ти йому або тому, хто подає допомогу, або якщо подавати допомо­гу на місці неможливо.

Померлим можна визнати ураженого струмом тільки в разі тяжких зовнішніх ушкоджень, наприклад, роздроблення черепа при падінні, обгоранні всього тілй. В інших випадках констату­вати смерть може тільки лікар. Ні в якому разі не слід закопу­вати потерпілого в землю - це шкідливо, тому що затруднює дихання.

5. Перша допомога при переохолодженнях

Обмороження - це пошкодження тканин і органів унаслідок дії низької температури. При дії холоду, вітру, підвищеної вологості, у тісному і мокрому взутті, у нерухомому стані, під час хвороби, при алкогольному сп’янінні, втраті крові обмороження може на­стати при температурі 3-5 °С. Найбільше обморожуються верхні та нижні кінцівки, ніс, вуха.

Найчастіше переохолодження організму спостерігається взи­мку. Але відомо, що восени і навесні, особливо в сиру погоду, теж трапляються випадки переохолодження. Швидко замерзають ті люди, що послаблені хворобами або знаходяться у стані алкоголь­ного сп’яніння.

Коли на людину діє холод, спочатку судини звужуються і кров приливає до внутрішніх органів, тоді шкіра блідне. Віддача тепла через шкіру зменшується і організм таким чином збері­гає тепло. Є також інший захист від холоду - це швидке скоро­чення м’язових волокон, що відчувається як тремтіння. Під час таких рухів м’язи збільшують виробництво тепла.

При подальшій дії холоду судини шкіри розширюються, у них надходить тепла кров із внутрішніх органів: шкіра починає набирати рожевого кольору. Проте відразу збільшується відда­ча тепла в навколишнє середовище: температура тіла людини різко знижується, а в розширених судинах рух крові сповільню­ється, що впливає на живлення тканин, розвивається кисневе голодування.

Існує чотири ступеня обмороження:

І ступінь - характеризується ураженням шкіри у вигляді зворотних розладів кровообігу, шкіра блідне, знижується'чу- тливість. Після розігрівання шкіра стає синьо-червоною, пух­лина збільшується з тупим болем. Запалення триває кілька днів, потім шкіра свербить і облущується, згодом потерпілий одужує;

301

2. ступінь - супроводжується некрозом поверхні шкіри, при відігріванні шкіра стає червоно-синьою, підпухає, утво­рюються пухирці, наповнені прозорою рідиною, з’являються сильний біль, лихоманка, підвищується температура тіла, погіршуються апетит і сон;

3. ступінь - виникає тромбоз судин, некроз шкіри і м’яких тканин на різну глибину. Утворюються пухирі темно-бурого кольору, що супроводжується сїйяьнйм болем, потовиділен­ням, лихоманкою, апатією; " •

4. ступінь - відбувається змертвіння всіх шарів тканин, у тому числі й кісток. Тіло холодне і нечутливе. Пухирі з чор­ного рідиною. Обморожена зона чорніє, муміфікується, спо­стерігається некроз протягом 2-3 місяців. Настає дистрофія і змінюється склад крові.

Людину можна врятувати навіть при тривалому і сильному охолодженні, якщо правильно надати їй першу допомогу. Існує думка, що людину, яка замерзає, потрібно поступово зігрівати - розтирати тіло снігом на вулиці чи в холодному приміщенні. Цього не можна робити, бо організм потерпілого ще більше охо­лоджується і наслідком може бути смерть.

Потерпілого потрібно занести в тепле приміщення, роздягну­ти і покласти у ванну з теплою водою - 37-38 °С. Якщо ванни немає, то тіло накривають ковдрами і зверху можна покласти грілки. Можна також дати випити гарячого чаю чи кави. Не рекомендується класти потерпілого близько до гарячих печей, батарей центрального опалення. Ефективніше швидко розтира­ти тіло махровим рушником чи просто долонями для зігрівання, поки шкіра не стане рожевою. Ні в якому разі не можна зігріва­ти голову!

Важче надавати допомогу при довготривалому охолодженні. Якщо людина не дихає, потрібно зразу приступати до проведен­ня штучного дихання, за методом «рот у рот» або «рот у ніс». Вдувають повітря не менше 12 разів на хвилину, що є достатньо для штучної вентиляції легенів. Штучне дихання роблять до того часу, поки потерпілий не зможе сам дихати або поки не приїде «швидка допомога».

Якщо не має можливості потерпілого відправити до лікарні, потрібно зігріти у ванні, під душем, розтерти шкіру губкою. Ре­комендується більш гаряча вода (38-45 °С). Потерпілому, який прийшов до тями, дають випити гарячий чай чи каву.

302

Слід пам’ятати, що завдають шкоди такі дії:

• розтирання постраждалого снігом (кровоносні судини дуже вразливі, їх можна пошкодити, мікросадна на шкірі також небезпечні);

• швидке зігрівання ушкоджених ділянок шкіри біля багаття, за допомогою гарячої грілки, будь-якого обігріваючого при­ладу (це може призвести до сильнішого омертвіння тканин);

• втирання олії, жиру і спирту (дані способи зігрівання мало­ефективні та шкідливі, особливо при глибоких обмороженнях);

• розрізання пухирів на обморожених ділянках шкіри (небез­печно через можливість занесення інфекції).

Важливо не забувати, що перед виходом на вулицю в силь­ний мороз треба хоча б трохи поїсти. Не потрібно змазувати обличчя зволожуючим кремом - користуйтеся лише жирною косметикою, а при сильних морозах і її на обличчя краще не наносити. Залишіть вдома металеві прикраси - браслети, наті­льні ланцюжки, каблучки.

Якщо ви відчуваєте, що холод підбирається до рук і ніг, не дайте морозу перемогти себе - не звертаючи увагу на оточуючих, починайте пританцьовувати, ворушити пальцями. Пам’ятайте - коли ви перестанете відчувати пальці, то розминати їх у череви­ках і рукавицях буде вже пізно, вам допоможе тільки тепло. А потрапивши в тепло, зробіть усе можливе, аби сісти, адже непри­томність і запаморочення при зігріванні не рідкість.

Чи знаєте ви про існування «чарівної майки»? Про цю диво- майку добре знають альпіністи, полярники і рятувальники. Вдяг­нувши її під сорочку, можна відмовитися в мороз від ще одного светра, а сплести її може будь-яка майстриня, яка володіє спиця­ми. Багато хто пам’ятає моду на ажурні светри і кофти з дірочка­ми - майка плететься так само, тільки з бавовняних ниток. Спо­сіб плетіння підійде будь-який - головне, аби кінцевий продукт був схожий на кольчугу. Повітря, що заповнить проміжки, пре­красно захистить життєво важливі органи від переохолодження.

Вітер небезпечний своїм охолоджуючим і механічним впли­вом, особливо під час пересування крутими схилами, коли він може викликати втрату рівноваги і призвести до падіння. Не­безпечний вплив вітру виражається в посиленні охолоджування при низьких температурах. Спеціальні дослідження доводять: якщо за тихої погоди температура повітря дорівнює -10 °С, то при швидкості вітру 10 м/сек вона відповідатиме -30,5 °С. Тому з посиленням вітру необхідно відразу вдягтися тепліше.

303