• доторкатися руками до селенових пластин (циліндра), що мають електростатичний заряд;

• працювати вологими руками.

Вимоги безпеки при роботі на копіювально-розмножуваль­них апаратах типу різограф

Міняти друкарські циліндри (барабани), туби з фарбою, «ма- стер» (плівка, з якої робиться трафаретна форма), виймати бун­кер з використаним «мастером» дозволяється лише після зупи­нки апарата.

Негайно вимити руки у разі їх забруднення при заміні дру­карського апарата.

Перед чищенням апарата належить вимкнути апарат і вий­няти шнур з розетки. Чистити термоголовку дозволяється лише чистим бавовняним тампоном, змоченим у спирті, оберігаючи її від пошкоджень. Так само чистять валик, що притискає папір до друкарського циліндра.

Використані тампони і друкарські форми («мастер») із зали­шками фарби необхідно складати в окремі металеві ящики, що закриваються. Після роботи вміст ящиків виносять з приміщен­ня у відведені місця.

Забороняється:

• відкривати кожухи апарата під час його роботи;

• просовувати пальці в отвори подавального та приймаль­ного лотків, поправляючи папір, а також в технологічні зазори обладнання;

• класти будь-які речі або спиратися на апарат;

• вимикати апарат, виймаючи шнур з розетки (необхідно спо­чатку вимкнути його на пульті управління);

• штовхати або пересувати апарат під час роботи;

• маніпулювати вузлами і деталями апарата, крім зазначе­них в інструкції з експлуатації.

7. Стереофотограмметричні роботи

При організації, підготовці та проведенні стереофотограмметрич­них робіт потрібно керуватися відповідними вимогами. Стерео­фотограмметричні прилади слід розміщувати в окремих приміщен­нях. З метою дотримання нормальних санітарно-гігієнічних ви­мог виробничі площі на одного працюючого потрібно розрахува­ти без урахування нормованих площ, необхідних для розміщен­ня стереофотограмметричних приладів і устаткування.

183

Робоче місце при виконанні стереофотограмметричних робіт має відповідати ергономічним вимогам чинних стандартів без­пеки праці. Робоче місце при роботі на стереоприладах має бути розміщене так, щоб природне світло падало ззаду або справа від працюючого. При роботах на стереоприладах необхідно встано­влювати окуляри, що відповідають рефракції очей стереофото- грамметриста. ^

При проведенні ремонтних робіт промивання деталей сте­реофотограмметричних приладів миючими рідинами слід про­водити у спеціально обладнаному приміщенні. Фотознімки, аеро- фільми, світлокопії та інші фотографічні матеріали повинні бути доброї якості, мати добрий контраст, чітке зображення всіх еле­ментів і не викликати перенапруження зору працюючого.

8. Охорона праиі при роботі з комп'ютерною технікою і обчислювальними машинами*

Аналіз умов праці при роботі я комп’ютерною технікою. Сьо­годні персональні комп’ютери (і І К^г) використовують у найрізно­манітніших сферах діяльності людини, у тому числі в галузі гео­дезії та землевпорядкування при проведенні польових зйомок місцевості за допомогою електронних тахеометрів та при опра­цюванні відзнятого матеріалу в камеральних умовах і тиражу­ванні розроблених проектів за допомогою відеодисплейних терм­іналів (ВДТ) та іншої офісної техніки. ПК є або об’єктом праці, або ж основним засобом праці. Останнім часом ПК швидкими темпами впроваджують як на виробництві в різних системах контролю та управління, так і в різноманітних адміністративно- громадських приміщеннях (читальні та довідкові зали бібліотек, комп’ютерні класи закладів освіти). Як засіб спілкування між людьми все частіше використовується Іпіегпеі;. На початку ши­рокого впровадження ПК як інструмента для розв’язання зав­дань програмування, управління великими базами даних, у ви­давничих системах комп’ютери сприймали як зручний і доскона­лий пристрій. Водночас абсолютно не приділяли уваги можливо­му впливу ПК на здоров’я користувача. Лише з 1990 року поча­ли з’являтися окремі публікації про те, що інтенсивна робота з ПК є причиною виникнення багатьох захворювань. Причиною відхилень у здоров’ї користувача переважно є недостатнє дот­римання принципів ергономіки та санітарно-гігієнічних вимог до

* Матеріал написала к.х.н., Л.А. Катренко

184

Симптоми втоми	Кількість скарг, %
Загальна втома	22
Зорова втома	45
Біль і відчуття піску в очах	31
Відчуття засміченості та свербіння очей	24
Болі в хребті, закам’янілість і оніміння м’язів шиїта плечового поясу	52,9
Пошкодження дисків хребта, порушення постави, судоми м’язів ніг	42,9
Синдром RSI - хронічний розтяг зв’язок	15,2
Синдром тунелю Карпаля	14,8
Підвищена загальна втома, головний біль, відчуття важкості голови, поганий сон	57,7
Підвищена дратівливість, відчуття неспокою і депресивні стани	40,3

185

електромагнітного опромінення в наднизькочастотному, низько­частотному та середньочастотному діапазонах (5 Гц-400 кГц); рентгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного ви­промінювань, випромінювань видимого діапазону; акустичного шуму; незадовільного рівня освітленості, незадовільних метео­рологічних умов.

Основні порушення здоров’я користувачів ПК. Особливе місце серед профзахворювань належить порушенням зору, що спричи­нюються нераціональним освітленням, світлотехнічною специфікою робочих місць із ПК та недотриманням режиму праці. Світлотехнічна специфіка зумовлена світлотехнічною різнорідністю об’єктів зорової роботи користувача ПК: екрана, документації та клавіатури, які розташовуються в різних зонах спостереження, що вимагає багаторазового переміщення лінії зору від одного об’єкта до іншого. Робоча документація розміщена найчастіше на столі в горизонтальній площині на відстані оптимальної зони видимості (приблизно 350 мм), об’єкти розрізнення мають негативний конт­раст - темні об’єкти на світлому фоні. Об’єкти на клавіатурі відзначаються більшим розміром і розташовані в похилій пло­щині. Яскраві знаки на темному фоні майже вертикально орієнтованого екрана розташовані на відстані 450-600 мм, що по­требує незвичної горизонтальної орієнтації лінії зору. Це несвідомо асоціюється з поглядом у далечінь, коли м’язові механізми ока розслаблені, хоча для якісного розрізнення знаків вони мають інтенсивно працювати, що.б забезпечити високу гостроту зору. Відбувається постійна переадаптація від яскравих об’єктів з пози­тивним контрастом на темні з негативним контрастом. За вось­мигодинний робочий день за монітором користувач кидає прибли­зно 30 000 поглядів на екран, око працює з перевантаженням і не може достатньо адаптуватися до цієї ситуації. Такі особливості призводять до напруження м’язового та світлосприймаючого апа­рату очей, що є однією з причин виникнення астенопічних явищ (різь в очах, біль в очах, ломота в надбрівній ділянці, розплив­частість контурів, нечіткість зображення).

Постійний погляд на матове скло екрана монітора зменшує частоту кліпання очей, що призводить до висихання та викрив­лення роговиці ока, погіршує зір (синдром Сікка).

Робота користувача за пульсуючим самосвітним екраном монітора, що не відповідає нормативним вимогам щодо обме­ження пульсації (блимання), викликає дискомфорт і втому (зага­льну і зорову).

186

Робота із дзеркальною відбиваючою і неплоскою зовнішньою поверхнею екрана монітора, на якій з’являються численні відбиті відблиски, призводить до виникнення в користувача астенопічних явищ і функціональних змін ока.

На робочому місці досить часто виникає несприятливе роз­поділення яскравості в полі зору, оскільки освітлені поверхні пери­ферії (стеля, стіни, меблі тощо) виявляються світлішими, ніж центр поля зору - темний, обмежено освітлений та іноді мало заповнений знаками екран монітора. Такий розподіл яскравості в полі зору призводить до порушення основних зорових функцій ока.

Засліплююча дія світильників у приміщенні, на робочому місці з ПК більша, ніж на інших, тому що лінія зору користувача при роботі з екраном майже горизонтальна, що призводить до змен­шення захисного кута дії різних засліплюючих джерел (світильники, вікна тощо). Це викликає не тільки астенопічні явища, але й функціональні порушення очей користувача.

Кольоровий шрифт збільшує навантаження на зір, оскільки складові кольорів мають різні довжини хвиль і видимі на різній віддалі. Око потребує точнішої адаптації, ніж при чорно-білому зображенні.

Робота користувача вимагає тривалого статичного напруження м’язів спини, шиї, рук і ніг, що призводить до втоми і специфічних скарг. Ушкодження хребта є результатом недостатнього рівня ергономічності робочого місця користувача, тобто крісло непра­вильно підтримує згин хребта. Плечі і шия напружуються і затікають унаслідок неприродного положення, виникає біль у ділянці шиї, спини і голови. У середньому працівник, який вико­ристовує ПК, просиджує в такому положенні за все своє життя до 80 000 годин (8 років).

Неправильне положення рук при введенні даних за допомогою клавіатури (зап’ястя при наборі підняті вверх) призводить до пере­тискання нервів у вузьких місцях зап’ястя (тунель Карпаля).

Синдром RSI (хронічне розтягнення зв’язок) — це пошко­дження, що виникає в результаті постійного напруження м’язів кистей рук у результаті неправильно обладнаного з погляду ер­гономіки робочого місця користувача ПК. Це хронічне захворю­вання може непомітно розвиватися протягом кількох років. Такі перевантаження призводять до перенапруження всієї м’язової системи людини. Найбільш небезпечним є те, що внаслідок кон­центрації уваги на екрані монітора притуплюється сприйняття больових відчуттів, що є тривожним сигналом тіла. Захворю­вання рук і кистей рук спостерігається у працюючих за ПК у

187

7-12 разів частіше, ніж у решти, і досить часто помилково діагностується як запалення сухожилок.

Робота за ПК, як правило, є надзвичайно монотонною: більше ніж 600 однакових дій за 1 годину упродовж 75% робочого часу. Монотонність роботи, неергономічність робочого місця, електро­магнітні випромінювання призводять до захворювань загально- невротичного характеру у вигляді підвйіцейої загальної втоми, головного болю, відчуття важкості голови, поганого сну. Стійкі нервово-психічні розлади у.вигляді підвищеної роздратованості, відчуття неспокою, метушливості (збуджений тип), депресивних станів, загальної скутості в роботі, зменшення швидкості реакцій (гальмівний тип), імовірно, викликані електромагнітними хви­лями, які випромінює ПК і монітор. Вплив електромагнітного випромінювання наднизьких і низьких частот на організм лю­дини вивчений недостатньо, і дослідження в цьому напрямку тривають, але дія електромагнітних полів цих частот на біологічні об’єкти, особливо мозок, уже відома - вона може викликати утво­рення пухлин.

Робота користувача ПК біля наелектризованого екрана монітора, який притягує частинки завислого в повітрі пилу і заряджає їх, призводить до подразнення шкіри в людей з чутли­вою шкірою, висипки та запалення шкіри.

Слід відзначити ще такі шкідливі чинники впливу на кори­стувача, як отрути від матеріалу корпусу і плат ПК та монітора (діоксини і фуран) та виділення озону при роботі з лазерним принтером.

Діоксини та фуран - гази, що не мають запаху і є канцероге­нами, належать до протипожежних засобів, які необхідні для корпусу монітора і плат. Ці отрути утворюються при горінні, але існують свідчення того, що ці шкідливі речовини присутні в ат­мосфері в незначних кількостях і при звичайній робочій темпе­ратурі.

Озон утворюється внаслідок впливу електричних зарядів, які виникають у лазерних принтерах, на кисень повітря. І хоча нові лазерні принтери здійснюють фільтрацію озону, проблема існує, бо з часом фільтр псується і його необхідно вчасно заміняти. Озон сильно подразнює слизисту оболонку носа, очей і горла і як канцерогенна речовина може призвести до ракових захворювань.

Санітарно-гігієнічні вимоги до параметрів виробничого середовища приміщень з комп’ютерною технікою. Відповід­но до ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державних санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними терміналами електро­

188

Пора року	Категорія робіт	Температура повіт­ря, "С, не більше	Відносна воло­гість повітря, %	Швидкість руху повітря, м/с
	легка - 1 а	22-24	40-60	0,1
Холодна _ .
	легка - 1 б	21-23	40-60	0,1
	легка - 1 а	23-25	40-60	0,1
Тепла .
	легка - 1 б	22-24	40-60	0,2

Рівні позитивних і негативних іонів у повітрі приміщень з КТ мають відповідати санітарно-гігієнічним нормам ГН 2152-80 (табл. 2.9). Таблиця 2.9. Рівні іонізації повітря приміщень з КТ Рівні іонізації повітря	Кількість іонів в 1 см3 повітря
	п+	п-
Мінімально необхідні	400	600
Оптимальні	1500-3000	3000-5000
Максимально допустимі	50 000	50 000

Підтримувати оптимальний рівень легких позитивних і нега­тивних аероіонів у повітрі на робочих місцях рекомендується за допомогою біполярних коронних аероіонізаторів.

У приміщеннях з КТ має бути забезпечений трикратний об­мін повітря за годину. Для забезпечення постійних параметрів мікроклімату (температури, вологості, швидкості руху і чистоти повітря) у приміщеннях можуть бути встановлені побутові кон­диціонери типу БК-1500, БК-2000, БК-2500 та ін.

Приміщення з КТ повинні мати природне та штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продук­тивність праці користувачів КТ, можлива поява короткозорості, швидка стомлюваність.

189

Система освітлення повинна відповідати таким вимогам:

• освітленість на робочому місці повинна відповідати харак­теру зорової роботи, який визначається трьома параметра­ми: об’єктом розрізнення - найменшим розміром об’єкта, що розглядається на моніторі персонального комп’ютера (ПК) та робочої станції (РС); фоном, який характеризуєть­ся коефіцієнтом відбиття; контрастом об’єкта і фону;

• необхідно забезпечити достатньо ї рівномірний розподіл яс­кравості на робочій поверхні монітора, а також у межах навколишнього простору;

• на робочій поверхні мають бути відсутні різкі тіні;

• у полі зору не повинно бути відблисків (підвищеної яскра­вості поверхонь, які світяться та викликають засліплення);

• величина освітленості повинна бути постійною під час роботи;

• потрібно обирати оптимальну спрямованість світлового по­току і необхідний склад світла.

Природне освітлення у приміщеннях з КТ має відповідати вимогам СНиП ІІ-4-79. Природне освітлення має здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ або північний схід і забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче 1,5%. Для захисту від прямих сонячних про­менів, які створюють прямі та відбиті відблиски на поверхні екранів і клавіатури, слід передбачити сонцезахисні пристрої, на вікнах мають бути жалюзі або штори. Задовільне природне освітлення легше створити в невеликих приміщеннях на 5-8 робочих місць.

Штучне освітлення у приміщеннях з робочими місцями, обла­днаними ПК та РС, має здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих та адміністративно-гро­мадських приміщеннях у разі переважної роботи з документа­ми допускається застосування системи комбінованого освітлен­ня (крім системи загального освітлення додатково встановлю­ються світильники місцевого освітлення).

Значення освітленості на поверхні робочого столу в зоні роз­міщення документів має становити 300-500 лк. Якщо ці зна­чення освітленості неможливо забезпечити системою загального освітлення, допускається використовувати місцеве освітлення. При цьому світильники місцевого освітлення слід установлювати та­ким чином, щоб не створювати відблисків на поверхні екрана, а освітленість екрана не перевищувала 300 лк.

Як джерела штучного освітлення мають застосовуватись переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ. Допускається за­

190

стосування ламп розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Система загального освітлення має становити суцільні або переривчасті лінії світильників, розташованих збоку від робо­чих місць (переважно ліворуч), паралельно лінії зору працюю­чих. Для загального освітлення допускається використання світильників таких класів світлорозподілу: прямого світла - П; переважно відбитого світла - В. Для загального освітлення мо­жна застосовувати світильники серії ЛПО 36 із дзеркальними гратами, укомплектовані високочастотними пускорегулювальни­ми апаратами (ВЧ ПРА) тільки в модифікації «Кососвітло». Застосовувати світильники без розсіювачів та екрануючих гра­ток забороняється.

Яскравість світильників загального освітлення в зоні кутів випромінювання від 50° до 90° з вертикаллю в поздовжній та поперечній площинах має становити не більше ніж 200 кд/м², захисний кут світильників - не менше ніж 40°. Показник за­сліплення для джерел загального штучного освітлення в кабінетах і класах з ПК не повинен перевищувати 20, а показник диском­форту - 40.

У приміщеннях з КТ необхідно передбачити обмеження пря­мих відблисків від джерел природного та штучного освітлення та обмеження відбитих відблисків на робочих поверхнях (екран, стіл, клавіатура). Яскравість світлових поверхонь (вікна, джере­ла штучного освітлення тощо), які розташовані в полі зору, не повинна перевищувати 200 кд/м². Яскравість відблисків на ек­рані ПК не повинна перевищувати 40 кд/м², а яскравість стелі при застосуванні системи відбитого освітлення не повинна пере­вищувати 200 кд/м². Захистом від прямих відблисків має бути зниження яскравості видимої частини джерел світла шляхом застосування спеціальних розсіювачів, відбивачів та інших світлозахисних пристроїв, а також правильне розміщення робо­чих місць відносно джерел світла; від відбитих відблисків - пра­вильне розміщення предметів, використання матових поверхонь предметів у приміщенні.

Необхідно обмежити нерівномірність розподілу яскравості в полі зору працюючих з ПК. Співвідношення яскравостей робо­чих поверхонь не повинно перевищувати 3:1, а співвідношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стін, обладнання тощо — 5:1.

Коефіцієнт запасу (Кз) для освітлювальних установок зага­льного освітлення приймається рівним 1,4. Величина коефіцієнта

191

Вид трудової				Рівні звукового тиску, дБ
ДІЯЛЬНОСТІ, робочого місця	в октавних смугах із середньогерметичними частотами, Гц
	31,5	63	123	250	500	1000	2000	4000	8000	рівні звуку, еквіва­лентні рівні звуку, ДБА/ дБАекв
Програмісти	86	71	61	54	49	45	42	40	38	50
Оператори комп’ютер­ного набору	96	83	74	68	63	60	57	55	54	65

192

• використанням ПК, у яких термодавачі вмонтовані у бло­ці живлення та у . критичних точках материнської плати (процесор, мікросхеми чіпсету), які дозволяють програм-

. ним шляхом регулювати як моменти ввімкнення венти­ляторів, так і їх швидкість обертання;

• переведення жорсткого диска в режим сплячки (Standby), якщо комп’ютер не працює протягом визначеного часу. Цей час установлюється в опціях керування напругою в опера­ційних системах Windows 9х та Windows 2000. Якщо в ре­жимі Standby немає потреби, його можна вимкнути в BIOS материнської плати;

• використанням ІІК, у яких вентилятор на процесорі встано­влено виробником (ВОХ-процесор);

• застосуванням материнських плат формату АТХ та АТХ-ко- рпусів, що дозволяє регулювати автономну швидкість і моме­нти часу відключення вентилятора блока живлення від еле­ктромережі;

• використанням 24-38-швидкісних CD-ROM для пристроїв, які створюють менше шуму, ніж 48-50-швидкісні CD-ROM, або ж застосовувати привід з одночасним зчитуванням декількох доріжок CD чи програми зі забезпечення, що дозволяє зменшити швидкість;

• заміною матричних голчатих принтерів струменевими і ла­зерними принтерами, які при роботі створюють значно мен­ший рівень звукового тиску;

• застосуванням принтерів колективного користування, розта­шованих на значній відстані від більшості робочих місць ко­ристувачів ПК;

• зменшенням Шуму на шляху його поширення шляхом роз­

міщення звукоізолюючого відгородження у вигляді стін, пе­регородок, кабін; /

• акустичною обробкою приміщень - зменшення енергії відбитих звукових хвиль шляхом збільшення площі звуко­поглинання (розміщення на поверхнях приміщення звуко­поглинального облицювання, розташування в приміщеннях штучних поглиначів звуку).

Під час виконання робіт з ПК у виробничих приміщеннях значення характеристик вібрації на робочих місцях мають не перевищувати допустимі відповідно до ДСанПіН 3.3.2.007-98, ДСН 3.3.6-039-99 (табл. 2.11).

Монітори, сконструйовані на основі електронно-промене- вої трубки, є джерелами електростатичного поля, м’якого рен­тгенівського, ультрафіолетового, інфрачервоного, видимого, ни­зькочастотного, наднизькочастотного і високочастотного

193

Середньогеометричні	Допустимі значення по осях X, У, ї
частини смуг, Гц	віброприскорення				віброшвидкість
	1/3 окт	1/1 окт	1/3 окт	1/1 окт.		1/3 окт	1/1 окт	1/3 окт	1/1 окт
1,6	0,0125		32.'			0,13		88
2,0	0,0112	0,02	31 .	36		0,089	0,18	85	91
2,5	0,01		ЗО			0,063		82
3;15	0,009		29			0,0445		79
4,0	0,008	0,014	28	33		0,032	0,063	76	82
5,0	0,008		28			0,025		74
6,3	0,008		28			0,02		72
8,0	0,008	0,014	28	33		0,016	0,032	70	76
10,0	0,01		ЗО			0,016		70
12,5	0,0125		32			0,016		70
16,0	0,016	0,028	34	39		0,016	0,028	70	75
20,0	0,0196		36			0,016		70
25,0	0,025		38			0,016		70
31,5	0,0315	0,056	40	45		0,016	0,028	70	75
40,0	0,04		42			0,016		70
50,0	0,05		44			0,016		70
63,0	0,063	0,112	46	51		0,016	0,028	70	75
80,0	0,08		48			0,016		70
Кориговані в еквівалентні кориговані значення та їх рівні	0,014		33			0,028		75

електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Рентгенівське ви­промінювання виникає в результаті зіткнення пучка елект­ронів із внутрішньою поверхнею екрана ЕПТ. Як правило, скло кінескопа непрозоре для рентгенівського випромінювання, при значенні прискорюючої анодної напруги менше 25 кВ енергія рентгенівського випромінювання майже повністю поглинаєть­ся склом екрана, у той час як при перевищенні цього значення рівень рентгенівського випромінювання значно зростає до не­безпечного для здоров’я.

У монітора, що нормально працює, рівні рентгенівського ви­промінювання не перевищують рівня звичайного фонового ви­промінювання - менше половини міліРема на годину — значно

194

нижче допустимого рівня. Із збільшенням відстані інтенсивність випромінювання зменшується в геометричній прогресії.

Джерелом електростатичного поля є позитивний потенціал, який подається на внутрішню поверхню екрана для прискорен­ня електронного променя. Напруженість поля для кольорових дисплеїв може досягати 18 кВ. Із зовнішньої сторони до екрана притягаються з повітря негативні частинки, які за нормальної вологості мають певну провідність. Якщо зовнішня поверхня екрана заземлена, тоді негативний заряд на ній знижує електро­статичний потенціал на 0-50% для сухого повітря і більше ніж на 50% для вологого.

Джерелами ЕМВ є блоки живлення від мережі (частота - 50 Гц), система кадрової розгортки (5 Гц - 2 кГц), система рядкової роз- гортки (2-400 кГц), блок модуляції променя ЕПТ (5-10 МГц). Електромагнітне поле має електричну (Е) і магнітну (Н) складові, причому взаємозв’язок їх досить складний. Оцінка складових електричного і магнітного полів здійснюється окремо.

Електромагнітні поля біля комп’ютера (особливо низькочас­тотні) негативно впливають на людину. Учені встановили, що випромінювання низької частоти в першу чергу негативно впли­ває на центральну нервову систему, викликаючи головний біль, запаморочення, нудоту, депресію, безсоння, відсутність апетиту, виникнення синдрому стресу. Причому нервова система реагує навіть на короткі нетривалі впливи відносно слабких полів: змінюється гормональний стан організму, порушуються біоструми мозку. Особливо страждають від цього процеси навчання і запа­м’ятовування. Низькочастотне електромагнітне поле може бути причиною шкірних захворювань (висипка, себороїдна екзема, рожевий лишай та ін.), хвороб серцево-судинної системи і киш­ково-шлункового тракту; воно впливає на білі кров’яні тільця, що призводить до виникнення пухлин, у тому числі і злоякісних. Електростатичне поле великої напруги здатне змінювати і пере­ривати клітинний розвиток, а також викликати катаракту з на­ступним помутнінням кришталика.

Рівні електромагнітних випромінювань моніторів, що вважа­ються безпечними для здоров’я, регламентуються нормами MPR II 1990:10 Шведського національного комітету з вимірів і випро­бовувань, більш жорсткими нормами ТСО /91, /92, /95, /99, /03 Шведської конфедерації профспілок, які вважаються базовими (табл. 2.12.). Українські нормативні документи ДНАОП 0.00- 1.31-99 «Правила охорони праці під час експлуатації електро- нно-обчислювальних машин» та ДСанПіН 3.3.2.007-98

195

Стандарт	Напруженість змінного електричного поля для діапазонів, В/м	Напруженість змінного електричного поля для діапазонів, нТл		Електричний потенціал, В
	5Г ц-2кГ ц 2кГ ц-400кГ ц	5Гц-2кГц	2кГ ц-400кГ ц
MPR II,		, ■■	< 25
ДСанПіН 3.3.2.007-98 ТСО '91, ТСО '92,	<25 < 2,5	<250.		<500
ТСО '95, ТСО '99, ТСО '03,	<10 <1,0	<200	< 25	<500

«Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисп­лейними термінаналами електронно-обчислювальних машин» по­вністю збігаються в частині рівнів ЕМВ з вимогами MPR II.

Згідно з MPR II та ДСанПіН 3.3.2.007-98 напруженість елек- тро-магнітного поля на відстані 0,5 м навколо ПК за електрич­ною складовою та магнітною складовою, а також величина елект­ростатичного потенціалу не повинні перевищувати значень, наве­дених у табл. 2.10.6. Потужність дози рентгенівського випромі­нювання на відстані 5 см від екрану та інших поверхонь ПК не повинна перевищувати 100 мкР/год, а інтенсивність ультрафіоле­тового випромінювання на відстані 0,3 м від екрану не повинна перевищувати в діапазоні довжин хвиль 400-320 нм - 2 Вт/м2, 320-280 нм - 0,002 Вт/м2; а в діапазоні 280-200 нм ультрафіо­летового випромінювання не повинно бути відповідно до ДСан­ПіН 3.3.2.007-98. Згідно з ТСО /91, ТСО /92, ТСО /95, ТСО /99 вимірювання напруженості електричного і магнітного полів і ве­личини електростатичного потенціалу проводяться перед екра­ном на відстані 30 см від центра і 50 см навколо монітора.

Вимірювання інтенсивності електричного і магнітного полів відпойідно до нових вимог стандарту ТСО ⁷99 має проводитись при відбитті на екрані темних символів на, світлому фоні. На інтенсивність електромагнітного випромінювання від системних блоків накладаються ті самі обмеження, що і на випромінювання моніторів.

Вимірювання електричного і магнітного поля, створюваного моніторами, мають проводитись у спеціальних приміщеннях (у радіочастотних безехових камерах) випробовувальних лабора­

196

торій. Фонові рівні електромагнітного поля в цих приміщеннях мають становити: за електричною складовою не досягати 2 В/м у діапазоні частот від 5 Гц до 2 кГц та 0,2 В/м у діапазонах частот 2 кГц - 400 кГц та 3 МГц - ЗО МГц; за магнітною складо­вою не досягати 40 нТл у діапазоні частот 5 Гц - 2 кГц та 5 нТл у діапазонах частот 2 кГц - .400 кГц і 3 МГц - ЗО МГц.

На деяких моніторах до недавнього часу були маркування Low Radiation (низьке випромінювання), на багатьох сучасних моніторах є маркування ТСО ^/99. Найбільш безпечними є моні­тори з установленим захистом за методом замкнутого метале­вого екрана. Цей фізичний принцип реалізується шляхом ство­рення додаткового металевого внутрішнього корпусу, що зами­кається на вмонтований захисний екран. У результаті таких заходів електричне і електростатичне поле вдається знизити до фонових значень уже на відстані 5-7 см від корпусу, а разом із системою компенсації магнітного поля така конструкція забез­печує максимальну безпеку для користувача.

Для моніторів, які не відповідають нормам, рекомендується:

1. Установити захисний фільтр для екрана, що послаблює змінне електричне та електростатичне поля. Існує дві мо­дифікації фільтрів: скляні і пластикові. На сьогодні для виконання всіх п’яти вимог Директиви Європейської еко­номічної комісії до моніторів найкраще використовувати екранний фільтр Polaroid з круговим поляризатором (СР- фільтр), який складається з двох активних компонентів (шарів) - лінійного поляризатора і оптичного компенса­тора (пластинки товщиною у чверть довжини хвилі). СР- фільтр Polaroid поглинає ультрафіолетове випромінювання, збільшує різкість символів, зменшує блимання екрана, але має порівняно високу ціну.

2. Для здійснення колективного захисту, якщо сусідні робочі місця потрапляють у зону впливу поля (на відстані 1,2-

   5. м від монітору), установити захисне покриття зад­ньої і бічних стінок, змонтувати спеціальні екрануючі па­нелі на задню і бічні сторони монітора, установити перего­родки між різними користувачами.

Вимоги до приміщень та розташування робочих місць із ПК. Згідно з ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин» площа приміщення на одне робоче місце користувача повинна становити 6 м², а об’єм не менше ніж 20 м³.

797

Рис. 2.2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця користувача ПК

Для забезпечення точного і швидкого зчитування інформації в зоні найкращого бачення площина екрана монітора має бути перпендикулярною нормальній лінії зору. Розташування екра­на монітора ПК має забезпечувати зручність зорового спостере­ження у вертикальній площині під кутом 30° до нормальної лінії погляду користувача.

Клавіатура має бути розташована так, щоб на ній було зручно працювати двома руками. Клавіатуру слід розміщати на поверхні столу на відстані 100-300 мм від краю. Кут нахилу клавіатури до столу має бути в межах від 5° до 15°, зап’ястя і долоні рук мають розташовуватися горизонтально до площини столу (рис. 2.9).

Принтер слід розміщувати у зручному для користувача поло­женні, так, щоб максимальна відстань від користувача до клавіш управління принтером не перевищувала довжину витягнутої руки користувача.

Конструкція робочого стола повинна забезпечувати мож­ливість оптимального розміщення на робочій поверхні викорис­

200

товуваного обладнання з урахуванням його кількості та конс­труктивних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК та ін.) і документів, а також враховувати характер виконува­ної роботи.

Висота робочої поверхні столу з ПК має регулюватися в ме­жах 680-800 мм, а ширина і глибина - забезпечувати можли­вість виконання операцій у зоні досяжності моторного поля (ре­комендовані розміри: 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм). Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше ніж 600 мм, шириною - не менше ніж 500 мм, глибиною (на рівні колін) - не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - не менше ніж 650 мм.

Ноги не повинні бути витягнені при сидінні далеко вперед, тому що в такому разі м’язи будуть надто напружені; поло­ження «нога на ногу» не рекомендується, оскільки при ньому підвищується тиск на сідничний нерв і порушується крово­обіг ніг.

Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульова­ним за висотою, з кутом нахилу сидіння та спинки, поверхня сидіння має бути плоскою, передній край - заокругленим. Регу­лювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалеж­но, легко і надійно фіксуватися. Висота поверхні сидіння має регулюватися в межах 400-500 мм, а ширина і глибина стано­вити не менше ніж 400 мм. Кут нахилу сидіння - до 15° вперед і до 5° назад. Висота спинки стільця має становити 300±20 мм, ширина - не менше ніж 380 мм. Кут нахилу спинки має регу­люватися в межах 1-30° від вертикального положення. Від­стань від спинки до переднього краю сидіння має регулюватися в меЖах 260-400 мм.

Для зниження статичного напруження м’язів верхніх кінці­вок слід використовувати стаціонарні або змінні підлокітники завдовжки не менше ніж 250 мм, завширшки - 50-70 мм, що регулюються за висотою над сидінням у межах 230-260 мм і відстанню між підлокітниками у межах 350-500 мм.

Поверхня сидіння і спинки стільця має бути напівм’якою з нековзним повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг шири­ною не менше ніж 300 мм, глибиною - не менше ніж 400 мм, яка регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20°. Підставка повинна мати ри- флену поверхню і бортик по передньому краю висотою 10 мм.

20!

Вимоги до режимів праці і відпочинку при роботі з персо­нальними комп’ютерами. Вимоги до режимів праці та відпочи­нку користувачів ПК визначаються роботою, яку виконує корис­тувач відповідно до вимог ДСанПіН 3.3.2.007-98 «Державні са­нітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними тер­міналами електронно-обчислювальних машин».

Внутрішньозмінні режими праці і відпочинку при роботі з ПК розроблено з урахуванням характеру¹ трудової діяльності, напру­женості і важкості праці диференційовано до кожної професії.

За характером трудової діяльності виділено три професійні групи згідно з класифікатором професій (ДК-003-95 і Зміна № 1 до ДК-003-95):

1. розробники програм (інженери-програмісти) - виконують роботу переважно з ПК та документацією. При цьому від­бувається інтенсивний обмін інформацією з ПК і висока частота прийняття рішень. Робота виконується в довіль­ному темпі і пов’язана з періодичним пошуком помилок в умовах дефіциту часу, характеризується інтенсивною розу­мовою творчою працею з підвищеним напруженням зору, концентрацією уваги, нервово-емоційним напруженням, ста­тичною робочою позою, періодичним навантаженням на кисті верхніх кінцівок;

2. оператори електронно-обчислювальних машин - виконують роботу, яка пов’язана з обліком інформації, одержаної з ПК, супроводжується перервами різнрї тривалості, пов’язана з ви­конанням іншої роботи і характеризується як робота з на­пруженням зору, невеликими фізичними зусиллями, нерво­вим напруженням середнього ступеня та виконується в до­вільному темпі;

3. оператор комп’ютерного набору - виконує одноманітні за характером роботи з документацією та клавіатурою і нечас­тими нетривалими переключеннями погляду на екран мо­нітора, з введенням даних з високою швидкістю, робота характеризується як фізична праця з підвищеним наван­таженням на кисті верхніх кінцівок, з напруженням зору (фіксація зору переважно на документи), нервово-емоцій­ним напруженням.

Установлюються такі внутрішньозмінні режими праці та від­починку при роботі з ПК при 8-годинній денній робочій зміні залежно від характеру праці:

• для розробників програм із застосуванням ПК необхідно призначати регламентовану перерву для відпочинку трива­

202

лістю 15 хвилин через кожну годину роботи;

• для операторів із застосуванням ПК необхідно признача­ти регламентовані перерви для відпочинку тривалістю 15 хвилин через кожні дві години;

• для операторів комп’ютерного набору необхідно призначати регламентовані перерви для відпочинку тpивaлiqтю 10 хви­лин після кожної години роботи за ПК.

У всіх випадках, коли виробничі обставини не дозволяють застосувати регламентовані перерви, тривалість безперервної роботи з ПК не повинна перевищувати 4 години.

При 12-годинній робочій зміні регламентовані перерви по­винні встановлюватися в перші 8 годин роботи аналогічно пере­рвам при 8-годинній робочій зміні, а протягом останніх 4 годин роботи, незалежно від характеру трудової діяльності, через кож­ну годину тривалістю 15 хвилин.

З метою зменшення негативного впливу монотонності на пра­цюючого слід чергувати деякі операції, наприклад, введення текс­ту за допомогою клавіатури та редагування тексту тощо.

Для зниження нервово-емоційного напруження, втоми зоро­вого аналізатора, поліпшення мозкового кровообігу, подолання несприятливих наслідків гіподинамії, запобігання втомі доцільно деякі перерви використовувати для виконання комплексу вправ.

В окремих випадках - при постійних скаргах працюючих з ПК на зорову втому, незважаючи на дотримання санітарно-гігіє­нічних вимог до режимів праці і відпочинку, а також застосуван­ня засобів локального захисту очей - допускаються індивідуаль­ний підхід до обмеження часу робіт з ПК, зміни характеру праці, чергування з іншими видами діяльності, не пов’язаними з ПК.

Велика роль у запобіганні порушень здоров’я користувачів ПК належить медичним профілактичним заходам, до яких від­носять:

• попередні та періодичні медичні огляди працівників;

• раціональне і профілактичне харчування;

• спеціальні вправи, самомасаж і психофізіологічне розван­таження.

Під час влаштування на роботу, працівник зобов’язаний пройти попередній медогляд для з’ясування початкового стану свого здо­ров’я та фізичної і психічної придатності до роботи. У процесі роботи постійні користувачі ПК раз на 2 роки проходять пері­одичні медогляди комісією у складі терапевта, невропатолога та офтальмолога.

203

З огляду на специфіку роботи користувачів ПК їхній харчо­вий раціон має бути калорійно обмеженим, однак укісним і пов­ноцінним та обов’язково повинен містити продукти, багаті на вітаміни А1, В1, В2,В12.

Активний відпочинок має полягати у виконанні комплексу гімнастичних вправ, спрямованих на зняття нервового напру­ження, м’язове розслаблення, відновлення функцій фізіологіч­них систем, що порушуються протягом трудового процесу, знят­тя втоми очей, поліпшення мозкового кровообігу і працездатно­сті. За умови високого рівня напруженості робіт з ПК необхідне психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщен­нях (у кімнатах психологічного розвантаження) під час регламе­нтованих перерв або в кінці робочого дня.

Обчислювальні роботи. При роботі на ЕОМ, а також на еле­ктричних та електронних калькуляторах слід дотримуватись ви­мог безпеки відповідно до нормативно-технічної документації з експлуатації цих обчислювальних машин. Перед початком ро­біт кожний працівник повинен оглянути своє робоче місце, уста­ткування, індивідуальні запобіжні та захисні пристосування.

При виконанні обчислювальних робіт повинні передбачатися заходи зі зниження шкідливої дії на працюючих шуму, що вини­кає при роботі обчислювальних машин.

Профілактичне обслуговування обчислювальних машин і пристроїв та їх ремонт мають виконуватися спеціалізованими майстернями або службами підприємства за затвердженим гра­фіком планово-запобіжного ремонту або на вимогу цеху.

У процесі роботи ЕОМ необхідно регулярно вести запис про технічний стан виробу або його частини і вжиті заходи з усу­нення несправностей у журналах обліку несправностей при екс­плуатації та обліку технічного обслуговування, які надаються разом із нормативно-технічною документацією з експлуатації ЕОМ.

До ремонту і профілактики пристроїв електронно-обчислюва­льних і лічильно-перфораційних машин можуть допускатися особи (інженер, технік, робітник сектора експлуатації ЕОМ), які мають спеціальну освіту, пройшли навчання правил безпечної роботи за даною професією і мають кваліфікаційну групу з електробезпеч­ності не нижче III, що дає право проводити оперативно-ремонтні роботи на даному устаткуванні.

Роботи, пов’язані з безпосереднім дотиком до струмоведу- чих частин ЕОМ або пристроїв, мають проводитися з повним або частковим зняттям напруги.

204

Вимірювання і регулювання підстроювальних елементів, роз­міщених всередині устаткування, слід проводити тільки спеціа­льним ізольованим інструментом.

Під час ремрнтних робіт необхідно відключити ЕОМ або при­стрій від електромережі і повісити попереджувальний плакат про заборону вмикати устаткування.

Під час проведення ремонтних і профілактичних робіт забо­роняється:

• ставити і знімати роз’єми і блоки при ввімкненій напрузі мережі;

• установлювати запобіжники з немаркованими або іншими номіналами, що не відповідають зазначеним у принциповій схемі;

• проводити роботу в безпосередній близькості від частин, що обертаються, і механізмів, а також струмоведучих оголених шин;

• проводити паяння необладнаними паяльниками;

• відкривати кришки і проводити будь-які вимірювання на­пруги;

• користуватися саморобними переносними освітлювальни­ми лампами, а також лампами і паяльниками, підключе­ними на напругу вище 36 В.

Знаки безпеки, установлені в місцях можливої небезпеки, ма­ють контрастно виділятися на навколишньому фоні і знаходи­тися в полі зору працівників.

205