Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
8-ий клас.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
24.11.2019
Размер:
182.77 Кб
Скачать

8-ий КЛАС

ТЕМА №1 «ЛЮБЛІНСЬКА УНІЯ»

Причини:

  • М осковсько-Литовські війни втрата Литвою Чернігово-Сіверщини;

  • Поразка в Лівонській війні;

  • Потреба в сильному союзнику;

  • Прагнення литовських магнатів отримати права польської шляхти;

  • Потреба налагодити систему оборонних споруд проти нападів татар (Укр.);

  • Прагнення польської шляхти розширити своїх володінь за рахунок українських земель.

1 липня 1569 р. – підписання.

Умови:

  • Польща + Литва = Річ Посполита;

  • виборний король, спільний сейм;

  • литовська, українська та польська шляхта зрівнювалася в правах;

  • єдина грошова одиниця;

  • збереження Литвою окремого державного статусу.

Наслідки:

  • + об’єднання українських земель у складі однієї держави;

  • + поширення Західно-Європейського культурного впливу;

  • + збільшення кількості навчальних закладів;

  • - релігійні та національні утиски;

  • - поширення кріпацтва та полонізація;

  • - втрата власної національної еліти внаслідок ополячення української шляхти;

  • - 6 воєводств.

Василь – Костянтин Острозький (1526 – 1608)

  • Український шляхтич, великий землевласник;

  • видатний культурно-освітній діяч;

  • претендент на польський престол після смерті Сигізмунда ІІ Августа;

  • «некоронований король України» (володів 14 містами);

  • відкрив початкові школи та коледжі;

  • 1581 р. фінансував видання Острозької Біблії;

  • захищав православ’я;

  • відкрив Острозьку академію;

  • стипендії культурним діячам;

  • ініціатор злиття католицької і православної церков, але не підтримав Берестейську унію.

ТЕМА №2 «ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ТА ЗАПОРОЗЬКОЇ СІЧІ»

Теорії:

  • угодницька;

  • бродницька;

  • золото-ординська.

Причини:

  • потреба захисту південних кордонів України від татар;

  • наявність великої кількості незаселених земель – Дике Поле;

  • посилення польського гніту;

  • поява уходників.

Козак(з тюркської) – вільна озброєна людина.

Перші письмові згадки – 1487 р.

З имівники – перші козацькі поселення, будувалися уходниками та мали невелику кількість населення.

З асіка – дерев’яне украплення з метою захисту від татарських нападів.

Січ – військова фортеця, центр козацької держави (округлої форми, 38 куренів, будувалася на островах р. Дніпро).

1552 – 1556 рр. – будівництво Хортицької Січі Дмитром Вишневецьким.

1 557 р. – зруйнована татарами.

Всього січей було 8

  1. Хортицька – 1556 – 1557 – острів Хортиця.

  2. Томаківська – 1563 – 1593 – острів Томаківка.

  3. Базавлуцька – 1593 – 1638 – острів Базавлук.

  4. Микитинська – 1639 – 1652 – острів Микитин Ріг.

  5. Чортомлинська – 1652 – 1709 – між річками Чортомлик і Скрябна.

  6. Кам’янська – 1709 – 1711 – мис у гирлі річки Кам’янка.

1730 – 1734

  1. Олешківська – 1711 – 1728 – урочище Олешки, впадання річки Інгулу в Дніпро.

  2. Нова – 1734 – 1775 – півострів що омивається річкою Підпільна.

Державний устрій – християнська військова демократична козацька республіка.

С истема влади

Законодавча Виконавча

Загальна Козацька Рада (Кіш) Кошовий отаман (або Гетьман з 1649 р.)

( найвища влада, будь-які рішення) Козацька старшина:

О бов’язково 3 рази на рік - осавул (військо)

  • Різдво - писар

  • Пасха - обозний (матеріальна)

  • Покрова - бунчужний

  • куріння отамани (38)

Сотники

Десятські

Патерналізм – від меншого до більшого.

Клейноди (з нім. коштовності) – символіка приналежності до певної посади на Січі.

+ Булава

Кошовому отаману

+ Бунчук

  • Пірнач

+ Печатка суддя

  • К аламар (чорнильниця) писарю

+ Корогва (прапор) всьому війську

  • Л итаври (барабани) довбишу

+ - подарував С. Баторій.

Військове мистецтво:

  • Бій у 3 шеренги : треті заряджають другі подають перші стріляють.

  • Галас – хаотичний бій (змішувалися з ворогом).

  • Рухомий табір – украпленнч з возів.

  • Гуляй-город – висока пересувна дерев’яна вежа.

  • Чайка – козацький човен.

  • Зброя – рушниця, спис, шабля.

С успільні стани

Січові Низові Реєстрові

  • еліта війська - мешкали по території - наймане військо,

  • 2,5 – 3 тис. Великого Лугу отримувало від

  • мешкали на Січі - займалися с/г, але повинні польського короля плату

  • лише тренувалися були ходити в походи - 1572 р. – Сигізмунд ІІ

та ходили в походи Август (300 козаків)

  • 1578 р. – Стефан

Баторій (500 козаків)

ТЕМА №3 «КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКІ ПОВСТАННЯ»

Причини:

  • поширення фільваркової системи господарювання;

  • збільшення панщини;

  • обмеження в правах нереєстровців;

  • порушення майнових прав реєстровців (несвоєчасна платня, наступ на земельні ділянки).

Повстання Івана Підкови (1574 – 1577)

Пішов у похід на Молдавію. Завоював молдавський престол. Але Річ Посполита та Османська імперія об’єдналися та скинули Підкову з трону.

Повстання Криштофа Косинського (1591 – 1593)

Привід: суперечки за землю між Косинським та В.К. Острозьким.

Хід подій:

Осінь 1591 р. – початок повстання (завоювання Пиківа, Білогородки, Чуднова, Білої Церкви, Переяслава).

Поч. 1592 р. – прихід каральних загонів (польських).

Бойові дії не ведуться (переговори).

23 – 31 січня 1593 р. – битва під П’яткою (Житомирщина). Польські війська взяли в облогу козацький табір (керує В.К. Острозький). Спочатку Косинський перемагав нестача харчів та боєприпасів почалися переговори.

Результат:

  • Косинського зняли з гетьманства;

  • Війська повернулися на Запоріжжя.

Т равень 1593 р. – Косинський рушив на Черкаси (2 тис. війська) Косинський вбитий.

Осінь 1593 р. – облога Києва козаками зняли облогу через напад татар на Січ.

Результат:

  • масове покозачення селян і міщан;

  • зменшення тиску з боку поляків;

  • збільшення самостійності козаків;

  • бойовий досвід.

Повстання під керівництвом Северина Наливайка (1593 – 1596)

Поштовх: створення польським урядом 2,5 тис. козацького загону з метою захисту кордонів від татар (турецько-австрійська війна).

Х ід подій: 1594 – 1595 рр. Наливайко провів кілька походів на Молдову вигнав звідти турків. Поляки поставили там свого ставленика. Поляки заборонили козакам здійснювати походи. Оголосили про розпуск загону Наливайка! Наливайко відмовився виконати наказ і у 1595 р. завоював Брацлавщину і Волинь.

С ічень 1596 р. – з Запорозької Січі вийшли загони Лободи й Матвія Шаули.

Л ютий 1596 р. – прийшли польські каральні загони Станіслава Жолкевського.

Б ерезень 1596 р. – біля Білої Церкви реєстровці та запорожці об’єдналися.

2 3 березня 1596 р. – бій біля урочища Гострий Камінь програли й відійшли до Трипілля.

Т равень 1596 р. – Солоницька облога. Козаки спорудили табір, але могли воювати багато жінок та дітей в таборі почалися сварки між реєстровцями та запорожцями (хотіли видати Наливайка полякам) реєстровці дізналися й стратили Лободу зрадники відкрили ворота всіх перебили Наливайка стратили у Варшаві у 1597 р.

Р езультат:

  • реєстр не збільшили, права реєстровців не поновили;

  • зменшили норми панщини, оскільки поляки зрозуміли що українці знову повстануть.

Причини поразки:

  • відсутність чіткої мети та плану дій;

  • неорганізованість;

  • локальність;

  • конфлікти між реєстровцями та запорожцями;

  • довірливість.

ТЕМА №4 «ДОБА МОРСЬКИХ ПОХОДІВ» (1600 – 1622)

Причини:

  • збільшення татарських нападів;

  • розвиток козацького флоту;

  • поява знань про морську тактику татар.

Самійло Кішка – 1600 – 1602 рр. – кошовий отаман на Січі.

2 5 років був в’язнем турецької галери 1599 р. підняв бунт прибув на Січ обраний кошовим отаманом.

У досконалив будову чайок (щогла що знімалася).

О знайомив козаків з слабкими сторонами турецьких галер.

Особистої участі в походах не брав.

Петро Конашевич-Сагайдачний

1605 – 1622 рр. – кошовий отаман.

Сагайдачний – прізвисько.

Зовнішня політика:

Мета: захист кордонів від турецько-татарських набігів.

Шляхи реалізації:

  • створення чисельного флоту (80 – 120 чайок);

  • бій на чужій території.

1606 р. – Акерман, Кілія, Варна

1608 р. – Перекоп, Ізмаїл, Кілія, Акерман.

1614 р. – Трапезунд, Синоп.

1615 р. – Стамбул.

1616 р. – Кафа!

Результат: «Турки не мають на Чорному морі жодного міста, якого б не взяли козаки…»

П’єтро делла Валле

1 618 р. – спільно з Польщею похід на Москву.

Х отіли посадити польського ставленика. Не вдалося.

1 620 р. – бій на Цецорських полях (с. Цецори, Молдавія). Між Польщею та турками. Турки виграли та взяли багатьох польських керівників в полон.

5 – 7 червня 1621 р. – Хотинська війна. 35 тис. поляків + 40 тис. козаків проти 250 тис. турків.

Поляки – оборона.

Козаки – активні дії, вилазки в табір ворога.

Р езультат: турки програли й підписали мирний договір прискорили розпад Османської імперії. Козакам – ніяких привілеїв!!!

Внутрішня політика

  • 1615 р. – разом з усіма козаками вступив до Київського братства;

  • 1615 р. – фінансував друкарню Києво-Печерської Лаври;

  • Фінансово підтримував українську освіту та культуру.

  • 1 620 р. – за підтримки Єрусалимського патріарха Феофана відновив Київську митрополію митрополит Іов Борецький.

  • Співзасновник Київської братської школи.

Помер 10 квітня 1622 р. внаслідок рани отриманої під Хотином.

ТЕМА №5 «ДРУГИЙ ЕТАП КОЗАЦЬКО-СЕЛЯНСЬКИХ ПОВСТАНЬ (1625 – 1638)

Причини:

  • посилення 3-єдиного польського гніту (національного, соціально-економічного та релігійного);

  • невиконання поляками зобов’язань після Хотинської війни.

1625 Р. – Марк Жмайло

Поштовх:

  • збільшення втеч на Січ;

  • загальне покозачення селян;

  • прихід карального загону Станіслава Конецпольського.

Х ід подій: вересень 1625 р. – зустріч поляків та козаків біля Канева.

Бій біля Курукового озера козаки виграли, поляки погодилися на угоду.

Куруківська угода: підписував не М. Жмайло, а М. Дорошенко.

Невигідна

  • реєстр – 6 тисяч; решта – кріпаки;

  • поділ України на 6 воєводств;

  • заборона ходити в походи на Молдавію та Туреччину;

  • не втручатися в релігійні справи;

  • заборона дипломатичної діяльності.

1630 Р. – Тарас Федорович (Трясило)

Поштовх:

  • бажання розширити реєстр;

  • збільшення 3-єдиного гніту.

Хід подій:

  • березень 1630 р. – завоював Черкаси та Корсунь;

  • травень 1630 р. – бій під Переяславом;

  • 2 0 травня 1630 р. – «Тарасова ніч».

Знищив «легіон крилатих гусар» - особиста охорона короля.

29 травня - Переяславська угода.

Дубляж Куруківської, лише реєстр – 8 тисяч.

1635 Р. – Іван Сулима

1 632 – 1634 рр. – Смоленська війна (польсько-московська).

К озаки потрібні, оскільки допомагають.

П о закінченню війни поляки відновили тиск на козаків.

Л ютий 1635 р. – постанова «Про припинення козацького свавілля»

«Пункти заспокоєння»:

  • заборона ходити в походи проти татар і турків;

  • розташування на території Запорожжя польського війська;

  • будівництво фортеці Кодак (щоб не допускати селян на Січ), будував Гійом Левасер де Боплан (французький інженер).

Серпень 1635 р. – зруйнування козаками фортеці.

Листопад 1635 р. – поляки в табір до І. Сулими підіслали зрадників під виглядом втікачів від татар, які його вбили.

Результат: ніякого, оскільки Кодак згодом відбудували.

1651 р. – Гійом Левасер де Боплан «Опис України» (збірка українських карт та інформації про життя козаків). Видана в м. Руані (Франція).

1637 Р. – Павло Павлюк (Бут), Дмитро Гуня, Яків Остряниця

Причина: перегляд та зменшення реєстру.

Х ід подій: спочатку повсталі перемагали, потім 6 грудня 1637 р. під Кумейками їх взяли в облогу поляки запропонували переговори підступно захопили Павлюка і стратили.

Р езультат: 1 березня 1638 р. – «Ординація війська Запорозького»

Постанова польського сейму, за якою:

  • козаки позбавлялися права обирати кошового та козацьку старшину;

  • реєстровці обмежувалися в кількості 6 тис., решта перетворювалися на кріпаків;

  • на Січі повинна була постійно перебувати польська залога;

  • відбудувалася Кодацька фортеця.

1638 Р. – Яків Острянин, д. Гуня, Карпо Скидан

Березень 1638 р. – вийшли з Січі.

Березень – квітень – завоювали Полтавщину й частину Київщини.

1 травня – бій біля м. Говтва козаки перемогли.

3 1 травня – 10 червня - Жовнинська битва

К озаки програли: К. Скидана тратили, решта перейшли на Московські землі й заснували першу слободу.

Основа Слобідської України.

Результат:

  • заснування Слобідської України;

  • 1 638 – 1648 рр. – «Десятиліття золотого спокою» - козаки 10 років не нападали на поляків «Затишшя перед бурею».

ТЕМА №6 «КУЛЬТУРА XVIXVII ст..»

  1. Церковне життя

Поява протестантизму (реформація) – релігія яка критикує католиків за їх прагнення збагатитися.

П ідтримка поміщиків прагнули забрати землю(секуляризація) й владу в церкви.

Селяни не розуміли.

Наслідки:

  • П ереклад релігійної літератури

Пересопницьке Євангеліє (1556 – 1561 рр.)

  • П оява братств (культурно-просвітницькі релігійні об’єднання)

1 586 р. – Львівське Успенське братство

Право ставропігії – права підпорядковуватися безпосередньо патріарху.

1615 р. – Київське братство Богоявленське.

1 616 р.Луцьке Хрестовоздвиженське

Згодом більше 30 по Україні.

Займалися:

  • збирання коштів;

  • переклад книжок;

  • відкриття шкіл;

  • розповсюдження літератури;

  • ремонт церковних споруд.

«Соціанство» - релігія на Волині.

К онтрреформація – рух проти реформи католицької церкви.

Очолив Орден Єзуїтів (засновано 1534 р.)

Д іяльність: відкриття шкіл та колегіумів.

Якісне та безкоштовне навчання, але нав’язування віри (католицька).

1 582 р. – створення Григоріанського календаря

Перехід на новий стиль літочислення.

П равославна церква проти досі дотримується Юліанського календаря.

1 453 р. – завоювання Константинополя турками занепад релігійного центру.

1 589 р. – проголошення самостійності Московського патріархату.

Прагне поширити вплив на Україну.

Виникає ідея унії з католиками щоб захиститися від Москви.

Підтримує митрополит Михайло Рогоза – «батько унії»

Причини унії:

  • прагнення досягти єдності українського народу;

  • зрівняння в правах православних і католиків;

  • захист від Московського патріархату;

  • зменшення утисків;

  • страх єпископів перед братствами.

Полемічна література: твори у вигляді спору між католиками та православними.

6 жовтня 1596 р. – Берестейська унія. (виникнення греко-католицтва).

Умови:

  • церква підпорядковується Папі Римському;

  • частина обрядів – православна;

  • мова – церковнослов’янська;

  • греко-католики звільнялися від сплати податків та отримували привілеї.

Результат: поглибила розкол українського суспільства.

Йов Борецький

  • з 1620 р. – митрополит Київський;

  • перший ректор Київської братської школи;

  • надавав фінансову підтримку вченим та письменникам;

  • 1631 р. – відкрив Київську Лаврську школу;

  • 1631 р. – Гальшка Гулевичівна – земля для майбутньої Києво-Могилянської академії.

  • 1632 р. – помер.

Петро Могила (1632 – 1648 рр. – митрополит)

  • навчався в Львівській братській школі та Європейських університетах;

  • домігся визнання полками вищої православної церковної ієрархії;

  • запровадив постійний нагляд за дисципліною духівництва;

  • заборонив магнатам втручатися в церковні страви на своїй території;

  • розвивав друкарство у Києво-Печерській Лаврі;

  • 1646 р. – видав «Требник»;

  • Богослужіння – українською мовою;

  • Реставрація Собору Святої Софії;

  • 1632 р. – створення Київської братської колегії (згодом академії).

За свої заслуги Петра могилу визнано Святим (канонізовано).

Стан греко-католицької церкви в XVII ст.

  • Загострення становища;

  • Відсутність підтримки з боку населення;

  • П ісля смерті М. Рогози очолив Іпатій Потій Йосиф Венеамін Рутський (наступник) намагався порозумітися з православними

Після 1620 р. – спроба об’єднання уніатської та православної церков, але католики перешкодили.

  1. Умови і стан розвитку культури

Проблеми:

  • Вплив різних держав;

  • Полонізація після Люблінської унії.

Наслідки: + кращий розвиток на півночі (відсутність впливу Литви);

+ поширення через Польщу західно-європейської системи освіти.

  1. Стан освіти

  • Початкова:

  • церковні школи (сільські, платні, 70% церковних предметів);

  • братські школи (безкоштовні, але погано фінансовані);

  • єзуїтські школи (гарне фінансування та викладачі, але нав’язування католицизму);

  • приватна освіта (мандрівні дяки та студенти Києво-Могилянки).

  • Середня освіта:

  • братські колегіуми;

  • єзуїтські колегіуми.

  • Вища освіта:

  • 1578 р. – Острозька школа (академія).

  • перша слов’яно-греко-латинська школа;

  • «7 вільних наук» - граматика, риторика, діалектика, арифметика, геометрія, астрономія, музика;

  • Ректор Герасим Смотрицький.

  • Києво-Могилянська академія

  • 1632 р. – статус колегіуму;

  • 1634 р. – статус академії;

  • 12 років навчання;

  • 8 класів;

  • 30 предметів;

  • «7 вільних наук»;

Т ермін «вічний студент» навчання робота продовження навчання.

  1. Книгодрукування

XV ст. – Швайпольд Фіоль (у Кракові).

X VI ст. – Іван Федоров (прибув з Москви до Львова).

  • 1574 р. – «Апостол» , «Буквар» (Львів);

  • 1578 р. – «Буквар» (Острог);

  • 1580 р. – «Новий Завіт» (Острог);

  • 1581 р. – «Острозька Біблія» (Острог);

1615 р. – заснування друкарні Києво-Печерської Лаври.(надруковано 120 книг)

Арсеній Еласонський: 1591 р. – «Адельфотес» (підручник грецької мови для слов’ян).

Лаврентій Зизаній: 1596 р. – «Граматика словенська», «Лексис».

1619 р. – «Граматика» Мілетія Смотрицького.

1627 р. – «Лексикон словенороський» Памва Беринда.

  1. Усна народна творчість

Козацькі думи:

  • «Маруся Богуславка»;

  • «Втеча 3-х братів з города Азова»;

  • «Самійло Кішка».

Тематика: напади татар та боротьба козаків з ними.

Виконувалися: кобзарі, бандуристи, лірники.

Народні пісні: виконавець Маруся Чурай!

  1. Література

  • Використання фольклорних засобів.

  • Вплив ідеї Гуманізму.

Л атино - польськомовні твори:

Севастян Кленович «Роксоланія» (поема);

Станіслав Оріховський-Роксолан (письменник).

Полемічна література: публіцистичні твори, що зачіпали проблеми відносин католицької та православної церков.

Герасим Смотрицький «Ключ до царства небесного» ( 1578 р.).

Мілетій Смотрицький «Тренос» (Плач) – 1610 р.

Іван Вишенський «Послання до єпископів».

Літописання: тематика – козаки.

XV ст. – Львівський літопис.

XVII ст. – Київський літопис.

XVII ст. – Густинський літопис (Захарій Копистецький).

  1. Театр

  • Ш кільна драма: основи викладалися у братських школах, Острозькій та Києво-Могилянській академії.

с тавилися вистави

т ривалий час, антракти

  • Інтермедії – невеликі україномовні тексти, які ставилися в перервах між актами п’єси.

  • Вертеп – мандрівний ляльковий театр (двоярусна сцена, ляльки).

  1. Музика

Історичні Церковний Поліфонічний Військова музика Побутова пісня

пісні спів спів

Церковний спів – викладали у братських школах, Києво-Могилянці.

Поліфонічний спів – багатоголосся без музичного супроводу.

Військова музика – на Запорожжі, під час тренування та військових походів.

  1. Архітектура

  1. Регулярна забудова: чітке планування структури міста.

Камяниця – міське житло феодала.

Архітектори переважно іноземні.

  1. Будівництво оборонних споруд (вежі-бастіони):

  • Луцький замок;

  • Острозький замок;

  • Кам’янець – Подільська фортеця.

  • Архітектурні стилі: класицизм, готика.

  1. Образотворче мистецтво

  • Гравюра;

  • Книжкова мініатюра;

  • Розпис іконостасів;

  • Ктиторський портрет ( портрет мецената).

  1. Скульптура

  • Монументальна скульптура (ліплення на фасадах – каплиця Боїмів Львів);

  • Скульптурний портрет (надгробні пам’ятники – Костянтин Острозький).

ТЕМА №7 «НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА» (1648 – 1657 рр.)

Причини:

  • національний гніт;

  • соціально-економічний гніт;

  • релігійні утиски;

  • дія «Ординації»;

  • особиста образа Б. Хмельницького.

Характер: національно-визвольний, релігійний, антифеодальний.

Мета:

  • знищення польського панування;

  • створення власної держави;

  • ліквідація кріпацтва;

  • утвердження козацького типу господарювання;

Рушійні сили: козаки.

Учасники: селяни, міщани, дрібна шляхта, православне духовенство.

І –й етап

Богдан Зіновій Хмельницький (1595 – 1657 рр.)

Н ародився на хуторі Суботів (Чигиринщина) в маєтку дрібного шляхтича. Навчався у Львові (єзуїтський колегіум) та Київській Лаврській школі. Знав 5 мов. З 1640 р. – отаман реєстрових козаків, у битві на Цецорських полях потрапив у полон до татар (2 роки) викуплений воював у тридцятилітній війні повернувся до хутора, який зруйнував польський шляхтич Даніїл Чаплинський (вбив сина, забрав дружину) Хмельницький жаліється королю ніякого результату спроба повстання ув’язення 1647 р. втеча на Січ.

Січ – Микитин Ріг.

Б . Хмельницький - зупинився поряд: Томаківка пішов з солдатами на Січ вигнав поляків проголосили кошовим отаманом почав готуватися до війни.

Перше

  • розіслав універсали по Україні;

  • уклав угоду з Іслам-Гіреєм ІІІ (30 тис. татарської кінноти);

  • налагодив виробництво пороху та зброї.

П оляки вирішили зруйнувати Січ

М икола Потоцький, Стефан Потоцький, Мартин Калиновський + 100 тис війська

Р ухалися 2-ма загонами: С. Потоцький по Дніпру; решта (70 тис.) – суходолом.

С. Потоцький М. Потоцький

пішли на Січ зупинилися біля Черкас

5 – 6 травня 1648 р. – Жовті Води (битва)

С. Потоцький – 30 тис. війська.

Б. Хмельницький - 8 тис. козаків + 20 тис. татар – оточили щільним кільцем і розбили війська Потоцького й пішли на Корсунь.

16 травня – Корсунська битва (Горіхова Діброва)

  • П ольське військо відступило до Корсуня, де дочекалося 6 тисяч підкріплення спалили Корсунь і відступили далі.

  • Микита Галаган піймався в полон до поляків і повідомив їм хибну інформацію, за якою польські війська потрапили в засідку.

Результат:

  • польська армія повністю знищена;

  • М.Потоцький та М.Калиновський потрапили в полон;

  • козаки звільнили все Лівобережжя та частину Правобережжя.

11 – 13 вересня 1648 р. – Пилявецька битва

У країнські війська – 110 тис. очолює Б. Хмельницький, Максим Кривоніс

П ольські війська(найманці, артилерія) – 80 – 90 тис. 3 керівника

  • «Перина» - Заславський

  • «Латина» - Костянтин Острог

  • «Дитина» - Ол. Конецпольський

Х ід: 11 вересня – бій за переправу через річку Іква (Пилявка)

поперемінний успіх

12 вересня – відсутність бойових дій. Поляки – «відпочинок». Укр. війська – розвідка території, загін Кривоноса в тилу ворога.

13 вересня – лише частина польського війська змогла воювати, частина втекла, відсутність єдності з керівництвом, не використання гармат козаки легко розбили поляків.

26 вересня – 5 жовтня 1648 р. – облога Львова

Б . Хмельницький вважав що за стінами міста переховується Д. Чаплинський оточили замок отримали звістку що Чаплинський втік до Замостя здерли викуп з Львова рушили до Замостя.

Жовтень 1648 р. – облога Замостя

П ерші 3 штурми невдалі надійшло підкріплення на чолі з М. Кривоносом міська влада почала переговори козаки отримали викуп і зняли облогу переговори з польським урядом про припинення бойових дій.

Причини:

  • війська залишилось лише 30 тис;

  • насувається зима;

  • нестача харчів та боєприпасів;

  • епідемія чуми (помер М. Кривоніс);

  • татари повернули до Криму.

14 листопада 1648 р. – Б. Хмельницький повів своє військо до Києва.

23 грудня 1648 р. – вступ до Києва – козацьке військо врочисто вітали студенти Києво-Могилянської академії та Київський і Єрусалимський патріарх.

Лютий 1649 р. – оприлюднення «Програми розбудови Української держави»

Зустріч у Переяславі Б. Хмельницького з польським посольством на чолі з Адамом Кіселем.

Зміст:

  • створення власної незалежної держави;

  • відмова від бойових дій на чужій території;

  • в подальшому мирні відносини з турками, татарами та поляками.

ІІ – й етап бойових дій

В есна 1649 р. – польські війська на чолі з Яремою Вишневецьким грабують Поділля.

Б. Хмельницький збирає війська для помсти.

Польща готує комбінований удар.

Я н Казимір Ярема Вишневецький Януш Радзивіл

Зборів Збараж через Лоєв

завоювання Києва

напад з тилу

Я нуш Радзивіл через Білорусь на Київ 21 липня 1648 р. – бій з українськими військами на чолі з Михайлом Кричевським під Лоєвом козаки програли, але наступ литовців зупинили.

Я рема Вишневецький поляки отаборилися в Збаражі, який взяли в кільце козаки, але штурм не давав результату.

Я н Казимір йде з військом до Зборова вздовж р. Стрипи (війська неорганізовано розтягнулися по маршруту).

5 серпня 1649 р. – козаки блокували королівський загін частина з польського війська встигла заховатися за стінами Зборова.

6 серпня 1649 р. – Б. Хмельницький розпочав штурм поляки почали тікати татари перейшли на бік поляків Б. Хмельницький змушений був підписати мир.

8 серпня 1649 р. – Зборівський договір:

  • Б. Хмельницькому належить лише Київське, Брацлавське та Чернігівське воєводства;

  • Р еєстр лише 40 тис. осіб решта поверталися в кріпацтво;

  • Усім учасникам війни оголошувалася амністія.

Утворення Гетьманщини

Влада

Законодавча Виконавча Судова

  1. Г енеральна Рада 1) Гетьман 1) Гетьман

всі козаки 2) Генеральна старшина 2)Генеральний

  1. Старшинська Рада (уряд), 9 осіб Військовий Суд

Адміністративно-територіальний устрій

3 воєводства столиця – Чигирин

поділено на 16 полків

Правобережжя (9) Лівобережжя (7)

П олк (полковник) 10 – 12 сотень (сотник)

М іста з Магдебурзьким правом керували магістрати (на чолі з війтом).

С ело старости.

З апорізька Січ кошовий отаман.

Армія

1 00 тис. полково-сотенний принцип.

  • Піхота.

  • Кіннота (створили під час війни).

  • Підрозділи розвідки, фортифікаційні та прикордонні загони.

Керівники

Вихідці з різних соціальних станів:

  • Максим Кривоніс;

  • Михайло Кричевський;

  • Іван Богун;

  • Антін Жданович;

  • Мартин Небаба.

Фінансова система

Джерела прибутків:

  • податок на землю;

  • торгівля (мито);

  • загальні податки;

К ористувалися польськими, московськими, турецькими монетами.

К інець 1649 р. – карбування власної монети меч – один бік

ім’я Б. Хмельницького – інший бік

Судочинство

  1. Г енеральний суд (військовий): 2 судді + писар.

  2. П олкові суди (16)

  3. С отенні суди

  4. Міські суди

  • Церковні суди

Місце України у міжнародних відносинах

Іноземні держави поділилися на 3 табори.

  1. К атолики: Австрія, Іспанія, Німеччина, Франція підтримували Польщу (грошима, військом або словами).

В енеціанська республіка за Україну, але в разу її війни з Туреччиною.

  1. П ротестанти: Англія, Голандія, Швеція, Північна Німеччина підтримували Україну, але лише на словах.

  2. П равославні: Болгарія, Греція, Сербія позитивно.

Московія, Валахія, Молдова вичікувальна позиція (хто виграє, на того сторону).

  1. Україна:

  • Перешкоди в створенні пропольської коаліції;

  • Березень 1648 р. – угода з кримським ханом Іслам-Гіреєм;

  • Переговори з Московією, Трансильванією, Молдавією, Валахією;

  • Спроби схилити на свій бік Швеції;

  • Дипломатичні відносини з Венецією;

  • 1649 р. – торгова угода з Туреччиною.

Соціально-економічне життя

  • ліквідовано велике й середнє землеволодіння, фільварково-панщинну систему;

  • запроваджено державну та козацько-селянську власність на землю;

  • шляхетсько-магнатський стан ліквідовано;

  • козацька старшина;

  • особиста свобода всіх українців.

ІІІ-ій етап бойових дій

1 0 лютого 1651 р. – польські війська (Миколай Потоцький, Мартин Калиновський)

Захопили містечко Красне (Поділля)

Рушили на Вінницю (не змогли завоювати). І. Богун р. Буг, крига

18 – 30 червня 1651 р. – Берестейська битва (Волинь)

Поляки – 150 тис. воїнів + 50 тис слуг.

Українці – 100 тис. + 100 тис. татар.

18 червня – укр. програли.

19 червня – виграли.

2 0 червня – татари не з’явилися на полі бою.

Б . Хмельницький рушив за татарами й потрапив у полон.

К озаки без керівника 10 днів сиділи в облозі.

О брали гетьманом І. Богуна.

Ніч з 29 на 30 червня – козаки переправилися через р. Пляшівку й вийшли з оточення.

Результат: поразки не має, оскільки вціліло військо.

26 червня 1651 р. – ІІ Лоєвська битва

Литовці + Януш Радзивіл - перемогли (завоювали Лоєв)

Козаки + Мартин Небаба

2 7 червня 1651 р. – литовська армія в Чернігові.

Завоювати не змогли.

Рушили на Київ

24 – 25 липня 1651 р. – завоювання Києва

Литовці – 15 тис.

Козаки – 3 тис. (Антон Жданович)

Б ій за стінами на прохання магістрату.

П оразка литовці місяць грабували місто, спалили бібліотеку Києво-Могилянської академії та центральний корпус.

П оч. липня – Б.Хмельницький повернувся з полону.

З ібрав військо й розбив поляків в районі Білої Церкви.

Переговори.

18 вересня 1651 р. – Білоцерківський мир

  • українці – лише Київське воєводство;

  • реєстр – 20 тис.

Молдавський похід Б.Хмельницького

Л іто 1648 р. – спроба укласти мирні відносини з Василем Лупулом (молдавським господарем).

Підтримує Польщу.

С ерпень 1650 р. – 60 тис. укр. військо + 30 тис. татар пішли на Молдову.

Вересень – завоювали столицю м. Ясси встановили добросусідські

відносини в майбутньому передбачався шлюб між Тимішем

Хмельницьким і Розандою Лупул.

Молдова відмовилася від усіх своїх обіцянок після Берестейської

битва.

ІІ-й Молдавський похід

Т равень – червень 1652 р. – укр. війська знову вступили до Молдови.

Серпень – Тиміш узяв шлюб з Розандою.

Весна 1653 р. – Валахія та Трансильванія захопили Ясси, замість Лупула поставили свого ставленика.

1 1 – 22 квітня 1653 р. – укр. військо на чолі з Тимошем Хмельницьким повернуло Лупул на престол.

В . Лупул провокує похід Тимоша на Валахію укр. війська розбиті й повертаються на Україну.

Лупула знов скинули з престолу, Тиміш пішов його рятувати й був убитий біля фортеці Сучава.

Битва під Батогом (Вінничина)

Поляки: 60 тис. + Мартин Калиновський.

Українці: 80 тис. + Тиміш Хмельницький.

2 2 травня 1652 р. – укр. війська атакували польський табір поляки збудували занадто великий табір й не могли його захистити.

23 травня – польське військо втратило М.Калиновського.

Наслідок: Брацлавщина звільнена від поляків, відновлюється дія Зборівського договору (3 воєводства).

Жванецька облога

З лютого 1653 р. – польські війська здійснюють спустошливі рейди по укр. території.

О сінь 1653 р. – 40 тис. поляків + польський король.

Отаборився під містечком Жванець

Укр. війська взяли табір в облогу (голод, епідемії)

5 грудня 1653 р. – хан з поляками уклали угоду про припинення бойових дій і дозвіл брати

ясир з Західної України.

Облога програна козаками.

Результат:

  • с таном на 1653 р. національно-визвольна війна тривала вже 6-й рік Україна виснажена, занепало с/г мобілізація лише 30 – 40 тис. козаків;

  • Молдова, Валахія, Польща та Трансильванія створили антиукраїнський союз;

  • Х ан постійно зраджує.

В иникла необхідність пошуку нового союзника.

Туреччина Московія

Українсько – Московський договір (1654 р.)

  • Туреччина – неможливість, оскільки ненадійність турецьких підлеглих (татар) + релігійні розбіжності (мусульмани/християни).

+ Москва Б. Хмельницький неодноразово звертався до Московського царя з метою спільних дій проти Польщі.

М осковський цар наказав зосередити війська на кордоні з Україною, але зайняв вичікувальну позицію.

1 653 р. – Б.Хмельницький пригрозив Москві, що візьме протекторат Туреччини.

1 жовтня 1653 р. – Московський Земський Собор прийняв рішення розпочати війну проти Польщі.

8 січня 1654 р. – Переяславська рада

М іський майдан Переяслава московське посольство на чолі з В.Бутурліним / 200 козацької старшини + Б.Хмельницький.

П рисяга в Успенському Соборі

Українці присягали примусово (лише 284 особи).

Р осіяни взагалі відмовилися присягати.

Письмового договору укладено не було, лише усні домовленості.

14 березня 1654 р. – Березневі статті

У країна – посольство до Москви ( П. Тетеря, Самійло Богданович – Зарудний).

Група документів від кожного стану:

  • д уховенство;

  • к озаки; 23 статті

  • міщани.

Москва затвердила лише 17

Умови:

  • Гетьмана й старшину обирають на козацькій раді, але затверджує рос. цар;

  • чисельність козацького війська – 60 тис.;

  • податки збирають самі українці;

  • зберігалося право міст на самоврядування;

  • проблеми з духовенством (не дійшли згоди внаслідок прагнення Московського патріархату контролювати українську церкву).

Україна та Московія з’єднуються в конфедерацію.

IV-й етап бойових дій

Л іто 1654 р. – 60 тис. моск. Військо + 20 тис. укр. військо на чолі з Іваном Золотаренком.

Вибили литовців з Білорусії та захопили частину Литви.

  1. Осінь 1654 р. – 30 тис. поляків вдерлися на Брацлавщину й грабували її та Поділля до весни 1655 р.

  2. Зима 1654 р. – польське військо + 30 тис. татар взяли в облогу Умань

Місто врятував І. Богун та 12 тисячне моск. Військо яке підійшло згодом.

  1. Січень 1655 р. – Охматівська битва («Дрижпольська» - із-за сильних морозів)

П ольсько-татарське військо оточило укр./моск. військо поляки змушені були знати облогу (закінчилися припаси).

  1. Весна 1655 р. – військо Хмельницького рушило на Галичину

Мета: звільнити Західну Україну.

  1. С ерпень 1655р. – зупинилися під Кам’янець – Подільським взяли його в облогу, згодом місто капітулювало.

9 липня 1655 р. – вступ Швеції у війну проти Польщі

  1. 1 9 вересня 1655 р. – укр. армія розбила польське військо під Городком (25 км від Львова).

В той же день взяли в облогу Львів.

П ереговори.

Викуп.

  1. 1 2 листопада 1655 р. – битва біля містечка Озерна (укр. проти татар)

Угода про невтручання татар у війну.

Результат: майже всі етнічні українські землі звільнили від поляків.

24 жовтня 1656 р. – Віленське перемиря

П ольща пообіцяла Олексію Михайловичу (моск. цар) польську корону після смерті Яна Казиміра.

П рипинення війни між Польщею та Московією, спільні воєнні дії проти Швеції.

Б . Хмельницький оцінив перемир’я як зраду.

Вирішив шукати нових союзників.

8 жовтня 1656 р. – угода з Трансильванією

Військовий союзник проти Польщі.

Юрій Дердь Рокоці (князь).

Червень 1657 р. – угода зі Швецією

Дуже тривалі попередні переговори, оскільки Швеція претендувала на частину України.

Результат: створення антипольської коаліції:

  • Україна;

  • Трансильванія;

  • Швеція.

V-й етап бойових дій

Г рудень 1656 р. – Трансильванія напала на Польщу.

Допомагали козаки на чолі з Антоном Ждановичем.

З авоювали: Перемишль, Варшава, Краків, Люблін і Брест.

Польща провела переговори з Данією та Кримським Ханством.

Р езультат:

  • Данія напала на Швецію;

  • Татари – на Трансильванію;

  • Антипольський союз розпався;

  • Антон Жданович повертається на Україну.

Війна завершилась поразкою.

27 липня 1657 р. – помер Б.Хмельницький (нервовий зрив, серцевий напад)

Похований в Чигирині.

Богдан Хмельницький:

  1. Видатний політик – створив Гетьманщину;

  2. Видатний полководець – стратегія, створив 100 тисячне військо;

  3. Дипломат – якісна зовнішня політика, створення антипольської коаліції, відносини з

татарами та Московією.

Хід боїв

Національно-визвольна війна (1648 – 1657)

5-6 травня 1648 р. 16 травня 1648 р. 11- 13 вересня 1648 р.

Жовті Води Горіхова Діброва (Корсунь) Пилявці

жовтень 1648 р. листопад 1648 р. 23 грудня 1648 р.

Облога Львова Облога Замостя вступ до Києва

Хід боїв ІІ-V етапів

21 липня 1649 р. 5-6 серпня 1649 р. 8 серпня 1649 р.

ІІ етап

Лоєв Збараж/Зборів Зборівський мир

Лютий 1651 р. 18-30 червня 1651 р. 24-25 липня 1651 р. 18 вересня 1651 р.

ІІІ етап

Красне, Вінниця Берестейська битва Київ Білоцерківський договір

2 2-23 травня 1652 р. осінь - 5 грудня 1653 р. 8 січня 1654 р. 14 березня 1654 р.

ІІІ етап

Бій під Батогом Жванецька облога Переяславська Березневі

Рада статті

Літо 1654 р. грудень 1654 р. січень 1654 р. березень 1655 р.

ІV етап

Завоювання Умань Охматівська вступ укр. військ

Білорусі битва в Галичину

С ерпень 1655 р. 19 вересня 1655 р. 12 листопада 1655 р.

Кам’янець- Битва під Городком біля містечка

Подільський (Львів) Озерна

24 жовтня 1656 р. грудень 1656 р. липень 1657 р.

ІІ етап

Віленське перемир’я Початок дій коаліції Остаточна поразка

«РУЇНА»

Гетьманування Івана Виговського (1657 – 1659 рр.)

Столиця – Чигирин.

Ситуація після смерті Б.Хмельницького:

  • розпад антипольської коаліції;

  • об’єднання Польщі з Кримським Ханством з метою нової війни;

  • н аступ Московії на укр. державність (серпень 1657 р. – вимоги обмеження укр. прав (рос. посол Чигирин)).

5 – 11 квітня 1657 р. – встановлення монархічної форми правління (старшинська Рада – передача влади у спадок).

2 3 – 26 серпня 1657 р. – обрання гетьманом І.Виговського (старшинська рада до повноліття Юрія) в Чигирині.

І.Виговський – з роду укр. православної шляхти, Києво-Могилянська академія. Був генеральним військовим писарем, очолював Генеральну військову канцелярію.

Зовнішня політика:

  • досягнення повної незалежності України;

  • зміцнення міжнародного авторитету (посли з Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Трансільванії, Молдови, Валахії);

  • збереження союзницьких відносин з Московською державою;

  • мирний договір з Швецією;

  • відновлення відносин з Кримським Ханством;

  • досягнення угоди про перемир’я з Річчю Посполитою.

Внутрішня політика:

  • підтримував інтереси старшинської верхівки та покозаченої шляхти;

  • прагнув створити олігархічну республіку;

  • загострення відносин з незаможним селянством;

  • збирався відновити кріпацтво;

  • загострення відносин з Запорізькою Січчю.

К вітень 1658 р. – повстання Мартина Пушкаря (полтав. Полковник) та Якова Барабаша (отаман запорожців) за підтримки Москви.

Р озбили під Полтавою загони І.Богуна, заволоділи територією Полтави та Лубен.

3 1 травня 1658 р. – Виговський за допомогою татар розбив повстанців, загинуло 50 тис. українців.

Т атари отримали право брати ясир з Лубен.

Гадяцький договір – 6 вересня 1658 р.

  • Україна, Польща й Литва утворювали федерацію 3-х самостійних держав;

  • спільний лише король;

  • Україна буде називатися Велике князівство Руське;

  • власна судова й фінансова система;

  • укр. військо – 30 тис. козаків + 10 тис. найманців;

  • церковну унію скасовували;

  • створення 2-х університетів, гімназій, шкіл та друкарень;

  • свобода слова й друку.

С упер! Якби Польща збиралася його дотримуватися!

З агострення відносин з Москвою (цар Олексій закликає українців не коритися гетьману).

Б ерезень 1659 р.100 тис. рос. війська (головнокомандувач О.Трубецькой) перейшли кордон України.

2 0 квітня 1659 р. – Конотопська битва

60 тис. козаків Г.Гуляницький

2 місяці тривала облога

2 8 червня 1659 р. – с. Соснівка (під Конотопом) вирішальна битва, рос. програли.

В ересень 1659 р.козацька рада (під Германівкою – Київщина)

Козаки відмовилися визнати Гадяцький договір і висловили недовіру Виговському, після чого він зрікається посади.

Гетьманом обрано Ю.Хмельницького.

Причини падіння влади Виговського:

  • втрата хана як союзника (напад Сірка на Крим);

  • недовіра до Польщі (повернення кріпацтва та релігійних утисків);

  • підтримка лише вищих суспільних станів.

1664 р. – Виговський розстріляний П. Тетерею (звинувачений у зраді Польщі).

Порушення територіальної цілісності Гетьманщини

28 вересня 1659 р. – Чорна Рада (Германівка)

Обрання Юрія Хмельницького

Риси характеру: якісна, але домашня освіта, знав 5 мов, але дуже слабкий та нерішучий.

З овнішня політика: терези

Польща Москва

1 7 жовтня 1659 р. – Переяславський договір

Москва нав’язала силою війська

Умови:

  • московські військові залоги в усіх укр. містах;

  • Україна не має права вест зовнішню політику;

  • Київський митрополит корився московському;

  • Г етьмана та козацьку старшину призначає московський цар.

Україна – частина Московської імперії.

Вересень – жовтень 1660 р. – похід на Західну Україну

Мета: приєднати Зах. Укр. до Московії.

Х ід подій: війська йшли 2-ма групами

Р ос. війська Укр. війська

Ш ереметьєв Ю.Хмельницький

Ч уднів 20 км Слободищи

Поляки роз’єднали 2 табори й спочатку розбили українців, а потім росіян.

Результат: 7 жовтня 1660 р. – Слободищенська угода

  • повернення польській шляхті всіх маєтностей на Україні;

  • Україна не має права зовнішньополітичної діяльності;

  • Укр. держава стає автономною частиною Речі Посполитої.

Р еакція лівобережного населення: заборона Ю.Хмельницького перепливати Дніпро.

Присяга на вірність Якиму Сомку

Брат дружини Богдана, Ганни Сомко

  1. Яким Сомко: (1660 - 1663)

  • наказний гетьман, оскільки не затверджений на Загальній Козацькій Раді;

  • проводив якісну внутрішню політику (зменшив податки, відремонтував дороги);

  • призначає раду за присутності московських представників.

17 – 18 червня 1663 р. – в Ніжині

В асиль Золотаренко Яким Сомко Іван Брюховецький

обраний внаслідок якісної

передвиборчої підготовки

  1. Іван Брюховецький (1663 – 1668)

  • пообіцяв Моск. царю виконувати всі його вимоги;

  • к озакам підтримку козацьких низів, наділення їх землею;

  • м іщанам – розширення самоврядування

перемагає на Ніжинській Раді

Політика:

  • поділив козаків на невеликі загони й розташував по всьому Лівобережжю;

  • збирає податок з міщан на власну користь;

  • обмежив міське самоврядування;

  • завоював декілька Правобережних міст;

  • 1 665 р.подорож до Москви

Договір

  • збирання податків – Москва;

  • московські залоги – в усіх укр. містах;

  • вибори – лише з дозволу царя;

  • Україна не мала права зовнішньої політики.

Отримав: боярство, маєток під Москвою та дочку князя Долгорукого в дружину.

Правобережна Україна

  1. Ю.Хмельницький: (1660 - 1662)

  • з жовтня 1660 р. – гетьман лише Правобережжя;

  • ч ервень 1661 р. – похід на Лівобережжя програв;

  • с ерпень 1662 р. – ІІ-й похід на Лівобережжя програв;

  • л истопад 1662 р. – складає повноваження стає ченцем Корсунського монастиря (Гедеон).

  1. Павло Тетеря: (1663 – 1665)

  • в січні 1663 р. на Козацькій Раді призначений гетьманом;

  • в минулому співавтор Березневих статей та Гадяцького договору; Слободищенської угоди.

П олітика: осінь 1663 р. – похід на Лівобережжя.

22 тис. поляків на Північ

15 тис. українців на Південь

Походили по території України, уникаючи військових сутичок.

Зустрілися під час облоги Глухова

Лютий 1664 р. – повернулися назад нічого не завоювавши (звалили все на Богуна,

якого стратили)

на Правобережжі почалося антигетьманське повстання (проти Тетері)

липень 1665 р. – Тетеря зрікається булави й втікає до Польщі

посварився з польським королем Михайлом Вишневецьким хотів натравити Туреччину на Польщу отруєний в Молдавії польськими агентами.

  1. Петро Дорошенко (1666 - 1676) – «Сонце Руїни» або «Остання спроба змінити долю»

  • офіційно затверджений на посаді з січня 1666 р.;

  • 70% населення винищено.

Реформи:

  • 20 тис. сердюків (власне військо);

  • карбує монету;

  • заселяє окраїни Правобережжя селянами з Лівобережжя;

  • укладає союз з Кримським ханом;

  • виганяє 6 тис. поляків з Правобережжя;

  • с ічень 1668 р. – приймає рішення об’єднати Гетьманщину під протекторатом Туреччини.

т е ж саме рішення приймає й козацька рада на Правобережжі

  • т равень 1668 р. – Дорошенко йде в похід на Лівобережжя, щоб об’єднатися з військами Брюховецького (підняв антимосковське повстання) та Івана Сірка (вигнав москв. З Слобожанщини);

  • червень 1668 р. – Лівобережні козаки під Опішнею розтерзали Брюховецького й об’єдналися під Полтавою з Дорошенком.

Ч ервень – жовтень 1668 р. – тимчасове припинення Руїни

  • ж овтень 1668 р. – на Правобережжя напали поляки, Дорошенко забирає війська й повертається назад залишивши наказним гетьманом Лівобережжя Дем’яна Многогрішного;

  • на Правобережжі крім Дорошенка запорожці підтримують Петра Суховія, а Польща – Михайла Ханенка, якого з жовтня 1671 р. затверджують гетьманом Правобережжя.

«Трикутник смерті»

П етро Дорошенко Михайло Ханенко Петро Суховій

укр. пол. Запорожці

  • 1668 – 1672 рр. – бойові дії між військами «трикутника»

  • б ерезень 1669 р. – козацька рада у Корсуні

р ішення: прийняти протекторат Туреччини

низи проти;

  • т равень 1672 р. – прихід 100 тис. тур. Війська (Мухамед IV) на Україну

  • с ерпень – вересень 1672 рр. – розбили поляків під Кам’янець-Подільським та Львовом;

  • 1 8 жовтня 1672 р. – Бучачський мир:

С торони: Польща Туреччина

Умови: поділ Правобережжя на 2 частини

Г аличина, Волинь Польщі

Б рацлавщина, Поділля Туреччині

О сінь 1673 р. – війська Самойловича та Рамодановського (моск.) прийшли на Правобережжя.

Б ерезень 1674 р. – війська Самойловича заволоділи основними містами Правобережжя й оголосили про об’єднання України.

Н аслідок: турецька агресія: винищення населення, грабунки, релігійні утиски (мусульманські мечеті)

Д орошенко приймає рішення скласти повноваження

Ж овтень 1675 р. – в Чигирині присяга Дорошенка на вірність цареві в присутності Сірка

Вересень 1676 р. – остаточна передача клейнод Самойловичу.

Помер Дорошенко в 1698 р. в с. Ярополче під Москвою.

Лівобережна Україна

  1. Демян Многогрішний: (1668 – 1672) за походженням селянин з Чернігівщини, призначений Дорошенком як тимчасовий правитель в 1668 р.

Політика:

  • З алишений Дорошенком без власного війська, тому змушений іти на компроміс з Московією, яка зразу ж наступає на Лівобережжя.

  • 9 березня 1669 р. – Глухівські статті (27 пунктів):

  • московські залоги лише в 5-ти містах й не мають права втручатися в управління;

  • козацький реєстр – 30 тис.;

  • податки збирає лише Україна;

  • з аборонялися зовн. політ. відносини та перехід селян до стану козаків.

  • П ослаблення ролі козацької старшини шляхом поступового їх усунення від управління державою.

  • З амінив усіх полковників на довірених людей, а на чолі уряду поставив свого брата Василя.

  • Б ерезень 1672 р. – коз. старшина звинуватили Многогрішного в зраду цареві.

  • Спочатку присудили страту, а потім (разом з родичами) заслали до Сибіру.

  1. Іван Самойлович (1672 – 1687): походить з родини священика.

П олітика: червень 1672 р. – Конотопські статті:

  • н а основі Глухівських + 10 пунктів

все те ж саме + гетьман не мав права без згоди Москви карати козацьку старшину та позбавляти їх посад.

  • п рагнув створити аристократичну державу.

О бмеження прав козацьких низів (збирав лише старшинську раду)

С творив бунчукове товариство (освіта для синів козацької старшини)

О бмежив дрібне землеволодіння

Прагнув закріпити спадковість гетьманської влади.

Зовнішня політика:

  • орієнтувався лише на Москву;

  • завоював правобережжя.

! фінансував відродження культури та архітектури (фундатор більше 15 церков та

монастирів.

Правобережна Україна після зречення П.Дорошенка

Л ютий 1677 р. – Ю.Хмельницького звільняють зі Стамбульської в’язниці та проголошують гетьманом Правобережної України.

турки

Титул: «Князь Сарматії та України, володар Війська Запорізького».

Б ерезень 1677 р. – І-й Чигиринський похід

з Немирова 60 – 90 тис. турок на чолі з Ю.Хмельницьким

Мета: завоювати Чигирин

взяли місто в облогу, але підійшли війська Самойловича й Рамодановського й відігнали турків.

Л ипень 1678 р. – ІІ-й Чигиринський похід

200 тис. турецько-татарська армія під керівництвом Кара Мустафи

взяли в облогу місто

підійшли загони Самойловича й Рамодановського

з розуміли, що турків більше й дали наказ підірвати Чигирин, коли в нього потраплять турки .

м істо перетворилося на попелище.

Результат: Ю.Хмельницький контролює лише Поділля. Страчений в Кам’янці турками в 1685 р.

«Великий згін» - 1678 – 1679 рр. – Іван Самойлович примусово переганяє все населення з Правобережжя на Лівобережжя( щоб не допомагали Ю.Хмельницькому й туркам)

Р езультат: 90% населення Правобережжя винищено, землі перетворилися на пуску, яка в 1681 р. буде передана Московією у володіння Туреччини (Бахчисарайський мир).

А з 1686 р. – у володіння Польщі («вічний мир»)

Лівобережна Україна в 1687 р.

Після вступу Московії до «Священної Ліги» вона зобов’язувалася вести бойові дії проти Туреччини та її союзників

+

Власне прагнення отримати вихід до Чорного моря шляхом ліквідації Кримського Ханства

Т равень 1687 р. – І-й Кримський похід

100 тис. моск. військо на чолі з В.Голіциним (фаворит Софії)

50 тис. укр. військо – І.Самойлович

Навіть не спромоглися дійти до Криму, бо татари підпалили степ.

Р езультат: в провалі походу звинуватили Самойловича й відправили його до Сибіру (липень 1687 р. Загальна Козацька Рада на р. Коломак)

Замість Самойловича гетьманом Лівобережжя було призначено І. Мазепу.

Зовнішньополітична діяльність періоду «Руїни»

  1. Андрусівський договір – 30 січня 1667 р.

Сторони: Московія + Польща

Умови: - воєнні дії між країнами припиняються на 13,5 років;

  • Україна ділиться між ними по р. Дніпро;

  • Запорізька Січ – спільна;

  • Київ – 2 роки Московії / 2 р. – Польщі.

  1. Бучачський договір – 18 жовтня 1672 р.

Сторони: Польща + Туреччина

У мови: Правобережжя ділиться на 2 частини

П івніч Південь

Польщі Туреччині

  1. Бахчисарайський договір – 13 січня 1681 р.

Сторони: Туреччина + Московія

Умови: - Україна ділилася між цими державами по р. Дніпро;

  • територія між Бугом і Дністром протягом 20 р. повинна бути незаселена.

  1. «Вічний мир» - 6 травня 1686 р.

Сторони: Польща та Московія

Умови: - Україна ділилася між країнами по р. Дніпро;

  • Київ належить Московії;

  • Київщина – нейтральна незаселена зона;

  • Поділля до 1699 р. належало Туреччині.

Дипломатична діяльність доби «Руїни»

І.Виговський – «Гадяцький договір» 6 вересня 1658 р.

Ю.Хмельницький – «Переяславський договір» 17 жовтня 1659 р.

«Слободищенський договір» 7 жовтня 1660 р.

І.Брюховецький – «Московські статті» червень 1665 р.

Д.Многогрішний – «Глухівські статті» 9 березня 1669 р.

І.Самойлович – «Конотопські статті» червень 1672 р.

І.Мазепа – «Коломацькі статті» 25 липня 1687 р.

Запорізька Січ у ІІ-й пол. XVII ст.

1 638 - 1652 рр. – Запорізька Січ знаходилася на Микитиному Розі.

Переселена на р. Чортомлик (1652 – 1709 )

Мета: прагнула повернути собі провідну роль в житті України під час Руїни.

Шляхи реалізації: послаблення ролі гетьмана шляхом заколотів (Яків Барабаш проти

Виговського)

заміна сильного лідера на більш слабкого (Я.Сомка на І.Брюховецького)

висунення власних кандидатур (П.Суховій замість Дорошенка)

Іван Сірко

  • кошовий отаман;

  • мало відомостей про життя;

  • приймав участь в національно-визвольній війні;

  • 15 разів обраний кошовим отаманом;

  • провів 60 битв проти татар і турків, жодної не програв;

  • листувався з усією Західною Європою;

  • автор славнозвісного листа турецькому султану Мухамеду IV;

  • на прохання польського короля Яна Собезького звільнений з Сибірського заслання;

  • помер у 1680 р. (козаки відрубали його праву руку й ще 7 років носили її з собою в походи).

Політика московського уряду щодо Січі:

М осковія підпорядкувати Січ, використати її військові та економічні можливості.

1663 р. – розміщення на Чортомлинській Січі моск. залоги:

  • повинна була воювати разом з козаками проти турок та татар;

  • збирати інформацію про події на Зовнішній арені (татари, турки, Європа);

  • стежити за Січчю.

1667 р. – за умовами Андрусівського договору моск. залогу з Січі було виведено.

Економічне життя Запорізької Січі

О снова економічного життя Січі зимівник

Х ліборобство не розвивалося постійні набіги татар.

С котарство панівна галузь, особливо конярство.

Промисли: рибальство, мисливство, бджільництво;

Р емесла: ковальство, зброярство, кораблебудування виробництво пороху, ядра для гармат.

Торгівля: купували – хліб, зброю, боєприпаси, сукно, папір

продавали – мед, шкури, хутро, рибу, віск, велику рогату худобу, коней.

Основні торгові партнери: Московія

Лівобережна Україна

Постійні торгові відносини: Польща

Крим

Туреччина

С іч на перехресті торгових шляхів мито з іноземних купців.

Руїна (1657 – 1687 рр.)

Липень – серпень 1657 р. – Ю.Хмельницький

Серпень 1657 – 28 вересня 1659 рр. – І.Виговський

Вересень 1659 – 7 жовтня 1660 р. – Ю.Хмельницький

Слободищенська угода

Правобережжя Лівобережжя

Польща Москва

Ю.Хмельницький Яким Сомко

(жовт. 1660 – лист. 1662) (1660 – 1663 рр.)

Павло Тетеря І.Брюховецький

(1663 – 1665 рр.) (1663 – 1668 рр.)

червень-жовтень

П .Дорошенко 1668 П.Дорошенко

(1665 – 1676 рр.) Д.Многогрішний

(1668 – 1672 рр.)

1673 І.Самойлович

1678 (1672 – 1687 рр.)

Руїна (1657 – 1687 рр.)

Квітень Серпень квітень – травень(31) 6 вересня березень

1657 р. 1657 р. 1658 р. 1658р. 1659 р.

Спадкова призначення повстання Гадяцький початок наступу

монархія І.Виговського М.Пушкара договір рос. військ

Виговський

Ю.Хмельницький

Я.Барабаша

квітень 1659 р. 28 червня 1659 р. 28 вересня 1659 р. 17 жовтня 1659 р.

Облога Конотопа Конотопська Козацька Рада Переяславський

битва (с. Соснівка) Германівка договір

60 тис / 100 тис (рос.) (Київщина)

Ю.Хмельницький

П.Тетеря



вересень 7 жовтня 1660 р. осінь літо 1662 р. січень 1663 р.

1660 р. 1661 р.

Похід на Слободищенська І-й похід на ІІ-й похід Павло Тетеря

Правобережжя угода Лівобережжя на Лівобережжя (козацька рада)

П.Тетеря

П.Дорошенко

Осінь Лютий Липень Осінь Січень

1663 р. 1664 р. 1665 р. 1665р. 1666 р.

Похід на закінчення зречення П.Дорошенко затверджений на Лівобережжя походу Тетері . Козацькій Раді

(80 тис.) . Чигирин.

30 січня 1667 р. січень 1668 р. березень 1669 р. жовтня 1671 р. травень 1672 р.

А ндрусівський Старшинська Рада остаточно М.Ханенко прихід турецьких договір (13,5 р.) (протекторат Туреччини) (польський гетьман) військ

Л івобережжя

Яким Сомко

І.Брюховецький

Листопад Квітень 17-18 червня . Червень 1665 р.

1660 р. 1662 р. 1663 р.

Я ким Сомко Старшинська Рада Ніжин . Московські статті В.Золотаренко Чорна Рада

І.Брюховецький Яким Сомко

Брюховецький

Многогрішний

Березень червень жовтень 9 березня березень

1668 р. 1668 р. . 1668 р. 1669 р. 1672 р.

Антимосковське вбивство . Дем’ян Глухівські арешт братів

повстання Брюховецького . Многогрішний статті (Василь, Дем’ян)

(Опішня) . (27 пунктів)

Многогрішний

Самойлович

. 16-17 червня 1672 1687 р.

. І.Самойлович І.Мазепа

«ГОСПОДАРСЬКЕ ЖИТТЯ Й ПОЛІТИЧНИЙ УСТРІЙ ЛІВОБЕРЕЖНОЇ ГЕТЬМАНЩИНИ ТА СЛОБІДСЬКОЇ УКРАЇНИ В ІІ-Й ПОЛ. XVII ст.»

Заснування слобідських міст:

С лобожанщина: до ХІІІ ст.. входила до складу Чернігово-Сіверського князівства, була густозаселеною напади ординців «пустка»

Кордон між Московією та татарами

3 0-ті рр. XVII ст. почалися масові переселення після поразки козацько-селянських повстань

І-е поселення заснував Остряниця

Московія зацікавлена в переселенцях

Заохочувала переселення безкоштовна прикордонна варта

С ередина XVII ст. масові переселення неможливість вести господарство внаслідок боїв Нац.-визв. війна

1 652 р. – місто Острогозьк полковник Іван Дзиковський

1654 р. – місто Харків

1 655 р. – місто Суми полковник Герасим Кондратьєв

Згодом: Салтів, Мерефа, Охтирка, Балаклія, Ізюм, Суджа, Миропілля, Краснопілля, Білопілля.

Слобода – поселення звільнене від податків.

З аймщина – право привласнювати собі землі, лісу, сіножаті, скільки міг обробити ця земля не обкладається податками.

Замість сплати податків українці зобов’язувалися нести військову службу.

  • Існувало право на козацьке самоврядування керували собою самі, але складали царю присягу;

  • Права укр. поселенців закріплювалися царськими жалувальними грамотами

Т ериторія Слобідської України: сучасні

  • Харківська обл.;

  • Сумська;

  • північ Донецької та Луганської;

  • частини Воронезької, Курської та Білгородської обл.

Адміністративно-територіальний устрій

К ін. XVII ст. на Лівобережжі 10 полків.

С лобожанщина: 5 полків діл. на сотні

Острогозький

Харківський

Сумський

Охтирський

Ізюмський

П олк одночасно адмін..-терит. + військова одиниця. Керує полковник з полковою старшиною.

Посада виборна, але часто передавалася у спадок

Влада на Лівобережжі та Слобожанщині

Замість Генеральної військової:

  1. Старшинська Рада

  • гетьман

  • г енеральна старшина: ● обозний

(9 осіб) ● писар

  • 2 судді

  • підскарбій

  • 2 осавули

  • 10 полковників

  • бунчужний

Обовязки:

  • встановлювали розміри податків;

  • оренду;

  • рішення з питань оборони.

  1. Г енеральна військова канцелярія діловодство

виникло за Б. Хмельницького

очолював: писар (генер.)

керував: гетьман

Обовязки:

  • зберігати та збирати військову, політичну й міжнародну інформацію;

  • відправляла посольства й гінців;

  • писалися універсали, листи.

  1. Гетьман:

  • найвища посадова особа в Гетьманщині;

  • з ІІ-ї пол. XVII ст. обирається Старшинською Радою остаточно затверджується царем;

  • й ого повноваження визначалися спеціальними статтями укладалися між гетьманом і царем.

  • У Слобожанщині посади гетьмана не існувало, не було генеральної старшини;

  • Слобідські полковники підпорядковувалися Бєлгородському воєводі;

  • К ожен полк одержував царську жалу вальну грамоту визначалися його права;

  • Полковників нагороджував Бєлгородський воєвода.

Соціальні стани:

  1. Козаки:

  • збільшилася чисельність;

  • п ривілейований стан записувались поіменно в урядових реєстрах, підлягали тільки владі гетьмана та старшини

О бовязок військова служба

  • Н а Слобожанщині козаки – землевласники.

  1. Городові козаки – найчисельніша група, мешкали в містах.

  1. Низові козаки – жили на Запоріжжі.

  1. Козацька старшина – найзаможніші.

  1. Українська шляхта – землевласники.

  1. Селяни:

  • найчисельніша верства суспільства;

  • після Нац.-визв. війни стали вільними;

  • мали право змінювати місце проживання;

  • в ступати до коз. стану за наявності коштів військ. служба за власний кошт.

  • Селяни Слобожанщини платили податок до царської скарбниці.

  1. Міщани:

  • жили за царськими грамотами та нормами магдебурзького права;

  • 60-80-ті рр.. – покозачилися;

  • натомість до міщан записувалися деякі селяни;

  • мали право вільно володіти землями.

  1. Духовенство:

  • привілейований стан;

  • і деологічна опора незалежної гетьманщини гетьмани щедро фінансували;

  • Москва прагнула підпорядкувати собі Київську митрополію.

Підпорядкування Укр. православної церкви Моск. патріархату

1 675 р. – помер митрополит Йосип Нелюбович-Тукальський

Через втручання Москви зволікали з виборами.

Москва хотіла вивести Київську митрополію з підпорядкування константинопольського патріарха щоб встановити зверхність московського

шукали претендента вигідного Москві

1684 р. – призначили Гедеона Четвертинського.

1685 р. – висвячений в Москві укр. митрополитом.

Т равень 1686 р. – константинопольський патріарх під тиском тур. Уряду погодився на відокремлення Укр. православної церкви.

Київську митрополію було підпорядковано Москві.

Земельні відносини на Лівобережжі та Слобожанщині

К озаки отримували право користуватися землею тільки після вступу до війська.

За землю повинні були відбувати за власний кошт військову повинність.

С таршинське землеволодіння

Приватне Рангове

спадкове тимчасове

Слобожанщина:

  • багато незаселених земель;

  • займщина;

  • д ілянки незайманої землі належали полковнику;

міг роздавати її селянам, але за це селяни повинні нести військову службу

селяни брали цю землю неохоче.

Розвиток господарства

С/г: - хліборобство - найбільше

  • городина та технічні культури (коноплі);

  • у великих маєтках використовувалася наймана праця;

  • тваринництво.

Р емесла: кравецтво, шевство, ткацтво, сукнарство, ковальство, зброярство, ювелірна справа, бондарство, гончарство.

  • принцип цехів;

  • використовувалась наймана праця.

Промисли: бджільництво, винокуріння, млинарство, дігтярство, селітроваріння.

Торгівля:

  • центрами були міста;

  • м іж Лівобережжям/Слобожанщиною/Запоріжжям

по річках Дніпро, Дністер

  • міжнародна торгівля: обмежувався вивіз коштовностей, коней, селітри ;

  • з аборонялося продавати хліб до Польщі;

  • активна торгівля – Крим, Білорусь, Молдавія, Туреччина, Московія;

  • послабилася торгівля з Зах. Європою із-за Нац.-визв. війни.

Вивозили: продукцію с/г та промислів.

Завозили: сукно, оксамит, шовк, фарфор, прикраси, косметику, зброю, медикаменти.

З Криму та Туреччини – папір, каву, вина, прянощі, волоські горіхи.

«УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В КІНЦІ XVII – І-й пол. XVIII ст.»

  1. Гетьманування І.Мазепи

Біографія: народився в с. Мазепинцях біля Білої Церкви. Справжнє прізвище – Калединський.

Освіта: Києво-Могилянка + Варшава

знав 10 мов

Спочатку виконував дипломатичні доручення Яна Казиміра, а згодом працює на Дорошенка.

1674 р. – І.Мазепа віз листа у Крим, його спіймав І.Сірко й віддав Самойловичу.

З 1674 – 1682 р. Мазепа з звичайного козака став у Самойловича осавулом (замісником).

Вів листування Самойловича з Москвою, був наставником Петра І.

1687 р. – призначений Софією (моск. цар.) гетьманом України.

« Вітчим України» «Душа в Москві, а тіло в Україні» оцінка населення

Політика: 25 липня 1687 р.Коломацькі статті:

  • складені на основі Глухівських (Д.Многогрішного);

  • гетьман не має права позбавляти старшину посад; вести зовнішню політику;

  • столиця – м. Батурин;

  • гетьман повинен змінити назву Гетьманщини на Малоросію.

Зовнішня політика:

  • підтримував лише союз з Москвою на засадах березневих статей;

  • прагнув повернути собі Правобережжя;

  • хотів завоювати у татар Південь України;

  • б ув категорично проти союзу з Польщею, Кримом та Туреччиною.

Б ерезень 1689 р. – ІІ-й Кримський похід

112 тис. рос. військ (О.Голіцин)

4 0 тис. укр. військ (Мазепа)

Д ійшли до м. Перекоп, добу постояли під стінами й пішли назад.

Причини поразки: слабке матеріальне забезпечення (нестача припасів).

Внутрішня політика:

Мета: - об’єднати всі етнічні укр. землі;

  • створити державу західно-європейського зразка;

  • створення держави як олігархічної республіки.

Шляхи реалізації:

  • створення власної національної еліти (відродив «бунчукових товаришів», створив «значкових» та «значних військових товаришів»);

  • заохочував навчання молоді в Києво-Могилянській академії та за кордоном;

  • ввів 2-денну панщину;

  • скасував орендну систему землі;

  • забирав маєтки у феодалів за знущання з селян.

  • Культурно-освітня політика:

  • в иділяв величезні кошти (як державні так і свої власні) на розвиток освіти й культури;

  • капіталовкладення в архітектуру (Київ, Чернігів, Переяслав, Глухів, Батурин);

  • виділяв кошти на будівництво 10 нових храмів та ремонту 20;

  • новий архітектурний стиль «мазепинське бароко» - поєднання національного орнаменту з європейським класицизмом;

  • 1701 р. – поновив Києво-Могилянці статус академії;

  • будує їй новий корпус та бібліотеку;

  • виділяє стипендії кращим студентам;

академія називається «Могилянсько-Мазепинською»

  • в ідкриває Чернігівський колегіум.

Мета! Створити націю яка усвідомлює себе українцями та здатна собою керувати

  1. Відродження козацького устрою на Правобережжі

К ін. XVII ст. – 90% населення Правобережжя винищено.

1 685 р. – «Закон про створення козацького полкового устрою на Правобережжі»

Ян Собеський (пол. король) дозволив козакам заселяти вільні землі

Виникло 4 полки: Богуславський

Корсунський

Брацлавський

Фастівський (С.Палій)

1 699 р. – Польща уклала мир з Туреччиною

полки не потрібні, тому оголошується їхній розпуск та повернення селян на

Лівобережжя.

1 702 р. – початок повстання: Семен Палій (справжнє прізвище Гурко) завойовує Київщину й Поділля й утворює державу Паліївщина.

15 тис. польське військо розбите загонами Палія Польща не могла виділити більше військо, бо воювала зі Швецією, тому звернулася до Московії по допомогу.

В есна 1704 р. – військо І.Мазепи переправилось через Дніпро й придушило повстання.

Палія заслали до Сибіру.

Мазепа не віддав Польщі Правобережжя, а залишив там свої війська.

  1. Україна в Північній війні

1 700 – 1721 рр. – Північна війна (між Швецією та Росією за вихід до Балтійського моря)

Мазепа, вважаючи Петра І своїм другом, сподівався, що Україна в цій війні використана не буде.

Натомість:

  • козаків примушували безкоштовно воювати в моск. війську;

  • козаків використовували для створення захисних споруд, риття каналів, будівництва доріг;

  • з України збирали припаси на потреби війни.

С карги та нарікання на Москву як низів, так і козацької старшини.

Мазепа вирішує зв’язки зМосковією.

1705 р. – Мазепа починає листуватися з польським королем Станіславом Лещинським, щоб вийти на Швецію.

1706 р. – Мазепа починає переговори з Карлом ХІІ (шведський король).

1 708 р. – Карл ХІІ почав похід на Московію.

Спочатку планував через Литву й Білорусь.

Програв і вирішив йти через Україну.

2 4 жовтня 1708 р. – зустріч Карла ХІІ з Мазепою.

2 9 жовтня 1708 р. – укладання договору:

  • Україна повинна бути незалежною;

  • Повертаються всі завойовані Московією землі;

  • Швеція не має права претендувати на Україну, але під час війни може зайняти 5 укр. міст.

Реакція Москви:

  • розсилання універсалів по Україні (ніби Мазепа хоче віддати Україну Польщі);

  • 2 листопада 1708 р. – зруйнування Батурина (зрада Івана Носа);

  • 6 листопада 1708 р. – призначення гетьманом Івана Скоропадського (стародубський полковник);

  • 12 листопада 1708 р. – оголошення Мазепі анафеми (церковне прокляття).

Термін «мазепинство» - зрада державним інтересам.

Н а Січі 10 тис. війська на чолі з Костем Гордієнком

П отрібні що Мазепі, що Московії.

26 березня 1709 р. – переходять на бік Мазепи та Шведів.

14 травня 1709 р. – моск. полковник Гнат Галаган руйнує Січ.

Полтавська битва

у кр. війська – 3 тис.

к озаки – 8 тис. в таборі біля Диканьки (під Полтавою)

шведи – 31 тис.

1 травня 1709 р. – починають штурм Полтави.

Невдалий, тривала облога

27 червня 1709 р. – вирішальний бій з 5 год. ранку до 11 години.

Росіяни – 50 тис. + 102 гармати

Шведи – 31 тис. + 6 гармат

Р езультат: шведи програли внаслідок не чисельності війська та невикористання українців під час битви.

З алишки укр. + швед. Війська втікають до станції Перевалочна, щоб переправитися у володіння Туреччини, але росіяни зруйнували переправу, тому втекли лише І.Мазепа, Карл ХІІ, Кость Гордієнко та декілька сотень козаків на Очаків на Бендери (серпень)

2 2 вересня 1709 р. в Варниці (передмістя Бендер помер Мазепа)

Зараз перепохований на території Румунії.

  1. Гетьман Пилип Орлик

5 квітня 1710 р. – в Бендерах козацька рада затвердила Орлика гетьманом

Презентує Конституцію

«Пакти й конституції законів і вольностей Війська Запорізького» (вступ + 16 статей).

В ступ: коротка історія України пояснення причин зради Мазепи.

Зміст:

  • Україна повинна бути об’єднана і незалежна;

  • Парламентська республіка (вищий орган – Генеральна Рада);

  • Права гетьмана обмежуються (він не володіє скарбницею, його посада виборна, не має права втручатися в судову владу);

  • Запорізька Січ – окремий орган;

  • Україна – православна держава;

  • Чіткий поділ на законодавчу, виконавчу та судову владу.

Зовнішня політика:

10 травня 1710 р. – Карл ХІІ затвердив Орлика гетьманом.

Січень 1711 р. – створення Орликом антимосковської коаліції: Швеція, Туреччина, Крим.

3 1 січня 1711 р. – похід Орлика на Правобережжя.

по дорозі здавалися всі міста без бою

дійшли до Білої Церкви й взяли її в облогу

50 тис. татар замість того, щоб прийти на допомогу, пограбували Харківщину й

повернулися в Крим.

в квітні Орлик змушений знімати облогу й повертатися в Бендери.

Б ерезень 1711 р. – Петро І оголосив війну Туреччині й розпочав похід на Молдову

Прутський похід

червень 1711 р. – московські війська завоювали м. Ясси.

8 – 9 липня – бій біля Фальчі (турецькі війська оточили московські й примусили їх

підписати мир)

12 липня 1711 р. – Прутський договір

Московія передає Туреччині Правобережжя та Запоріжжя й руйнує на цих землях

свої фортеці.

5 березня 1712 р. – за турецьким фірманом (наказом) цими землями володіє Орлик.

Квітень 1714 р. – договір між Туреччиною й Польщею (Правобережжя передається Польщі, а Орлик складає повноваження й їде до Швеції).

1714 – 1720 рр. – Орлик в Швеції.

1720 – 1721 рр. – Орлик в Німеччині.

1721 – 1722 рр. – Орлик у Франції.

1722 – 1742 рр. – Орлик в Туреччині (де й помирає).

Мета: отримання військової підтримки для звільнення України.

Результат: підтримки не отримав, але створив першу українську діаспору та сприяв визнанню України Європою.

«ГЕТЬМАНЩИНА ПІСЛЯ ПОЛТАВСЬКОЇ БИТВИ. ПОСИЛЕННЯ КОЛОНІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ РОСІЇ»

  1. Ситуація в Україні після Полтавської битви:

  • переслідування прихильників Мазепи;

  • заборона друкування книжок укр. мовою;

  • заслання до Сибіру козацької старшини;

  • використання козаків на російських будівельних роботах (канал Волга-Дон, Ладозький канал);

  • заборона торгівлі з іншими державами (перекриття торгових шляхів);

  • протекціонізм щодо ввозу іноземних товарів;

  • дозвіл купувати лише московські товари;

  • мито з укр. кордонів йшло до Російської скарбниці;

  • утримання рос. війська коштом укр. населення;

  • вигнання з Києво-Могилянки всіх правобережних студентів;

  • 1718 р. – ліквідація Київського патріархату;

  • переманювання укр. вчених, письменників та педагогів до Петербурга;

  • до Петербургу вивозили історичні пам’ятки, рідкісні книги.

  1. Гетьманування Івана Скоропадського (1708 – 1722)

Стародубський полковник, 6 листопада 1708 р. (після зради Мазепи) призначений гетьманом України.

17 липня 1709 р. – Решетилівські статті

Підписані після Полтавської битви в таборі під Решетилівкою, текст повністю складений Петром І, тому не відповідав інтересам України.

Умови:

  • під час військових походів командування переходить до рос. генералів;

  • при гетьмані призначається царський резидент Ізмайлов з метою контролю над гетьманом;

  • Україна повинна називатися Малоросійським краєм;

  • Іноземних послів гетьман повинен приймати разом з Ізмайловим, також повинні перевірятися гетьманські листи;

  • Столиця – Глухів.

К вітень 1722 р. – утворення Малоросійської колегії (6 російських офіцерів на чолі з Вельяміновим)

Україна перетворювалася на провінцію Російської імперії та управлялася колегією іноземних справ.

Колегія визнавалася вищою владою на Україні.

Скоропадського вразив факт створення Малоросійської колегії, він передав гетьманські обов’язки Павлу Полуботку й помер.

  1. Гетьманування Павла Полуботка (1722 – 1724 рр.)

Наказний гетьман, тимчасово призначений І.Скоропадським в травні 1722 р.

Політика:

  • С удова реформа: порядок подання скарг здійснюється від нижчого до вищого (Малоросійська колегія)

П етро І дозволив подавати скарги відразу до Малоросійської колегії

  • З більшив кількість війська

Петро І передав укр. військо під управління князя Голіцина

  • Ч ервень 1723 р. – Коломацькі чолобитні

2 документи від вищого й середнього козацьких станів про відновлення державних прав України та дозвіл виборності гетьмана

С ерпень 1723 р. – Полуботка заарештували, ніби за коломацькі статті, а насправді з метою отримання Полуботкового скарбу

18 грудня 1724 р. – помер в Петропавлівській фортеці в Петербурзі.

  1. Гетьманування Данила Апостола (1727 – 1734 рр.)

Після смерті Полуботка гетьманів не обирають. Україною править І Малоросійська колегія.

1 725 р.смерть Петра І зменшення утисків українців.

1727 р. – ліквідовано Малоросійську колегію. 1 жовтня призначено гетьманом Данила Апостола (73 роки)

П олітика: - серпень 1728 р. – «Решительные пункты»

Одностороння угода від Росії, складена на основі Решетилівських статей +

+ дозвіл росіянам купувати на Україні землі.

  • провів генеральне слідство про маєтності (повернув державі незаконно захоплені росіянами землі);

  • зменшив кількість росіян у укр. адміністрації;

  • налагодив торгівельні зв’язки з Кримом та Західною Європою;

  • реформа фінансів: вирахував точний об’єм податків та видатків на України (бюджет)

  • рос. полки на Україні – обмежив до 6.

  • Судова реформа: писаний збірник законів та поділив суди на кримінальні та світські сотенні й сільські суди перетворив на колегіальні.

  1. Правління Гетьманського уряду (1734 – 1750 рр.)

3 росіянина очолює О.Шаховський

3 українці (росіянин)

Політика:

  • пояснював українцям, що всі їх проблеми від невірної політики гетьманів;

  • брутальне втручання в життя укр. населення;

  • заохочували україно-російські шлюби;

  • «таємна канцелярія» - нишпорка;

  • 1735 р. – скоротили реєстр козацького війська;

  • поділили козаків на «виборних» (заможних) та «підпомічників» (бідних);

  • 1 735 – 1739 рр. – російсько-турецька війна Укр. використ.

  1. Гетьманування Кирила Розумовського (1751 – 1764 рр.)

1 744 р. – Єлизавета І приїздить до Глухова.

Козацька старшина просить відновити гетьманат.

1750 р. – Єлизавета дає дозвіл на вибори гетьмана.

Березень 1751 р.К.Розумовський приніс присягу на вірність Україні.

До 14 років кріпосний селянин з Глухова, забраний до Петербурга

власним братом, у 18 років очолив Академію наук Росії.

Політика:

  • починає відбудовувати столицю Батурин;

  • гетьманська резиденція в Глухові;

  • зменшує податки;

  • починає оновлення на європейський кшталт Києво-Могилянки та будівництво університету в Батурині;

  • с удова реформа: вводить 2 земські, 2 підкоморські та 1 гродський суд на території кожного полку

3 етап – купа нововведень;

  • створив регулярну платну армію та військову форму;

  • в 1762 р. допоміг Катерині ІІ шляхом двірцевого перевороту прийти до влади;

  • 1763 р. – пише до Катерини ІІ чолобитну з проханням відновити спадкове гетьманство та автономію України;

  • л истопад 1764 р. – звільнений з посади (коли його викликали до Петербургу)

Л іквідація Гетьманату.

Править ІІ Малоросійська колегія.

Періодизація правління

1708 – 1722 рр. – І.Скоропадський / Ізмайлов

1722 – 1724 рр. – П.Полуботок / Вельямінов

1722 – 1727 рр. – І Малоросійська колегія (6 росіян)

1727 – 1734 рр. – Д.Апостол

1734 – 1750 рр. – Правління гетьманського уряду (3*3 + Шаховський)

1751 – 1764 рр. – К.Розумовський

1764 – 1789 рр. – ІІ Малоросійська колегія (4*4 + П.Румянцев)

«ЗАПОРОЖСЬКА СІЧ У XVIII ст.»

14 травня 1709 р. – зруйнована Чортомлинська Січ рос. полковником Гнатом Галаганом та Яковлєвим.

1709 – 1711 рр. – Кам’янська Січ.

1711 – 1734 рр. – Олешківська Січ (на території Туреччині, турки навіть не дозволяли володіти артилерією, використовували козаків в походах проти українців).

1 734 – 1775 рр. – Нова Січ (Підпільнецька)

остання

не військове, а господарське утворення типу «фільварок, поділ на паланки (8 штук)

зруйнована рос. генералом Текелієм по завершенню російсько-турецької війни.

Петро Калнишевський – останній кошовий отаман, помер в Соловецькому монастирі (Біле море), прожив 112 років. Народився в с. Хоружівка Сумського р-ну.

«РОЗВИТОК КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ В І-Й ПОЛ. XVII- І-Й ПОЛ. XVIII ст.»

  1. Особливості розвитку культури

+ підтримка гетьманів (особливо Мазепи);

  • розчленування укр. земель (вплив інших держав);

  • наступ цар. влади на укр. культуру;

  • 2 0-ті рр.. XVIII ст.. – встановлення цензури Синоду над Київською та Чернігівською друкарнями заборона друку книг укр. мовою;

  • скорочення кількості студентів Києво-Могилянки у 1710 р. з 2000 до 165;

  • насильницьке переманювання за Петра І діячів укр. культури до Москви – Стефан Яворський – став Рязанським митрополитом, Феофан Прокопович(колишній ректор Києво-Могилянки) став моск. єпископом;

  • на Зах. Укр. освіта під контролем єзуїтів та поляків.

  1. Освіта

Початкова:

  • збільшується кількість шкіл (навіть в селах);

  • на Лівобережжі та Слобожанщині школи утримувалися громадою;

  • на Зах. Укр. – братствами.

Середня: колегіуми: Чернігівський – 1700 р.

Харківський – 1726 р.

Переяславський – 1738 р.

були всестановими (могли навчатися діти різних станів)

В ища: Києво-Могилянка центр освіти

  • особливо завдяки підтримці Мазепи

  • навчалися студенти з Сх. Європи

  • 1731 р. – розширення навч. програми (Р.Заборовським (київський митрополит))

  • випускники інколи продовжували за кордоном

  • «мандрівні дяки»

  1. Книгодрукування

  • Друкарні:

  • К иєво-Печерська найбільша;

  • Чернігівська

  • Львівська

  • Луцька

  • Кременецька

  • Почаївська

  • Видавалися релігійні твори, укр. письменники, підручники

  • Бібліотеки: найбільша у Мазепи

  1. Література

  • Більшість творів укр. мовою, але вживалася латинська та польська.

  • Поезія:

К лиментій Зиновіїв – поетична рукописна збірка віршів оспівував працю + записував фольклор.

І .Величковський – книги віршів «Зегар з «полузегарком»» та «Млеко»

курйозні вірші

а кровірші хроновірші «вірші, що однаково читалися

перші літери закодовані числа зліва направо й навпаки»

кожного рядка

у творюють слово фігурні вірші

рядки вірша утворюють певну фігуру

  • Д раматургія: Театри

ш кільний мандрівний

студенти та викладачі - вчителі нижчої школи

Києво-Могилянки - мандрівні дяки

  • 1674 р. – найдавніша драма, яка збереглася в повному обсязі «Про Олексія, чоловіка Божого»

  • 1705 р. – в Києві перша історична драма «Володимир» Феофана Прокоповича

  • Полемічна література

1655 р. – Йоаникій Галятовський «Ключ розуміння»

1 676 р. – Лазар Баранович «Нова міра старої віри»

Відповідь на єзуїтську книгу «Стара віра»

  • Ц ерковні морально-повчальні твори: Д. Туптало:

  • упорядкування житія святих – Четьї – Мінеї

  • збірка переказів про чудеса ікони Богородиці – «Руно зрошене»

  • Літописна та історична проза: XVII – XVIII ст.:

1 672 – 1673 рр. – «Хроніка літописців стародавніх» Ф. Сафонович

Написана укр. мовою

Надрукована лише в 1992 р.

1 674 р. – «Синопсис» Пантелеймон Кохановський

Перший підручник з іст. України

  • Козацькі літописи:

  1. « Літопис Самовидця» - Р. Ракушка-Романовський

укр. мова (розмовна)

події від 1648 – 1702 рр., продовжений

переписувачами до 1734 р.

  1. «Літопис Граб’янки» - від найдавніших часів до 1709 р. (поразки Мазепи)

старослов’янська

  1. «Літопис Самійла Величка» - 2 частини

укр. мова (книжна) І) 1648-1660

ІІ) 1660-1700

  • без закінчення і пошкоджений;

  • 10 портретів гетьманів

  1. Розвиток природничих наук

Астрономія, фізика, біологія, медицина, курси натурфілософії (природознавства)

Ф еофан Прокопович – промова перед студентами і професорами Києво-Могилянки

«Про заслуги і користь фізики»

+ займався вивченням математики

+ філософія

1802 р. – відкриття класу медицини в Києво-Могилянці.

  1. Музика

Ц ентр – Києво-Могилянка (Лазар Баранович – ректор організував музично-хорову школу)

Муз. класи – при колегіумі

Глухів – муз. столиця за К. Розумовського (професійний оркестр, оперний театр)

  1. Архітектура укр. бароко XVII-XVIIІ ст.

К озацьке бароко Іван Мазепа

  • перебудував Софіївський та Михайлівський Золотоверхий Собори ;

  • перебудував Успенський Собор та Троїцьку надбрамну церкву Києво-Печерської Лаври;

  • 76 метрова дзвіниця Києво-Печерської – збудував.

Риси:

  • пишність оздоблення;

  • ліплення;

  • грушовидні купола;

  • малюнки на фасаді;

  • не мали переду (з усіх боків однакові)

Д. Апостол - Преображенська церква у Великих Сорочинцях

Цивільна архітектура:

  • корпус Києво-Могилянки (за Мазепи);

  • будівля Чернігівського колегіуму

Архітектор – Йоган Шедель

  1. Графіка й малярство

  1. Г равери: Олександр та Леонтій Тарасевичі

«Києво-Печерський патерик»

1702 р. – Київ – 40 гравюр.

І.Щирський гравюри з зображенням Мазепи та Орлика

2) Іконопис: І.Руткович – ікона «Архангел Михаїл» - іконостас в церкві Різдва Христового в Жовкві.

Йов Кондзелевич – Ікона Вознесіння (більше внутрішній світ, ніж зовнішній, тому темні кольори)

  • Майстерня Києво-Печерської Лаври – центр іконопису;

  • Зображення Богородиці в національному вбранні;

  • Ікона Покрови Богородиці (із зображенням Б.Хмельницького).

3) Ктиторський портрет (портрет меценатів) – Успенський Собор Києво-Печерської Лаври – біля вівтаря зображено 84 особи меценатів.

4) Портретний живопис (козацький – бо замовляла козацька старшина)

Портрети: М.Миклашевського

Г. Гамалії

С. Сулими

5) Зображення козака Мамая – як оберіг висів в кожній хаті, зображували на посуді і т.д..

Тут вы можете оставить комментарий к выбранному абзацу или сообщить об ошибке.

Оставленные комментарии видны всем.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]