7.3. Форми забезпечення зобов'язань позичальника

К формам забезпечення зобов'язань позичальника відносятся:

• Застава — товарних запасів; нерухомого майна; рухомого майна; цінних паперів; дорогоцінних металів; товаророзпорядчих документів; комерційних документів; інших цінностей;

• Стягнення пені

• Угоди страхування відповідальності позичальника за непо­вернення кредиту

• Гарантія чи порука третьої сторони

• Переуступка контрактів

• Переуступка дебіторської заборгованості

Застава — це спосіб забезпечення зобов'язань продавця за кредитною угодою, згідно з якою кредитор має право при неви­конанні боржником зобов'язань отримати компенсацію з вартості застави.

Форми застави товару:

• тверда застава (певна товарна маса заставляється на користь банку);

• застава товару в обороті; застава товару в переробці.

Вимоги до форм забезпечення:

• висока ліквідність. Під ліквідністю активів (товарно-матеріальних цінностей, цінних паперів, фінансових вимог до третіх осіб тощо) розуміється здатність активів до конверсії у го­тівкові кошти;

• здатність до тривалого зберігання (як мінімум, на термін ко­ристування позичкою);

• стабільність цін на заставлене майно;

• мінімальні витрати на зберігання та реалізацію застави.

Розмір позички під заставу майна встановлюється у процен­тах від ринкової вартості заставленого майна на момент укла­дання кредитної угоди. Перевищення ціни застави над сумою кредиту компенсує ризик втрати в результаті зміни цін на май­но. У разі неплатоспроможності позичальника кредитор має пра­во реалізувати заставу для погашення з виручених коштів боргу клієнта та видатків, пов'язаних з реалізацією застави. Залишок виручки повертається позичальнику. Якщо вирученої суми буде недостатньо, кредитор має право фінансової претензії до позичальника.

Гарантія (порука) являє собою зобов'язання третьої особи погасити борг позичальника у разі його неплатоспроможності. Гаран­тія (порука) оформляється у вигляді самостійного зобов'язання гаранта за допомогою передатного напису на вимозі боргу (індосаменту).

Переуступка (цесія) контрактів. Ця форма забезпечення практикується при наданні позичок будівельним компаніям чи фірмам, що здійснюють регулярні поставки товарів (надають послу­ги) за контрактом. Позичальник переуступає контракт банку, що надає кредит, у результаті чого надходження від замовника (по­купця) передаються банку в рахунок погашення заборгованості по позичці.

Переуступка дебіторської заборгованості складається з пе­редачі банку рахунків, що підлягають сплаті за поставлені пози­чальником товари (виконані роботи, надані послуги).

Форми переуступки:

без повідомлення дебіторів. У даному разі грошові надхо­дження від дебіторів передаються позичальником банку;

з повідомленням дебіторів, коли дебітори здійснюють платежі безпосередньо банку.

Забезпечення у вигляді товарних запасів. За цієї форми заста­вою виступають партії сировини, матеріалів, готової продукції. Перевага надається товарам, торгівля якими ведеться на біржі, тобто на які легко визначити ринкову ціну. Умовою використан­ня товарних запасів як застави є їх застрахованість.