших людей. Вольові якості охоплюють кілька спеціальних особистісних властивостей, що впливають на прагнення людини до досягнення поставлених цілей. Емоції й мотивація — це, відповідно, переживання й спонукання до діяльності, а соціальні установки — переконання й відносини людей.
Самосвідомість, на думку И. М. Сєченова, це відбиття акту власної свідомості. Самосвідомість дозволяє людині не тільки відбивати зовнішній мир, але, виділивши себе в цьому світі, пізнавати свій внутрішній мир, переживати його й певним чином ставитися до себе.
Усвідомлення себе як якийсь стійкий об'єкт припускає внутрішню цілісність, сталість особистості, що незалежно від мінливих ситуацій здатна залишатися сама собою.
Самосвідомість формується в процесі взаємодії з іншими людьми й пов'язане з оцінюванням себе, що залежить від успішності діяльності людини.
Головна функція самосвідомості - зробити доступними для людини мотиви й результати його вчинків і дати можливість зрозуміти, який він є насправді, оцінити себе. Якщо оцінка виявиться незадовільної, людина може зайнятися або самовдосконаленням, або за допомогою захисних механізмів усунути зі свідомості ці неприємні відомості.
