1. Складність проблеми.

Напевно, ні в кого не виникають сумніви в тому, що на шляху введення ймовірнісно-статистичної лінії в шкільний курс математики нас очікують не малі труднощі. Ситуація з уведенням ймовірності в шкільний курс математики певною мірою нагадує включення елементів математичного аналізу в шкільні програми в 70-х роках. Є багато причин, які призвели до невдач під час введення елементів аналізу. Наведемо основні з них.

1. На практиці викладання змістовне вивчення принципових ідей аналізу нерідко підмінювалось формалізацією викладання або наголоси робились на суто технічні питання.

2. Запропонований зміст початків аналізу в загальноосвітній школі виявився недоступним для більшості учнів.

3. Значна частина шкільних вчителів математики не була підготовленою до навчання учнів початкам аналізу.

1. Не вдалося природно підготувати учнів в основній школі до оволодіння цим матеріалом.

4. Введення нових розділів відбувалося не методом додавання, а методом віднімання: спочатку вивчався великий обсяг матеріалу, а потім він поступово вилучався.

Негативний вплив цих факторів виявився настільки суттєвим, що зараз, через двадцять п'ять років після нововведень, висловлюються пропозиції про вилучення зі шкільного курсу математики елементів диференціального та інтегрального числень.

Враховуючи особливий характер теорії ймовірностей серед математичних наук, можна бути впевненими, що згадані вище труднощі лише посилюватимуться при введенні в шкільний курс математики елементів ймовірності. Видатний український математик А. Скороход писав в [1]: «Теорія ймовірностей неначе відокремлена від іншої математики напівнепроникною плівкою – результати інших дисциплін легко проникаю через цю плівку, а зворотного руху поки що не видно. Беручи до уваги, що живе існування науки – в людській свідомості, легко дійти висновку, що ця плівка знаходиться також у свідомості». побоювання, що ця плівка існуватиме не тільки в математичній науці, а i в середній математичній освіті.

Вже минуло три роки з того часу, як до шкільної програми увійшли елементи стохастики. Навіть неозброєним оком можна побачити позитивні зрушення. Видано підручники, які містять виклад відповідних розділів. Зростає кількість публікацій, що стосуються зазначених проблем. Розпочато відповідну підготовку вчителів.

Але внаслідок відсутності цілісної програми введення ймовірності в шкільний курс математики, ігнорування вітчизняного закордонного досвіду, маємо суттєві недоліки при розв'язанні цієї проблеми. Проект стандарту математичної освіти [3] i програми курсу математики, які затверджено в 1999 р., передбачають вивчення елементів стохастики як в основній школі, так i в старшій, але спираючись на навчальні засоби, воно віднесено здебільшого до 11 кл. Недоцільно розпочинати вивчення нових розділів в 11 кл., оскільки учні 11 кл. не мають відповідних мотивів до вивчення цього матеріалу, адже він не входить до програми вступних іспитів (i це безумовно правильно). У проекті стандарту передбачаються нереалістичні вимоги до учнів стосовно ймовірнісно-статистичної змістової лінії.

У зв'язку з цим слід одразу вжити заходи, які б зробили викладання елементів стохастики реальністю i тим самим дозволили уникнути через кілька років вилучення зазначених розділів зі шкільного курсу математики. А привід для цього завжди знайдеться: чергове розвантаження шкільних програм робитиметься саме за рахyнок цих розділів.