Типи ведення господарств

Відробіткове Капіталістичне

• праця за гроші зі своїм реманентом - використання вільнонайманої праці

• за борг, або % з боргу - дає більші прибутки

• за землю і житло

• за право випасати худобу на лузі Приклад: економія Балабашової

(сад, молочна ферма, цукроварня,

броварня, школа, млин,

метеорологічна служба)

Наслідки реформи 1861 р.:

• виробництво продукції с/г на продаж;

• зміна спеціалізації

Степ Правобережжя Лівобережжя

зерно цукрові буряки цукрові буряки

льон Бобринські Терещенки

соняшник Бродські Харитоненки

Потоцькі

• Слабкий розвиток тваринництва (лише 10% всього с/г)

Причини:

• однобічний зерновий розвиток с/г;

• зосередженість основної частини худоби в руках поміщиків;

• висока вартість одиниці – недоступність для селян.

• Застосування техніки в с/г

Степова Україна Правобережжя Лівобережжя

найуспішніше нова техніка лише на найгірше

парові молотарки, цукрових плантаціях 40% плугів дерев’яні

сівалки, косарки,

культиватори.

• Соціальне розшарування селянства

Заможні Середняки Бідняки

15 – 20 % 25% 55 – 60%

• Аграрне перенаселення і переселенський рух

Спричинене: надлишок робочої сили.

Причини:

• більшість селян не пішли працювати на фабрики та заводи, а залишилися в селі;

• основна частина землі або залишилася у поміщиків, або була викуплена селянами (заможними);

• демографічний вибух (за 40 років населення зросло на 72% внаслідок земської реформи).

Шляхи вирішення проблеми

Переселення в міста (-) Переселення на малозаселені землі(+)

Шляхи переселення:

• Кубань, Волга та Сибір;

• Тихий Океан.

Уряд довгий час забороняв переселення, щоб запобігти збільшенню цін на робочі руки.

«СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНИЙ РУХ У НАДДНІПРЯНСЬКІЙ УКРАЇНІ В ІІ-Й ПОЛ. ХІХ ст.»

Провівши реформи 60 – 70-х рр. російський уряд не змінив ні систему влади, ні державу в цілому.

Основні аспекти політики

• Україна розглядалася як частина великого російського народу.

• Відсутність укр. мови та історії (теорія Погодіна) 1857 р. – розгромлена Максимовичем.

Напрямки руху

Російський Український Польський

Радикали «Хлопомани» (40-60 рр.) польське повстання

Народники «Громади» (1859 – 1863) 1863 – 1864 рр.

Ліберали (Р.Т. + хлопомани)

Соціал – демократи «Громади» (1870 – 1876 рр.)

(Антонович, Драгоманов)

«Молоді громади» (80 – 90-ті)

«Братство тарасівців» (1891 – 1893 рр.)

І. Липа

Б. Грінченко Харків

М. Міхновський

1. Російський рух

Радикали: керівник Микола Чернищевський

С пиралися на «теорію общинного соціалізму»

Створення селянських общин та робітничих кооперативів.

Шляхи реалізації: селянська революція, очолена інтелігенцією.

1861 р. – «Земля й воля» (Андрій Красовський, Андрій Потебня)

Результат: селяни не захотіли повставати, організацію було розгромлено.

Народники: 60 – 80-ті рр. ХІХ ст.

Учасники: дворяни та різночинна інтелігенція.

Мета: перехід від капіталізму до «народного виробництва» (артіль), ліквідація самодержавства, утвердження демократії.

Шлях досягнення: всеросійська соціалістична революція.

Д іяльність: - з 1874 р. – «ходіння в народ»

«осіла пропаганда» - інтелігенція, охопила всі губернії

«метелики» - поширювали укр. літературу.

народ не підтримав.

Утворили гуртки:

1. «Чайковці» (1872 – 1874 рр.) – Київ, Одеса, за аналогією в Петербурзі.

2. « Київська комуна» (1873 – 1874 рр.)

Діяльність: мали штаб-квартиру, проводили політичні диспути, вели пропаганду – 80 осіб.

3. «Південні бунтарі» (1875 – 1877 рр.) Чигиринщина

Я ків Стефанович – видавав себе за Дмитра Найду (представники від селян до царя) «Чигиринська змова» повстання планували на жовтень 1877 р., але в вересні розгромлене.

4. « Земля й воля» (1876 – 1879 рр.) Петербург. Агітація серед селян, підготовка їх до боротьби переворот підготувати власними силами, а селяни приєднаються.

1 879 р.

« Чорний переділ» «Народна воля»

• агітація та пропаганда; політ. терор, револьвери,

• м ирним шляхом; саморобні бомби

• к онституційна монархія. 1881 р. – вбили Олександра ІІ

але революція не відбулася

Ліберали: 70 – 80-ті рр.

З представників земств.

Мета:

• побудова економіки за законами вільного ринку;

• створення правової держави Західно-Європейського зразка;

• держава не втручається в економіку;

• конституційна монархія.

Шлях реалізації:

• компроміс з урядом 

• організація банкетів, на яких писалися петиції до царя.

Соціал-демократи: 70 – 90-ті рр.

• розчарування частини народників у орієнтації на селян;

• підтримка ідеї марксизму;

• віра в силу пролетаріату (робітників);

• продовжували тактику народників.

Мета: народна революція, очолена пролетаріатом.

Гуртки: Катеринослав, Київ, Одеса, Харків.

Керівники: М. Зібер, С. Подолинський.