Задача комівояжера [40, с. 221*222]; задача планування виробничої лінії [23, с.

оПродовяс.табл.Д.2

1 ¹

2

3 \ 4 \

102.11.22

Моделі умовної оптимізації — це нелінійні моделі математичного програмування за наявності обмежень.

1) функція цілі має вигляд - f (х) —> min, з обмеженнями - g‘(x) ^ 0,і = 1,т, дехє£".

Для розв’язання задач такого типу \ використовують: 1) методи можливих \ напрямків [56, с. 456-470]; 2) метод 1 відтинаючих гіперплощин [40, с. 372-376]; 3) 1 метод лінеаризації [40, с. 376-3821 та інші.

102.11J3

¹

Моделі опуклого програмування — це модель /мовної оптимізації, в якій цільова функція ї(х) — опукла вгору (вниз) для задачі на максимум (мінімум), обмеження задачі вигляду нерівностей описуються опуклими

вниз функціями g (де), обмеження задачі вигляду рівностей Іг(х) — лінійні, множина х є X - опукла.

1) функція цілі та її обмеження, у вигляді нерівностей володіють властивостями опуклості, 2) обмеження у вигляд рівностей є лінійними, 3) множина значень х є опуклою.

Для розв’язання задач такого типу використовують: метод множників Лагранжа [40, с. 299-321].

І 102.11.24 І

Моделі квадратичного програмування — це моделі математичного програмування, п якій цільова функція с квадратичною, а обмеження 'іпдпчі описуються ЛІІІІЙІІИМИ

функціями,

і) функція цілі є квадратичною, 2) обмеження мають лінійний характер.

Для розв’язання задач такого типу 1 використовують: 1) квадратичний симплекс- метод (40, с, 402-407], 2) теорія опуклого 1 аналізу [40, о. 395-402]. 1

1 102*11.25

Моделі сепарнОвльпоїо притримуваним не І МОДО ЛІ МйІЄМіГІИ'ІМОІЧ) прогрймуиимня, Й яким ііільойй функцій їй функції и обмеженнях г СвІІЙрйОялМІИМИ>

1) цільний функція може бути нодвнв у вигляді суми функції¹,

КОЖНА ‘І МКИМ ІЛЛОЖИТЬ ТІЛЬКИ ПІД ОДНІЄЇ ІМІННоУ, T0ÖT0 г

иепириОвльноіо; 2) функції ц обмеженнях ТЙКОЖ г сеїжойбедмиїми,

Методи роїв'яіуввния моделей няоедемі и І (40,е.4 ОМ 19], 1

1 1 <12,11,26

МоО¥)ІЇ4 гніпщ< пШЧНііґи ПрОґ/НІмуНіЩІІН 1 ІЄ МОДОЛЬ МйігМйіМЧИОіО М|нН рйМУййННИ, Й якій ЦІЛЬОЙЙ функіііи їй (ми) обмеження МЙІОІЬ імовірнісний карвкіер,

і) функнік цілі ІЙ (йбп) обмеженим МЙІОТЬ ІМОйІрНІіЖИЙ КйрйКіері 2) ЙМПЙДКОЯІОТЬ може Оути ЙРПХОЙЙНЙ! й) еирисіичними (прямими) мєгодйми. які грунтуються ни МОЖЛИВОСТІ ЯВНОГО ІЙНИСУ функцій у СТОХЙСТИЧНИХ М0ДЄЛЯХ і ТВ0Д0НИЯ їх до детермінованих; б) прямі методи, що ґрунтуються ІІЙ використанні СПОНІШІЬНИХ еГОХЙОТИЧНИХ моделеИ.

() ІЙДЯЧІ формування ішртфі/і#, І ЙііЛШШуіШШШ попиту IV нрононщіг. 1 управління зипмімн 140» с. 433*4І5){ 2) двох 1 ЄКІННЙ ІВДВЧЙ стохйстнчного ііррфмутш 1

(40,0.433-438),

102.12.00

Моделі теорії масового обслуговування ~ це моделі, що пов'язують задані умоои роботи системи масового обслугоауаання (СМО • системи, що призначені для багаторазового використання при розв’язанні однотипних задач) з показниками ефективності СМО, що описують ЇЇ здатність впоратися з потоком заявок.

І) модель мас Імовірнісний характер; 2) присвячені вивченню їв аналізу систем обслуговування з моргами лишок йбо вимог;

3) полягають у визначенні показників ефективності роботи систем, їх оптимальних характеристик, наприклад, у визначенні числа каналів обслуговування, чвеу обслуговування і т. ін.; 4) для математичного опису моделей необхідно дати математичний опис вхідних даних, їх часової функції, режиму очікування в черзі, дисципліни обслуговування та процесу на виході як результату попередніх стадій. —

І) обслуговування аВТОМВГИЧНО) гелефіжної І станції (38, о. 241-247); 2) обслуговуванії* І однотипних йвіомвіів (38, с. 248*250).

£

Г ТТЛ

/ tWMvVWft 1

Ойи*лм ч»6%чи ий<йи »нкии*ти

*яй*ітт

у «чичімфнмій фо|'МІ ІІТІ Щ#фИМ* ШШЇ ийіимйнь»* иіьопнм

фйфІІЮМ.

\\ TOmVUttNM* *<№Н*«И4МЦ MttwM 1 WftjMV \\\ \wfo\vw, У) •Н м MtWMWMMtil MpintWY ш to'WMWWW v'hfcvUMW І^мфич. і) «ВИ*» ».и>ом V'VfcVtWW'tt« |ЦУфЦЧуИК\^ИЧ МФШ\№, 0|МЯНІІЙНЩіШЧ \Щ ИМіірОНЬМИЬ ПО ІНйИУЙйМІШі ІЙ уирввйішно комнпймом |И%С%|і, 4) МНкиИ (ННІЩІЛ й МШШІ Blil*i *w«onti4 ЯШМОІИ'HIMїй pofth. 5) МОЛВЛЬ ІІН'Н'ПЙіШиїГи Hh

СПІВВІДНОШЕННЯ МІМ ТОрМІНЙМИ ІйкІІІЧвМИИ kpytillOlt) КПМИДЙКі у ПНГрйІііЙ (робіт) 1 моменіями шкіпчеим« МІХ операцій комплексу; б) полягає у іняяолженнІ мінімальної довжини комплексу операцій, оптимального співвідношення величин вартості й термінів їх виконання і т. ін.

і/ * _%

1 \АМЧй \\і4, « |ТГЗтя\і >1 \ ШЩЩЙ ty*v-ціп» т₍.ї ■- \ )}%' Щ фіЦййУвйИМ чтшимкнмичм ни*и’^ ; фірмі) 11Н7, і. ’НІІ, і) нмйчй р?иіЬї4і-г* ОЙМЙЖ^МИІІ |)#ЄДОІй ЦІ» <? л*Й|; Н ОйгйііКітьойй модель nft'fumi •BrttiwiiifHW'B і нлйнуййння (4.1, с, 101*101),

102.14.00

Моделі теорії Ігор - це моделі, для побудови яких використовується теорія ігор (математична теорія конфліктних ситуацій).

1) на відміну від оптимізаційних моделей в теорії ігор рішення приймається кількома учасниками; 2) значення цільової функції для кожного з них залежить від рішень, шо приймаються рештою учасників; 3) оптимальне рішення приходиться приймати за умов протидії іншої сторони, яка може переслідувати протилежні або інші цілі; 4) сутністю даної моделі є можливі варіанти поведінки обох сторін.

І 1) Ігрові моделі в умовах комерційного 1 І ризику [182, с. 212-219]; 2) ігрові моделі в умовах повної комерційної невизначеності ! [182, с. 219-225]; 3) ділові ігри [182, с. 234- 247]; 4) ігрові моделі конфліктів [182, с. 225- 234].

1 102.15.00

| Моделі управління запасами — це моделі 1 сутність яких полягає в пошуку такої 1 стратегії поповнення та витрати запасів, при 1 якій функція витрат приймає мінімальне 1 значення.

1) критерієм ефективності прийнятої стратегії виступає функція витрат, що являє собою сумарні витрати на зберігання та поставку запасів та витрати на штрафи; 2) в моделі відокремлюють керовані та некеровані параметри.

1) модель управління багато продуктовими І запасами [150, с. 118-121]; 2) імітаційна І модель оптимізації запасів [150, с. 121-126].

103.00.00

1 Економетрична модель — виступає як 1 функція або система функцій, шо описує 1 зв’язок між вхідними та результативними показниками економічної системи за 1 допомогою методів математичної 1 статистики.

1. будується за допомогою методів математичної статистики;

2. метою побудови моделі є опис за допомогою функцій або системи функцій певного економічного процесу або явища з прогнозуванням його в подальшому або при зміні параметрів.

1) виробнича функція Кобба-Дугласа, модель споживання [117, с. 20-30]; 2) адаптивні 1 моделі прогнозування [18, с. 323-327J; 3) | иакроеконометричні моделі f 189, с. 111-117]. і

— •, . . ., - ' .. —і

Літературні джерела

\

Об’єкт та класифікаційна оишкв моделей

Форми моделей

І

Лопатніков ЛЛ- [90, с204]

й

и

£

сгі

0

а

0. 4

3^і

и

І

Ьяші

2

2

3

Щ

е?

г»

2

Р

3

я

і

д т

.5 ^ З» Ч-

5

фШ

щш

и

ф

5. 00 ■в- -в- о Р

В

^■91

ГІ

до

ІІ

§[

0. сгі •е-

1. Э

Форрестер с. Э9МО]

'н _

•і Д

я

1. о

2. ° ш

щ

&

0Ш

0

гп,

ИР

ц

0

ІШ

а.

£

0. а.

¹ и

«Л

й

и

зГ

а

<4

І

А

и

Я

1

ш

в|

и

/• ^ < ео

№ а. VI

'Є «о О £3

8

§

,Е

1 5 1 ° о ¹ ж ш

т

«л

▼

о’

оо

2

(і < і *

И і; 0 ГО

г О

2м

і т-' ® І О 1 л X

і .5 о 1 *Р Й*

і Се*

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ІЗ

14

15

Всі за засобами моделювання

+;+¹'

+

+

+

-

-

+

+

-

+

1. Матеріальні

+

+

+

⁺Г^+І

+

+

-

..І. 1

+

+*

2. Уявні

н-²

+²

+. +'

+^і

+²

•

+²

1 1. Матеріальні і. . .

-

+

.

-

-

+

І

-

-

+

1.1. Просторові

.

+

.

-

-

-

+^і

-

-

1

-

+

1.2. Фізичні

.

+

.

-

-

-

1

+

-

І

-

-

+

1.3. Аналогові

.

+

.

.

-

+

-

-

-

►

-

.

2. Уявні за ступенем формалізації

-

•ь

-

-

-

-

-

+

н

4

2.1. Неформалізовані

-

+

-

-

-

-

-

,

.

4

2.2. Слабоформалізовані

-

-

-

-

-

-

И 4

-

І-

1

2.3. Достатньо формалізовані

-

+

-

-

-

-

- 1

Н² 4

^л 1-

1-

1 ⁺