Література

1. Асаф’єв Б. А. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. – 2-е изд. – Л.: Музыка, 1973. – 144 с.

2. Ветлугіна Н. Музичний розвиток дитини. – К.: Музична Україна, 1997. – 94 с.

3. Вопросы музыкальной педагогики: Сборник научных трудов. – М.: МГПИ им. В.И.Ленина, 1980. – 131 с.

4. Восприятие музыки: Сб.ст. / Ред.-сост. В.М.Максимов. – М.: Музыка, 1980. – 256 с.

5. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Под ред. В.Давыдова. – М.: Педагогика, 1991. – 480 с.

6. Коваль Л.Г. Виховання почуття прекрасного. – К.: Музична Україна, 1983. – 224 с.

7. Костюк А.Г. Эстетические аспекты восприятия музыки // Проблемы музыкальной культуры. – Вып. 2. – К.: Муз. Украина, 1989. – С. 143-156.

8. Левчук Л.Т. Західноєвропейська естетика XX століття: Навч. посібник. – К.: Либідь,1997. – 224 с.

9. Науменко С.І. Психологія музикальості та її формування у молодших школярів: Навч. посібник. – К.: НДПІ, 1993. – 180 c.

10. Ростовський О.Я. Педагогіка музичного сприймання: Навч. посібник. – К.: ІЗМН, 1997. – 256 с.

11. Теорія і методика мистецької освіти: Збірник наукових праць / Ред. колегія О.П.Щолокова та інші. – К.: НПУ, 2000. – 181 с.

12. Теплов Б.М. Избранные труды: В 2-х т. – М.: Педагогика, 1985. – Т. 1. – 328 с.

13. Художественное творчество. Вопросы комплексного изучения / Отв. ред. Б.С.Мейлах. – Л.: Наука, 1983. – 287 с.

УДК 94. (075)

Н.О.Вєнцева,

старший викладач

(Бердянський державний

педагогічний університет)

Особливості мотивації навчальної діяльності підлітків на уроках історії

Навчання історії, як і будь-якого іншого шкільного предмету, тісно пов’язане з проблемою пізнавальної активності учнів. У зв’язку зі змінами, які відбуваються в сучасному суспільстві: пріоритетів, цінностей, переконань підростаючої людини – це питання стало вельми актуальним і особливого гостро відчувається при роботі з учнями підліткового віку.

У психологічній літературі, зокрема в роботах Л.Божовича, Л.Виготського, С.Григоряна, В.Крутецького, досить докладно описані різноманітні й часто суперечливі характеристики цього віку, зокрема особливості, формування й розвиток яких безпосередньо пов’язані з навчанням у школі [2; 4; 7; 8]. Для підлітків характерні зміни як у біологічному, так і у соціальному плані. У цьому віці часто можна спостерігати зниження успішності та втрату інтересу до навчання. Виникає протиріччя: підліток не знаходить застосування своїм можливостям, які виросли тоді коли він досяг найбільш сприятливого віку для формування інтересу до знань, прагнення пізнати навколишній світ, відповідального ставлення до навчання, почуття обов’язку. Дані спеціальних спостережень С.Григоряна, В.Моргун, А.Маркової свідчать про те, що безпосередньою причиною неуспішності певної частини учнів середнього шкільного віку, та, як наслідок, відмови від відвідування школи є переважно слабкість мотивації їх навчальної діяльності [4; 6; 9]. Від мотивів навчання залежить те, якою мірою підліток виступає в ньому як суб’єкт, як переживає свої удачі та невдачі, мобілізує свої сили для досягнення успіхів у навчанні, і як останнє сприяє формуванню в учня духовних запитів та потреб [8].

Для виявлення основних мотивів навчання учнів історії в школі ми з’ясували, яке місце посідає історія в переліку навчальних предметів. Для цього учням міських та сільських шкіл м. Бердянська та Бердянського району було запропоновано розподілити навчальні предмети за ступенем їх значущості для школярів. Г.Щукіна, проводячи таке дослідження у 1960-х роках, виявила, що історія посідала третє місце після математики та літератури. За даними К.Баханова (дослідження проводилось наприкінці 1990-х рр.), історія також посідала третє місце, але після фізкультури та математики [1].

Наше опитування дало дещо інші результати. Перше місце в учнів сьомих класів міських шкіл посіла математика. Учні пояснили це тим що вона спонукає до мислення й навчання взагалі, учні сільських шкіл надали перевагу фізкультурі, аргументуючи свій вибір тим, що немає домашнього завдання. Друге місце в учнів міських шкіл посіла географія, оскільки вона захоплююча, дає можливість багато дізнатися про інші країни, у сільських учнів – алгебра – тому що цікава та подобається як викладає вчитель. На третьому місці учні міських шкіл назвали українську літературу. Аргумент на користь цього предмету найчастіше був таким: “дуже цікава”, а сільські учні назвали образотворче мистецтво аргументуючи це найчастіше відсутністю домашнього завдання та можливістю самовираження. Четверте місце учні як сільських, так і міських шкіл віддали історії, вказуючи на те, що на цих уроках багато ігор та кросвордів (міські учні), а також на уроках багато читають та працюють з картами (сільські учні). По-іншому відповіли учні восьмих класів. На перше місце школярі як міських, так і сільських шкіл поставили фізкультуру – можна показати себе, немає домашніх завдань. На другому місці в учнів міських шкіл опинилася українська література – цікаво на уроці, подобається читати гарні твори, у сільських школярів друге місце посідає біологія, вони пояснюють це тим, що вона цікава. На третьому місці учні міських шкіл назвали історію України – дізнаємось про минуле своєї країни та подобається як викладає вчитель, сільські учні називають англійську мову та алгебру. Четверте місце в учнів міських шкіл посіла всесвітня історія – є можливість для висловлювання власних думок, вчитель розуміє та підтримує учнів, серед учнів сільських шкіл історія посідає останні місця в загальному переліку навчальних предметів.

Отже, дослідження свідчить, що протягом останнього десятиріччя пріоритети школярів змінилися. Історія вже менше цікавить учнів, проте вони почали диференціювати курси Всесвітньої історії та історії України.

На питання: “Що Вам подобається на уроці історії?” – учні 7 класів переважно відповіли: 1) історія просто цікавий навчальний предмет (учні сільських і міських шкіл); 2) подобається як викладає вчитель (міські учні), історія необхідна для майбутньої професії та вступу до ВНЗ (сільські учні); 3) на уроках історії є можливість висловлювати власну думку.

Учні 8 класів на це ж питання відповіли: 1) подобається, як розповідає вчитель про історичне минуле (учні міських шкіл), просто цікаво вивчати історію (учні сільських шкіл); 2) є можливість висловлювати власну думку (міські учні), цікаві окремі факти (сільські учні); 3) подобається отримувати гарні бали та пізнавати минуле (учні міських шкіл), на уроці є можливість висловлювати власну думку (учні сільських шкіл).

Отже, відповідаючи на запропоноване запитання, учні сільських та міських шкіл висловились майже однаково: історія цікава, та під час уроків є можливість висловлювати власну думку.

У 2005 р. ми запропонували вчителям історії міста Бердянська та Бердянського району відповісти на це питання: “Чому урок історії цікавить ваших учнів?” Отримані результати були такими: 1) 93% вчителів відповіли, що на уроці є можливість для самовираження, висловлення власної думки; 2) 79% зазначили, що історія цікава сама по собі; 3) 67% підкреслили, що урок історії розвиває логіку та мислення. Отже, вчителі та учні визначили такі основні мотиви вивчення історії: 1) позиційно-оціночні соціальні мотиви (можливість для самовираження, висловлення власної думки); 2) пізнавальні мотиви (історія цікава за своїм змістом); 3) соціальні мотиви співробітництва та спілкування (позитивна психологічна атмосфера на уроці).

Для того щоб виявити негативні чинники, які знижують мотивацію учнів під час вивчення історії ми запропонували школярам таблицю, де необхідно було знаком “+” позначити твердження, які характеризують їх ставлення до предмету та дописати ті, яких немає (таблиця № 1).

Таблиця №1