5.3. Сторони-учасники, фази документарного акредитива

У розрахунках за документарним акредитивом беруть участь такі сторони:

• акредитиводавець — (покупець-імпортер), який звертається до банку із заявою відкрити акредитив;

• бенефіціар (продавець-експортер) — сторона, якій адресується акредитив і на користь якої буде виконано платіж за умови подання документів, указаних в акредитиві;

• авізуючий банк — банк, якому доручається повідомити бенефіціара (експортера) про відкриття на його ім'я акредитива і передати його текст. Авізуючим банком може бути банк-емітент, виконуючий банк або ж будь-який третій банк;

• банк-емітент (акредитивний банк) — банк, який згідно з інструкціями заявника відкриває акредитив, беручи на себе платіжні зобов'язання або просить інший банк відкрити акредитив за його рахунок та за його дорученням.

В угоді з акредитивом у фінансовій операції можуть брати участь і надавати свої послуги інші банки:

підтверджуючий банк — банк, який може підтверджувати чи брати на себе зобов'язання перед бенефіціаром гарантувати оплату (акцепт тратти) згідно умов акредитива. Підтверджуючим може бути авізуючий або третій банк;

банк-платник (акцентуючий банк) — банк, який оплачує переказний вексель. Ним може бути банк-емітент, авізуючий банк чи інший визначений банк;

банк-платник (негоціюючий банк) — банк, який купує тратту з врахуванням відповідних акредитивних документів. При негоціюванні цей банк стає векселетримачем шляхом авізування бенефіціарові власних коштів.

Окрім банків, в акредитивній операції беруть участь інші установи, транспортні компанії, митниця, страхові компанії. Для відкриття акредитиву по імпорту необхідно:

• мати на валютному рахунку кошти в сумі, яка необхідна для відкриття акредитиву і покриття тих банківських комісій, які за умовами контракту Ви повинні заплатити;

• надати в банк заяву на відкриття акредитиву, надруковану чи підготовлену за допомогою комп'ютерної техніки в одному оригіналі, підписаною двома уповноваженими особами Вашої організації і завіреною печаткою, і у двох копіях;

• представити в банк копію відповідного контракту по імпорту.

При відсутності зауважень зі сторони працівників банку, заява на відкриття акредитиву приймається до виконання. Повідомлення про відкриття акредитиву буде направлено іноземному банку не пізніше одного робочого дня, наступного за днем прийому заяви за допомогою системи СВІФТ чи телексом.

У зв'язку з тим, що акредитив одночасно є дуже гнучкою формою розрахунків, будь-які його умови можуть бути оперативно змінені згідно з Вашим листом.

Заява на відкриття акредитиву заповнюється англійською, німецькою чи французькою мовами. Якщо акредитив відкривається на користь російського бенефіціара, заява на відкриття акредитиву може бути заповнена російською мовою.

Заява на відкриття акредитиву повинна містити відмітку про підпорядкування акредитиву Уніфікованим правилам і звичаям для документарних акредитивів (публікація МТП № 500, редакція 1993 р.).

Після підписання контракту імпортер (наказодавець акредитива) дає доручення банку про відкриття акредитива на користь експортера (бенефіціара). У дорученні (заяві) імпортер просить банк взяти перед експортером зобов'язання щодо здійснення платежу. Банк виконує це доручення лише тоді, коли наказодавець акредитива має відповідні активи або кредитну лінію у банку-емітенті. Якщо банк відкрив акредитив, то початковою умовою для виконання його платіжного зобов'язання є своєчасне подання документів відповідно до умов акредитива.

При виявленні розбіжностей або певних помилок заява на акредитив негайно повертається наказодавцеві (імпортеру) без виконання для внесення необхідних корективів.

Після подання заяви на відкриття акредитива в банк і перевірки правильності її оформлення визначається спосіб виконання акредитива і визначаються авізуючий і виконуючий банки. Після цього він формує акредитивне досьє (заява і сам акредитив), реєструє його в спеціальному журналі за встановленою формою, яка передбачає присвоєння порядкового номера, а також указується назва наказодавця, термін дії акредитива, сума в іноземній валюті.

Банк, який відкрив акредитив, здебільшого направляє його для авізування у банк-коресподент, що знаходиться в країні бенефіціара. Лише як виняток повідомлення надсилають на адресу бенефіціара. Імпортер отримує повідомлення про відкриття акредитива.

Процес виконання акредитива визначається відповідно до інструкції наказодавця акредитива і наявності у банку-емітенті кореспондентських рахунків за кордоном. Після того як експортер у строк відправив товар, він звіряє відповідність документів умовам акредитива і надсилає їх разом із супровідним листом в банк. Приймаючи рішення про прийняття або неприйняття документів, банк дотримується принципів суворої відповідності документів і дотримання термінів виконання.

Принцип суворої відповідності документів означає, що банк повинен ретельно перевірити відповідність тексту подання документів текстові умов акредитива і може здійснювати платіж проти документів, що відповідають умовам акредитива.

Принцип суворого дотримання термінів. Цей принцип вимагає, щоб вказана в акредитиві дата закінчення терміну для подання документів і крайній термін відвантаження товарів були суворо дотримані. За документами, які надійшли пізніше, банк має право не здійснювати платежі. Якщо в акредитиві не вказано кінцеву дату подання документів, тоді вона збігається з датою закінчення терміну акредитиву.

Перевірка поданих до оплати документів. При перевірці поданих до оплати документів виконуючий банк звертає особливу увагу на їх комплектність та відповідність за зовнішніми ознаками умовам акредитива.

Якщо виявлено розбіжності між реквізитами документів та умовами акредитива або їх оформленні, то виконуючий банк не може взяти такі документи до виконання. Документи повертаються бенефіціару на доопрацювання та переоформлення у супроводі спеціального листа, в якому вказуються всі виявлені недоліки. Разом з тим, у більшості випадків контрагенти шукають альтернативні рішення, оскільки загальне повернення документів суперечить економічним інтересам як покупця, так і продавця.

На практиці використовуються три основні варіанти рішення:

1) банк-кореспондент повідомляє про характер невідповідності документів і просить здійснити оплату;

2) банк-кореспондент пропонує бенефіціару відправити документи в банк-емітент на інкасо;

3) банк-кореспондент може оплатити документи "умовно". Якщо імпортер або банк-емітент не заявить про свою готовність оплатити документи, які мають дефекти, бенефіціар зобов'язаний повернути суму акредитива банку (включаючи комісійні витрати). Застереження знімається, тобто платіж вважається завершеним, якщо імпортер або банк-емітент приймає документи з повною згодою (без зауважень).

Таким чином, учасники зовнішньоекономічної діяльності несуть повну відповідальність за своєчасну оплату пред'явлених бенефіціаром документів, якщо ці документи повністю відповідають умовам акредитива, а також за своєчасне врегулювання й усунення виявлених у документах розбіжностей.

Як зазначалося, умови безвідкличного акредитиву можуть змінюватися на підставі листів наказодавців акредитива із точною вказівкою щодо внесення змін і за письмовою згодою бенефіціара. Всі зміни здійснюються банком-емітентом у формі телекомунікаційних повідомлень, що спрямовуються на адресу іноземного банку.

Якщо доручення внести зміни в умови акредитива надійшло від іноземного банку, тоді банк-емітент надсилає копію запиту іноземного банку на адресу наказодавця акредитива. Після одержання відповіді від наказодавця акредитива з інструкціями внести необхідні зміни банк-емітент здійснює відповідні операції, стягуючи з наказодавця акредитива комісію і витрати за них відповідно до банківського тарифу.

Коли наказодавець акредитива подає в банк заяву про дострокове закриття або відкликання акредитива, банк має право достроково анулювати без згоди бенефіціара лише відкличний акредитив і дає доручення іноземному банку сповістити про це бенефіціара.

Акредитив підлягає закриттю після закінчення терміну його дії. Невикористаний залишок повертається на рахунок наказодавця акредитива. Курсові різниці, що виникають внаслідок конверсії валют чи зміни курсів іноземних валют у процесі дії акредитива відносять на рахунок наказодавця акредитива.