4. Проведення цільового навчання з охорони праці працівників. Організація семінарів та оглядів конкурсів з цих питань за умови, що витрати на їх проведення не будуть перевищувати 2% оподатковуваного прибутку платника податку за попере­дній звітний (податковий) рік.

5. Забезпечення працівників спеціальним одягом, взуттям і засобами індивідуального захисту відповідно до встановле­них норм (включаючи забезпечення мийними засобами та засобами, що нейтралізують небезпечну дію на організм або шкіру шкідливих речовин, у зв’язку з виконанням робіт, які не виключають можливості забруднення цими речовинами).

6. Надання працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, спеціального харчування, молока чи рівно­цінних харчових продуктів, а також газованої солоної води.

7. Проведення обов’язкового попереднього, періодичного і по­запланового медичного огляду працівників, зайнятих на ва­жких роботах, роботах з небезпечними чи шкідливими умо­вами праці або таких, де є потреба в професійному доборі.

2. Контроль за станом охорони праці і функціонування суоп

На підприємстві здійснюється контроль за станом охорони праці, який є основним заходом у виявленні потенційних виробничих небезпек на робочих місцях, порушень працівниками чинних норм і правил, а посадовими особами - обов’язків з охорони праці. Контроль має системний характер і складається з таких видів:

• контроль за станом охорони праці на робочих місцях. Здій­снюється постійними працівниками та керівниками відпові­дних виробничих дільниць;

• адміністративно-громадський контроль здійснюється відпо­відними керівниками і підпорядкованими їм службами за участю уповноважених трудових колективів або представни­ків профспілки;

• контроль за службою охорони праці підприємства;

• відомчий контроль за службою охорони праці, що здійсню­ється відповідними службами вищих господарських органів (в окремих випадках за погодженням із профспілковими ор­ганами і органами державного нагляду);

• спеціальний контроль, що здійснюється спеціалістами на стадії проектування, будівництва, реконструкції та введення в експлуатацію нових об’єктів виробничого призначення, нових технологій, зразків нової техніки, обладнання тощо;

• державний нагляд.

ЗО

Указом Президента України від 18.09.02 № 834 на базі Дер­жавного департаменту утворено Державний комітет України з нагляду за охороною праці.

Відповідно до Положення про Державний комітет України з охорони праці, затвердженого Указом Президента України від 16.01.03 р. № 29/2003, основними завданнями Держнаглядохо- ронпраці України є:

• участь у формуванні і забезпеченні реалізації державної політики у сфері охорони праці щодо промислової безпе­ки, страхування ризиків виробничої безпеки, а також у галузі використання та охорони надр;

• здійснення державного нагляду за додержанням законів, ін­ших нормативно-правових актів про охорону праці в частині безпечного ведення робіт, державного гірничого нагляду, здій­снення державного управління питаннями, що належать до його компетенції, у сфері геологічного вивчення, використан­ня та охорони надр;

• комплексне управління охороною праці;

• координація здійснення органами виконавчої влади заходів з питань безпеки, гігієни праці, виробничого середовища, ін­ших питань охорони праці.

З урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.02 № 1550 розроблено структуру Державного комітету України з нагляду за охороною праці, яка включає певні блоки управління Комітету:

блок 1 - державний гірничий нагляд;

блок 2 - державний нагляд за виробництвами та об’єктами підвищеної небезпеки;

блок 3 - державний нагляд в АПК, машинобудуванні, на транс­порті та зв’язку (агропромисловий комплекс - державний нагляд в АПК здійснюють 237 державних інспекторів на 78 тис. підприємств сільськогосподарської, рибогосподарської, во­догосподарської, лісогосподарської, харчової та переробної про­мисловості, споживчої кооперації з кількістю працюючих понад 4,7 млн чол.).

Щоправда, останнім часом триває пошук раціональних шля­хів покращання стану охорони праці, тому Постановою Кабінету Міністрів України № 590 від 15 липня 2005 р. передбачено утвори­ти у складі Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастро­фи Державний департамент промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду як урядовий орган державного управління.

31

Для кожного виробничого об’єкта (виробництва) підприємст­ва відповідно до його специфіки, рівня виробничих небезпек і умов праці визначаються види контролю, посадові особи, що їх здійснюють, об’єкти контролю, порядок і періодичність його про­ведення, а також обсяг і вид вихідної інформації.

Методичне керівництво проведенням контролю на підпри­ємстві здійснює служба охорони праці, яка заздалегідь розробляє графіки проведення певних видів контролю, а також бере безпо­середню участь в аналізі виробничих небезпек та у визначенні заходів запобігання їх наслідкам.

" У функціонуванні СУОП важлива роль належить службі охо­рони праці підприємства, яка крім певної роботи з охорони пра­ці здійснює виявлення та аналіз потенційних небезпек і шкідли- востей.

Ситуаційний аналіз потенційних виробничих небезпек і шкі- дливостей на виробництві здійснюється в момент їх виявлення та реєстрації із застосуванням спеціальних логічних таблиць.

Оформлення одержаної в результаті контролю вихідної ін­формації здійснюється на всіх рівнях відповідними керівниками та підпорядкованими їм службами. Для обліку виявлених на підприємстві (виробництві) виробничих небезпек (порушень) у кожному виробничому підрозділі ведеться журнал перевірки ста­ну охорони праці.

Таблиця 1.1. Форма журналу виявлення небезпек на робочих місцях

0)

СО

О

о.

СО

СГ

0 СО

3-8

.СО Ш

о_ю

Я о * І

То ^ню 8 ^ к о

о оГ С.£ о с

то

сі 2

і О.?

1 * 5

£2 х 'о-'т Ю с о о

го л з: =г

ш X Ш ТО _ X

0*0 5 -О

С с і СІ

° '=т

® ” І

ш І 1

5 ³ о

“ ^ О.

к а. о

^ ° х

ш с о

с;

о

сс

гг Ф

£ і л

а к ш

5. і З З ш > 0x0. * >,о То о п.

СО

СО

"х

л

5 * 2- ^т .5 х СО ЯЗ о X

11 СО т

:§

о.

0

н

СІ о

со с= о

8.2 5-

553^і

Ш ГО °| .9 1

СО ш

Примітка: на обкладинці журналу вказується назва підприємства, цеху (ді­льниці), прізвище, ім’я та по батькові керівника дільниці, дата початку і закін­чення ведення журналу.