І Іроект положення підприємства про охорону праці узгоджу­ється зі службою охорони праці підприємства і юрисконсуль­том. У разі необхідності він узгоджується з іншими зацікавле­ними службами, підрозділами і посадовими особами підприємс­тва, перелік яких визначає служба охорони праці.

Затвердження і скасування нормативних актів підприємства про охорону праці, за винятком актів, які відносяться до компе­тенції трудового колективу і підлягають затвердженню на його загальних зборах (конференції), здійснюється наказом власника підприємства.

Власник підприємства встановлює систематичний контроль за відповідністю нормативних актів підприємства вимогам чин­ного законодавства та забезпечує їх періодичний перегляд, вне­сення змін або доопрацювання і затвердження нового норматив­ного акта.

Строки перегляду нормативних актів підприємства не пови­нні перевищувати термінів перегляду відповідних державних, міжгалузевих чи галузевих нормативних актів з охорони праці або типових документів, на підставі яких опрацьовувались нор^ мативні акти підприємства (термін 5 років).

Відповідальність за перелік нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві (рекомендований перелік пода­но), порядок їх реєстрації та обліку покладається на власника підприємства.

2. Функції управління охороною праці

1. Планування роботи з охорони праці

Відповідно до Закону України «Про охорону праці» на підприємстві розробляються комплексні.заходи для досягнення встановлених нормативів з охорони праці. До них включають організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні, соціально-економічні, лікувально-профілактичні заходи, заходи з упровадження про­гресивних технологій, досягнень науки і техніки, засобів механ­ізації та автоматизації виробництва, які сприяють вирішенню питань з охорони праці.

Комплексні заходи з охорони праці розробляють на базі оде­ржаних даних про фактичний стан охорони праці на кожному робочому місці і використовують під час розробки перспективних, поточних та оперативних планів відповідно до існуючої системи планування.

24

Порядок розробки, узгодження, затвердження планів та їх фі­нансування визначається на підприємстві системою планування та фінансового забезпечення, яка базується на відповідних зако­нодавчих і нормативних актах, що регламентують його госпо­дарську діяльність.

Служба охорони праці підприємства здійснює оперативне ке­рівництво і координує роботу всіх служб і службових осіб при розробці і виконанні перспективних, поточних і оперативних пла­нів з охорони праці, наказів власника підприємства, наказів і вка­зівок державних органів управління, приписів органів Державно­го нагляду, рішець комісії з охорони праці, рішень нарад з охоро­ни праці, пропозицій уповноважених трудових колективів, захо­дів, зазначених в актах розслідування нещасних випадків, аварій, а також при оперативному усуненні потенційної небезпеки, що виникла внаслідок різних порушень вимог охорони праці.

Основні напрями перспективного планування складання ком­плексного плану поліпшення стану умов та безпеки праці, який повинен бути складовою плану економічного та соціального роз­витку підприємства, поточного (річного) плану заходів з охоро­ни праці, що включаються в розділ «Охорона праці» колектив­ного договору, оперативного (квартального, місячного) плану за­ходів для структурних підрозділів.

Ці плани повинні містити питання щодо підвищення або під­тримання існуючого рівня стану умов і безпеки праці. При цьо­му слід мати на увазі, що такі витрати не повинні становити для госпрозрахункових підприємств менше ніж 0,5% від суми реа­лізованої продукції, а для бюджетних установ - не менше ніж

0. 2% від фонду оплати праці.

До комплексних заходів, що можуть здійснюватися за рахунок виділених на охорону праці цільових коштів, зокрема, належать:

• модернізація технологічного, вантажопідйомного, транспорт­ного та іншого виробничого устаткування згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці, упровадження в умовах діючого виробництва систем автоматичного та дис­танційного керування технологічними процесами і виробни­чим устаткуванням, систем автоматичного контролю і сиг­налізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкід­ливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вим­кнення устаткування чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників;

• розроблення, виготовлення і монтаж нових, більш ефекти­вних інженерно-технічних засобів охорони праці;

25

• реконструкція систем природного та штучного освітлен­ня з метою досягнення нормативних вимог щодо освітле­ності виробничих, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів в умовах діючого виробництва;

• розроблення, виготовлення (придбання) і монтаж нових, рекон­струкція наявних вентиляційних систем, аспіраційних, пилога- зовловлюючих пристроїв, установок для кондиціювання повіт­ря в приміщеннях діючого виробництва і на робочих місцях, зокрема, у закритих ємностях, кабінах управління металургій-

" ним устаткуванням, мостовими кранами ливарних цехів тощо;

• здійснення конструктивних рішень і заходів, що забезпечу­ють на діючому устаткуванні усунення або зниження до рег­ламентованих рівнів шуму, вібрації, запиленості, загазованос­ті, ультразвуку, шкідливих випромінювань та інших шкідли­вих факторів;

• упровадження устаткування та пристроїв, що забезпечують контроль стану ізоляції в електроустановках, їх відключен­ня у випадках пошкодження ізоляції, використання безпеч­ної напруги під час виконання робіт у небезпечних або особ­ливо небезпечних приміщеннях (умовах), реалізацію інших заходів, спрямованих на захист працівників від ураження електричним струмом;

• виконання робіт із застосування спеціальних кольорів і зна­ків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;

• обладнання спеціальних механізмів і пристроїв, що забезпе­чують зручне і безпечне виконання робіт на висоті, напри­клад, з ремонту, скління вікон і ліхтарів, очищення скла, об­слуговування освітлювальної арматури тощо;

• заходи з усунення ризику безпосереднього контакту праців­ників з небезпечними та шкідливими для здоров’я речовина­ми і матеріалами або тваринами, виведення персоналу з не­безпечних зон (наприклад, шляхом запровадження засобів механізації, дистанційного управління, більш надійної гер­метизації устаткування тощо);

• цільове перепланування (реконструкція) виробничих при­міщень з метою додержання чинних норм охорони праці при розміщенні виробничого устаткування, робочих місць, майданчиків для складування сировини, готової продукції, оснащення тощо, забезпечення належних розривів, прохо­дів і габаритних розмірів безпеки, обладнання спеціаль­них перехідних галерей, тунелів у місцях масового пере­ходу працівників;

26

• реконструкція наявних систем опалення, теплових, водяних або повітряних завіс, інших установок для обігріву (охоло­дження) з метою доведення температурного режиму у виро­бничих, адміністративних, санітарно-побутових приміщеннях і на робочих місцях до встановлених нормативів;

• впровадження більш безпечних і нешкідливих для здоро­в’я засобів транспортування різних вантажів, сировини і матеріалів замість ручних трудомістких операцій (напри­клад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перекачування кислот, лугів до місць їх застосування тощо);

• влаштування спеціальних площадок, сходів та інших засобів для безпечного виконання робіт з ручного запалювання кон­тейнерів та інших пакетованих вантажів, відкривання люків залізничних напіввагонів, обслуговування запірної армату­ри, розташованої на висоті, тощо;

• заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюю­чих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями;

• обладнання на існуючих об’єктах нових або реконструкція наявних місць організованого відпочинку та обігрівання пра­цівників, а також укриттів від сонячних променів і атмосфе­рних опадів під час виконання робіт на відкритому повітрі;

• створення та впровадження автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування не­безпечних та аварійних ситуацій на виробництві, придбання відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці;

• створення автоматизованих робочих місць на базі ЕОМ для працівників служб охорони праці;

• створення кабінетів, пересувних лабораторій, куточків, стен­дів, виставок з охорони праці, придбання необхідних наочних посібників, плакатів, демонстраційної апаратури, відеофіль- мів, контрольно-вимірювальних та інших приладів, макетів, літератури з питань охорони праці;

• розроблення проектів положень, інструкцій, інших нормати­вних актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, їх тиражування після затвердження роботодавцем придбан­ня необхідних загальнодержавних нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення ними та актами під­приємства відповідних посадових осіб і працівників.

Фінансування робіт з охорони праці. Необхідно створити належне правове підґрунтя і забезпечити фінансування заходів з

27

охорони праці на державному, галузевому і регіональному рівнях за рахунок коштів:

а) Фонду соціального страхування від нещасних випадків, виділених на профілактику виробничого травматизму і профзахворювань;

б) Державного бюджету і місцевих бюджетів - для часткового фінансування (поряд з коштами Фонду соціального страху­вання від нещасних випадків) Національної, галузевих і ре­гіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни пра­ці та виробничого середовища або інших цільових програм з охорони праці, а також заходів з охорони праці, передбаче­них програмами соціально-економічного і культурного роз­витку України та її адміністративно-територіальних одиниць, при цьому кошти на охорону праці в державному і місцевих бюджетах виділяються окремими рядками;

в) інших джерел фінансування, не заборонених законодавством.

Система контролю за витрачанням коштів, виділених на охо­рону праці на рівні підприємства, має бути вдосконалена таким чином, щоб забезпечити їх спрямування за цільовим призначен­ням відповідно до Переліку заходів, виконання яких може здій­снюватися за рахунок фондів охорони праці.

Формуючи проект комплексних заходів, слід чітко уявляти собі загальний механізм фінансування і різних напрямів робо­ти з охорони праці, оскільки з огляду на комплексність поняття «охорона праці» кошти на реалізацію завдань у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища виділяються з різних джерел фінансування.

Так, найвагоміша частка робіт у межах вищезазначених ці­льових комплексних заходів може і повинна здійснюватися за рахунок валових витрат виробництва та обігу, оскільки за всіма основними ознаками більшість із цих заходів відповідає вимо­гам пунктів 1, 2 і 3 Переліку заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до вало­вих витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Укра­їни від 27.06.2003 р. № 994.

1. Приведення основних фондів у відповідність до вимог нор-

мативно-правових актів з охорони праці щодо:

• механізації вантажно-розвантажувальних та інших важ­ких робіт, робіт з розливу і транспортування отруйних, агресивних, легкозаймистих і горючих речовин;

• захисту працюючих від ураження електричним струмом, дії статичної електрики та розрядів блискавок;

28

• безпечного виконання робіт на висоті;

• діючого технологічного та іншого виробничого обладнання;

• систем вентиляції та аспірації, пристроїв, які вловлюють пил, і установок для кондиціювання повітря в приміщеннях дію­чого виробництва та на робочих місцях;

• систем природного та штучного освітлення виробничих, ад­міністративних та інших приміщень, робочих місць, прохо­дів, аварійних виходів тощо;

• систем теплових, водяних або повітряних завіс, а також уста­новок для нагрівання (охолодження) повітря виробничих, адміністративних та інших приміщень, а під час роботи на відкритому повітрі - споруд для обігрівання працівників та укриття від сонячних променів і атмосферних опадів;

• виробничих та санітарно-побутових приміщень, робочих місць, евакуаційних виходів тощо, технологічних розривів, прохо­дів та габаритних розмірів;

• обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у міс­цях масового переходу працівників, зон руху транспортних засобів;

• впровадження в умовах діючого виробництва автоматизова­них інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування аварійних ситуацій, автоматичного та диста­нційного керування технологічними процесами і виробни­чим обладнанням, систем автоматичного контролю і сигна­лізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідли­вих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнен­ня обладнання чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників, а також відповідного програмного забезпе­чення та електронних баз даних з охорони праці в порядку та обсягах, погоджених із територіальними органами держа­вного нагляду за охороною праці.

2. Усунення впливу на працівників небезпечних і шкідливих виробничих факторів або приведення їх рівнів на робочих місцях до вимог нормативно-правових актів з охорони праці (державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охоро­ни праці).

3. Проведення атестації робочих місць на відповідність норма­тивно-правовим актам з охорони праці та аудиту з охорони праці, оформлення стендів, оснащення кабінетів, виставок, при­дбання необхідних нормативно-правових актів, наочних посі­бників, літератури, плакатів, відеофільмів, макетів, програмних продуктів з питань охорони праці і т.д.

29