
- •Розділ 1 Вибір місткості (садки) конвертера і визначення кількості конвертерів
- •Вибір початкових даних
- •1.2 Визначення місткості і кількості конвертерів
- •1.2.1 Тривалість плавки
- •1.2.2 Кількість простоїв працюючого конвертера
- •1.2.3 Вихід придатних зливків
- •1.3 Розрахунок основних розмірів кисневого конвертера
- •Розділ 2 Вибір типу і визначення кількості необхідного устаткування і основних характеристик відділень цеху
- •2.1 Міксерне відділення
- •2.1.1 Вибір місткості і визначення кількості міксерів
- •2.1.2 Планування і основні розміри міксерного відділення
- •2.1.3 Устаткування міксерного відділення
- •2.2 Шихтовий двір
- •2.2.1 Вибір типу і основних розмірів шихтового двору
- •2.2.2 Кількість кранів на шихтовому дворі
- •2.3 Головна будівля цеху
- •2.3.1 Планування і визначення основних розмірів прольотів головної будівлі цеху
- •2.3.2 Вибір типа і визначення кількості основного устаткування прольотів
- •Розділ 3 Позапічна обробка рідкої сталі
- •3.1 Основні типи установок позапічної обробки сталі
- •3.2 Розміщення установок позапічної обробки рідкої сталі
- •3.3 Визначення продуктивності й кількості установок позапічної обробки
- •Розділ 4 Визначення кількості необхідного устаткування і основних характеристик відділень при розливанні сталі в зливки
- •4.1 Характеристика розливного прольоту
- •4.2 Розрахунок необхідного устаткування для розливу сталі
- •4.3 Шлаковий проліт
- •Визначення кількості необхідного устаткування і основних характеристик відділень цеху підготовки потягів
- •5.1 Розрахунок обладнання відділення роздягання зливків
- •5.2 Характеристика відділення охолоджування, чищення, змащення виливниць та
- •Розділ 6 Вибір типу і визначення кількості необхідного устаткування і основних характеристик відділень цеху при розливанні сталі на мблз
- •6.1.1 Вибір швидкості розливання і визначення довжини зони вторинного
- •Перелік посилань
2.3 Головна будівля цеху
2.3.1 Планування і визначення основних розмірів прольотів головної будівлі цеху
Планування головної будівлі конвертерного цеху залежить від його продуктивності і вибраного способу розливання стали. У проектованому цеху з конверторами 350 т при розливанні сталі в виливниці розливні прольоти входять до складу головної будівлі. До складу головної будівлі також входить завантажувальний проліт, конверторний проліт, ковшовий проліт.
Відстань між осями конверторів приймаємо 48м.
Відстань між вісями конвертерів В1=36м. для розміщення ділянок феросплавів і іншого допоміжного устаткування у торців робляться холості прольоти завдовжки В2 =18 м, В3 =24 м.
Звичайно, довжина завантажувального прольоту дорівнює довжині конвертерного. При транспортуванні лотків з металобрухтом великих габаритів на рівні робочого майданчика їх необхідно розвертати перед завантаженням в конвертер на 90° для цього робляться спеціальні поворотні майданчики і завантажувальний проліт з боку шихтового двору подовжують на 42 м. в порівнянні з конвертерним.
У проектованому цеху блок газоочисток знаходиться в одному прольоті з конвертерним.Ширина завантажувального прольоту А1 = 30м., а конвертерного — А2 = 36 м.
Ширина ковшового прольоту Аз =30м., довжина його рівна довжині завантажувального або конвертерного прольоту.
Ширина розливного прольоту А4 =30м, довжина розливного прольоту визначається прийнятими розмірами розливних майданчиків і складає Вб = 300 м.
При цьому довжина виїзної ділянки проміжного заїзду В4 =24 м., відстань від межі заїзду до початку розливного майданчика В5 = 6 м. і від кінця майданчика до осі колон В7 = 6 м.
2.3.2 Вибір типа і визначення кількості основного устаткування прольотів
головної будівлі цеху
Завантажувальний проліт
Основне призначення завантажувального прольоту — прийом і завалення в конвертор чавуну і скрапу, а також прийом і зберігання феросплавів і вогнетривів. Для забезпечення швидкого завалення і усунення простоїв конверторів транспортування і завантаження кожного виду матеріалів в конвертор проводиться окремими механізмами і машинами. Ширина завантажувального прольоту - 30м.
Подача лотків з брухтом проводиться по залізничній колії нормальної колії, найближчому до конверторів. Подача чавуну здійснюється по двох шляхах широкої колії. Для подачі вогнетривів на підлозі цеху (прольоту) укладений тупіковий ж.д. шлях.
Завалення брухту і заливка рідкого чавуну в конвертор проводиться встановленими в прольоті спеціальними заливальними та завантажувальними кранами, вантажопідйомність яких визначається місткістю совків і чавуновозних ковшів.
Розрахунок кількості заливальних кранів
На одну тонну годних зливків необхідно залити в конвертер 0,95 тонни рідкого чавуну.
Кількість заливальних кранів буде:
де: 1,025 - коефіцієнт нерівномірності роботи конверторів
∑t3 -0, 22 хвилин / тонну сумарна заборгованість крана.
Ач - добова витрата чавуну;
Ач = Пдоб * Кч = 23115 * 0,84 = 19416т
де: Кч – коефіцієнт витрати рідкого чавуну на тонну годних зливків, т/т
Кількість заливальних кранів в завантажувальному прольоті приймається з розрахунку один кран на один безперервно працюючий конвертер і один кран в резерві (на випадок ремонту). Отже, в проектованому цеху приймаємо 3 заливальні крани.
Кількість скрапозавалочних кранів:
де: k – коефіцієнт, що враховує нерівномірність роботи і допоміжні операції; зазвичай приймається 1,3;
nпл – максимальна кількість плавок в цеху за добу;
∑кр.пл. – сумарна заборгованість крана на одну плавку, хв., залежність від маси плавки, умов подачі і складає (орієнтовно) при заваленні брухту двома совками, що одночасно підіймаються одним краном.
шт,
приймаємо 1 кран.
Ємність совків для брухту визначається його витратою і насипною масою.
У проектованому цеху приймаємо по 2 совки для завалення брухту на один безперервно працюючий конвертор, що одночасно підіймаються одним краном, ємністью 50т ,габаритні розміри яких 3,06 х 2,73 х 10,2 м та внутрішній діаметр горловини 2,48 м. Тоді завантаженість скрапозавалочних кранів у завантажувальному прольоті складе:
У проектованому цеху для забезпечення заливки чавуну в один прийом при збільшенні маси плавки унаслідок розпалу футеровки конвертора, а також у разі роботи з підвищеною витратою чавуну в металошихті прийняті чугуновозні ковші місткістю 300т., а вантажопідйомність заливальних кранів 500+ 100/16 т.
Конвертерний проліт
У конвертерному прольоті розміщені конвертери, бункери для прийому, зберігання і завалення в конвертори сипких матеріалів і пристрою для видалення конверторних газів.
Для зберігання поточного запасу сипких шихтових матеріалів кожен конвертер має 6 витратних бункерів. Місткості бункерів забезпечують необхідний запас відповідних матеріалів на 15-40 годин роботи конвертора. Комплекс подачі і завалення сипких матеріалів в конвертори складається з трьох вузлів:
а) вузол подачі сипких матеріалів у витратні бункери;
б) вузол подачі сипких матеріалів з витратних бункерів в проміжний бункер;
в) вузол подачі сипких з проміжного бункера в конвертор.
У районі кожного конвертора розміщені також проміжні бункери для феросплавів, сполучені монорельсовим шляхом з витратними бункерами для феросплавів, розташованими в завантажувальному прольоті.
Обслуговування конверторів і агрегатів, пов'язаних з їх роботою, проводиться з робочих майданчиків, розташованих на різних відмітках від рівня підлоги цеху. Головний робочий майданчик, на якому проводяться основні роботи по обслуговуванню конверторів, є продовженням майданчика завантажувального прольоту.
Ковшовий проліт
Основне призначення ковшового прольоту зміна футеровки сталерозливних і чавуновозних ковшів, а також наборка і сушка шиберів (у спеціальних приміщеннях). Переміщення ковшів до ремонтних ям і усередині прольоту проводиться мостовими кранами. У прольоті є ями для одночасного ремонту двох ковшів в кожній, приміщення для наборки шиберних затворів, стенди для сушки ковшів і установки шиберів на ковши, стенди для ломки футеровки ковшів.
У прольоті є тупиковий ж.д. шлях, призначений для підвезення вогнетривів і вивозу сміття. для передачі чугуновозних ковшів із завантажувального прольоту в ковшевій вони сполучені жд. шляхом, прокладеним на нульовій відмітці. для постановки шиберів і допоміжних робіт ставляться два консольні крани вантажопідйомністю 5 т.