3. Довгострокова програма

Розробка довгострокової програми розвитку ймовірнісно-статистичного мислення учнів, яка розрахована на весь період навчання в школі, є необхідною умовою успішності цих нововведень.

Передусім, важливим є усвідомлення того, що до шкільного курсу математики додаються не нові теми, а вводиться нова змістовна лінія. А це означає, по-перше, що необхідно якомога раніше починати цілеспрямовано формувати й розвивати ймовірнісно-статистичний тип мислення, неперервно нарощуючи обсяг та зміст навчального матеріалу, підвищуючи його рівень. Ця теза підтверджується досвідом міжнародного дослідження математичної підготовки учнів [4]. Гіркий досвід «розривного» формування просторових уявлень, недостатню увагу до цього питання в початковій та основній школі не можна проігнорувати під час введення ймовірнісно-статистичної лінії.

Ця лінія повинна, по-друге, знаходитись у природному зв'язку з традиційним шкільним курсом математики. Стрижнем, який зв'язує нову лінію з шкільним курсом математики, є метод математичного моделювання. Її введення суттєво підвищує прикладну спрямованість шкільного курсу математики. Але при цьому слід переглянути зміст окремиx тем курсу математики, посилити увагу до аналізу даних, моделювання, обробки результатів досліджень.

По-третє, слід забезпечити застосування ймовірнісних знань в інших предметах. Справа в тому, що багато закономірностей, які вивчаються на уроках фізики, хімії, біології, можна виражати мовою ймовірнісних понять. Знання та навички набуті при вивченні ймовірності та статистики, повинні знайти Застосування на уроках фізики, хімії, біології при оформленні лабораторних робіт, результатів спостережень i дослідів; на уроках географії, історії для сприйняття інформації, яка подана в табличній або графічній формах.

4. Цілі нової змістовної лінії

Усвідомити цілі викладання нової змістовної лінії необхідно i автору підручника, i методисту, i особливо кожному вчителю. Це необхідна умова її введення. Про ці цілі з натхненням писав відомий угорський математик та педагог А. Реньї. Суспільство ставить перед своїми громадянами досить високі вимоги, що відносяться до вмінь аналізувати випадкові фактори, оцінювати шанси, висувати гіпотези, прогнозувати розвиток ситуацій і, нарешті, приймати рішення в ситуаціях, які мають ймовірнісний характер. А це передбачає формування ймовірнісно-статистичних уявлень учнів.

Введення стохастичної лінії є необхідною умовою повноцінної реалізації прикладної спрямованості навчання математики. А це передбачає формування таких видів діяльності, як:

• побудова найпростіших ймовірнісних моделей реальних процесів i явищ;

• аналіз емпіричних даних, який включає самостійний збір даних, проведення експериментів, первісну обробку статистичного матеріалу, статистичні висновки;

• перебирання або перелік конфігурацій елементів, які задовольняють заздалегідь задані властивості.

До перелічених у п. 2 умінь, які мають бути сформованими в учнів при опануванні новою змістовною лінією на теперішньому етапі, при повній реалізації цієї лінії слід додати такі:

• підраховувати у найпростіших випадках кількість наслідків досліду і застосовувати ці вміння до обчислення ймовірності подій;

• за аналізом вибірки робити певні висновки стосовно явища, що вивчається;

• у найпростіших випадках оцінювати параметри розподілу за вибірковими характеристиками;

• виконувати первинну обробку статистичного матеріалу.