
- •Міністерство освіти і науки україни
- •С.Д. Бушуєв, н.С. Бушуєва, с.В. Міщенко Управління проектами розвитку регіонів та міст Конспект лекцій
- •Лекція 1. Існуючі підходи до управління регіонами (містами)
- •Основні поняття розвитку регіонів
- •1.5. Нормативні акти по забезпеченню розвитку регіонів та міст
- •1.6. Політика регіонального вирівнювання (основні підходи і принципи)
- •1.7. Особливості існуючих механізмів регіонального вирівнювання
- •1.8. Новий підхід до політики регіонального вирівнювання
- •1.9. Досвід регіонального вирівнювання
- •1.10. Типологізація територій
- •1.11. Економічна криза (депресія) в україні та шляхи виходу з неї
- •1.12. Методи боротьби з депресією
- •Запитання для самокотролю
- •Лекція 2. Формування технологічної зрілості з управління проектами та програмиами
- •2.1. Методология технологической зрелости.
- •Аналіз останніх досліджень та публікацій.
- •Структура смм
- •Модель зрілості управління проектами рммм
- •Рівень 1: Спільна мова
- •Рівень 2: Спільні процеси
- •Рівень 3: Єдина методологія
- •Для переходу з Рівня 3 на Рівень 4 необхідно:
- •Рівень 4: Бенчмаркінг
- •Рівень 5: Постійне покращення
- •Модель організаційної зрілості управління проектами pmi
- •Елемент: Оцінка
- •Елемент: Удосконалення
- •Концепція “залежностей”
- •Модель зрілості для проектно-орієнтованої компанії [4]
- •Лекція 3. Розвиток регіонів та міст на основі концепції руху до інформаційного суспільства
- •Суть інформаційного суспільства
- •Лекція 4. Створення агентств (банків) розвитку регіонів та міст
- •4.1. Призначення і функції агентств (бакнів) розвитку
- •5.2. Становлення агентств місцевого і регіонального розвитку в Україні
- •5.3. Організаційно-функціональна модель агентства розвитку
- •Лекція 5. Кластерний підхід до розвитку регіонів та міст
- •5.1. Кластерний підхід як технологія управління регіональним економічним розвитком
- •5.2. Кластери як модель регіональної економічної політики
- •5.3. Суть кластерної системи для України.
- •5.4. Конкурентоздатність і регіональні кластери: нові інструменти для стимулювання регіонального розвитку
- •Література
- •Управління проектами розвитку регіонів та міст Конспект лекцій
5.2. Становлення агентств місцевого і регіонального розвитку в Україні
Для України агентства розвитку є якісно новою інституціональною формою управління і сприяння розвитку територій, тобто управлінською інновацією. І як будь-який інноваційний процес вона супроводжується ризиками і визначається багатьма передумовами психологічного, культурного, організаційного, фінансового, економічного і соціального характеру. Вплив зазначених факторів неоднорідний для різних міст і регіонів. Сприйнятливість регіонів і міст до інновацій залежить від особистих та психологічних характеристик регіональних і міських еліт; структури управління, що склалася у регіоні чи місті; соціального, політичного та економічного типу взаємодії впливових суб'єктів розвитку.
Безумовно, середовище, в якому створюються і діють АР, не завжди поділяє і розуміє методи та цілі агентств і тому чинить опір. Перешкодами в діяльності агенцій регіонального розвитку можуть бути:
Незадовільна регіональна політика держави, а то і її відсутність.
Обмежені фінансові ресурси.
Невідповідність законодавчих актів правової системи.
Бездіяльність місцевої еліти.
Недостатній рівень зовнішньої допомоги.
Нестача кваліфікованого персоналу.
Складності у співробітництві з місцевим самоврядуванням.
Відсутність концепції результативної діяльності.
Складності у співробітництві з органами влади регіону.
Недостатня незалежність органів управління.
Відсутність згоди між основними учасниками.
Невдалий територіальний поділ країни та ін.
Очевидно, що функції АР досить різняться. Серед них:
координація та управління конкретними проектами;
консультування;
інформаційне, правове, документальне забезпечення діяльності з розвитку регіонів;
програми підтримки підприємництва;
формування стратегій місцевого і регіонального розвитку, ділового іміджу регіону чи міста;
розкриття інвестиційного потенціалу та залучення зовнішніх інвестицій тощо.
Ефективність агентств визначається поєднанням кращих рис адміністративних методів органів влади з ініціативністю і енергією неурядового сектора.
Мережа АР у регіонах Польщі нині налічує близько 70 структур, що діють у всіх воєводствах і великих містах. Як правило, вони називаються агентствами регіонального чи локального розвитку, хоча зустрічаються і Фонд розвитку регіону (Бєла Подляска), Фонд реструктуризації регіону (Лодзь), Фонд підтримки економіки краківського регіону (Краків) та ін. Агентства Польщі в основному поєднують переваги незалежного від влади статусу з функціями агента здійснення державної регіональної політики на місцях, що саме виявляє ініціативу і підприємливість.
Процес становлення АР спонтанно відбувається і в Україні. У рамках програми дослідження стану становлення агентств регіонального розвитку у вересні 2000 р. Київський центр Інституту «Схід—Захід» провів конференцію, присвячену даним проблемам. На конференції була започаткована ініціатива із створення мережі агентств розвитку в Україні. Її учасниками були, зокрема, такі організації: Агентство розвитку і бізнесу в м. Славутич, Агентство регіонального розвитку «Транс-Тракт» (Львів), Центр економічного розвитку м. Чернівців, Агентство регіонального розвитку «Донбас», Херсонський центр підтримки бізнесу ССК «Бізнес центр Ноу-Хау», Асоціація демократичного розвитку і самоврядування України, Центр соціально-економічного розвитку Українського Причорномор'я (Миколаїв), Криворізьке міське відділення Національного екологічного центру України (Екоцентр-К), Асоціація економічного розвитку Івано-Франківщини, Асоціація «Відродження Гриціва», (Хмельницька область, смт Гриців), Асоціація «Ліга підприємств з іноземним капіталом» (Харків), Громадська організація «Центр соціальних досліджень» (Полтава) та ін. Сам факт участі цих та інших організацій у конференції свідчить поки що не про їхню реальну участь у регіональному розвиткові (це видно навіть з вищенаведених назв), а про інтерес до напрямів розвитку. Розмаїття назв організацій-учасників говорить і про неусталеність поняття АР в Україні, відсутність чіткої уяви про їх функції (це підтвердила і дискусія на конференції Інституту «Схід—Захід»). Саме дана обставина спонукала представництво Фонду «Відродження» у Львові підготувати пропозиції до типового статуту агентства розвитку і нещодавно оприлюднити їх.
Уряд України також робить свій внесок у створення мережі агентств розвитку. В 2000 р. за сприянням Всесвітнього банку розпочато створення агентств у кожній області з тим, що у майбутньому вони стануть операторами міжнародної допомоги на зразок Польщі, Румунії та інших країн.