2.7. Психодіагностика у процесі тренінгу. Виявлення обдарованих дітей

Застосування тренінгу як додаткової форми освіти дає змогу створити у ма­совій школі адекватні умови для виявлення обдарованих дітей. До таких умов слід віднести:

• пошук кандидатів на масиві всіх учнів класу;

• цілеспрямоване спостереження за дитиною у процесі її роботи за прог­рамою, яка вимагає напруженої розумової діяльності;

• поетапний підхід до ідентифікації;

• реальна можливість для кожної дитини спробувати власні сили у межах ускладненої програми та можливість виходу з неї без будь-яких ускладнень.

В описаній нижче моделі ідентифікації обдарованих учнів та у викладенні принципів складання програми тренінгу використано ідеї й практичні розробки вітчизняних і зарубіжних дослідників дитячої обдарованості Д. Б. Богоявленської, В. А. Моляко, С. Д. Максименко, Е. І. Кульчицької, А. І. Савенкова, А. М. Ма- тюшкіна, В. Н. Дружиніна, Дж. Рензуллі, а також практичний досвід авторів по­сібника.

МОДЕЛЬ ІДЕНТИФІКАЦІЇ ОБДАРОВАНИХ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Проблема виявлення рівня обдарованості дітей актуалізується з моменту їх вступу до школи. Процес виявлення має чотириступеневу схему.

І етап. Основний зміст роботи на цьому етапі полягає в тому, щоб у межах комплексного психологічного обстеження всіх учнів класу виділити дітей, цікавих з точки зору їхніх, можливо, більших, ніж в однолітків, перспектив інтелектуаль­ного розвитку Діагностична програма комплексного масового обстеження у пов­ному її обсязі, включаючи іспити з використанням психометричних методів, спря­мованих спостережень, що здійснюються психологом та вчителем, матеріали, отримані за допомогою анкетування батьків, дають можливість зробити це досить швидко.

Спрямоване спостереження може бути полегшене за допомогою Картки спостереження за інтелектуальним розвитком учня, зорієнтованої на виявлення та діагностику обдарованості. Вона допомагає вчителеві чітко орієнтуватися в основних ознаках обдарованості й утримувати цей аспект педагогічної діяльності в полі уваги, а також може бути використана психологом під час вивчення

82

динаміки інтелектуального розвитку учнів на тренінгових заняттях. Заповнення Картки проводиться мірою формування уявлення про позначені в ній харак­теристики.

В основу Картки обдарованості, яку наведено нижче, покладені «Шкали для рейтингу поведінкових характеристик обдарованих дітей», розроблені під керів­ництвом Дж. Рензуллі.

У Картці використано перші чотири шкали, показники за якими суттєві для більшості навчальних програм, призначених для обдарованих дітей. Кожен пункт шкали слід оцінювати безвідносно до інших пунктів. Критерієм оцінювання є частота спостереження кожної з характеристик.

Шкала 1. Пізнавальні характеристики учня

Пізнавальні характеристики	1	2	3	4
Володіє незвичайно великим для свого віку запасом слів; свідомо використовує терміни; мовлення вирізняється багатством виразів, швидкістю та складністю
Володіє широким запасом інформації з різноманітної тематики (такої, що зазвичай залишається поза межами інтересів дітей цього віку)
Швидко запам’ятовує та відтворює фактичну інформацію
Чуйний та тямущий спостерігач; зазвичай «бачить більше» або «отри­мує більше», ніж інші, з розповіді, фільму, з того, що відбувається
Легко схоплює причинно-наслідкові зв’язки; намагається зрозуміти, «як» і «чому»; ставить багато запитань, що стимулюють думку (на відміну від запитань, спрямованих на отримання фактів); хоче знати, що лежить в основі явищ та дій людини
Загальний показник за шкалою

Робота проводиться за такою схемою: навпроти кожного твердження у стовп­чику балу виставляється знак «+■» («плюс») за таким правилом:

- перший стовпчик - характеристика не мала проявів (не спостерігалася ніколи);

- другий стовпчик - характеристика час від часу має прояв;

- третій стовпчик - характеристика помітно виражена, але проявляється не­постійно;

- четвертий стовпчик - характеристика з’являється майже завжди.

Наприкінці роботи за шкалою слід виконати таку послідовність дій:

- підрахувати кількість знаків «+» по кожному стовпчику;

- отриману суму помножити на відповідний коефіцієнт - 1, 2, 3, 4 (значення коефіцієнта відповідає номеру стовпчика);

- додати одержані числа. Ця сума є загальним показником. Вона простав­ляється у графу «Загальний показник за шкалою».

Так само проводиться робота за кожною з наступних шкал.

83

Шкала 2. Мотиваційні характеристики

Мотиваційні характеристики	1	2	3	4
Повністю «входить» у певні теми, проблеми; наполегливо прагне завершити почате (важко залучити до іншої теми, завдання)
Легко впадає у нудьгу від звичайних завдань
Прагне досконалості; вирізняється самокритичністю
Воліє працювати самостійно; вимагає лише мінімального скерування від учителя
Має схильність організовувати людей, предмети, ситуацію
Загальний показник за шкалою

Шкала 3. Лідерські характеристики

Лідерські характеристики	1	2	3	4
Виявляє відповідальність; робить те, що обіцяв(ла), і зазвичай робить це добре
Упевнено почуває себе як з однолітками, так і з дорослими; добре себе почуває, коли йогоЛї просять показати свою роботу класу
Ясно виражає свої думки та почуття; добре і зазвичай зрозуміло говорить
Любить бути з людьми, товариський(ка) й воліє не залишатися наодниці
Має схильність домінувати серед інших; як правило, керує діяльністю, у якій бере участь
Загальний показник за шкалою

Шкала 4. Творчі характеристики

Творчі характеристики		1		2		3		4
Виявляє велику цікавість багато до чого; постійно запитує про різне
Висуває велику кількість ідей або рішень проблем і відповідей на запитання; пропонує незвичайні, оригінальні, розумні відповіді
Виражає власну думку без роздумів; іноді радикальний(на) і гарячий(ча) у дискусіях; наполегливий(ва)
Любить ризикувати; має схильність до пригод.
Схильність до гри з ідеями; фантазує, придумує («Цікаво, що буде, якщо ...»); зайнятий(та) пристосуванням, удосконаленням та зміною громадських інститутів, предметів і систем
Виявляє тонке почуття гумору та бачить гумор у таких ситуаціях, які не здаються смішними іншим
Надзвичайно чуйний(на) до внутрішніх імпульсів і більш відкри- тий(та) до ірраціонального в собі (більш вільне вираження «дівочих» інтересів у хлопчиків, більша незалежність у дівчаток); емоційно чуттєвий(ва)
Чуйний(на) до прекрасного; звертає увагу на естетичні боки життя
Не піддається впливові групи; погоджується з безладом; не цікавиться деталями; не боїться відрізнятися від інших
Дає конструктивну критику; не схильний(на) визнавати авторитети без критичного вивчення
Загальний показник за шкалою

Наведені рейтингові шкали можуть використовуватися для збирання інфор­мації про дітей і роботу з батьками.

II етап починається у другому півріччі. Цей етап діагностичної системи орієн­тований на уточнення та конкретизацію інформації, отриманої раніше. Акцент переноситься на заняття тренінгового типу. Можливі різні форми тренінгу. Пер­ший варіант являє собою реалізацію програми тренінгу на спеціально виділених у навчальному процесі так званих тренінгових вставках. Добре, якщо тренінгові завдання логічно включені в урок, пов’язані з його змістом. Але, як показує прак­тика, у цьому разі існує небезпека, що специфіка їх функцій може бути втрачена через адаптацію до рівня навчальної програми. Більш результативним є прове­дення спеціальних занять (одна година на тиждень) у межах шкільного компо­ненту навчального плану в другій половині дня. Незалежно від того, включені тренінгові завдання в урок чи відбуваються у спеціально відведений час, робота проводиться за певною системою і відповідно до певної програми.

У процесі занять мають бути проаналізовані випадки, які потребують особли­вої діагностичної уваги. А саме:

- різкі перепади в успішності виконання проблемних завдань;

- стійка пізнавальна активність за наявності звичайного рівня вирішення ре­продуктивних або творчих завдань;

- слабка активність на тренінгових заняттях за умови, що в інших ситуаціях дитина вирізняється кмітливістю та розумінням проблеми.

Діти із зазначеними проявами проходять додаткове індивідуальне обстеження інтелектуального розвитку за поглибленою програмою. Для оцінювання інтелекту використовуються тести Д. Векслера, Дж. Равена, П. Торренса. Використовуються також методики виявлення домінуючої мотивації.

У результаті наприкінці навчального року психолог має достатньо повний психологічний портрет кожного учня. Але, оскільки тренінг проводиться фрон­тально з дітьми, які суттєво різняться за рівнем інтелектуального розвитку, то створити оптимальні умови для виявлення високих здібностей зазвичай немож­ливо. А це означає, що в багатьох випадках не можна побудувати надійний прогноз розвитку. Це завдання переноситься на наступний етап.