походу керівник бригади зобов’язаний зупинити рух і почека­ти тих, що відстали. За необхідності він повинен вжити захо­дів до розшуку.

При пересуванні по хащах для рубання просік необхідно ви­діляти спеціальну групу. Підлісок і чагарник потрібно зрубу­вати гострою сокирою, по одному стовбуру, утримуючи його од­нією рукою в злегка похилому положенні. При кожному змаху сокирою необхідно приблизно розраховувати зусилля, необхідне для перерубування кожного стовбура. Перед замахом сокирою слід поглянути вгору, щоб не зачепити нею гілки, що можуть змінити напрям удару і спрямувати його на ногу. Відстань між місцями рубання має перевищувати 8 м. Забороняється зрубува­ти чагарник і підлісок пучками.

При пересуванні лісом лісові завали необхідно обходити. Вимушене пересування по лісових завалах слід здійснювати з максимальною обережністю, щоб запобігти падіння через про- гнилі дерева.

13. Безпека при подоланні водних переправ

Виконання польових топографо-геодезичних робіт і пересування землевпорядних партій по місцевості часто пов’язане з необхідн­істю подолання різноманітних водних перешкод. Влаштування водних переправ через ріки, ставки, озера чи водосховища або подолання цих перешкод в інший спосіб із недотриманням ви­мог безпеки праці може привести до нещасних випадків та утеп­лення працівників. Тому в таких ситуаціях необхідно дотриму­ватися правил безпеки, зазначених у ДНАОП 2.0.00-01-00 «Пра­вила охорони праці в сільському господарстві».

Відповідальність за дотримання правил безпеки учасниками переправи несе керівник (старший) групи, який зобов’язаний приділяти особливу увагу особам, що не вміють плавати. Місце броду необхідно ретельно розвідати і забезпечити безпеку і до­ступність переправи людей, транспорту і спорядження. Вибір місця броду покладається на старшого групи.

Для переправи вбрід необхідно вибирати найбільш мілкі міс­ця на ділянках з твердим дном. Розвідку і позначення броду повинні проводити найбільш досвідчені особи з обов’язковим застосуванням страхувальних засобів.

Брід необхідно позначити віхами з обох сторін на відстані 1,5-3 м від осі наміченого напряму переходу. Ширина перевіре­ної смуги броду має бути не меншою 3 м. Окремі глибокі місця,

89

корчі або інші перешкоди, розташовані на трасі броду або безпо­середньо біля неї, необхідно позначити.

Місце броду при систематичному користуванні ним має бути позначено знаком «БРІД». Переправи вбрід допускаються тіль­ки зі страховкою з берега. Для цього на березі повинні бути страхувальні засоби.

Забороняються переправи через річки і водні перешкоди:

• по пливучих крижинах, виступаючих із води каменях тощо з використанням несправних або ненадійних переправ­них засобів та в умовах, що не гарантують безпеку;

• по заломах і повалених деревах без жердин і страхувальних шнурів;

• без взуття і жердин при переправах убрід;

• через водні перешкоди будь-якої ширини під час сильного дощу, снігу, туману, ожеледиці, шуги, при сильному вітрі і великій хвилі, а переправи вбрід, крім того, і до паводків.

До страхувального шнура у всіх випадках його застосування при переправах через річки вбрід необхідно прив’язуватися до­поміжним шнуром (ковзною петлею).

Переходити річку необхідно з деяким відхиленням угору за течією. При переході річок убрід з рюкзаком ремені останнього повинні бути ослаблені. Переправлятися через гірські річки по­трібно в ранні години, коли рівень води найменший. Переправи вбрід пішки при температурі води нижче +12 °С можуть бути допущені тільки при невеликій ширині річки.

Глибина броду при пішій переправі не повинна перевищува­ти 0,7 м при швидкості течії до 1м/с; 0,5 м при швидкості течії 2-3 м/с. Забороняється перехід річок на великих глиби­нах або при високій швидкості течії, а також річок, що несуть велику гальку і валуни. Глибина броду для коней з в’юком не повинна перевищувати 0,4 м при швидкості течії річки 3-4 м/ с і 0,6 м при швидкості течії 1,5 м/с; для оленів - 0,7 м при швидкості течії річки до 1 м/с і 0,5 м при швидкості течії до

2. м/с. Глибина броду при переправі верхи не повинна перевищу­вати 1,3 м при швидкості течії до 2 м/с і 0,8 м при швидкості течії до 3-4 м/с.

При переправах верхи потрібно давати коневі деяку свободу у виборі дороги в межах смуги броду. При груповому подоланні броду верхи через швидку річку більш сильних коней необхідно пускати дещо вище за течією.

Переправи убрід на возах, автомобілях і тракторі дозволя­ються тільки на ділянках з твердим і рівним дном. Гранична

глибина броду при швидкості течії річки 1,5-2,0 м/с для авто­мобілів не повинна перевищувати висоти осей коліс (меншого діаметру), для гусеничних тракторів і гусеничних тягачів - ви­соти верхнього полотна гусениці. Для возів гранично допустима глибина броду не повинна перевищувати 1/2 діаметра колеса. При переправах на автомобілях потрібно не допускати попадан­ня води до розподільника запалювання; при необхідності ремінь вентилятора повинен бути знятий.

Ухили спусків до броду і виїздів не повинні перевищувати для автомобілів 10°, для тракторів - 15°. За неможливості дотри­мання цих вимог місця з’їздів і виїздів мають бути відповідним чином облаштовані.

Забороняється їхати близько від краю берегового обриву при під’їзді до місця броду і після подолання його. Долати брід на автомобілях і тракторах необхідно на зниженій передачі і неве­ликій швидкості, без перемикання передач і зупинок, при по­стійних обертах двигуна.

При водних переправах на гусеничних транспортерах слід дотримуватись таких правил:

• переправи через водні перешкоди автотранспортерів з лю­дьми категорично забороняються, для цієї мети на кожно­му автотранспортері повинен бути справний гумовий чо­вен і рятувальні жилети за кількістю людей, включаючи водія;

• переправи через річки і водоймища на гусеничних автотран- спортерах слід здійснювати в крайніх випадках;

• забороняються переправи через річки, що мають швидкість течії понад 1,5 м/с, а також при вітрі і значних хвилях;

• при переправах на гусеничному транспортері через річки вантаж може бути не більше 600 кг, його потрібно розташо­вувати рівномірно по всій платформі і прив’язувати;

• для спуску до води і при підйомі з води слід вибирати пологі береги, спуск до води і підйом із води проводити під прямим кутом до берега, не допускати крену на одну сторону, інакше автотранспортер зачерпне воду і піде на дно;

• перед переправою через водоймище належить: перевірити герметичність кузова, роботу трюмного насоса, перевірити, чи закритий отвір у кузові для заводної рукоятки, перевірити натяг гусениць (не припустимий слабкий натяг); підняти задній відкидний борт платформи, розчохлити багор; усім особам, що знаходяться на машині, зійти, водію одягти ряту­вальний жилет, відкрити дверці кабіни і прикріпити їх до корпуса транспортера, прив’язати до корпуса гумовий човен

91

на шнурку, довжина якого приблизно дорівнює глибині пе­реправи, і почати переправу;

• при русі по воді необхідно стежити за тим, щоб автотранс- портер не мав бічного крену; якщо одна з гусениць неспо­дівано наскочить під водою на високу опору, а друга зали­шиться на плаву, потрібно негайно вимкнути зчеплення;

• при непрацюючому стартері водні 'переправи проводити забороняється; заболочені ділянки і болота долаються на гусеничних автотранспортерах найкоротшим шляхом і за мінімальної кількості поворотів;

"• при пересуванні по болотах не потрібно допускати пробуксо­вування гусеничних ланцюгів.

Всі плавзасоби, що використовуються для переправ, слід об­ладнати рятувальними леєрами з просмоленими шнурами, за­кріпленими по обох бортах по всій довжині судна на висоті не більше 20 см від вантажної ватерлінії. Плановані водні пере­прави на плавзасобах через судноплавні і сплавні річки необхід­но узгодити з органами басейнового управління дороги.

Забороняються будь-які водні переправи на гумових безсек- ційних човнах, а через гірські порожисті річки - на будь-яких гумових, у тому числі і секційних, човнах і плотах. Забороняєть­ся управляти човнами за допомогою жердин при переправах через гірські річки.

При переправах через бухти, затоки, протоки, великі озера, порожисті річки і річки шириною більше 0,5 км забороняється застосування невеликих (вантажопідйомністю менше 1 т) чов­нів, а також човнів із малою осадкою і таких, що легко переки­даються (довбанки, піроги, байдарки і т.д.).

Забороняється при переправах на моторних човнах розвива­ти велику швидкість і робити різкі повороти.

При переправах на човнах або плотах поблизу поромів або суден, які стоять, Потрібно остерігатися прихованих під водою канатів і тросів. Для переправи на човнах або плотах вище по­рогів водоспадів та інших небезпечних перешкод через річки протягується трос, який надійно закріплюють на берегах. Човни прив’язують до троса коротким шнуром з карабіном (кільцем) і пересуваються вздовж нього.

Забороняються переправи на окремих колодах і погано зв’я­заних плотах. Міцність і вантажопідйомність плоту має бути перевірена пробним завантаженням. Забороняється при перепра­вах на плотах за допомогою жердин стояти близько від краю плоту і робити різкі поштовхи.

Для подолання вузьких, але глибоких або бурхливих потоків повинні влаштовуватися тимчасові переходи з колод або навісні канатні переправи. На ділянці навісної канатної переправи по­чатковий берег має бути вищий за протилежний. Застосовувані для навісних переправ канати повинні мати не менш ніж 7,5- кратний запас міцності.

При спорудженні тимчасових переходів через гірські річки по колодах або повалених деревах необхідно натягнути мотузяні поручні, до яких люди, що переправляються, повинні прив’язува­тися для страховки допоміжним шнуром з карабіном, кільцем або ковзаною петлею. При значному перевищенні одного берега над іншим для опори ніг на колодах потрібно робити карби або набивати планки з дерева. Пересування по тимчасових переходах і навісних переправах дозволяється лише по одному.

У зимовий період при встановленні стійкого і достатньо тов­стого льодового покриву на річках, озерах, водосховищах та ін­ших водоймах, влаштовуються льодові переправи через ці пере­шкоди. Перед переправою по льоду необхідно уважно оглянути і визначити загальну придатність льодового покриву для пере­прави. Обстеження льодового покриву при виборі місця пере­прави має проводитися двома працівниками, що рухаються в мотузяній зв’язці з жердинами на відстані 10 м один від одно­го. Забороняються пробні переходи однієї людини з метою ви­значення міцності льоду. За роботою осіб, що проводять визна­чення міцності льоду, слід вести спостереження з берега (судна) для подання в разі необхідності негайної допомоги. Спостеріга­чі мають бути забезпечені рятувальними засобами: баграми, до­шками, канатами (довжиною не менше 50 м) та ін. При товщині льоду менше 10 см на обох берегах вивішуються відповідні до­рожні сигнальні знаки і плакати, що забороняють рух людей, гужового, тракторного і автомобільного транспорту. У темну ча­стину доби ці знаки мають бути освітлені.

Місце льодової переправи повинне мати:

• зручні і пологі спуски на лід, що не потребують великих робіт по розчищенню снігу;

• добре з’єднання криги з берегом; рівний і надійний за міцні­стю льодовий покрив без ополонок і тріщин.

При переправах по льоду різних видів транспорту його тов­щина повинна відповідати даним табл. 2.3. Забороняється пе­ресування на автомобілях, тракторах та інших видах транспорту по льоду необстеженої траси.

93

Допустиме навантаження, т	Необхідна товщина льоду, см, при середній температурі повітря за три доби			Дистанція між машинами та осями смуг руху, м
	-10 °С і нижче	-5 °С	0 °С (коротко-. часна відлига)
		Людина з ношею
0,1	10
		Гужовий транспорт
1,2	20
		Гусеничні машини
4	18	20	23	10
6	22	26	31	15
10	28	31	39	20
16	36	40	50	25
20	40	44	56	ЗО
ЗО	49	54	63	35
40	57	63	80	40
50	63	70	88	55
60	70	77	98	70
		Колісні машини
3,5	22	24	31	18
6	29	32	40	20
8	34	37	48	22
10	38	42	53	25
15	46	50	64	ЗО

Примітки'. 1. Значення товщини льодового покриву наведені для зимового льоду. Осінній і весняний лід слабший від зимового до трьох і п’яти разів відпо­відно. 2. Товщина льодового покриву розрахована з коефіцієнтом запасу К-2.

У випадках, коли крига біля берегів не надійна (зависає, має тріщини і розломи), між берегом і міцним льодовим покривом необхідно обладнати надійний настил із колод.

Спуск на кригу повинен мати ухили не більше 11-12° для гусеничного транспорту і 5-6° для колісного. При переправах по льоду допускається одночасний рух тільки в один бік. Під час руху по кризі не дозволяється різко гальмувати і обганяти інші транспортні засоби. Швидкість руху автомобілів і тракторів не

94