2. Експерементальне дослідження професійної спрямованоссті студента обраної спеціальності

2.1 Методики дослідження

Для експерименту обрано наступні методики: «Диференціально-діагностичний опитувальник», тест Айзенка на «Визначення темпераменту».

Диференційно-діагностичний опитувальник Климова спрямований на діагностику схильностей до професійних знань і містить 20 пара тверджень. Інтереси й схильності людину — важливі фактори, які необхідно враховувати при виборі професії. Схильність відбиває позитивне внутрішньо мотивоване відношення (потяг, інтерес та ін.) до якого-небудь заняття. Психологічну основу схильностей становить стійка потреба особистості в певній діяльності, коли привабливими стають результати, що не тільки досягаються в ній, але й зміст діяльності, у тому числі і її предмет.

Опитувальник дозволить довідатися, що Ви віддаєте перевагу, до якої області додатка сил Ви зараз більш схильні, до якої — менш, але не наскільки. Отримані бали вказують тільки напрямок, а не величину оцінюваного ознаки. Мир професій по класифікації Е.А.Климова ділиться на п'ять більших груп відповідно до провідного, головним предметом праці:

1. « Людей-Природа» – усі професії, пов'язані з рослинництвом, тваринництвом і лісовим господарством,

2. « Людей-Техніка» – усі технічні професії,

3. « Людина - Людина» – усі професії, пов'язані з обслуговуванням людей, зі спілкуванням,

4. « Людей-Знак» – усі професії, пов'язані з обрахуваннями, цифровими й буквеними знаками, у тому числі й музичні спеціальності,

5. «Людей - художній образ» – усі творчі спеціальності

Найбільша сума балів (7-8) є свідченням ступеня вираженості нахилів до одного з п’яти типів професій. Якщо не буде переваги певного (одного) типу професії, це є ознакою того, що професійний інтерес ще не сформований та необхідна допомога педагога.

Методка Айзенка «Визначення темпераменту».

Користуючись цією методикою, можна визначити тип темпераменту і яскраво виражені риси характеру.

Холерик - екстраверт, емоційно нестійкий.

Сангвінік - екстраверт, емоційно стабільний.

Меланхолік - інтроверт, емоційно нестійкий.

Флегматик - інтроверт, емоційно стійкий.

Як правило, типи темпераменту не зустрічаються в житті в чистому вигляді і можна говорити тільки про перевагу тих чи інших рис.

Сангвінік швидко пристосовується до нових умов, швидко знаходить спільну розмову з людьми, комунікативний. Почуття швидко виникають і зникають. У людини цього типу яскрава міміка. Відсутність чіткої мети, не включеність сангвініка у творчу діяльність поступово формується в поверховість і нестабільність.

Дії холерика поривчасті. Він відрізняється підвищеною збудженістю та великою емоційністю. Прояв цього типу темпераменту в значній мірі залежить від спрямованості особистості. У людей із громадськими інтересами він фокусується в ініціативності, енергійності, принциповості. Там, де немає багатства духовного життя, холеричний темперамент проявляється негативно (роздратованість, афективність).

У флегматика нові форми поведінки виробляються повільно, але вони стійкі. Здебільшого флегматик спокійний, рівномірний, рідко виходить із себе, не схильних до афектів. Залежно від умов середовища життєдіяльності в нього можуть сформуватися позитивні риси (витримка, глибина думки і т. ін.) або ж яскраві негативні риси характеру (в’ялість, лінь, нестійкість, низькі вольові якості).

Реакція меланхоліка здебільшого відповідає силі подразника. Особливо потужне в людини цього типу темпераменту зовнішнє гальмування. Йому тяжко на чомусь зосередитись. Сильні подразники здебільшого викликають довготривалу реакцію гальмування. У стійких та стабільних умовах життя меланхолік характеризується змістовністю й глибиною думок. У негативних зовнішніх умовах меланхолік може стати замкнутим, боягузливим, неспокійним.

Екстраверт, згідно вчення Айзенка, комунікабельний, йому подобаються веселі й гарні товариства, він має багато друзів. Проте імпульсивний і діє під впливом конкретної ситуації. Екстраверту подобається висловлювати гострі репліки. Йому до вподоби переміни. Він добродушний і веселий оптиміст, любить сміятися, віддає перевагу руху і дії, має тенденцію до агресивності, запальний, його емоції і почуття контролюються мало, на нього не завжди можна покластися.

На протилежному полюсі до екстраверта знаходиться інтроверт. Це спокійна, стримана, скромна і інтроспективна людина. Віддає перевагу книзі порівняно спілкуванню. Тримає дистанцію з усіма, крім близьких людей. Наперед планує свої дії, не довіряє мимовільним потягам, серйозно відноситься до прийнятого рішення, любить у всьому порядок. Контролює свої почуття, рідко робить агресивні поступки, не виходить із себе. На інтроверта можна покластися. Він дещо песимістичний, проте високо цінує етичні норми.

Фактор нейротизму свідчить, згідно позиції Айзенка, про емоційно-психологічну стійкість або нестійкість, стабільність, або нестабільність, і розглядається в зв’язку із природженою стабільністю вегетативної нервової системи. Фактор нейротизму являє собою параметр, у відповідності з яким усіх осіб можна розмістити в один ряд, у якому на одному полюсі знаходяться особистості з високою стабільністю, зрілістю і хорошою активністю, а з іншого - надмірно нервозні, нестійкі і погано адаптовані. Усі інші розташовані в інтервалі між ними.

Методики діагностики рівня емпатичних здібностей Бойко В.В.

Загальною характеристикою відомих психологічних методик, успішно зарекомендували себе в практичних експериментальних дослідженнях емпатії можна вважати те, що всі вони виявляють у випробуваного будь-який вид емпатії: емоційну, когнітивну, предикативну. Класифікація видів емпатії в методиці В. В. Бойко виділяє такі провідні елементи:

раціональну емпатію, яка здійснюється за допомогою причетності, уваги до іншого, інтенсивної аналітичної переробки інформації про нього;

емоційну емпатію, реалізовану за допомогою емоційного досвіду (переживань, почуттів) в процесі відображення стану іншої;

інтуїтивну емпатію, що включає в себе як засоби відображення іншого інтуїтивність, що дозволяє обробляти інформацію про партнера на несвідомому рівні / Кондра ... /

Т.ч. автор даної методики запропонував види емпатії, які виявляють цілісний образ емпатічності людини.

Результати експериментальних досліджень представляють по шести шкалах з номерами певних тверджень.

Раціональний канал емпатії характеризує спрямованість уваги, сприйняття і мислення людини на розуміння сутності будь-якого іншого людини, на його стан, проблеми і поведінку. Це спонтанний інтерес до іншого, відкриває шлюзи емоційного та інтуїтивного відображення партнера.

Емоційний канал емпатії фіксується здатність емпатірующего входити в емоційний резонанс з оточуючими - співпереживати, брати участь. Емоційна чуйність стає засобом входження в енергетичне поле партнера. Зрозуміти внутрішній світ іншої людини. Прогнозувати його поведінку і ефективно впливати можливо тільки у випадку. Якщо сталася енергетична підстроювання до партнера. Співучасть і співпереживання виконує роль сполучної ланки між людьми.

Інтуїтивний канал емпатії дозволяє людині передбачити поведінку партнерів, діяти в умовах дефіциту вихідної інформації про них, спираючись на досвід, що зберігається в підсвідомості. На рівні інтуїції замикаються та узагальнюються різні відомості про партнерів.

Установки, які або перешкоджають емпатії. ефективність емпатії знижується, якщо людина намагається уникати особистих контактів, вважає недоречним виявляти цікавість до іншої особистості, переконав себе спокійно ставитися до переживань і проблем оточуючих. Подібні умогляду різко обмежують діапазон емоційної чуйності та емпатичних сприйняття.

Проникаюча здатність в емпатії розцінюється як важливе комунікативне властивість людини, що дозволяє створювати атмосферу відкритості, довірливості, задушевності. Розслаблення партнера сприяє емпатії, а атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю та емпатичних розуміння.

Ідентифікація - важлива умова успішної емпатії. Це вміння зрозуміти іншого на основі співпереживань, постановки себе на місце партнера. В основі ідентифікації легкість, рухливість і гнучкість емоцій, здатність до наслідування.

Підраховується число відповідей, відповідних «ключу» кожної шкали (кожен співпав відповідь, з урахуванням знака, оцінюється одним балом), а потім визначається їх загальна сума. Оцінки за кожною шкалою можуть варіюватися від нуля до шести балів і вказують на значимість конкретного параметра в структурі емпатії. При аналізі показників шкальні оцінки виконують допоміжну роль в інтерпретації основного показника - рівня емпатії, який може варіювати від 0 до 36 балів:

30 балів і вище - дуже високий рівень емпатії;

29-22 - середній рівень;

21-15 - занижений;

14-0 - дуже низький.

Опитувальник В.В. Бойко містить 36 питань. Які оцінюються випробуваним за принципом згоди або незгоди із запропонованими твердженнями..