- •Міністерство освіти і науки україни
- •С.Д. Бушуєв, н.С. Бушуєва, с.В. Міщенко Управління проектами розвитку регіонів та міст Конспект лекцій
- •Лекція 1. Існуючі підходи до управління регіонами (містами)
- •Основні поняття розвитку регіонів
- •1.5. Нормативні акти по забезпеченню розвитку регіонів та міст
- •1.6. Політика регіонального вирівнювання (основні підходи і принципи)
- •1.7. Особливості існуючих механізмів регіонального вирівнювання
- •1.8. Новий підхід до політики регіонального вирівнювання
- •1.9. Досвід регіонального вирівнювання
- •1.10. Типологізація територій
- •1.11. Економічна криза (депресія) в україні та шляхи виходу з неї
- •1.12. Методи боротьби з депресією
- •Запитання для самокотролю
- •Лекція 2. Формування технологічної зрілості з управління проектами та програмиами
- •2.1. Методология технологической зрелости.
- •Аналіз останніх досліджень та публікацій.
- •Структура смм
- •Модель зрілості управління проектами рммм
- •Рівень 1: Спільна мова
- •Рівень 2: Спільні процеси
- •Рівень 3: Єдина методологія
- •Для переходу з Рівня 3 на Рівень 4 необхідно:
- •Рівень 4: Бенчмаркінг
- •Рівень 5: Постійне покращення
- •Модель організаційної зрілості управління проектами pmi
- •Елемент: Оцінка
- •Елемент: Удосконалення
- •Концепція “залежностей”
- •Модель зрілості для проектно-орієнтованої компанії [4]
- •Лекція 3. Розвиток регіонів та міст на основі концепції руху до інформаційного суспільства
- •Суть інформаційного суспільства
- •Лекція 4. Створення агентств (банків) розвитку регіонів та міст
- •4.1. Призначення і функції агентств (бакнів) розвитку
- •5.2. Становлення агентств місцевого і регіонального розвитку в Україні
- •5.3. Організаційно-функціональна модель агентства розвитку
- •Лекція 5. Кластерний підхід до розвитку регіонів та міст
- •5.1. Кластерний підхід як технологія управління регіональним економічним розвитком
- •5.2. Кластери як модель регіональної економічної політики
- •5.3. Суть кластерної системи для України.
- •5.4. Конкурентоздатність і регіональні кластери: нові інструменти для стимулювання регіонального розвитку
- •Література
- •Управління проектами розвитку регіонів та міст Конспект лекцій
1.8. Новий підхід до політики регіонального вирівнювання
Прагнення до регіонального вирівнювання не обов'язково повинне бути метою політики центру. Теоретично рішення, сприяючі більшій регіональній поляризації, не завжди неефективні, оскільки можуть приводити до поліпшення відповідних економічних або соціальних показників у всіх регіонах. Навпаки, рішення, направлені на зближення регіональних показників, можуть в принципі обумовити їх тотальне погіршення. Політика регіонального вирівнювання передбачає досягнення соціально-економічної рівноваги між регіонами тільки як довготривалу тенденцію.
Концепція нової моделі політики регіонального вирівнювання, що пропонується спирається на наступні принципи:
ослаблення регіональної диференціації можливе тільки на основі економічного зростання і розвитку всіх регіонів з опорою на власні сили;
держава повинна не "оббирати" багаті території на користь бідних, а прагнути до розумного компромісу між підтримкою бідних і створенням умов для розвитку інших регіонів;
право на федеральну підтримку мають не тільки бідні депресивні райони, але і багаті, вкладення в які виявляються високоефективними;
механізм міжрегіонального перерозподілу ресурсів, не підриваючи джерела розвитку, забезпечує в перспективі соціально прийнятні стандарти життя в регіонах;
допомога відсталим регіонам виходить насамперед з критерію економічної ефективності з урахуванням підтримки соціальної справедливості;
інтереси Федерації мають пріоритет перед інтересами окремих її регіонів;
перспективні інтереси Федерації і регіонів мають пріоритет перед поточними;
федеральне законодавство і адміністративно-правове регулювання (договори) сприяють зменшенню регіональної соціальної і економічної асиметрії.
Суть концепції, що пропонується полягає в зміні парадигми регіональної політики – переході від методів тимчасового ослаблення регіональної диференціації, що базуються переважно на територіальному перерозподілі ресурсів, до методів, орієнтованих на регіональний розвиток з опорою передусім на власні сили. Концепція виходить з необхідності жити по коштах і їх примножувати, що відноситься як до країни загалом, так і до окремих регіонів.
У рамках нової моделі центр повинен спиратися на єдині принципи і механізми регіональної політики застосовно до всіх без виключення суб'єктів країни і одночасно провести активну диференційовану регіональну політику відносно груп і окремих суб'єктів
При виділенні загальних коштів регіонам необхідно розрізнювати ті, що направляються на поточні цілі регіонального вирівнювання і призначених для рішення задач соціально-економічного розвитку. Державна підтримка надається регіонам на принципово іншій основі. Враховується головним чином не стільки пагане положення регіону в минулому і навіть в теперішньому часі, скільки те, який ефект федеральна підтримка дасть в майбутньому. У надзвичайних обставинах регіонам може надаватися спеціальна допомога. Вона здійснюється з метою досягнення короткострокових результатів і об'єктивно носить гуманітарний характер, переслідуючи насамперед соціальні цілі. Її природа не передбачає рішення задач регіонального вирівнювання.