КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Інститут здоров’я, спорту і туризму

Кафедра теоретичних основ фізичного та адаптивного виховання

Теорія та методика викладання гімнастики: терміни загальнорозвивальних вправ

Методичні рекомендації до практичних занять

для студентів спеціальностей:

6.010201 – «Фізичне виховання»

6.010203 – «Здоров'я людини»

Запоріжжя

2009

Розглянуто кафедрою Рекомендовано науково-методичною

теоретичних основ комісією за напрямом освіти

фізичного та адаптивного виховання «Фізичне виховання, туризм та

протокол № 3 від 08 жовтня 2008 р. готельне господарство»

протокол № 2 від 30 жовтня 2008 р.

Ухвалено до друку вченою радою

Класичного приватного університету

протокол № 4 від 24 грудня 2008 р.

Рецензент: І.М. Ляхова, д.пед.н., доцент

ТЕОРІЯ ТА МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ГІМНАСТИКИ: ТЕРМІНИ ЗАГАЛЬНОРОЗВИВАЛЬНИХ ВПРАВ

Методичні рекомендації до практичних занять для студентів спеціальностей: 6.010201 – «Фізичне виховання», 6.010203 – «Здоров'я людини».

Укладач: Кружило Г.Г., к.пед.н., доцент

Зміст

ВСТУП 3

1.1. Положення рук. Рухи руками i ногами. 6

1.2. Вихiднi положення. Стійки. 9

1.3. Присiди. Визначення. Види. 10

1.5. Випади. Визначення. Види. 11

1.6. Упори. Визначення. Види. 12

1.7. Нахили. Визначення. Види. 13

1.8. Рiвновага. Визначення. Види. 14

1.9. Положення лежачи. Види. 15

1.10. Махи ногами, тулубом, руками. Визначення. Види. 15

2. Малюнки основних термінів загальнорозвивальних вправ 16

3. Питання до самоконтролю. 18

Рекомендована література 19

ВСТУП

В енциклопедичному тлумаченні «термін» – це слово або словосполучення, що визначає спеціальне поняття певної галузі науки, техніки, мистецтва, суспільного життя тощо. Терміни відрізняють­ся від звичайних слів мови, які можуть і не містити кон­кретного поняття, а мати лише певне значення.

Гімнастична термінологія має свої особливості. Вона становить складну систему термінів і правил користування ними при поясненні та записуванні вправ. Специфіка гімнастичної терміно­логії полягає в тому, що фізичні вправи, які використовуються в гімнастиці, дуже різноманітні й рідко зустрічаються у звичайній діяльності людини.

Переважна більшість гімнастичних вправ має абстрактний і штучний характер, через що пояснити їх дуже важко.

Якщо при описуванні гімнастичних вправ або при проведенні занять користуватися звичайною мовою, то неминучою є багатослів­ність і зайве витрачення часу на пояснення назви вправи. Так, щоб пояс­нити своїми словами термін «упор лежачи», потрібно більше де­сятка слів. Але й тоді пояснення буде не зовсім зрозумілим. Тому при описуванні вправ з гімнастики користуються умовними позна­ченнями – термінами, що дає змогу складні рухи визначати одним або кількома словами.

Точні термiнологiчнi позначення (слова-термiни) як мовні подразники значно впливають на налаштування тих, хто займається, полегшують розуміння матеріалу, який вивчається. Таким чином, навчальний процес робиться більш компактним та цілеспрямованим.

Гiмнастична термiнологiя – це система спецiальних найменувань (термiнiв), що використовуються для скороченого визначення гiмнастичних вправ, загальних понять, iнвентаря. Вона включає в себе основи утворення термiнiв, систему цих термiнiв та правила користування ними.

Пiд термiном у гiмнастицi прийнято розумiти коротку умовну назву будь-якої руховоï дiï або поняття (нахил, мах, присiд, упор тощо). Вiд слiв загальноприйнiтоï лексики гiмнастичнi термiни вiдрiзняються точнiстю i спецiалiзованiстю свого значення. Слова, якi стають термiнами, набувають необхдної однозначності. При цьому термiни не тiльки визначають те чи iнше поняття, а й уточнюють його.

До гiмнастичноï термiнологiï є певнi вимоги, яких слiд суворо дотримуватись.

1. Доступнiсть. Доступнiсть гiмнастичноï термiнологiï забезпечується насамперед точним добором термiнiв i правильним користуванням ними. Термiни повиннi будуватись на основi словникового запасу рiдноï мови або iншомовних слiв i вiдповiдати законам словоутворення i граматицi мови данного народу.

2. Точнiсть. Точнiсть назви i запису вправи зумовлюється правилами створення термiнiв i ïх використання. Термiни повиннi давати ясне уявлення про суть вправи або поняття. Точнiсть термiна має велике значення для створення правильного уявлення про вправу, ïï технiчну основу, форму i спосiб виконання.

3. Стислiсть. Стислостi назви i запису вправ досягають переважно за допомогою умовних термiнiв, якi скорочують опис у кiлька разiв. Крiм того, стислiсть передбачена спецiально розробленими правилами гiмнастичноï термiнологiï. Найбiльш доцiльнi стислi термiни, зручнi до вимови.

При заняттях гiмнастикою студенти повиннi разом з навчанням технiцi виконання вправ навчатися й гiмнастичним термiнам. Без знань термiнологiï студент i педагог не зможуть зрозумiти один одного. Тому гiмнастична термiнологiя – це дуже важливий роздiл у гiмнастицi.

У цих методичних рекомендацiях подані основнi термiни загальнорозвивальних вправ, якими користуються студенти при складаннi та проведеннi комплексiв цих вправ.

Студенти повиннi знати:

• основнi термiни положень рук, нiг (стойки) та рухи руками i ногами;

• термiни загальнорозвивальних вправ.

Студенти повиннi вмiти:

• правильно називати термiни загальнорозвивальних вправ;

• користуватись термiнами пiд час складання та проведення комплексiв

загальнорозвивальних вправ.