3.3.4. Перша допомога при враженні блискавкою

При ураженні блискавкою дуже важливим є правильне та своє­часне надання допомоги. Якщо потерпілий не втратив свідомості, його потрібно перенести у приміщення, покласти в ліжко та зігріти: розтерти шкіру рук, ніг, тулуба, дати випити гарячого чаю чи кави. Після цього потерпілого необхідно відправити до лікарні. Якщо потерпілий втратив свідомість, його кладуть на спину, підстеля­ють ковдру або одяг і розстібають комір, послаблюють пояс. Тоді розтирають горілкою щоки, груди - мокрим рушником або хус­тинкою, а обличчя обприскують холодною водою. Якщо є наша­тирний спирт, то ним змочують вату і час від часу дають нюхати. Після того як потерпілий опритомнює, йому дають випити міцно­го чаю, 15-20 крапель валеріани, розведених водою, та відправля­ють до лікарні. У тих випадках, коли потерпілий не дихає або дихання поверхневе, потрібно робити штучне дихання «з рота в рот», а якщо пульс не прослуховується - закритий масаж серця. Дітям у віці 10-12 років закритий масаж серця потрібно прово­дити однією рукою і робити за хвилину 60-80 поштовхів. Слід пам’ятати, що коли проводять вдування повітря в рот або в ніс потерпілого, масаж серця не роблять.

У тих випадках, коли допомогу надає одна людина, потрібно почергово робити 2-3 вдування в легені потерпілого і 15 по­штовхів у груди. Але за хвилину потрібно зробити приблизно

12. вдувань та 60 поштовхів.

Штучне дихання і закритий масаж серця потрібно робити до того часу, поки не з’явиться самостійне дихання.

5. Долікарська допомога при враженні електричним струмом

При ураженні електричним струмом необхідно якомога швидше звільнити потерпілого від струмопровідних частин обладнання.

Дотик до струмопровідних частин (мережі під напругою) у більшості випадків призводить до судом м’язів, тобто людина самостійно не в змозі відірватися від провідника. Тому необхід­но швидко відключити ту частину електрообладнання, до якої доторкається людина.

Будь-яке зволікання при наданні допомоги, а також невмін­ня того, хто допомагає, надати кваліфіковану допомогу, призво­дить до загибелі людини, яка знаходиться під дією струму.

При звільненні потерпілих від струмопровідних частин або Проводу в електроустановках напругою до 1000 В відключають

297

струм, використовуючи сухий одяг, палицю, дошку, шапку, сухі ру­кавиці, рукав одягу, діелектричні рукавиці. Провідники переріза­ють інструментом з ізольованими ручками, перерубують сокирою з дерев’яним сухим топорищем. Потерпілого можца також відтя­гнути від струмопровідних частин за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів та до відкритих частин тіла поте­рпілого. Відтягуючи потерпілого за ноги , це -можна* торкатися його взуття, оскільки воно може бути сирим; а отже, бути провідником електричного струму. Той, хто надає допомогу, повинен одягнути діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, натягнути на них„рукав піджака чи пальта. Можна також ізолювати себе, став­ши на гумовий килимок, суху дошку тощо (рис. 3.37).

Рис. 3.37. Звільнення потерпілого від струму: а - відкидання провода дерев’яною палицею; б - відтягування за одяг; в - перерубування проводів сокирою

298

При звільненні потерпілих б електроустановках з напругою понад 1000 В слід користуватися діелектричними рукавицями і взути діелектричні боти; діяти ізолюючою штангою або ізолюю­чими кліщами. Якщо є можливість, то вимкнути електроустанов­ку. Можна замкнути або заземлити провідники (замкнути дроти накоротко, накинувши на них попередньо заземлений провід).

Якщо провід торкається, землі, то необхідно пам’ятати про небезпеку крокової напруги. Тому після звільнення потерпілого від струмопровідних частин слід винести його з небезпечної зони. Без засобів захисту пересуватися в зоні розтікання струму по землі слід не відриваючи ноги одна від одної (рис. 3.38).

Три стани людського організму внаслідок дії електроструму:

1. стан - потерпілий при свідомості. Слід забезпечити повний спокій, 2-3-годинне спостереження, виклик лікаря.

2. стан - потерпілий непритомний, але дихає. Людину покла­сти горизонтально, розстебнути комір і пасок, дати нюхати нашатирний спирт, викликати лікаря.

3. стан - потерпілий не дихає, або дихає з перервами, уривча­сто, як умираючий. Роблять штучне дихання і непрямий ма­саж серця.

Рис. 3.38. Пересування в зоні розтікання струму: а - напрям пересування; б - положення ніг при пересуванні

а

299

Заходи першої допомоги потерпілому від електричного струму. Заходи першої допомоги залежать від стану, у якому знаходиться потерпілий після звільнення його від струму. Для визначення цього стану необхідно негайно провести такі заходи:

• покласти потерпілого на спину на тверду поверхню;

• перевірити дихання і пульс на променевій артерії біля зап’я­стя або на сонній артерії на переднь<>'бокойій поверхні шиї;

• визначити стан зіниці (вузька чи'розширена); розширена зі­ниця вказує на різко погіршене кровопостачання мозку.

В усіх випадках ураження електричним струмом необхідно обов’язково викликати лікаря незалежно від стану потерпілого. Якщо потерпілий при свідомості, але до того був непритомним або довгий час знаходився під струмом, його треба покласти у зручне положення (підстелити під нього одяг та прикрити чи­мось зверху) і до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, безперервно спостерігати за диханням і пульсом. У жодному разі не дозволяти потерпілому рухатись, а тим більше продов­жувати працювати, тому що відсутність тяжких симптомів піс­ля ураження електричним струмом не виключає можливості подальшого погіршення його стану. За неможливості швидко викликати лікаря необхідно терміново доставити потерпілого в лікувальний заклад.

Якщо потерпілий знаходиться у стані непритомності, але ди­хання і пульс збереглися, його слід покласти рівно і зручно, роз- стібнути одежу, створити приплив свіжого повітря, давати нюха­ти нашатирний спирт, оббризкувати водою (не з рота), розтирати і розігрівати тіло. Терміново необхідно викликати лікаря. Якщо потерпілий погано дихає - дуже рідко і судорожно, як умираючий, необхідно робити йому штучне дихання і масаж серця.

За відсутності ознак життя (дихання, серцебиття, пульс) все ж таки не можна вважати потерпілого померлим, тому що озна­ки смерті часто бувають тільки зовнішніми. У такому випадку потерпілого можна врятувати, якщо вчасно надати першу допо­могу - штучне дихання і зовнішній масаж серця. Штучне ди­хання необхідно робити безперервно як до, так і після прибуття лікаря. Питання про доцільність його подальшого проведення вирішує лікар.

Для оживлення людини, що не подає ознак життя, дорога бу­ває кожна секунда, тому першу допомогу слід подавати невідкла­дно, прямо на місці пригоди, переносячи потерпілого в інше міс­це тільки в тих випадках, якщо небезпека продовжує загрожува­

300