9 Листопада 1906 р. – указ міністра внутрішніх справ Петра Столипіна про початок

реформи.

Мета: ліквідація на селі бази для соц. рухів.

Суть:

• підвищення ефективності с/г шляхом створення мережі селянських банків та кредитних установ для допомоги селянам в купівлі землі (кредит на 55,5 років);

• ліквідація селянських общин, які гальмували розвиток с/г;

• створення «хуторів» і «відрубів» (виділення селянину землі в одному масиві) під час поділу сел. общин.

Р езультат: реформа була успішною, але після вбивства у 1911 р. П. Столипіна есерівським бойовиком під час його візиту до Києва реформа припинилася.

Есери боялися втратити селян як революційну силу.

Трудова еміграція у роки Столипінської реформи:

У ряд навпаки заохочує переселення селян на Далекий Схід та Сибір.

П ричина: велика кількість бідноти загроза владі можливість революції

«Далі їдеш, тихіше будеш»

Трудова міграція росіян на Південь і Схід

У кр. селяни звикли працювати на землі не хочуть працювати на заводах краще еміграція.

Р ос. селяни бідніша земля, важчий клімат відсутність прив’язаності до землі приїздять працювати на укр. заводи.

Результат: продовження русифікації міст.

«Посилення національного гніту в україні»

Насадження ідеології рос. великодержавного шовінізму:

С толипін: земельна реформа (+)

сусп. відносини (-)

• зросійщення;

• централізація;

• 1908 р. – створення у Києві під «чорносотенців» покровительством Столипіна.

«чорносотенці» - «клуб російських націоналістів»

війна проти укр. руху, мови та культури

Ставлення рос. партій до укр. руху

П артія кадетів (ліберали) – проти визнання окремих національних прав українців

1912 р. – стаття Петра Струве «Загальноруська культура і український

партикуляризм».

закликали до боротьби проти укр. визвольного руху

Партія соціалістів (більшовики) – публічно вимагали скасування укр. прав

Отже, російський опозиційний рух, був таким же централізаторським, як і царське самодержавство.

Утиски укр. мови:

Після 1907 р. – переслідування укр. мови.

1 909 р. – уряд заборонив викладання укр.. мовою в тих школах, де в період революції воно було введено.

Не дозволялося навіть роз’яснювати незрозуміле учням укр. мовою.

Не дозволялося співати укр. пісні, декламувати вірші.

Русифікація в ВУЗах.

Переслідування укр. культури та преси:

• на 1907 р. – з 18 періодичних видань залишилося 9;

• цензура щодо укр. п’єс – закрито «Просвіти»;

• не дозволялося вшановувати пам’ять Т.Шевченка (організовувати вечори, збирати кошти на спорудження пам’ятника).

2 0 січня 1910 р. – Столипінський циркуляр

заборона реєструвати будь-які чужорідні (українські) товариства

та видавництва.

рос. уряд відніс українців до інших («чужорідних») народів.

«Справа Бейліса»

Рос. уряд провокував анти єврейські судові процеси:

1911 р. – в Києві агенти охранки заарештували прикажчика Менделя Бейліса

Звинуватили у вбивстві хлопчика з ритуальною метою

Фальшива справа, лжесвідки, лжеексперти, тиск чорносотенців

Суд виправдав Бейліса 1913 р.

«СТАН УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ

В 1907 – 1914 рр.»